Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №380/13010/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: містобудування; архітектурної діяльності

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №380/13010/26

Суддя: Кондратюк Юлія Степанівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

12 жовтня 2026 рокусправа № 380/13010/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі – позивач) до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в сфері містобудування.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » затверджено містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво громадянином ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3 містобудівних умов та обмежень, затверджених Рішенням №750, передбачено наступне: 1.1. Вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки – нове будівництво на АДРЕСА_1 . 1.2. Відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні – цільове призначення земельних ділянок площею 0,0350 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0055), площею 0,1055 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0056) та площею 0,0646 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0101) – 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель – землі житлової та громадської забудови. Функціональне призначення земельних ділянок – зона Ж-3 – зона багатоквартирної житлової забудови (від 5 до 10 поверхів) відповідно до детального плану території, затвердженого ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 “Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО “Полярон“ на АДРЕСА_2 та ЗАТ “Львівторгбуд“ на АДРЕСА_2 (зміна 2)“.

Земельні ділянки кадастрові номери 4610136800:01:010:0056 та 4610136800:01:010:0055 були надані у власність ОСББ «Кам`янецька, 24» як об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку для обслуговування вже побудованого багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується змістом державних актів на право власності на земельну ділянку.

З огляду на наведені норми законодавства, а також позиції Верховного Суду, можна дійти обґрунтованого висновку, що земельна ділянка, набута ОСББ має особливий правовий режим, та надається ОСББ виключно для розміщення вже побудованого багатоквартирного будинку, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкову територію, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку.

Відповідно до абзацу 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Таким чином, земельні ділянки кадастрові номери 4610136800:01:010:0055, 4610136800:01:010:0056 не можуть бути використані для будівництва нового багатоквартирного будинку в силу набуття їх у власність ОСББ «Кам`янецька, 24» в порядку ст. 24 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 2.1. містобудівних умов та обмежень, затверджених Рішенням №750, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України) – 21,25 м від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивних елементів будинку.

Пунктом 2.5. містобудівних умов та обмежень, затверджених Рішенням №750, зазначено, що земельні ділянки (кадастрові номери 4610136800:01:010:0055, 4610136800:01:010:0056 та 4610136800:01:010:0101) на АДРЕСА_1 знаходяться у межах зони регулювання забудови.

Відповідно до даних Містобудівного кадастру м. Львова земельні ділянки (кадастрові номери 4610136800:01:010:0055, 4610136800:01:010:0056 та 4610136800:01:010:0101) розташовані в межах зоні ІА-5 – зони регулювання забудови плану зонування території Сихівського району м. Львова схема зонування за історико - архітектурним регламентом, в межах якої висота забудови регламентується не вище 18 м.

Відповідно до схеми зонування за планувальним регламентом ця територія розташована в межах – ІІІ - першої середньої зони, К-1,25 (коефіцієнт цінності), за історико-архітектурним регламентом – ІА-5; та за санітарногігієнічним регламентом – ця територія була розташована в межах підзони САН2 – СЗЗ з умов шуму. Пунктом 3.2.3. Плану зонування території м. Львова Том 1. Частина 1 «Базове зонування. Загальна пояснювальна записка» встановлено, що в межах зони регулювання забудови, (підзона ІА-5) поширюється принцип можливості реконструкції та нового будівництва з обмеженим, частковим і активним перетворенням середовища. Нове будівництво регламентується по висоті і довжині будинків, за композиційними прийомами, матеріалами, кольором і стильовими характеристиками; регулюється також благоустрій, озеленення та інші складові середовища. Регламенти приймаються за характеристиками існуючої забудови в найближчому оточенні. Висота забудови регламентується не вище 18 м. Відхилення можливе за процедурою для допустимих видів забудови (п. 1.4.2.).

Таким чином, відхилення від висотності 18 м. (у в оскаржуваному рішення висота забудови передбачається 21,25 м від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивних елементів будинку) можливе лише за умови отримання позитивного висновку архітектурно-містобудівної ради.

Навіть у разі, коли базовим зонуванням передбачено можливість будівництва будинку висотою 21,25 м від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивних елементів будинку, перебування запланованої забудови в межах зони обмежень – ІА-5 вимагає прийняття отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради. Однак, оскаржуване рішення не було предметом розгляду архітектурно-містобудівної ради. А отже, визнання граничної висоти понад 18 м суперечить вимогам п.3.2.3, 1.4.2, 1.3.2 Плану зонування.

Таким чином, вбачається, що при прийнятті Рішення №750 не було враховано місце розташування майбутнього об`єкта будівництва в межах зони регулювання забудови історико-архітектурного регламенту плану зонування Сихівського району м. Львова.

13.05.2026 Франківською окружною прокуратурою м. Львова на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України направлено листи, в яких повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства при прийнятті рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 26.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 (далі – третя особа).

14.07.2026 позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що підставами проведення позапланової перевірки в порядку державного архітектурно будівельного нагляду відповідно до пункту 15 Порядку № 698 є подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього; перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ; обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності; письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки; виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, аналіз вищезазначених норм, свідчить про те, що повноваження ДІАМ щодо оскарження в судовому порядку рішень об`єктів нагляду не є самостійними та необмеженими. Чинне законодавство пов`язує право головних інспекторів будівельного нагляду на звернення до адміністративного суду з позовами про скасування рішень об`єктів нагляду виключно з реалізацією функції державного архітектурно-будівельного нагляду. Таке право виникає лише після встановлення відповідних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за результатами здійснення передбачених законом наглядових заходів.

Нормами статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №698 визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд реалізується шляхом проведення планових, позапланових, документальних або камеральних перевірок, за результатами яких головний інспектор будівельного нагляду встановлює наявність чи відсутність порушень у діяльності об`єкта нагляду. Саме факт виявлення таких порушень у встановленому законом порядку є підставою для подальшого звернення до суду.

Отже, право ДІАМ на подання позову визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » може бути реалізоване лише за умови дотримання встановленої законом процедури державного архітектурно-будівельного нагляду та виключно за наявності результатів відповідної перевірки, якими встановлено порушення містобудівного законодавства під час прийняття такого наказу. За відсутності проведеної у визначеному законодавством порядку перевірки та належно зафіксованих її результатів звернення ДІАМ до суду із вимогою про скасування рішення об`єкта нагляду не відповідатиме механізму реалізації наглядових повноважень, які передбачені статтею 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 698.

Станом на момент надходження звернень прокуратури від 13.05.2026 ДІАМ виявлено, що наявна інформація про виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.06.2025 за реєстраційним номером: ЛВ012250605951 щодо об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 », кадастрові номери: 4610136800:01:010:0055, 4610136800:01:010:0056 та 4610136800:01:010:0101; замовник будівництва: ОСОБА_1 , проте заходи державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду стосовно вищезазначеного об`єкта будівництва посадовими особами ДІАМ не здійснювались, а саме: не було складено актів перевірки, приписів чи інших документів реагування за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду стосовно зазначеного рішення.

Враховуючи зазначене, вважає, що питання відповідності рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про основи містобудування», Генерального плану м. Львова, Плану зонування території м. Львова та іншої містобудівної документації, потребує оцінки на підставі всіх доказів, наявних у матеріалах справи.

22.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що Рішення виконавчого комітету №750 від 21.07.2023 прийняте у відповідності до вимог законодавства, зокрема Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а затверджені ним містобудівні умови та обмеження відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.

Згідно плану зонування території м.Львова, земельні ділянки на АДРЕСА_1 належать до зони Ж-3 – зона багатоповерхової житлової забудови. Зона багатоквартирної квартирної житлової забудови виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків переважно 5-10 поверхів з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів повсякденного обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових спортивних майданчиків.

Містобудівною документацією «Внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (зміна 2)», затвердженою ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 «Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (зміна 2)» безпосередньо запроєктовано розташування нового 4-поверхового житлового будинку серед існуючої житлової забудови.

Таким чином, наміри замовника містобудівних перетворень повністю відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, зокрема, детальному плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на АДРЕСА_2 та ЗАТ «Львівторгбуд» на АДРЕСА_2 (зміна 2).

Водночас забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок в категорії «Землі житлової та громадської забудови», розділ 02 – «Земельні ділянки житлової забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); земельні ділянки, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)» міститься підрозділ 02.03 – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Таким чином, розміщення багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 відповідає категорії земель - землі житлової та громадської забудови, а також цільовому призначенню земельної ділянки 02.03 – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Звертає увагу, що усі детальні плани території перед їх затвердженням розглядаються на засіданні архітектурно-містобудівної ради при департаменті архітектури та просторового розвитку. Вказані проектні рішення, що включають земельні ділянки на вул. Кам`янецькій, 24, розглядались в складі проєкту внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на АДРЕСА_2 та ЗАТ «Львівторгбуд» на АДРЕСА_2 (зміна 2), який за результатами голосування підтриманий більшістю членів архітектурно-містобудівної ради 27.09.2019 на засіданні № 10.

Таким чином, проєкт будівництва нового будинку на АДРЕСА_1 уже був на розгляді архітектурно-містобудівної ради і повторний розгляд такого проєкту перед отриманням містобудівних умов та обмежень не вимагається.

10.08.2026 прокурор подав додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 18.08.2026 позовну заяву заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення – залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

Ухвалою суду від 15.09.2026 заяву представника заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду задоволено; причини пропуску строку звернення до суду з позовом визнано поважними та поновлено строк звернення до суду; у задоволенні заяви Виконавчого комітету Львівської міської ради про залишення позову без розгляду – відмовлено; продовжено розгляд справи № 380/13010/26.

Ухвалою суду від 15.09.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

23.09.2026 представник третьої особи подав письмові пояснення у справі, в яких, зокрема, зазначає, що звернення ОСОБА_1 повністю відповідало ч. 3 ст. 29 ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачає вичерпний перелік документів поданих для видачі містобудівних умов та обмежень.

Щодо відповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні – цільове призначення земельних ділянок площею 0,0350 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0055), площею 0,1055 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0056) та площею 0,0646 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0101) – 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель – землі житлової та громадської забудови.

Функціональне призначення земельних ділянок – зона Ж-3 – зона багатоквартирної житлової забудови (від 5 до 10 поверхів) відповідно до детального плану території, затвердженого ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 «Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (зміна 2)». Зона багатоквартирної квартирної житлової забудови виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків переважно 5-10 поверхів з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів повсякденного обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових спортивних майданчиків.

Містобудівною документацією «Внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2)», затвердженою ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 «Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2)» безпосередньо запроектовано розташування нового 4- поверхового житлового будинку серед існуючої житлової забудови.

Враховуючи вищенаведене слід зазначити, що наміри замовника містобудівних перетворень повністю відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, зокрема, детальному плану території району забудови, обмеженої проспектом Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2).

Крім цього одним із ключових підстав для відмови в позові є обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів Державної інспекції архітектури та містобудування України, як органу який належно не здійснює функції представництва у спірних правовідносинах та порушення інтересів держави.

Повноваження ДІАМ щодо оскарження в судовому порядку рішень об`єктів нагляду не є самостійними та необмеженими. Чинне законодавство пов`язує право головних інспекторів будівельного нагляду на звернення до адміністративного суду з позовами про скасування рішень об`єктів нагляду виключно з реалізацією функції державного архітектурно-будівельного нагляду. Таке право виникає лише після встановлення відповідних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за результатами здійснення передбачених законом наглядових заходів.

Саме факт виявлення таких порушень у встановленому законом порядку є підставою для подальшого звернення до суду.

Отже, право ДІАМ на подання позову про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » може бути реалізоване лише за умови дотримання встановленої законом процедури державного архітектурно - будівельного нагляду та виключно за наявності результатів відповідної перевірки, якими встановлено порушення містобудівного законодавства під час прийняття такого наказу.

За відсутності проведеної у визначеному законодавством порядку перевірки та належно зафіксованих її результатів звернення ДІАМ до суду із вимогою про скасування рішення об`єкта нагляду не відповідатиме механізму реалізації наглядових повноважень, які передбачені статтею 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 698.

24.09.2026 прокурор подав письмові пояснення у справі, в яких зазначає, зокрема, що враховуючи вимоги Постанови № 303, здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану можливе на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Такий правовий підхід відповідає вже сформованій Верховним Судом позиції у постановах від 06.11.2024 у справі № 520/9243/22, від 16.01.2025 у справі №300/1209/24, від 20.01.2025 у справі № 140/1046/24, від 28 квітня 2025 року у справі № 380/19138/22.

Звертаючись до ДІАМ України із запитом в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Франківська окружна прокуратура м. Львова повідомила про виявлені порушення при прийнятті оскаржуваного рішення та запропонувала ДІАМ України вжити заходів для їх усунення.

Отже, за зверненням прокуратури ДІАМ України не вжито заходів нагляду за об`єктом (виконавчий орган міської ради), який, затверджуючи МУО, зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог містобудівної документації.

В умовах дії Постанови Кабінету Міністрів України № 303 реалізація функцій державного архітектурно-будівельного нагляду є ускладненою та залежить від погодження профільним міністерством.

Оскільки ДІАМ України не ініціювала відповідну процедуру, позасудовий механізм усунення порушень виявився фактично заблокованим.

За таких обставин звернення прокурора до суду є єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави, що узгоджується із субсидіарним характером прокурорського представництва.

Покликається на постанову Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 380/5077/25.

Ухвалою суду від 24.09.2026 заяву Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.09.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції – задоволено; постановлено забезпечити участь представника Державної інспекції архітектури та містобудування України в судових засіданнях у справі №380/13010/26 в режимі відеоконференції за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, про яке був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи проти позовних вимог заперечили, просили у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду без оформлення окремого документа від 24.09.2026 продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 19.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » (а.с. 27).

Розглянувши звернення громадянина ОСОБА_1 від 12.07.2023, зареєстроване в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером AM01:5200-3859-3370-7175, містобудівний розрахунок нового будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , беручи до уваги договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 01.06.2021 за № С-4814, договори про право забудови земельної ділянки (суперфіцію) від 21.05.2014, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.09.2021 № 272900293, від 21.05.2014 № 21955845 та від 21.05.2014 № 21948793, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.05.2014 № 21925216, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.02.2016 № 53608317, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.08.2021 № НВ-4216743402021, від 31.08.2021 № НВ-4616743422021 та від 16.06.2021 № НВ-4616177592021, виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » (далі - рішення №750 від 21.07.2023) (а.с. 22).

Розділом 1 Містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (згідно рішення виконавчого комітету № 750 від 21.07.2023) передбачено (а.с. 23):

1.1. Вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки – нове будівництво на АДРЕСА_1 .

1.2. Інформація про замовника – громадянин ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 .

1.3. Відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні – цільове призначення земельних ділянок площею 0,0350 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0055), площею 0,1055 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0056) та площею 0,0646 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0101) – 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель – землі житлової та громадської забудови. Функціональне призначення земельних ділянок – зона Ж-3 – зона багатоквартирної житлової забудови (від 5 до 10 поверхів) відповідно до детального плану території, затвердженого ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 «Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (зміна 2)».

Розділ 2 Містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (згідно рішення виконавчого комітету № 750 від 21.07.2023) містить наступну інформацію:

2.1. Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України) – 21,25 м від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивних елементів будинку.

2.2. Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки – 30 %

2.3. Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) – 495 люд./га

2.4. Мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд: - 0,50 м до червоної лінії з північно-східної сторони; - 19,24 м до існуючого житлового будинку з південно-східної сторони; - 8,50 м до існуючої нежитлової будівлі з південно-східної сторони; - 7,20 м до існуючої нежитлової будівлі з південної сторони; - 6,15 м до існуючої нежитлової будівлі з південно-західної сторони; - 9,75 м до існуючої трансформаторної підстанції з північно-західної сторони; - часткове блокування до існуючого житлового будинку з північно-західної сторони. Об`єкт запроєктувати з врахуванням вимог діючих будівельних норм.

2.5. Планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) – земельні ділянки (кадастрові номери 4610136800:01:010:0055, 4610136800:01:010:0056 та 4610136800:01:010:0101) на вул. Кам`янецькій, 24 у м. Львові знаходяться у межах зони регулювання забудови.

2.6. Охоронювані зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проєктується, до існуючих інженерних мереж – відповідно до діючих будівельних норм охоронна зона кабелів зв`язку – 0,60 м, охоронна зона водопроводу – 3,00 м, охоронна зона каналізації – 5,00 м. При необхідності передбачити винесення існуючих мереж на нормативну відстань з зони будівництва.

2.7. Вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту – для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, та для об`єктів будівництва відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, розробити розділ інженернотехнічних заходів цивільного захисту з дотриманням вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

13.05.2026 Франківською окружною прокуратурою м. Львова на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ) окружною прокуратурою направлено листи, в яких повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства при прийнятті рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Державною інспекцією архітектури та містобудування України надано відповідь про те, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З огляду на викладене ДІАМ не здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного нагляду стосовно дотримання Департаментом архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради вимог містобудівного законодавства при видачі містобудівних умов та обмежень, затверджених рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Вважаючи рішення №750 від 21.07.2023 протиправним, прокурор в інтересах держави в особі ДІАМ звернувся до суду з цим позовом про його скасування.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні Про місцеве самоврядування в Україні ” від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України. Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до підпункту 9 пункту “а” частини 1 статті 31 Закону №280/97-ВР надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як власні (самоврядні) повноваження у галузі будівництва.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до преамбули Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 №3038-VI (далі – Закон №3038-VI), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Відповідно до статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника або особи, якій делеговані функції замовника відповідно до законодавства (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстави відмови приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру", у строк, що не перевищує строк, встановлений для їх надання (частина 4 статті 29).

Містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж;

10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об`єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону).

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру (частина 5 статті 29).

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням адміністративного суду.

Припинення дії містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом:

1) відкликання за заявою замовника;

2) скасування за рішенням адміністративного суду.

У разі скасування за рішенням адміністративного суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Закон України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 за № 2780-XII (далі - Закон № 2780-XII) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про основи містобудування", яка кореспондує з положеннями ч.1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

Суд встановив, що, розглянувши звернення громадянина ОСОБА_1 від 12.07.2023, зареєстроване в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером AM01:5200-3859-3370-7175, містобудівний розрахунок нового будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Кам`янецькій, 24 у м. Львові, беручи до уваги договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 01.06.2021 за № С-4814, договори про право забудови земельної ділянки (суперфіцію) від 21.05.2014, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.09.2021 № 272900293, від 21.05.2014 № 21955845 та від 21.05.2014 № 21948793, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.05.2014 № 21925216, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.02.2016 № 53608317, витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.08.2021 № НВ-4216743402021, від 31.08.2021 № НВ-4616743422021 та від 16.06.2021 № НВ-4616177592021, виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Аналізуючи доводи третьої особи про те, що однією із ключових підстав для відмови в позові прокурора є обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів Державної інспекції архітектури та містобудування України, як органу який належно не здійснює функції представництва у спірних правовідносинах та порушення інтересів держави, суд зазначає таке.

Зокрема, представник третьої особи покликається на те, що право ДІАМ на подання позову про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » може бути реалізоване лише за умови дотримання встановленої законом процедури державного архітектурно - будівельного нагляду та виключно за наявності результатів відповідної перевірки, якими встановлено порушення містобудівного законодавства під час прийняття такого наказу.

Також представник відповідача наголошував на врахуванні судом позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 25.06.2025 у справі № 620/232/25, що, на думку відповідача, підтверджує наявність підстав для залишення позову без розгляду або відмови у позові.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 620/232/25 вказано:

« 67. За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду позовної заяви прокурора у цій справі є правильними. Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 25.03.2025 у справі №460/23417/23, від 08.04.2025 у справі № 620/13779/21 за позовом керівника окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування рішень, наказів міської ради про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, а також містобудівних умов і обмежень.

У справі, що розглядається, компетентними органами за наслідками державного архітектурно-будівельного контролю чи державного архітектурно-будівельного нагляду не було виявлено вчинених суб`єктом містобудування порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва автомийки самообслуговування на шість постів зі знесенням існуючої будівлі по вул. Музичній, 1, корп. 2 нежитлове приміщення 1 в м. Чернігові.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що у ДІАМ України не виникло право на звернення до суду з позовом про скасування містобудівних умов та обмежень та, відповідно, у прокурора не виникло право на представництво інтересів держави в особі ДІАМ України шляхом звернення до суду з позовом.

Покликання прокурора у касаційній скарзі на те, що, отримавши інформацію про наявність встановлених порушень містобудівного законодавства, ДІАМ України не вжило заходів реагування з метою відновлення порушених інтересів держави, є безпідставним, оскільки самі собою такі обставини не створюють підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в порядку пункту 6 частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI.

Водночас, в разі, якщо прокурором встановлено невиконання або неналежне виконання службовими особами ДІАМ України своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, невиконання вимог законів чи підзаконних актів (Закону № 3038-VI, постанови КМ України від 13.03.2022 №303, тощо), такі особи підлягають притягненню до відповідальності у встановленому законом порядку.»

Згідно зі статтею 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів.

Згідно із частиною першою статті 41-1 Закону 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 41-1 Закону № 3038-VI).

Такий механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок №698), пунктом 2 якого визначено, що нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Водночас право органу архітектурно - будівельного нагляду звертатись до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності прямо передбачено положеннями пункту 6 частини четвертої статті 41-1 Закону № 3038-VI.

Зокрема, частина четверта статті 41-1 Закону № 3038-VI, серед іншого передбачає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право звертатися до адміністративного суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

За змістом вищенаведених норм, повноваження вказаного вище центрального органу виконавчої влади, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду оскаржити до суду рішення, прийняте об`єктом нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, є беззаперечним.

Також суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 29 Закону № 3038-VI припинення дії містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом:

1) відкликання за заявою замовника;

2) скасування за рішенням адміністративного суду.

Отже, містобудівні умови та обмеження не можуть бути самостійно скасовані вищезазначеним органом, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" (далі - постанова №1340), яка набрала чинності 30 грудня 2020 року, було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (п.1) та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування (п.2).

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою № 1340, основним завданням ДІАМ України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, серед іншого: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

У світлі спірних правовідносин, суд зазначає, що пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 (далі – Постанова № 303) Уряд постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Зокрема, пунктом 2 Постанови № 303 передбачено, що протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення заходів державного нагляду (контролю) юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, крім здійснення заходів державного нагляду (контролю) юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб на об`єктах нерухомого майна, які перебувають в їх власності та/або користуванні та інформація (відомості) і документи про які внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України; та/або розташовані на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, а саме: на територіях активних бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій; територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації; та/або земельних ділянках, віднесених до зон ризикованого землеробства, а також територіях, включених до Реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами:

1) позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб - відповідним органам державного нагляду (контролю) з підстав, визначених абзацами п`ятим і восьмим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, за наявності загрози, що має негативний вплив на життя та здоров`я людини, навколишнє природне середовище, забезпечення безпеки держави, для виконання міжнародних зобов`язань України; а також з підстав, визначених абзацом дев`ятим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та абзацами сьомим, восьмим, одинадцятим і дванадцятим частини третьої статті 19 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності”, - за рішеннями центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Органи державного нагляду (контролю) протягом 15 днів після здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб повідомляють про їх результати центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, які прийняли відповідне рішення;

2) планових та/або позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб - відповідно до пунктів 3, 4, 4-1, 4-5, 4-6, 4-8, 4-9, 6-12 цієї постанови.

Ураховуючи вимоги Постанови № 303, здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану можливе на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.07.2026 у справі № 580/10039/25 вказано:

« 51. За зверненням прокуратури ДІАМ не вжито заходів нагляду за об`єктом (виконавчий орган міської ради), який, затверджуючи містобудівні умови і обмеження, зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог містобудівної документації, а також міжнародних зобов`язань в сфері охорони об`єктів культурної спадщини.

52. Колегія суддів враховує, що в умовах дії Постанови № 303 реалізація функцій державного архітектурно-будівельного нагляду є ускладненою та залежить від погодження профільним міністерством. Оскільки ДІАМ України не ініціювала відповідну процедуру, позасудовий механізм усунення порушень виявився фактично заблокованим.

53. За таких обставин звернення прокурора до суду є єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави, що узгоджується із субсидіарним характером прокурорського представництва.»

Також суд враховує позицію Верховного Суду, зазначену у постанові від 28.07.2026 у справі № 380/13144/25, в якій зазначено:

«Верховний Суд наголошує, що настання умов звернення до суду ДІАМ має оцінюватись крізь призму належного виконання останнім прав та повноважень щодо здійснення архітектурного-будівельного нагляду із дотриманням вимог пункту 2 постанови КМУ № 303, які за своїм змістом не перешкоджають проведенню перевірки за наявності підстав та звернення до відповідного органу (дотримання підстав та умов отримання дозволу на таку перевірку).

В постанові від 14 липня 2026 року у справі № 580/10039/25 Верховний Суд розглядав, зокрема, питання права на звернення прокурора у наближених правовідносинах та встановив, що на виконання вимог постанови КМУ № 303 ДІАМ України не звертався до центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах щодо ініціювання позапланових перевірок відповідно до пункту 2 цієї Постанови.

З урахуванням цих обставин у справі № 580/10039/2 Верховний Суд зазначив таке:

«Прокурор звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави в особі ДІАМ України, обґрунтував своє право на звернення до суду першим «виключним» випадком невідповідністю рішення відповідача вимогам законодавства та неналежним здійсненням ДІАМ України своїх повноважень щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (пункт 41 постанови Суду).

Колегія суддів зазначає, що право прокурора звертатись із позовом про визнання протиправними та скасування МУО виникає за умови відмови органу нагляду дотримуватись вимог пункту 2 постанови КМУ № 303, або за умови встановлення ДІАМ порушень містобудівного законодавства об`єктом такої перевірки та бездіяльністю щодо звернення до суду».

У судовому засіданні прокурор зазначив, що незважаючи на повідомлені прокурором порушення, ДІАМ не проводилась перевірка стосовно об`єкта, який є предметом цього спору, та ДІАМ не зверталася до центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах щодо ініціювання позапланових перевірок відповідно до пункту 2 постанови № 303, про що зазначено у відповідях на запити прокурора.

Також суд звертає увагу на те, що у поясненнях позивача – ДІАМ, зазначено, що «відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Станом на момент надходження звернень прокуратури від 13.05.2026 ДІАМ виявлено, що наявна інформація про виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.06.2025 за реєстраційним номером: ЛВ012250605951 щодо об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Кам`янецькій, 24 у м. Львові», кадастрові номери: 4610136800:01:010:0055, 4610136800:01:010:0056 та 4610136800:01:010:0101; замовник будівництва: ОСОБА_1 , проте заходи державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду стосовно вищезазначеного об`єкта будівництва посадовими особами ДІАМ не здійснювались, а саме: не було складено актів перевірки, приписів чи інших документів реагування за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду стосовно зазначеного рішення.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що питання відповідності рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 » вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про основи містобудування», Генерального плану м. Львова, Плану зонування території м. Львова та іншої містобудівної документації, потребує оцінки на підставі всіх доказів, наявних у матеріалах справи».

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача та третьої особи про те, що самостійною підставою для відмови у позові може бути те, що ДІАМ заходи державного архітектурно-будівельного контролю/нагляду стосовно вищезазначеного об`єкта будівництва посадовими особами ДІАМ не здійснювались, адже з огляду на правове регулювання та практику Верховного Суду, і на позицію ДІАМ у цій справі, суд повинен перевірити умови відмови органу нагляду дотримуватись вимог пункту 2 постанови КМУ № 303, а саме, звернення до центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах щодо ініціювання позапланових перевірок відповідно до пункту 2 постанови № 303, та розглянути суть зазначених прокурором порушень.

Стосовно аргументів прокурора про невідповідність цільового призначення земельних ділянок як підстави визнання протиправним та скасування рішення №750 від 21.07.2023, суд зазначає таке.

Суд встановив, що Розділом 1 Містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (далі - МУО) (згідно рішення виконавчого комітету № 750 від 21.07.2023) передбачено (а.с. 23):

1.1. Вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки – нове будівництво на АДРЕСА_1 .

1.2. Інформація про замовника – громадянин ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 .

1.3. Відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні – цільове призначення земельних ділянок площею 0,0350 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0055), площею 0,1055 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0056) та площею 0,0646 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0101) – 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель – землі житлової та громадської забудови. Функціональне призначення земельних ділянок – зона Ж-3 – зона багатоквартирної житлової забудови (від 5 до 10 поверхів) відповідно до детального плану території, затвердженого ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 «Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2)».

Покликаючись на невідповідність цільового призначення земельних ділянок, прокурор вказує на дві земельні ділянки, зазначені у МУО, кадастровий номер 4610136800:01:010:0055 та 4610136800:01:010:0056, що належать на праві власності Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Кам`янецька-24» (а.с. 28 -40).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:01:010:0055 серія ЯМ №511039 цільове призначення земельної ділянки – для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:01:010:0056 серія ЯМ №511040 цільове призначення земельної ділянки – для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Вказані Державні акти на право власності на земельну ділянку видані на підставі ухвали Львівської міської ради №1191 від 26.01.2012 «Про користування ОСББ “Камянецька-24“ земельною ділянкою на вул. Кам`янецькій, 24».

Відповідно до п. 2 ухвали Львівської міської ради №1191 від 26.01.2012 передано ОСББ “Камянецька-24“ земельні ділянки на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання – землі житлової забудови: 2.1. Площею 0,2107 га у власність.

Згідно із Витягами з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:01:010:0055 та 4610136800:01:010:0056 цільове призначення вказаних земельних ділянок: 02.03 – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Частиною другою статті 24 Закону №3038-VI передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

За змістом статті 19 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною четвертою та п`ятою статті 20 ЗК України встановлено, що при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Згідно з положеннями статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 ЗК України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що наміри використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 813/2946/17, від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18, від 19.04.2021 у справі №640/11650/20, від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18 та від 13.07.2022 у справі № 821/377/18.

Внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо її цільового призначення здійснюється згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правилами їх застосування (п. 121-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051).

Згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок в категорії «Землі житлової та громадської забудови», розділ 02 – «Земельні ділянки житлової забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); земельні ділянки, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)» міститься підрозділ 02.03 – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Отже, розміщення багатоквартирного житлового будинку на вул. Кам`янецькій, 24 у м. Львові відповідає категорії земель - землі житлової та громадської забудови, а також цільовому призначенню земельної ділянки 02.03 – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок (Додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051).

Також із документами, які стали підставою прийняття відповідачем рішення №750 від 21.07.2023 третя особа надала Договори про право забудови земельної ділянки (суперфіцію) від 21.05.2014 строком на 10 років, відповідно до яких Власник (ОСББ “Камянецька-24“) надає в користування землекористувачу ( ОСОБА_1 ), а землекористувач приймає в користування від власника земельні ділянки кадастровий номер 4610136800:01:010:0055 та 4610136800:01:010:0056 на АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Відповідно до статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 413 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 частини 5 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження містять: відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Отже, відповідно до вказаних норм ЗК України та ЦК України власник земельних ділянок кадастровий номер 4610136800:01:010:0055 та 4610136800:01:010:0056 на АДРЕСА_1 - ОСББ “Камянецька-24“ надав у користування ОСОБА_1 вказані земельні ділянки для будівництва житлового будинку відповідно до цільового призначення вказаних земельних ділянок, що вказані у Державному земельному кадастрі: 02.03 – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове призначення вказаних земельних ділянок зазначене у спірних МУО на підставі відомостей Державного земельного кадастру на підставі частини 5 статті 29 Закону №3038-VI.

Аналізуючи доводи прокурора про цільове використання земельних ділянок, зазначених у спірних МУО, суд звертає увагу, що прокурор не оспорює цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:01:010:0101.

При цьому відповідно до листа №39-вих-76161 від 27.05.2026 Департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради, наданого у відповідь на запит прокурора від 15.05.2026 № 14.51/04-14-3366 ВИХ-26, щодо надання інформації про розташування земельних ділянок (а.с. 44-45) вказано, зокрема:

«Також зазначаємо, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4610136800:01:010:0101, в межах якої безпосередньо передбачається нове будівництво, була надана гром. ОСОБА_1 в оренду терміном на 10 років ухвалою Львівської міської ради від 25.03.2021 № 414 «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код КВЦПЗ 02.03 – для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку)».»

Таким чином, суд виснує, що доводи прокурора про невідповідність цільового призначення земельних ділянок, вказаних у спірних МУО, як підстави визнання протиправним та скасування рішення №750 від 21.07.2023, є такими, що не відповідають нормативно-правовому регулюванню спірних правовідносин та обставинам справи.

Суд відхиляє доводи прокурора про невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, з огляду на таке.

Зокрема, прокурор зазначає, що обов`язковою умовою можливості будівництва будинку вище 18 м є розгляд цього питання архітектурно-містобудівною радою.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.

Згідно зі статтею 1 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Суд встановив, що пунктом 1.3. Розділу 1 Містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 (згідно рішення виконавчого комітету № 750 від 21.07.2023) передбачено (а.с. 23): Функціональне призначення земельних ділянок – зона Ж-3 – зона багатоквартирної житлової забудови (від 5 до 10 поверхів) відповідно до детального плану території, затвердженого ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 «Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої АДРЕСА_2 (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) (зміна 2)».

2.2. Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки – 30 %

Отже, згідно з планом зонування території м. Львова, земельні ділянки на вул. Кам`янецькій, 24 належать до зони Ж-3 – зона багатоповерхової житлової забудови, що не заперечується сторонами.

Зона багатоквартирної квартирної житлової забудови виділена для забезпечення правових умов формування кварталів багатоквартирних житлових будинків переважно 5-10 поверхів з високою щільністю забудови, а також відповідних об`єктів повсякденного обслуговування місцевого рівня, некомерційних комунальних підприємств, скверів, ігрових спортивних майданчиків.

Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок: - Багатоквартирні житлові будинки 5- 10 поверхів включно (не вище 35м в стінах (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху), надбудови для інженерного облаштування – не вище 37м). Супутні види забудови та іншого використання: - Загальноосвітні школи; - Дитячі дошкільні заклади; - Магазини товарів першої необхідності, вбудовані і окремостоячі; - Заклади громадського харчування до 25 посадочних місць, вбудовані і окремостоячі; - Аптеки; - Пошивочні ательє, ремонтні майстерні побутової техніки, перукарні, інші об`єкти побутового обслуговування; - Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять (вбудовані); - Приміщення для культурно-масової роботи і аматорської діяльності (вбудовані); - Майданчики дитячі, спортивні, відпочинкові, господарські; - Сквери, алеї; - Гостьові (тимчасові) автостоянки; - Квітники, палісадники; - Об`єкти і будівлі інженерної інфраструктури. Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: - Окремостоячі багатоквартирні житлові будинки баштового типу 12-16 поверхів включно (не вище 55м в стінах (що визначається від найнижчої відмітки поверхні землі до закінчення конструктивної частини стін останнього поверху), надбудови для інженерного облаштування – не вище 57м). - Будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів; - Готелі, хостели; - Поліклініки, амбулаторії, диспансери без стаціонару; - Спортивні зали, басейни, площинні спортивні споруди; - Клубні установи, центри дозвілля, танцювальні зали; - Позашкільні заклади; - Культові споруди, каплиці; - Кафе, їдальні, ресторани в окремостоячих будівлях; - Офісні приміщення (вбудовані); - Відділення, дільничні пункти міліції; - Поштові відділення, пункти телефонного та телеграфного зв`язку; - Відділення банків; - Житлово-експлуатаційні і аварійно-диспетчерські служби; - Об`єкти пожежної охорони; - Кіоски, ятки, тимчасові павільйони роздрібної торгівлі і обслуговування населення; - Гаражі, вбудовані в житлові будинки; - Гаражі окремостоячі, боксові; - Гаражі манежного типу підземні; - Гаражі манежного типу наземні; - Майданчики для вигулу собак; - Майданчики для сміттєзбірників; - Громадські туалети.

Прокурор покликається на те, що ця територія розташована за історико-архітектурним регламентом – в межах ІА-5.

Пунктом 3.2.3. Плану зонування території м. Львова Том 1. Частина 1 «Базове зонування. Загальна пояснювальна записка» встановлено, що в межах зони регулювання забудови, поширюється принцип можливості реконструкції та нового будівництва з обмеженим, частковим і активним перетворенням середовища. Нове будівництво регламентується по висоті і довжині будинків, за композиційними прийомами, матеріалами, кольором і стильовими характеристиками; регулюється також благоустрій, озеленення та інші складові середовища. Регламенти приймаються за характеристиками існуючої забудови в найближчому оточенні. Висота забудови регламентується не вище 18 м. Відхилення можливе за процедурою для допустимих видів забудови (п. 1.4.2.).

Згідно з п.1.4.2 Плану зонування території м. Львова Том 1. Частина 1 «Базове зонування. Загальна пояснювальна записка» передбачає, що допустимі види забудови земельних ділянок не відносяться до дозволених і здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних та визначених вимог (п.1.3.4), які видаються спеціальним уповноваженим органом в сфері архітектури та містобудування в термін до 10 робочих днів після отримання позитивних результатів архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів, які подаються

замовником: містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови) та історико- містобудівного обґрунтування (в межах історичного ареалу ІА-4 в зоні охорони історичного ландшафту (ІА-6) для випадків відхилення від регламенту зони регулювання забудови (ІА-5)).

Суд звертає увагу, що містобудівною документацією «Внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2)», затвердженою ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6138 «Про затвердження внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2)» (далі - ухвала № 638 – зміна 2) безпосередньо запроєктовано розташування нового 4-поверхового житлового будинку на вул. Кам`янецькій, 24 у м. Львові серед існуючої житлової забудови. Вказана ухвала міститься на сайті Львівської міської ради (https://www8.city-adm.lviv.ua/inteam/uhvaly.nsf/(SearchForWeb)/787D628F2AD9F1BDC22584EA002FC39E?OpenDocument).

У вказаній ухвалі № 638 – зміна 2, яку також вказано у спірних МУО, є пряме покликання на протокол засідання № 10 архітектурно-містобудівної ради управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування від 27.09.2019, як одну з підстав прийняття такої ухвали.

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету від 26.04.2024 № 610 «Про утворення архітектурно-містобудівної ради при департаменті архітектури та просторового розвитку» передбачено: «Утворити архітектурно-містобудівну раду при департаменті архітектури та просторового розвитку як дорадчий орган при розгляді проєктної містобудівної документації, проєктів житлово-громадського, промислового і комунального будівництва, проєктів благоустрою та інженерної підготовки території».

Згідно з Положенням про архітектурно-містобудівну раду при департаменті архітектури та просторового розвитку, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26.04.2024 № 610 (далі – Положення № 610), архітектурно-містобудівна рада при департаменті архітектури та просторового розвитку (надалі – архітектурно-містобудівна рада) утворюється для професійного колегіального розгляду і обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних проєктних рішень об`єктів архітектури і містобудування, а також основних положень архітектурно-планувальних завдань та програм на розробку значних об`єктів архітектури і містобудування.

Відповідно до п. 2.1 Положення № 610 архітектурно-містобудівна рада згідно з наданими законодавством України повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну і проєктну документацію та надає виконавчим органам міської ради рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій.

Пунктом 2.5 Положення № 610 передбачено, що результати розгляду архітектурно-містобудівною радою проєктів будівництва мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження таких проєктів.

Аналогічне регулювання діяльності архітектурно-містобудівної ради міститься у рішенні виконавчого комітету від 20.01.2017 № 40 “Про утворення архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури та урбаністики департаменту містобудування“ зі змінами, чинне на момент прийняття спірного у справі рішення.

Зокрема, пунктами 2.1., 2.4. рішення виконавчого комітету від 20.01.2017 № 40 передбачено: 2.1. Архітектурно-містобудівна рада згідно з наданими законодавством України повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну і проектну документацію та надає виконавчому комітету міської ради рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій, а саме:

2.1.1. Визначення державних інтересів у проектах містобудівної документації; генерального плану; детальних планів територій, проектів зонування територій, а також історико-архітектурних опорних планів. 2.4. Результати розгляду архітектурно-містобудівною радою проектів будівництва мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження таких проектів.

Отже, архітектурно-містобудівна рада є дорадчим органом, і розгляд нею проектів будівництва мають виключно рекомендаційний характер під час погодження та затвердження таких проектів.

При цьому суд звертає увагу, що проектні рішення, що включають земельні ділянки на вул. Кам`янецькій, 24, розглядались в складі проєкту внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої проспектом Червоної Калини, вулицею Угорською, вулицею Тернопільською, вулицею Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2), який за результатами голосування підтриманий архітектурно-містобудівною радою 27.09.2019 на засіданні № 10, про що безпосередньо вказано в ухвалі № 638 – зміна 2. Таким чином, проєкт будівництва нового будинку на вул. Кам`янецькій, 24 був на розгляді архітектурно-містобудівної ради та підтриманий нею.

Відтак, наміри замовника містобудівних перетворень, вказані у спірних МУО, відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, зокрема, детальному плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2).

Також в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при розгляді цієї справи суд враховує правову позицію, вказану у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 380/9421/21:

« 33. Водночас остаточно містобудівні умови та обмеження, як документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, повинен містити розділ під назвою "містобудівні умови та обмеження", що визначає вимоги до гранично допустимої висоти будівлі; максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки; відстаней від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимих відстаней від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд тощо.

Вказані вимоги слід вважати дотриманими під час видачі містобудівних умов та обмежень шляхом зазначення про подальше визначення таких показників відповідно до Генерального плану міста, майбутньої проектної документації "згідно з чинним законодавством", "відповідно до нормативно-правових актів", "в установленому чинним законодавством порядку", "урахувати законні інтереси та вимоги", "з дотриманням діючих державних будівельних норм".

Вказане формулювання є доречним, зважаючи на те, що стадія отримання вихідних даних в силу приписів частини 5 статті 26 Закону №3038-VI передує стадії розроблення та затвердження проектної документації, а тому такі дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника, є описовими. Адже характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією. Тому конкретизація параметрів будівництва саме у цифровому вигляді в даній стадії формування документації законодавчо безпосередньо не передбачена».

Зокрема, у п. 2.2. спірного рішенні №750 від 21.07.2023, яким затверджено МУО, передбачено: розробити робочий проєкт та провести його експертизу згідно з законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи не встановлено, та прокурором не доведено, порушення відповідачем норм чинного законодавства щодо прийняття рішення №750 від 21.07.2023 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва на нове будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 », і таке відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №750 від 21.07.2023.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Львівської міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області (79044, вул. Генерала Чупринки, буд. 85, м. Львів; ЄДРПОУ 02910031) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Позивач: Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ; ЄДРПОУ 44245840).

Відповідач: Виконавчий комітет Львівської міської ради (79008, пл. Ринок, буд. 1, м. Львів; ЄДРПОУ 26256622).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua