Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/34179/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34179/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» (далі – позивач, ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі – відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області, а саме: рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13031807/39785646 від 01.07.2025; № 13031808/39785646 від 01.07.2025; № 13031810/39785646 від 01.07.2025; № 13031811/39785646 від 01.07.2025; № 13031812/39785646 від 01.07.2025; № 13043245/39785646 від 03.07.2025; № 13043246/39785646 від 03.07.2025; № 13043247/39785646 від 03.07.2025; № 13043248/39785646 від 03.07.2025; № 13043249/39785646 від 03.07.2025; № 13043253/39785646 від 03.07.2025; № 13043254/39785646 від 03.07.2025; № 13043255/39785646 від 03.07.2025; № 13043256/39785646 від 03.07.2025; № 13043257/39785646 від 03.07.2025;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 8 від 03.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 20 від 10.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 26 від 17.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 44 від 24.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 62 від 31.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 7 від 03.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 19 від 10.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 25 від 17.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 42 від 24.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 61 від 31.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 9 від 03.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 21 від 10.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 27 від 17.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 43 від 24.07.2024 датою її подання на реєстрацію; податкову накладну № 63 від 31.07.2024 датою її подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору поставки № 2 від 28.02.2018, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «КВІКМІЛЗ УКРАЇНА», позивач у липні 2024 року поставив покупцю масло вершкове, цукор-стік та джем у фасуванні, за фактом чого склав та направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних п`ятнадцять податкових накладних. Реєстрацію всіх податкових накладних було зупинено з посиланням на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На виконання запропонованого у квитанціях позивач у червні 2025 року подав до контролюючого органу повідомлення з письмовими поясненнями та копіями документів щодо поставки товару покупцю, його придбання у постачальників, оплати, а також щодо наявності у товариства складських приміщень, транспорту та працівників. Попри це, комісія регіонального рівня прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а скарги позивача залишено ДПС України без задоволення.

На думку позивача, квитанції про зупинення реєстрації не містили конкретного переліку документів, які необхідно було надати, а оскаржувані рішення не містять вказівки на жоден конкретний документ, який, на думку контролюючого органу, складений з порушенням законодавства, і не розкривають змісту такого порушення, обмежуючись відтворенням загального переліку документів, наведеного у пункті 5 Порядку № 520.

Позивач також наголошує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 420/25467/24, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області № 87476 від 23.07.2024 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано виключити позивача з переліку ризикових платників, проте контролюючий орган цієї обставини не врахував.

Крім того, позивач вказує на непослідовність дій відповідача 1, який до та після спірного періоду реєстрував податкові накладні позивача за аналогічними операціями з тим самим покупцем.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 14.10.2025 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідачів надати до суду належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення.

28.10.2025 представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Відповідачем 2 відзив на позовну заяву не подано.

Як зазначає представник відповідача 1, реєстрацію податкових накладних позивача було зупинено правомірно, у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, із пропозицією надати пояснення та копії документів. Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, складських документів, а також з огляду на наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Крім того, на думку відповідача 1, у позивача відсутні документи складського обліку, а видаткові накладні підписані не посадовою особою покупця, довіреність не надано.

Відповідач 1 також вказує, що повноваження щодо реєстрації податкових накладних після зупинення їх реєстрації покладено на ДПС України, яка в разі надходження рішення суду проводить перевірки, визначені пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

30.10.2025 позивачем подано відповідь на відзив, в якій він підтримав позовні вимоги та зазначив, що наведені у відзиві недоліки документів не були зазначені в оскаржуваних рішеннях і вперше наведені лише під час судового розгляду, відповідач 1 не вказує ні номерів, ні дат документів, які нібито не відповідають законодавству, а всі надані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін. Позивач також звернув увагу, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем 1 за період з 01.07.2021 по 30.09.2024, не встановлено заниження чи завищення задекларованих товариством податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» (код ЄДРПОУ 39785646) зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.07.2015, основним видом діяльності товариства є постачання готових страв для подій (код КВЕД 56.21).

28.02.2018 між ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «КВІКМІЛЗ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34800301) (Замовник) укладено договір поставки № 2, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника товар відповідно до заявки, наданої Замовником, а Замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором. Специфікацією № 1 від 31.10.2019 до договору сторони погодили, зокрема, поставку цукру-стік 10 грам, масла вершкового 10 грам та джему в асортименті (фасування 20 грам).

На виконання вказаного договору позивач у липні 2024 року поставив покупцю товар, за фактом чого склав та направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні:

щодо поставки масла вершкового 10 грам: № 8 від 03.07.2024 на загальну суму 9216,00 грн, у тому числі ПДВ – 1536,00 грн (видаткова накладна № 28368 від 03.07.2024); № 20 від 10.07.2024 на загальну суму 10368,00 грн, у тому числі ПДВ – 1728,00 грн (видаткова накладна № 28643 від 10.07.2024); № 26 від 17.07.2024 на загальну суму 11520,00 грн, у тому числі ПДВ – 1920,00 грн (видаткова накладна № 29131 від 17.07.2024); № 44 від 24.07.2024 на загальну суму 10368,00 грн, у тому числі ПДВ – 1728,00 грн (видаткова накладна № 29136 від 24.07.2024); № 62 від 31.07.2024 на загальну суму 12672,00 грн, у тому числі ПДВ – 2112,00 грн (видаткова накладна № 29457 від 31.07.2024);

щодо поставки цукру-стік 10 грам: № 7 від 03.07.2024 на загальну суму 2904,00 грн, у тому числі ПДВ – 484,00 грн (видаткова накладна № 28367 від 03.07.2024); № 19 від 10.07.2024 на загальну суму 3696,00 грн, у тому числі ПДВ – 616,00 грн (видаткова накладна № 28642 від 10.07.2024); № 25 від 17.07.2024 на загальну суму 2640,00 грн, у тому числі ПДВ – 440,00 грн (видаткова накладна № 29129 від 17.07.2024); № 42 від 24.07.2024 на загальну суму 3432,00 грн, у тому числі ПДВ – 572,00 грн (видаткова накладна № 29134 від 24.07.2024); № 61 від 31.07.2024 на загальну суму 2640,00 грн, у тому числі ПДВ – 440,00 грн (видаткова накладна № 29455 від 31.07.2024);

щодо поставки джему у фасуванні 20 грам: № 9 від 03.07.2024 на загальну суму 2000,00 грн, у тому числі ПДВ – 333,33 грн (видаткова накладна № 28369 від 03.07.2024); № 21 від 10.07.2024 на загальну суму 2000,00 грн, у тому числі ПДВ – 333,33 грн (видаткова накладна № 28644 від 10.07.2024); № 27 від 17.07.2024 на загальну суму 2000,00 грн, у тому числі ПДВ – 333,33 грн (видаткова накладна № 29132 від 17.07.2024); № 43 від 24.07.2024 на загальну суму 1000,00 грн, у тому числі ПДВ – 166,67 грн (видаткова накладна № 29135 від 24.07.2024); № 63 від 31.07.2024 на загальну суму 1000,00 грн, у тому числі ПДВ – 166,67 грн (видаткова накладна № 29458 від 31.07.2024).

Згідно з квитанціями від 29.07.2024 (щодо податкових накладних № 7, № 8, № 9 від 03.07.2024, № 19, № 20, № 21 від 10.07.2024, № 25, № 26, № 27 від 17.07.2024) та від 15.08.2024 (щодо податкових накладних № 42, № 43, № 44 від 24.07.2024, № 61, № 62, № 63 від 31.07.2024) податкові накладні прийнято, однак їх реєстрацію зупинено та зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку), із зазначенням показників «D» та «Рпоточ». Далі у квитанціях запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із наведенням загального переліку документів, що відтворює зміст пункту 5 Порядку № 520 (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування).

Віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на час зупинення реєстрації податкових накладних ґрунтувалося на рішенні комісії ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 87476 від 23.07.2024, яким позивача визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 420/25467/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024, визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області № 87476 від 23.07.2024 про відповідність ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області у вказаній справі. Рішення суду набрало законної сили 12.12.2024.

26.06.2025 позивач засобами електронного зв`язку подав до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення № 19 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних № 8 від 03.07.2024, № 20 від 10.07.2024, № 26 від 17.07.2024, № 44 від 24.07.2024 та № 62 від 31.07.2024, реєстрацію яких зупинено, до якого долучено 22 додатки. Згідно з квитанцією № 2 повідомлення прийнято до розгляду 27.06.2025.

30.06.2025 позивач подав повідомлення № 20 щодо податкових накладних № 7 від 03.07.2024, № 19 від 10.07.2024, № 25 від 17.07.2024, № 42 від 24.07.2024 та № 61 від 31.07.2024, до якого долучено 24 додатки, та повідомлення № 21 щодо податкових накладних № 9 від 03.07.2024, № 21 від 10.07.2024, № 27 від 17.07.2024, № 43 від 24.07.2024 та № 63 від 31.07.2024, до якого долучено 21 додаток. Згідно з квитанціями № 2 обидва повідомлення прийнято до розгляду 30.06.2025.

У письмових поясненнях позивач зазначив, зокрема, що реєстрацію податкових накладних зупинено з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, тоді як судовим рішенням у справі № 420/25467/24 рішення про ризиковість ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» скасовано. Позивач навів відомості про види своєї діяльності, контрагентів, наявність на балансі основних засобів і виробничих запасів, кількість працівників (130 осіб), використання орендованих складських приміщень площею 835 кв.м, 543 кв.м та 496 кв.м за договорами оренди з ПрАТ «Янтар» та ФОП ОСОБА_1 , реєстрацію потужностей оператора ринку харчових продуктів, наявність автотранспортних засобів, відображених у повідомленні за формою № 20-ОПП, а також щодо кожної податкової накладної – реквізити видаткових та товарно-транспортних накладних, якими супроводжувалася поставка товару власним автотранспортом позивача, документи щодо якості товару, відомості про оплату покупцем отриманого товару, а також про придбання позивачем товарного ресурсу, а саме: масла селянського солодковершкового у ФОП ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 154 від 01.05.2024 (видаткова та товарно-транспортна накладні № РН-37 від 27.06.2024), цукру білого кристалічного у ПСП «АГРОФІРМА СВІТАНОК» (видаткова накладна № ПР-0000976 від 25.03.2024) та пакувальної плівки у ТОВ «ПЕТРУЦАЛЕК» (видаткова накладна № 93104163 від 20.03.2024), джему у ФОП ОСОБА_3 за договором поставки № 02/09 від 01.09.2020 (видаткова накладна № 651 від 20.03.2024).

До пояснень позивачем долучено, зокрема: договір поставки № 2 від 28.02.2018 зі специфікацією та додатковою угодою; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні на поставку товару ТОВ «КВІКМІЛЗ УКРАЇНА»; акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ «КВІКМІЛЗ УКРАЇНА» станом на 31.07.2024, банківську виписку, платіжні інструкції та оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 щодо оплати товару покупцем; договори, видаткові та товарно-транспортні накладні, декларацію виробника, паспорти якості, сертифікат відповідності щодо придбання товарного ресурсу та банківські виписки щодо його оплати; оборотно-сальдові відомості по рахунках 201 та 631; договори оренди складських приміщень з актами наданих послуг; документи щодо реєстрації потужностей, працівників, транспортних засобів та сертифікати систем управління безпечністю харчових продуктів.

Рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2025 № 13031807/39785646, № 13031808/39785646, № 13031810/39785646, № 13031811/39785646, № 13031812/39785646 відмовлено в реєстрації податкових накладних № 8 від 03.07.2024, № 20 від 10.07.2024, № 26 від 17.07.2024, № 44 від 24.07.2024 та № 62 від 31.07.2024 відповідно, а рішеннями від 03.07.2025 № 13043245/39785646, № 13043246/39785646, № 13043247/39785646, № 13043248/39785646, № 13043249/39785646, № 13043253/39785646, № 13043254/39785646, № 13043255/39785646, № 13043256/39785646, № 13043257/39785646 – в реєстрації податкових накладних № 7 від 03.07.2024, № 19 від 10.07.2024, № 25 від 17.07.2024, № 42 від 24.07.2024, № 61 від 31.07.2024, № 9 від 03.07.2024, № 21 від 10.07.2024, № 27 від 17.07.2024, № 43 від 24.07.2024 та № 63 від 31.07.2024 відповідно.

Підставою для відмови в усіх рішеннях зазначено «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства» (графа щодо ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні повідомлення не позначена). У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» рішень зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури / інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до ДПС України зі скаргами, до яких долучив пояснення та копії документів.

Рішеннями ДПС України за результатами розгляду скарг від 09.07.2025 № 28330/39785646/2, № 28316/39785646/2, № 28337/39785646/2, № 28339/39785646/2, № 28351/39785646/2 та від 14.07.2025 № 28823/39785646/2, № 28831/39785646/2, № 28796/39785646/2, № 28798/39785646/2, № 28806/39785646/2, № 28834/39785646/2, № 28848/39785646/2, № 28817/39785646/2, № 28821/39785646/2, № 28832/39785646/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня – без змін, з підстав «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України (далі – ПК України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних – реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі – Порядок № 1165; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165) визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі – Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Пунктом 10 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Формою рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1 до Порядку № 520) передбачено графу «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що з метою вирішення питання про наявність/відсутність підстав для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних нормативно встановлено такий алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної пункт 4 Порядку № 520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне з трьох рішень: 1) рішення про реєстрацію податкової накладної – якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній; 2) про направлення Повідомлення – якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, при цьому зміст форми указаного Повідомлення (додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків; 3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної – якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

Саме такий алгоритм дій контролюючого органу та платника податку сформульовано Верховним Судом у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, в якій суд касаційної інстанції виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати.

У цій же постанові Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, прийнятих без направлення платнику Повідомлення з підстави надання документів, складених із порушенням законодавства, щодо яких податковий орган ні в рішеннях, ні під час судового розгляду не пояснив, у чому полягає неналежне оформлення первинних документів.

Отже, якщо комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, то в рішенні, з огляду на його форму, мають бути зазначені конкретні документи, які, на думку комісії, складені/оформлені з порушенням законодавства, та, відповідно, у чому саме полягає таке порушення.

Суд зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а.

Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У постанові від 12 березня 2025 року у справі № 420/35189/23, предметом якої були рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних з тієї самої підстави – надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, з відтворенням у графі «Додаткова інформація» загального переліку первинних документів, Верховний Суд зазначив, що податковим органом не зазначено, які з поданих платником копій документів складені/оформлені з порушенням законодавства та у чому полягають такі порушення, а отже, підстави відмови у здійсненні реєстрації податкових накладних не з`ясовані належним чином у спосіб, який дозволив би зрозуміти й усунути недоліки. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Підставою для зупинення реєстрації всіх п`ятнадцяти податкових накладних позивача слугувала відповідність самого платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто не ознаки конкретних господарських операцій, а віднесення позивача до переліку ризикових платників.

Водночас рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області № 87476 від 23.07.2024 про відповідність ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» критеріям ризиковості платника податку визнано протиправним та скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі № 420/25467/24, яким також зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Вказане рішення набрало законної сили 12.12.2024, тобто задовго до прийняття оскаржуваних рішень від 01.07.2025 та 03.07.2025, а в силу частини другої статті 14 КАС України є обов`язковим для відповідача 1.

Отже, на час розгляду комісією регіонального рівня поданих позивачем пояснень та документів судом у встановленому порядку вже було констатовано протиправність віднесення позивача до ризикових платників податку за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, тобто обставина, яка зумовила зупинення реєстрації спірних податкових накладних, була спростована.

Про наведене позивач прямо зазначив у письмових поясненнях, поданих до контролюючого органу.

Однак оскаржувані рішення жодної оцінки цій обставині не містять, а відповідач 1 не навів жодних інших відомостей, які б свідчили про ризиковість саме тих господарських операцій, що відображені у спірних податкових накладних.

Суд погоджується з тим, що скасування судом рішення про відповідність платника критеріям ризиковості саме по собі не звільняє платника від проходження процедури, встановленої Порядком № 520, щодо податкових накладних, реєстрацію яких вже було зупинено. Проте в межах цієї процедури комісія регіонального рівня зобов`язана діяти добросовісно та обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (пункти 3, 6 частини другої статті 2 КАС України), до яких безумовно належить обставина відпадіння підстави, з якої реєстрацію податкових накладних було зупинено.

Крім того, надіслані позивачу квитанції містили лише пропозицію надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, із відтворенням загального переліку документів, наведеного у пункті 5 Порядку № 520, без зазначення конкретних документів, необхідних та достатніх, на думку контролюючого органу, для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку чи господарських операцій.

За таких умов позивач, на власний розсуд визначивши перелік документів, подав до контролюючого органу письмові пояснення та 67 додатків (22, 24 та 21 додаток до трьох повідомлень відповідно), серед яких, крім документів щодо поставки товару покупцю (договору поставки зі специфікацією, видаткових і товарно-транспортних накладних, документів щодо якості товару), наявні документи щодо оплати товару покупцем (банківська виписка, платіжні інструкції, акт звірки взаємних розрахунків, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361), документи щодо придбання та оплати товарного ресурсу у постачальників, документи щодо наявності у позивача орендованих складських приміщень, працівників і транспорту, оборотно-сальдові відомості по рахунках 201 та 631.

Наведені документи дозволяли контролюючому органу встановити обставини придбання, зберігання, транспортування та реалізації товару і на їх підставі зробити висновок, чи підтверджено позивачем інформацію, зазначену у податкових накладних.

Однак зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для їх прийняття слугувало «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

Разом з тим, які саме з поданих позивачем документів складені/оформлені з порушенням законодавства та в чому полягають такі порушення, у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначено.

Всупереч формі рішення, яка у графі «Додаткова інформація» вимагає зазначення конкретних документів, комісія регіонального рівня обмежилася відтворенням абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 520, тобто загальним переліком видів первинних документів, не вказавши жодного реквізиту жодного документа (назви, номера, дати, контрагента), який, на думку комісії, містить порушення, та не розкривши змісту такого порушення.

Зазначення в оскаржуваних рішеннях про «наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій» також жодним чином не конкретизовано: ні в рішеннях, ні у відзиві на позовну заяву відповідачем 1 не розкрито, яка саме податкова інформація малася на увазі, з якого джерела вона отримана та яких операцій позивача стосується.

Крім того, така обставина не є самостійною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки пунктом 10 Порядку № 520 визначено вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення.

Суд також зауважує, що Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 позивачу не направлялося, а отже, у разі наявності у комісії регіонального рівня сумнівів щодо достатності поданих позивачем документів, конкретний перелік документів, яких, на її думку, бракувало, у позивача не витребовувався, чим позивача позбавлено можливості усунути такі сумніви в адміністративній процедурі.

Крім того, рішеннями ДПС України, прийнятими за результатами розгляду скарг позивача, рішення комісії регіонального рівня залишено без змін вже з іншої підстави – «ненадання платником податку копій первинних документів», тоді як комісія регіонального рівня відмовила в реєстрації податкових накладних не у зв`язку з ненаданням документів, а у зв`язку з наданням документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Така непослідовність самих контролюючих органів у визначенні підстав відмови свідчить про відсутність у них чіткого та обґрунтованого висновку щодо того, які саме документи позивача не відповідають вимогам законодавства.

Щодо доводів відзиву про відсутність документів складського обліку, підписання видаткових накладних не посадовою особою покупця та ненадання довіреності, суд зазначає таке.

По-перше, вказані обставини не були зазначені в оскаржуваних рішеннях як підстави для відмови в реєстрації податкових накладних та вперше наведені відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву, без зазначення реквізитів жодного конкретного документа. Правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється судом на час його прийняття та з огляду на ті підстави і мотиви, які в ньому наведені.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 зазначив, що суб`єкт владних повноважень не може під час судового розгляду підміняти або доповнювати мотиви власного індивідуального акта новими аргументами, які не були зазначені у такому акті. Предметом судового контролю є правомірність рішення суб`єкта владних повноважень з огляду на ті фактичні та юридичні підстави, які були покладені в основу його прийняття. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що після отримання від платника документів саме контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти не формально, а обґрунтовано: оцінити подані документи та вказати, чому вони є недостатніми або неналежними, оскільки інший підхід фактично створював би для контролюючого органу можливість відмовляти в реєстрації податкових накладних із посиланням на загальні формулювання, не розкриваючи причин неприйняття документів, поданих платником.

По-друге, щодо документів складського обліку суд зауважує, що відмова в реєстрації податкових накладних з підстави ненадання документів можлива лише за умови попереднього направлення платнику Повідомлення з конкретним переліком документів, що у цій справі не відбулося, а комісія регіонального рівня обрала іншу підставу – надання документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Крім того, позивачем були подані документи щодо зберігання товару, зокрема договори оренди складських приміщень з актами наданих послуг та оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 щодо руху запасів.

По-третє, щодо видаткових накладних суд встановив, що на всіх долучених до матеріалів справи видаткових накладних, якими оформлено поставку товару ТОВ «КВІКМІЛЗ УКРАЇНА», у графі «Отримав(ла)» наявний підпис особи, яка отримала товар, здебільшого скріплений відбитком штампу ТОВ «КВІКМІЛЗ УКРАЇНА» з ідентифікаційним кодом юридичної особи, а також містяться відомості про дату складання документа, назву підприємств – сторін операції, договір, зміст та обсяг господарської операції.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічний висновок щодо неістотності відсутності у первинному документі прізвища особи, яка його підписала, викладено у постанові Верховного Суду від 15 липня 2025 року у справі № 440/5003/23.

Факт отримання товару покупцем, який зафіксовано видатковими накладними, оцінюється в сукупності з іншими поданими позивачем документами, зокрема товарно-транспортними накладними, актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2024 та банківською випискою про надходження від покупця оплати за товар.

Відповідачем 1 не доведено, що зазначені ним недоліки унеможливлюють ідентифікацію учасників, змісту та обсягу господарських операцій.

Суд також враховує, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» за період з 01.07.2021 по 30.09.2024, яким охоплено і період здійснення спірних операцій, відповідачем 1 у акті від 06.02.2025 № 4730/15-32-07-08-19 не встановлено завищення або заниження задекларованих позивачем показників податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а доказів того, що у ході перевірки було встановлено нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «КВІКМІЛЗ УКРАЇНА», відповідачем 1 суду не надано.

При цьому суд зауважує, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, а тому суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 вказав, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Такі висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Аналогічна правова позиція щодо необґрунтованості рішень про відмову в реєстрації податкових накладних за неконкретності вимог контролюючого органу щодо надання документів викладена також у постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23, від 03 квітня 2025 року у справі № 380/8435/24.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, зважаючи на те, що підстава, з якої реєстрацію податкових накладних позивача було зупинено, на час прийняття оскаржуваних рішень була спростована рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме з поданих позивачем документів складені/оформлені з порушенням законодавства та в чому ці порушення полягають, не надано жодної оцінки поясненням позивача та поданим ним документам, а Повідомлення про необхідність надання додаткових документів позивачу не направлялося, комісія регіонального рівня не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних з тих підстав, які вказані в оскаржуваних рішеннях.

Отже, рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.07.2025 № 13031807/39785646, № 13031808/39785646, № 13031810/39785646, № 13031811/39785646, № 13031812/39785646 та від 03.07.2025 № 13043245/39785646, № 13043246/39785646, № 13043247/39785646, № 13043248/39785646, № 13043249/39785646, № 13043253/39785646, № 13043254/39785646, № 13043255/39785646, № 13043256/39785646, № 13043257/39785646 не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема прийняті необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної (у разі надходження до ДПС відповідного рішення), а датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з вказаними нормами податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні. Функції щодо ведення Єдиного реєстру податкових накладних та внесення до нього відомостей покладено на ДПС України, яка і є належним відповідачем за цією позовною вимогою.

Доводи відповідача 1 про те, що реєстрація податкових накладних на підставі рішення суду входить до меж дискреції ДПС України, суд відхиляє, оскільки пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено лише технічні перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку, які не надають ДПС України права на власний розсуд вирішувати питання про реєстрацію податкової накладної, щодо якої набрало законної сили рішення суду. Верховний Суд у постанові від 05 червня 2026 року у справі № 380/17115/24 зазначив, що зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх подання на реєстрацію не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки за встановлених обставин у суб`єкта владних повноважень залишився лише один правомірний варіант поведінки – зареєструвати податкові накладні.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено і відповідачами не доведено.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для реєстрації зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (заява № 28924/04) зазначив, що ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

У даному випадку задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача датою їх подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та відповідає вимогам ефективного способу захисту порушеного права.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 8 від 03.07.2024, № 20 від 10.07.2024, № 26 від 17.07.2024, № 44 від 24.07.2024, № 62 від 31.07.2024, № 7 від 03.07.2024, № 19 від 10.07.2024, № 25 від 17.07.2024, № 42 від 24.07.2024, № 61 від 31.07.2024, № 9 від 03.07.2024, № 21 від 10.07.2024, № 27 від 17.07.2024, № 43 від 24.07.2024, № 63 від 31.07.2024 датою їх подання на реєстрацію.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі належними та допустимими доказами не довели правомірність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином викладені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (пункт 58). З урахуванням наведеного інші доводи сторін висновків суду не спростовують.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 36336,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.10.2025 № 396274.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки протиправними визнано рішення, прийняті комісією Головного управління ДПС в Одеській області, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13031807/39785646 від 01.07.2025, № 13031808/39785646 від 01.07.2025, № 13031810/39785646 від 01.07.2025, № 13031811/39785646 від 01.07.2025, № 13031812/39785646 від 01.07.2025, № 13043245/39785646 від 03.07.2025, № 13043246/39785646 від 03.07.2025, № 13043247/39785646 від 03.07.2025, № 13043248/39785646 від 03.07.2025, № 13043249/39785646 від 03.07.2025, № 13043253/39785646 від 03.07.2025, № 13043254/39785646 від 03.07.2025, № 13043255/39785646 від 03.07.2025, № 13043256/39785646 від 03.07.2025, № 13043257/39785646 від 03.07.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 8 від 03.07.2024, № 20 від 10.07.2024, № 26 від 17.07.2024, № 44 від 24.07.2024, № 62 від 31.07.2024, № 7 від 03.07.2024, № 19 від 10.07.2024, № 25 від 17.07.2024, № 42 від 24.07.2024, № 61 від 31.07.2024, № 9 від 03.07.2024, № 21 від 10.07.2024, № 27 від 17.07.2024, № 43 від 24.07.2024, № 63 від 31.07.2024, складені товариством з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-Б, офіс 263, код ЄДРПОУ 39785646), датою їх подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-Б, офіс 263, код ЄДРПОУ 39785646) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 36336 (тридцять шість тисяч триста тридцять шість) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний