Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/17417/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17417/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 1, в/ч НОМЕР_2 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 06.06.2016 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

зобов`язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 06.06.2016 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

зобов`язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_3 ), а в подальшому - у НОМЕР_1 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_2 ). Позивач зазначає, що відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009, остаточний розрахунок з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, у тому числі з індексації грошового забезпечення, здійснюється при його звільненні за останнім місцем проходження військової служби тим органом (прикордонним загоном), який звільняє військовослужбовця з військової служби.

Позивач вказує, що за період з 01.01.2016 по 06.06.2016 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась та не виплачувалась, що, на його думку, вбачається з довідки, наданої на його адвокатський запит. Посилаючись на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та практику Верховного Суду, позивач вважає, що оскільки останнє перед спірним періодом підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось з 01.01.2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, а наступне - з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, то базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення має бути січень 2008 року.

Також позивач вважає, що нарахування та виплата індексації має бути проведена з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, а на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення йому має бути нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.06.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача надати до суду відомості щодо нарахування та виплати (невиплати) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.06.2016 із зазначенням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

20.06.2025 в/ч НОМЕР_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що у спірний період з 01.01.2016 по 06.06.2016 позивач у списках особового складу в/ч НОМЕР_2 не перебував та військову службу в ній не проходив, оскільки був зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 лише наказом командира НОМЕР_1 загону морської охорони від 07.06.2016 № 126-ос, а наказом від 06.09.2017 № 211-ос виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 07.09.2017 у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ). Відповідач 1 зазначає, що відповідно до розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 № 71 та від 02.06.2020 № 0.11-5760/0/6-20-Вих нарахування та виплата індексації за весь період проходження військової служби, у тому числі й за час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України, здійснюється тією військовою частиною, з якої звільняється військовослужбовець, а в/ч НОМЕР_2 не була ні місцем проходження позивачем служби у спірний період, ні останнім місцем його служби, тому позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом. У відзиві відповідач 1 також просив витребувати у позивача інформацію про проходження ним військової служби в органах Державної прикордонної служби України після 07.09.2017.

Того ж дня від в/ч НОМЕР_2 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачами ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ).

Ухвалою від 01.07.2025 клопотання в/ч НОМЕР_2 про витребування доказів залишено без задоволення.

Ухвалою від 01.07.2025 позивачу запропоновано висловити свою думку щодо залучення до участі у справі співвідповідачів.

16.07.2025 представником позивача подано заяву, в якій вона просить задовольнити клопотання в/ч НОМЕР_2 про залучення співвідповідачів.

Ухвалою від 17.07.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів військову частину НОМЕР_4 (Адміністрацію Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач 3, Адміністрація Держприкордонслужби) та військову частину НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (далі - відповідач 2, Східне РУ), розгляд справи розпочато спочатку.

17.08.2025 Східним РУ подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що у спірний період позивач проходив військову службу у Східному РУ, з якого наказом від 06.06.2016 № 286-ОС виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до в/ч НОМЕР_2 . Відповідач 2 зазначає, що розрахунок з військовослужбовцем при звільненні, у тому числі і у разі незгоди щодо порядку розрахунку, має здійснити виключно та військова частина, в якій він знаходився на фінансовому забезпеченні і яка є останнім місцем його служби перед звільненням з Державної прикордонної служби України, що також визначено розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.07.2021 № 116-20378/0/6-21-Вих. Крім того, відповідач 2 вказує, що базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення визначено листопад 2015 року, у якому відбулось збільшення розміру надбавки за кваліфікацію, а підстав для повернення до січня 2008 року як базового місяця немає, оскільки з 01.12.2015 по 01.03.2018 зміна тарифних ставок (окладів) не відбувалась.

18.08.2025 до суду від Адміністрації Держприкордонслужби надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому відповідач 3 зазначає, що позивач військову службу в Адміністрації Держприкордонслужби не проходив та на фінансовому забезпеченні в ній не перебував, а у період з вересня 2017 року по 27.04.2020 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 та перебував на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військовій частині НОМЕР_5 ), звідки вибув для подальшого проходження військової служби до Міністерства оборони України, а тому належним відповідачем у справі є саме військова частина НОМЕР_5 .

Ухвалою від 22.09.2025 клопотання Адміністрації Держприкордонслужби про заміну неналежного відповідача залишено без задоволення та запропоновано позивачу висловити свою думку щодо залучення до участі у справі співвідповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_5 ). Позивач будь-яких клопотань чи заяв з цього питання до суду не подав.

Ухвалою від 17.03.2026 залучено до участі у справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_5 ) (далі - відповідач 4, в/ч НОМЕР_5 ), розгляд справи розпочато спочатку. Цією ж ухвалою суд зобов`язав в/ч НОМЕР_5 надати до суду відомості щодо нарахування та виплати (невиплати) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.06.2016 із зазначенням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

04.04.2026 в/ч НОМЕР_5 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач 4 проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що в період з вересня 2017 року по 27.04.2020 позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_6 та перебував на фінансовому забезпеченні в в/ч НОМЕР_5 , звідки вибув для подальшого проходження військової служби до Міністерства оборони України, при цьому в/ч НОМЕР_5 належним чином та в повному обсязі здійснено виплату позивачу грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення. На виконання вимог ухвали суду від 17.03.2026 відповідачем 4 надано довідку-розрахунок щодо виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу за загальний період з 01.07.2015 по 28.02.2018, який включає спірний період. Вимоги позивача про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб та про компенсацію втрати частини доходів відповідач 4 вважає передчасними.

Відповіді на відзиви відповідачів позивач до суду не подав.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

Позивач з 25.05.2011 по 06.06.2016 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_3 ), що підтверджується листом Східного РУ від 24.05.2024 № 09/4982-24-Вих, наданим на адвокатський запит представника позивача.

Наказом начальника Східного РУ від 06.06.2016 № 286-ОС позивача виключено зі списків особового складу регіонального управління та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 загону морської охорони).

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення позивача за 2016 рік, створеної з електронної бази Східного РУ, та архівної відомості нарахувань за період з січня по грудень 2016 року у період з січня по червень 2016 року нарахування позивачу індексації грошового забезпечення Східним РУ не здійснювалось.

Згідно з архівним витягом з наказу командира НОМЕР_1 загону морської охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2016 № 126-ос позивача зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 .

Наказом командира НОМЕР_1 загону морської охорони від 06.09.2017 № 211-ос позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 07.09.2017 у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ).

У період з 07.09.2017 по 27.04.2020 позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 та перебував на фінансовому забезпеченні в в/ч НОМЕР_5 , звідки вибув для подальшого проходження військової служби до Міністерства оборони України. Зазначені обставини викладені у відзиві в/ч НОМЕР_5 та клопотанні Адміністрації Держприкордонслужби і позивачем не спростовані.

Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 № 71 запропоновано військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, виплату індексації проводити за всі періоди, за які військовослужбовці мали право на виплату індексації, але її не отримали. Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 № 0.11-5760/0/6-20-Вих визначено, що нарахування та виплата індексації за весь період проходження військової служби, у тому числі й за час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України, здійснюється тією військовою частиною, з якої звільняється військовослужбовець.

Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.07.2021 № 116-20378/0/6-21-Вих органам Державної прикордонної служби України запропоновано виплату індексації проводити органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець виключається (був виключений) зі списків частини у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням не виплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України; інші органи Державної прикордонної служби України на запит такого органу надають розрахунок індексації, на яку військовослужбовець набув право, але її не отримав, а орган, з якого військовослужбовець виключається, перевіряє надані розрахунки, узагальнює їх та здійснює виплату належної індексації.

Відповідно до довідки-розрахунку в/ч НОМЕР_5 щодо виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 позивачу за січень, лютий, березень, квітень та травень 2016 року виплачено індексацію грошового забезпечення (поточну індексацію) у розмірі по 747,06 грн щомісяця, а за червень 2016 року - індексацію грошового забезпечення у розмірі 831,16 грн (індексація-різниця 84,10 грн та поточна індексація 747,06 грн). Загальна сума індексації грошового забезпечення, виплаченої позивачу за період з 01.07.2015 по 28.02.2018, становить 28 971,22 грн.

Доказів, які б спростовували відомості, викладені у довідці-розрахунку в/ч НОМЕР_5 , зокрема, щодо факту нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, позивач до суду не надав.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Відповідно до частин першої та третьої статті 25 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим частини третьої статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону № 1282-XII регламентовано, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України визначає Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009).

Відповідно до пункту 293 Положення № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в Державній прикордонній службі України, визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 (далі - Інструкція № 558), пунктами 3, 7 розділу I якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Відповідно до пунктів 1-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44), грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується військовослужбовцям, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Статтями 1, 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статей 3, 4 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Аналогічні приписи містяться у пунктах 2-5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 02.07.2026 у справі № 480/6919/24, наголошував на тому, що визначення відповідачів, предмета і підстав заявленого позову є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості заявленого позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача, яка, на думку позивача, виразилась у ненарахуванні та невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.06.2016. Єдиною фактичною підставою позову позивач визначив те, що індексація грошового забезпечення за вказаний період йому не нараховувалась та не виплачувалась взагалі, посилаючись при цьому на особисту картку грошового забезпечення за 2016 рік, надану Східним РУ на адвокатський запит.

Водночас, як встановлено судом, у спірний період позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у Східному РУ, з якого 06.06.2016 вибув для подальшого проходження військової служби до в/ч НОМЕР_2 , з якої, в свою чергу, 07.09.2017 вибув до Головного центру управління службою Державної прикордонної служби України, перебуваючи на фінансовому забезпеченні в в/ч НОМЕР_5 , звідки у 2020 році вибув для подальшого проходження військової служби до Міністерства оборони України.

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.03.2020 № 71 та листів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 № 0.11-5760/0/6-20-Вих і від 26.07.2021 № 116-20378/0/6-21-Вих нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби, у тому числі й за час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України, здійснюється органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець виключається зі списків особового складу, з урахуванням не виплаченої індексації під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України.

Саме з урахуванням такого порядку в/ч НОМЕР_5 , на фінансовому забезпеченні якої позивач перебував до виключення зі списків особового складу Державної прикордонної служби України, як свідчить довідка-розрахунок щодо виплаченої індексації грошового забезпечення, здійснила виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018, який включає спірний період з 01.01.2016 по 06.06.2016. Так, за січень - травень 2016 року позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі по 747,06 грн щомісяця, а за червень 2016 року - у розмірі 831,16 грн.

Отже, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, а саме ненарахування та невиплата йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.06.2016, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються наданими в/ч НОМЕР_5 доказами. Та обставина, що в особистій картці грошового забезпечення позивача за 2016 рік, складеній Східним РУ, нарахування індексації не відображено, не свідчить про невиплату позивачу індексації за спірний період, оскільки відповідно до встановленого в Державній прикордонній службі України порядку така індексація була виплачена не за місцем служби у спірний період, а органом, з якого позивач вибув з Державної прикордонної служби України.

Позивач, отримавши відзив в/ч НОМЕР_5 з доданою до нього довідкою-розрахунком, наведених у ньому обставин не спростував, відповіді на відзив не подав, жодних доводів щодо неправильності проведеного в/ч НОМЕР_5 розрахунку чи щодо отримання індексації в іншому розмірі не навів.

Суд зазначає, що питання правильності визначення розміру вже нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення, у тому числі правильності визначення місяця підвищення доходу (базового місяця), з якого здійснювалось обчислення індексу споживчих цін, становить самостійний предмет спору, який відрізняється від заявленого позивачем предмета - бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації. Розмір виплаченої позивачу індексації та порядок її розрахунку в/ч НОМЕР_5 предметом оскарження у цій справі не є, а позивач відповідних позовних вимог до в/ч НОМЕР_5 не заявляв, обмежившись посиланням на повну невиплату індексації.

Посилання позивача на січень 2008 року як на місяць, з якого слід обчислювати індекс споживчих цін, у цій справі є лише складовою способу захисту, який позивач просив застосувати для відновлення порушеного, на його думку, права на отримання індексації, однак не змінює того, що позов обґрунтований саме відсутністю нарахування та виплати індексації за спірний період, яка під час розгляду справи не підтвердилась.

При цьому повноваження суду щодо виходу за межі позовних вимог, передбачені частиною другою статті 9 КАС України, не можуть бути реалізовані шляхом самостійної зміни судом фактичних підстав позову та вирішення спору, який позивачем не ініційований. Вихід за межі позовних вимог можливий лише у разі встановлення судом порушення прав позивача з тих підстав, на які він посилається, тоді як у цій справі заявлена позивачем бездіяльність відповідачів не встановлена.

Також суд звертає увагу, що, обґрунтовуючи позовні вимоги, заявлені до в/ч НОМЕР_2 , позивач посилається на те, що відповідно до пункту 293 Положення № 1115/2009 остаточний розрахунок з військовослужбовцем, у тому числі з індексації грошового забезпечення, здійснюється при його звільненні тим органом, який звільняє військовослужбовця з військової служби.

Однак, як встановлено судом, у спірний період з 01.01.2016 по 06.06.2016 позивач у в/ч НОМЕР_2 військову службу не проходив, у списках її особового складу не перебував та на грошовому забезпеченні в ній не знаходився, оскільки був зарахований до списків особового складу в/ч НОМЕР_2 лише з 07.06.2016. Крім того, в/ч НОМЕР_2 не була і останнім місцем служби позивача в Державній прикордонній службі України, оскільки з 07.09.2017 позивач вибув з неї для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з військової служби в/ч НОМЕР_2 позивача не звільняла.

Таким чином, у в/ч НОМЕР_2 був відсутній обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, а отже і бездіяльність, про протиправність якої заявлено у позові, з її боку відсутня.

Аналіз пункту 293 Положення № 1115/2009 у системному зв`язку з листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 № 0.11-5760/0/6-20-Вих свідчить про те, що повний розрахунок з військовослужбовцем здійснюється тим органом Державної прикордонної служби України, з якого він звільняється, а виплата індексації проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням невиплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України. Стягнення належних сум саме з органу за останнім місцем служби спрямоване на уникнення подвійних виплат за один і той самий період.

Щодо позовних вимог до Східного РУ суд зазначає, що хоча у спірний період позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 , обов`язок щодо виплати позивачу індексації за весь період його служби в органах Державної прикордонної служби України, у тому числі за час служби у ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до встановленого порядку покладено на орган, з якого позивач вибув з Державної прикордонної служби України, - в/ч НОМЕР_5 , яка такий обов`язок виконала.

Щодо позовних вимог до Адміністрації Держприкордонслужби суд зазначає, що позивач у спірний період військову службу в Адміністрації Держприкордонслужби не проходив, а у період з 07.09.2017 по 27.04.2020 під час проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував на фінансовому забезпеченні в в/ч НОМЕР_5 , яка і є розпорядником коштів, з яких здійснювалось нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення, у тому числі індексації.

Крім того, суд враховує, що після вибуття з в/ч НОМЕР_5 позивач продовжив проходження військової служби в системі Міністерства оборони України, тобто з військової служби у запас або у відставку не звільнявся. Наведене свідчить про те, що механізм остаточного розрахунку з військовослужбовцем при звільненні з військової служби, передбачений пунктом 293 Положення № 1115/2009, на який посилається позивач як на правову підставу своїх вимог, у спірних правовідносинах не може бути покладений на в/ч НОМЕР_2 , з якої позивач вибув у 2017 році у зв`язку з переведенням до іншого органу Державної прикордонної служби України. Водночас індексацію грошового забезпечення за спірний період в/ч НОМЕР_5 , з якої позивач вибув з Державної прикордонної служби України, позивачу виплачено.

Отже, за встановлених обставин суд не вбачає протиправної бездіяльності жодного з відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 06.06.2016, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44, суд зазначає, що така компенсація відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 44 виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання, тобто є похідною від основної виплати. Оскільки у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення суд відмовляє, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації, суд зазначає, що такі вимоги є похідними від позовних вимог щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, у задоволенні яких судом відмовлено.

Відповідно до статей 3, 4 Закону № 2050-III компенсація втрати частини доходів обчислюється з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу та виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Верховний Суд у постанові від 08.12.2025 у справі № 420/13975/24 зазначив, що така компенсація має допоміжний характер відносно основного боргу, оскільки її розмір та існування залежать від суми і факту невиплаченого доходу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги в цій частині наявністю невиплаченої індексації грошового забезпечення та просить нарахувати компенсацію за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації, однак, як встановлено судом, заборгованість з індексації грошового забезпечення за спірний період, на суму якої позивач просить нарахувати компенсацію, відсутня, оскільки таку індексацію в/ч НОМЕР_5 позивачу виплачено. Вимог щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати вже виплаченої в/ч НОМЕР_5 індексації позивач не заявляв.

За таких обставин позовні вимоги в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати також задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що відмова у задоволенні позову з наведених підстав не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до належного відповідача з інших підстав, зокрема щодо правильності розрахунку та розміру виплаченої йому індексації грошового забезпечення, у разі незгоди з таким розрахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідачі у справі довели відсутність протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, а позивач доводів відповідачів не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи позовної заяви спростовуються встановленими у справі обставинами. Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний