Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №380/14356/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/14356/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Інформаційні судові системи», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неоновленні на офіційному вебсайті Державної судової адміністрації України та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями», обов`язок з регулярного оновлення якого встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835;

- зобов`язати відповідача забезпечити регулярне оновлення у формі відкритих даних на офіційному вебсайті Державної судової адміністрації України (https://dsa.court.gov.ua/) та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями» відповідно до вимог Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835.

В обґрунтування позову посилається на те, що ДСА України є суб`єктом владних повноважень і розпорядником публічної інформації, якого переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, визначено розпорядником набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями». Цей набір даних оприлюднений на офіційному вебсайті відповідача та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, а періодичність його оновлення визначена як щоденна. Разом з тим з 07.02.2026 набір даних не оновлюється, а раніше розміщені у його складі щоденні файли з протоколами за добу з вебсайту відповідача видалені. Позивач вказує, що співпрацює з громадською організацією «Фундація DEJURE», у межах цієї діяльності здійснює моніторинг та аналіз роботи судів і органів суддівського врядування, готує аналітичні матеріали та інформаційні панелі, досліджує судову практику і дотримання суддями етичних стандартів, а протоколи автоматизованого розподілу потрібні їй саме у формі набору відкритих даних, оскільки така форма дає змогу автоматизовано обробляти інформацію. Вважає, що бездіяльністю відповідача порушено її право на доступ до публічної інформації, гарантоване ст.34 Конституції України, Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів та Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Ухвалою суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» (далі – третя особа, ДП «Інформаційні судові системи»); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 22.07.2026 о 01:40 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Інформаційні судові системи», надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначила, що наказом ДСА України від 22.09.2022 №333 «Про визначення адміністратора» (зі змінами) її визначено адміністратором Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та інших інформаційних систем і сервісів судової влади, вона забезпечує технічний супровід та підтримку працездатності автоматизованої системи і виконує функції відповідно до розпоряджень ДСА України та взятих на себе договірних зобов`язань. Наголосила, що є лише технічним адміністратором, у неї відсутні повноваження самостійно здійснювати дії, пов`язані з формуванням наборів відкритих даних, і що розпорядником набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями» вона не визначена. Вважає, що саме ДСА України як розпорядник інформації зобов`язана забезпечити виконання покладеного на неї законом обов`язку з регулярного оновлення цього набору даних незалежно від того, чи здійснює вона відповідні технічні дії самостійно, чи із залученням адміністратора інформаційної системи.

Ухвалою суду від 14.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №380/14356/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/6043/26.

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, набір даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями» оприлюднений на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (ідентифікаційний номер набору даних protokoli-avtomatizovanogo-rozpodilu-sudovih-sprav-mizh-suddyami-z-13-01-2022-roku_757) та на сторінці «Відкриті дані» офіційного вебсайту відповідача (ідентифікаційний номер 0eb7722b-2d0e-4d28-86b8-ba0a45cae12d). Розпорядником інформації в обох випадках зазначена Державна судова адміністрація України, зміст набору даних описаний як протоколи автоматизованого розподілу судових справ (проваджень) за добу, а підставою та призначенням збору інформації вказані Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835. Набір даних складається з окремих файлів у форматі zip за кожну добу.

Періодичність оновлення цього набору даних визначена самим відповідачем як щоденна: у паспорті набору даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних у графі «Частота оновлення набору даних» зазначено «Щодня», а на сторінці набору даних на офіційному вебсайті відповідача у графі «Запланована частота оновлення» зазначено «Щоденно».

Станом на 10.07.2026 (дата роздруківок, доданих до позовної заяви) на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних найновішим ресурсом набору даних є файл з протоколами автоматизованого розподілу за 07.02.2026, датою останнього оновлення набору даних зазначено 12 лютого 2026 р., 01:07, а сам набір даних позначений як «НЕ ОНОВЛЕНИЙ». На офіційному вебсайті відповідача станом на ту саму дату у складі набору даних розміщені файли за період з 12.02.2026 до 26.02.2026, тоді як файли за попередні періоди на цій сторінці відсутні, при тому що першим оприлюдненням набору даних зазначено 28.04.2021, а на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних наявні файли, починаючи з 26.01.2022.

Отже, на час звернення до суду набір даних не оновлювався на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних понад п`ять місяців, а на офіційному вебсайті відповідача – понад чотири місяці. Доказів того, що оновлення набору даних відновлено після звернення позивача до суду, відповідач не надав.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.5 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, унормований Законом України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон №2939-VI).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ч.1 ст.5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ч.1 ст.10-1 Закону №2939-VI публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Відповідно до ч.2 ст.10-1 Закону №2939-VI публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

За правилами абз.1 ч.4 ст.10-1 Закону №2939-VI перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI регламентовано, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч.4 ст.13 Закону №2939-VI).

Згідно з п.1, 6 ч.1 ст.14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до п.5-1 ч.1 ст.15 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.

Приписами ст.23 Закону №2939-VI регламентовано, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (далі – Положення №835).

Пунктом 1 Положення №835 визначено, що це Положення визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних. Оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних здійснюється, зокрема, за такими принципами: відкритість за замовчуванням - забезпечення оприлюднення розпорядниками усієї публічної інформації у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні, крім інформації, яка законом віднесена до інформації з обмеженим доступом, а також інформації, яка не підлягає оприлюдненню згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації»; оперативність - забезпечення своєчасного оновлення публічної інформації у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, а також її оприлюднення у первинній (неагрегованій) формі.

Згідно з абз.1 п.3 Положення №835 розпорядники інформації згідно з цим Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком. Цим же пунктом встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних.

Відповідно до абз.1 п.4 Положення №835 набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Абзацом 1 п.25 Положення №835 передбачено, що розпорядники інформації несуть згідно із законом відповідальність за достовірність і актуальність оприлюднених наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Згідно з додатком до Положення №835 (переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних) до наборів даних, які оприлюднює ДСА, належить, зокрема, набір даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями».

Пунктом 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 №141/0/15-19, передбачено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.

З аналізу змісту вищевказаних норм випливає, що ДСА України як державний орган у системі правосуддя є розпорядником інформації у розумінні п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI, а набір даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями» віднесений Кабінетом Міністрів України до тих наборів даних, які відповідач зобов`язаний оприлюднювати у формі відкритих даних. Обов`язок оприлюднювати і регулярно оновлювати такий набір даних одночасно на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних і на власному вебсайті встановлений абз.2 ч.1 ст.10-1 Закону №2939-VI та п.3, 4 Положення №835, виникає в силу закону і не залежить від звернення будь-якої особи із запитом на інформацію.

Аналогічний підхід до правозастосування при вирішенні близьких за змістом правовідносин застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.07.2022 у справі №9901/384/21, в якій вирішувався спір щодо неоприлюднення розпорядником інформації набору даних, включеного до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зазначила: «Проте таке тлумачення буде помилковим, бо не враховуватиме, що згідно з абзацом першим частини четвертої статті 10-1 Закону №2939-VI саме КМ України визначає Перелік наборів даних, які розпорядники інформації мають оприлюднити у формі відкритих даних. Це підтверджує і припис Положення про набори даних, згідно з яким розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних (абзац третій пункту 3 Положення про набори даних у редакції підпункту 3 пункту 1 затверджених постановою №407 Змін, що вносяться до постанов КМ України від 21 жовтня 2015 р. №835 і від 30 листопада 2016 р. №867). А такі конкретні набори даних визначає Перелік наборів даних - додаток до Положення про набори даних.».

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала: «Отже, сам по собі принцип «відкритість за замовчуванням», закріплений у пункті 1 Положення про набори даних, не визначає ні конкретний обсяг наборів даних, які розпорядник інформації зобов`язаний оприлюднити у формі відкритих даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних і на своєму вебсайті, ні період часу в минулому, у якому мала бути створена публічна інформація, що підлягає оприлюдненню у такій формі.».

Відтак, обсяг обов`язку розпорядника інформації визначається переліком наборів даних, а належним виконанням цього обов`язку є саме оприлюднення та подальше регулярне оновлення включеного до переліку набору даних.

Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин, суд виходить з того, що відповідач не завантажив на Єдиний державний вебпортал відкритих даних жодного ресурсу набору даних за період після 07.02.2026, а на офіційному вебсайті – після 26.02.2026, тоді як обрана ним періодичність оновлення цього набору даних є щоденною. Отже, відповідач не виконав обов`язок з регулярного оновлення набору даних, встановлений абз.2 ч.1 ст.10-1 Закону №2939-VI та абз.1 п.4 Положення №835.

Доводи третьої особи про те, що вона є лише технічним адміністратором і не наділена повноваженнями самостійно формувати набори відкритих даних, суд вважає обґрунтованими. Обов`язок із завантаження та регулярного оновлення наборів даних Положення №835 покладає на розпорядника інформації, а відповідальність за актуальність оприлюднених наборів даних згідно з абз.1 п.25 цього Положення несе розпорядник інформації.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у неоновленні на офіційному вебсайті Державної судової адміністрації України та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями», є протиправною, а позовна вимога про визнання її протиправною – обґрунтованою.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальше протиправне рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що завданням адміністративного судочинства є захист уже порушених прав, свобод та інтересів особи у публічно-правових відносинах, а не встановлення приписів щодо майбутньої поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому зобов`язальна частина судового рішення не може зводитися до загального припису додержуватися вимог законодавства надалі: такий припис не усуває порушення, не є виконуваним і не має визначеного змісту. З огляду на це суд вважає за необхідне конкретизувати спосіб захисту в межах заявленої вимоги та зобов`язати відповідача усунути вже допущене порушення, а саме завантажити й оприлюднити на обох ресурсах ті ресурси набору даних, які не оприлюднені станом на час вирішення справи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат зі сплати судового збору на суму 1064,96 грн, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, яка полягає у неоновленні на офіційному вебсайті Державної судової адміністрації України та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями».

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України завантажити та оприлюднити у формі відкритих даних на офіційному вебсайті Державної судової адміністрації України (https://dsa.court.gov.ua/) та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) ресурси набору даних «Протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями» за період з 08.02.2026 до дня ухвалення цього рішення, за який цей набір даних не оприлюднено.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 26255795) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.