Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/8724/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8724/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 89616 грн на користь місцевого бюджету Коблівської ОТГ в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб за період 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області та є платником податків. За відповідачем обліковується податкова заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за період 2024 року в сумі 89 616 грн 00 коп. Позивач зазначає, що за відповідачем безперервно існує податковий борг, у зв`язку з чим контролюючим органом раніше було сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ф» від 03.09.2012 № 140/42. Оскільки після направлення вказаної вимоги сума боргу змінилася, а заборгованість відповідачем у добровільному порядку сплачена не була, позивач, посилаючись на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України щодо відсутності обов`язку додатково надсилати нову податкову вимогу, звернувся до суду з позовом про стягнення вказаних коштів у судовому порядку.

Ухвалою від 19.05.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копію ухвали про відкриття провадження направлено засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся конверт, що не вручений відповідачу.

23.05.2025 судом на підставі приписів статті 130 КАС України на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття ухвалою від 19.05.2025 про відкриття провадження у цій справі та про процесуальні права та обов`язки учасників справи, строки їх реалізації.

Станом на дату розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

Громадянин Латвійської Республіки Валінієкс Ерікс (у внутрішніх операційних базах позивача зазначений як « ОСОБА_4 ») перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Миколаївській області.

Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2008, укладеного між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_5 , обчислення розміру орендної плати здійснюється контролюючим органом. На підставі зазначеного Договору оренди землі та розрахунку податкових зобов`язань, Очаківським відділом податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Миколаївській області за період 2024 року було здійснено нарахування орендної плати з фізичних осіб у сумі 89 616 грн 00 коп. за земельні ділянки загальною площею 0,4910 га (кадастрові номери: 4820983900:06:000:0095, 4820983900:06:000:0096, 4820983900:06:000:0097).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 1090465-2411-1423-UA48060090000097375, винесеного Очаківським відділом податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Миколаївській області, за платежем «Орендна плата з фізичних осіб» (код платежу 18010900) за податковий період 2024 року визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 89 616 грн 00 коп. У графі «Податкова адреса платника податків» зазначеного розпорядчого акта контролюючим органом внесено запис: «Адреса відсутня».

З матеріалів справи та витягів з Інтегрованої картки платника за кодом платежу 18010900 («Орендна плата з фізичних осіб») вбачається, що за особою «Валін Ерік» (РНОКПП НОМЕР_1 ) у внутрішній системі обліку контролюючого органу станом на 31.12.2023 року вже обліковувалася застаріла заборгованість (недоїмка) у розмірі 675 490,20 грн та залишок несплаченої пені у сумі 117,38 грн.

У зв`язку з неотриманням та несплатою відповідачем ОСОБА_5 поточного грошового зобов`язання, нарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2024 року № 1090465-2411-1423-UA48060090000097375, сума нового нарахування у розмірі 89 616,00 грн станом на 29.07.2024 була автоматично додана позивачем до суми існуючої недоїмки, внаслідок чого в Інтегрованій картці платника було відображено загальну заборгованість у сумі 765 223,58 грн. При цьому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення лише ізольованої суми нарахування за 2024 рік у розмірі 89 616,00 грн, обґрунтовуючи це наявністю нерозірваного ланцюга безперервного існування податкового боргу.

03.09.2012 Очаківською ОДПІ МДПС (Березанське відділення) ГУ ДПС у Миколаївській області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 140/42 на суму 30 840,78 грн за кодом бюджетної класифікації 13050511. Вказана вимога була направлена на адресу: м. Одеса, вул. Дальницька, 29/52, із зазначенням поштового індексу «65000».

Відповідно до Довідки-Розрахунку податкової заборгованості, складеної Головним державним інспектором Очаківського сектору по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Миколаївській області станом на 04.08.2024, за відповідачем ОСОБА_5 (у розрахунку зазначено правильні анкетні дані платника) обліковується заборгованість у загальній сумі 89 616 грн 00 коп. Зазначена сума складається виключно з основного платежу по орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900) на користь місцевого бюджету Коблівської ОТГ, нарахованого за податковий період 2024 року на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 1090465-2411-1423-UA48060090000097375.

У зв`язку з несплатою податкового боргу відповідачем, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує приписи законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд зазначає, що за змістом підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України одним із фундаментальних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податків у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків та контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

При цьому, реалізація державою свого фіскального інтересу шляхом примусового стягнення коштів у судовому порядку відповідно до статей 87, 95 ПК України можлива виключно у спосіб, чітко визначений законом, та за умови безумовного дотримання контролюючим органом встановленої процедури адміністрування, обліку та ідентифікації платників податків.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Водночас, порядок нарахування та строки сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати) для платників податків - фізичних осіб врегульовані спеціальними нормами Розділу XII ПК України, які мають пріоритет перед загальними нормами статті 57 цього Кодексу.

Пунктом 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками податку є, зокрема, платники орендної плати - суб`єкти замовлення (користування) земельними ділянками державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, або земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у володінні чи користуванні (у тому числі на умовах оренди).

Положеннями статті 288 ПК України чітко врегульовано порядок справляння орендної плати. Зокрема, згідно з пунктом 288.1 цієї статті, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (користувачем).

Так, згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу першого пункту 287.5 статті 287 ПК України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Аналогічно, підпунктом 288.7 статті 288 ПК України закріплено, що податковий період, строк та порядок сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності регулюються за правилами, встановленими для земельного податку.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Отже, на думку позивача, грошове зобов`язання у сумі 89 616,00 грн набуло статусу податкового боргу.

При цьому, відповідачем у справі доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку, а також скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги у встановленому законом порядку надано до суду не було. Крім того, не надано доказів сплати вказаних сум.

Разом з тим, оцінюючи вищезазначені доводи позивача, суд зазначає наступне.

Системний аналіз вищенаведених норм ПК України дає підстави для висновку, що до предмета доказування у спорах про стягнення податкового боргу належить встановлення сукупності таких обов`язкових обставин: факту виникнення у платника податків невиконаного грошового зобов`язання, набуття цим зобов`язанням статусу узгодженого у визначеному законом порядку, наявності підтвердженого податкового боргу, а також дотримання контролюючим органом визначеної законом послідовності та процедури вжиття заходів із його примусового стягнення.

Нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже такі обставини також складають предмет доказування у цій справі. У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання контролюючим органом порядку здійснення цього заходу, тощо.

Щоб певну суму назвати податковим боргом, така сума повинна бути безперечно доведена до боржника, про наявність суми несплаченого податку платник податків повинен бути повідомлений. Податковий орган, звертаючись до суду з позовом про стягнення податкового боргу, повинен провести узгодження суми боргу, оскільки податковим боргом визначається сума узгодженого грошового зобов`язання.

Пунктом 42.5 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Станом на час надсилання відповідачу податкової вимоги від 03.09.2012 № 140/42 пункт 42.2 статті 42 ПК України був викладений в редакції, яка передбачала, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Отже, саме належне вручення податкового повідомлення-рішення або наявність передбачених законом підстав вважати його врученим визначає початок перебігу строків для його адміністративного чи судового оскарження, а також строку добровільної сплати грошового зобов`язання. Тому встановлення цих обставин є необхідним для вирішення питання про виникнення податкового боргу.

За змістом пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

При цьому, ПК України пов`язує належність листування контролюючого органу з платником податків саме з податковою адресою платника податків. Для фізичної особи такою адресою є місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Отже, для цілей податкового адміністрування вирішальним є не будь-яка адреса фактичного перебування особи, зазначена в інших документах, а саме податкова адреса, яка міститься в облікових даних контролюючого органу, доки така адреса не змінена у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана позивачем податкова вимога від 03.09.2012 № 140/42 не була фактично вручена відповідачу та повернулася на адресу контролюючого органу з відміткою поштової служби: «По АДРЕСА_1 не проживает. 15.10.2012».

Податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 1090465-2411-1423-UA48060090000097375 не містить адреси платника податків, у графі «Податкова адреса платника податків» зазначеного розпорядчого акта контролюючим органом внесено запис: «Адреса відсутня». Прізвище та ім`я платника податків – фізичної особи у зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказано як « ОСОБА_4 ».

Адресату « ОСОБА_4 » надіслано за адресою « АДРЕСА_2 » податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 1090465-2411-1423-UA48060090000097375, яке повернуто 30.05.2024 з відміткою поштової служби про причини невручення «за закінченням терміну зберігання».

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_6 значиться знятим з реєстрації місця проживання з 22.08.2008 з адреси: АДРЕСА_1 , без подальшої реєстрації місця проживання на території міста Одеси, про що свідчать відповіді Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 08.05.2025 №2968С/01-23 та від 16.05.2025 №3133С/01-23.

Згідно відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 27.03.2025 №5188/1534, відповідач ОСОБА_6 зареєстрованим або знятим з міста реєстрації не значиться, водночас у відповіді вказана така інформація: «згідно відомостей ВОМІР МП: зареєстрований АДРЕСА_3 . Здійсність актуальність інформації в тг».

Суд також звертає увагу на те, що позивач не надав жодних доказів того, яка ж саме податкова адреса у відповідача ОСОБА_1 , за якою він взятий на облік як платник податків у контролюючому органі.

У зв`язку з цим суд наголошує на тому, що позивачем як контролюючим органом не доведено, що податкову вимогу від 03.09.2012 № 140/42, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 1090465-2411-1423- НОМЕР_2 було надіслано відповідачу за його податковою адресою.

Натомість ще задовго до виникнення спірних правовідносин - з 22.08.2008 адреса: АДРЕСА_1 не є адресою реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 і з того часу відповідач не має зареєстрованого місця проживання на території міста Одеси.

Наведене не дозволяє стверджувати про те, що згадані вище податкова вимога та податкове повідомлення-рішення вручені відповідачу у порядку, визначеному Податковим кодексом України, а тому позивач не довів факту виникнення у платника податків невиконаного грошового зобов`язання, набуття цим зобов`язанням статусу узгодженого у визначеному законом порядку, наявності підтвердженого податкового боргу, а також дотримання контролюючим органом визначеної законом послідовності та процедури вжиття заходів із його примусового стягнення.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт узгодження грошових зобов`язань, нарахованих відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2024 № 1090465-2411-1423-UA48060090000097375, внаслідок чого вони не набули статусу податкового боргу, що в свою чергу виключає наявність підстав для звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу.

Згідно ч.1 ст.9, ч.1 ст. 90 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши наявні у справі докази, суд констатує невиконання позивачем покладеного на нього процесуального обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, а також неузгодженість нарахованого грошового зобов`язання у сумі 89 616,00 грн та відсутність факту виникнення податкового боргу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 – 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний