Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №400/13343/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12 жовтня 2026 р.справа № 400/13343/25

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачіввідповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , відповідач 2: військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання протиправним та скасування наказу від 19.11.2025 р. № 1286М в частині; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 1) та військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.11.2025 р. № 1286М, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що він був затриманий працівниками відповідача 1, при цьому, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональні дані ОСОБА_1 уточнено вчасно, відомості про порушення правил військового обліку відсутні, у розшуку органів Національної поліції України за зверненнями органів ТЦК та СП не перебував. У період з 18.11.2025 р. до 19.11.2025 р. ОСОБА_1 утримувався в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи фактично позбавленим волі. На проходження військово-лікарської комісії не направлявся, а отже не було підстав для тримання останнього в приміщенні вказаної установи та позбавлення його волі, що, на думку позивача, свідчить про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України. При цьому, згідно постанови військово-лікарської комісії, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Слід зазначити, що така постанова ОСОБА_1 не надана, а посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 ігнорують адвокатські запити щодо отримання такої постанови та інших документів. Таким чином, військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач просить задовольнити позов.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача 1 надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що на його думку, позивач вважає протиправною постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлену довідкою ВЛК № 2025-1119-1433-3918-7 від 19.11.2025 р., оскільки відповідачем не належним чином проведено медичний огляд позивача, не враховано наявність у нього хронічних захворювань. Однак, карткою обстеження та медичного огляду від 19.11.2025 р. підтверджується, що позивача було оглянуто лікарями спеціалістами, зокрема, терапевтом, хірургом, невропатолог, офтальмологом, лором, дерматовенерологом, психіатром. Права на відстрочку від призову на військову службу позивач не мав, не був заброньований за підприємствами, установами, організаціями, а тому 19.11.2025 р. був призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Від відповідача 2 відзив не надходив, ухвала про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" 17.12.2025 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

18.11.2025 р. представниками відповідача було затримано позивача та доставлено ІНФОРМАЦІЯ_4 .

По прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивача було скеровано на проходження медичного огляду до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами якого він був визнаний придатним до військової служби.

Згідно з оскаржуваним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивача призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважає свій призов протиправним, оскільки дії відповідача 1 під час здійснення процедури мобілізації та визнання його придатним до військової служби були незаконними, а відповідно до інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональні дані позивачем уточнено вчасно, відомості про порушення правил військового обліку відсутні, у розшуку органів Національної поліції України за зверненнями органів ТЦК та СП не перебував.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на дату розгляду справи.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 р. № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Водночас підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

Нормами ст. 23 Закону № 3543 врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560).

Відповідно до III Розділу п. 49 перевірка військово-облікових документів під час мобілізації Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно з п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Відповідно до п. 91 Порядку № 560, відправлення резервістів та військовозобов`язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.

Відповідно до п. 94 Порядку № 560 до складу військових команд включаються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я, не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами професійно-психологічного відбору відповідають вимогам проходження військової служби у визначеному виді, окремому роді військ (сил).

Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Відповідно до розділу І гл. 1 п. 1.2. Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З огляду на зазначене, уповноваженим органом, що приймає рішення щодо призову є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

В даному випадку з урахуванням висновку військово-лікарської комісії позивач був призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

В свою чергу, у військової частини НОМЕР_1 не було альтернативного рішення щодо призначення чи не призначення позивача на посаду та зараховування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що оскільки за чинними нормами ст. 28 Закону № 2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі, є військовозобов`язаним та не довів наявність підстав для відстрочки, тому наказ відповідача 1 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 є правомірним. Позивачем в свою чергу не надано до суду жодного доказу на підтвердження наявності в нього права на відстрочку, а також доказів непридатності до військової служби.

Щодо апеляції позивача на порушення процедури проходження ВЛК, суд зазначає, що ні дії ВЛК, ні постанова ВЛК щодо придатності позивача до військової служби, не оскаржуються ним в даній справі, тобто не є предметом розгляду, відповідно, суд не надає їм правової оцінки.

Також, суд відхиляє посилання позивача на те, що на його думку дії під час мобілізації свідчить про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, оскільки оцінка таким діям може бути надана лише в межах кримінального провадження, а не за правилами розгляду адміністративних справ. Також, позивачем до суду не було надано відповідного вироку, який набрав законної сили щодо доведеної винуватості цих осіб у кримінальному правопорушенні.

Крім того, суд зазначає, що в постанові від 05.02.2025 р. у справі № 160/2592/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наголосив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання протиправним наказу від 19.11.2025 р. № 1286М, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 прийняття рішення про звільнення позивача з військової служби.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз