Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №380/9686/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9686/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислуги років у Бюро економічної безпеки України з 01.12.2022 по 12.02.2026;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років у Бюро економічної безпеки України з 01.12.2022 по 12.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 02.03.2026 №118 о/с позивача призначено на посаду в цьому Департаменті та встановлено стаж служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 02.03.2026 – 09 років 04 місяці 05 днів. До такого стажу не зараховано період служби в Бюро економічної безпеки України з 01.12.2022 по 12.02.2026 тривалістю 03 роки 02 місяці 11 днів. Позивач вважає відмову у зарахуванні цього періоду протиправною, оскільки, на його думку, аналіз завдань, повноважень і функцій Національної поліції України та Бюро економічної безпеки України свідчить про тотожність правового статусу відповідних видів служби: обидва органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції, особи зі спеціальними званнями Бюро економічної безпеки України застосовують поліцейські заходи, на них поширюються Дисциплінарний статут Національної поліції України та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про Національну поліцію». Посилаючись на постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 та від 01.08.2023 у справі №240/30024/21, позивач наполягає, що при вирішенні питання про зарахування стажу слід враховувати не підпорядкування органу державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися, та визначений на момент проходження служби статус такої служби. Просить задовольнити позов повністю.

В обґрунтування заперечень на позов представником відповідача було зазначено, що обчислення стажу служби в поліції позивача проведено підрозділом кадрового забезпечення Департаменту за матеріалами особової справи відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260. Відповідач наголошує, що ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює вичерпний перелік видів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції, і Бюро економічної безпеки України у цьому переліку відсутнє. Служба в Бюро економічної безпеки України зарахована позивачу до вислуги років, яка станом на 02.03.2026 становить 12 років 06 місяців 17 днів, проте не може бути зарахована до стажу служби в поліції. Відповідач також зазначає, що ст.78 названого Закону вирізняє два окремі поняття – «стаж служби в поліції» та «вислуга років у поліції», і посилається на постанову Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №520/2067/19, а також на постанови від 19.11.2019 у справі №520/903/19, від 22.07.2020 у справі №520/5960/19, від 13.08.2020 у справі №820/6656/16, від 09.09.2021 у справі №520/5021/19 і від 15.12.2021 у справі №520/11545/19. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно витягу з послужного списку особової справи ОСОБА_1 , позивач з 16.08.2013 по 28.12.2015 навчався курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ (наказ ХНУВС від 10.08.2013 №179 о/с), з 28.12.2015 по 05.03.2017 продовжував навчання курсантом цього ж закладу вже у складі Національної поліції України (наказ ХНУВС від 30.12.2015 №241 о/с).

У подальшому позивач проходив службу в Національній поліції України:

- з 05.03.2017 по 10.05.2019 – слідчим слідчого відділення Рівненського РВ поліції ВП ГУНП в Рівненській області;

- з 10.05.2019 по 12.08.2019 – старшим слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Рівненській області;

- з 12.08.2019 по 05.08.2020 – старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області;

- з 05.08.2020 по 30.11.2022 – заступником начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області.

Наказом ГУНП в Рівненській області від 30.11.2022 №238 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» за п.7 (за власним бажанням) з 30.11.2022.

Тим же витягом з послужного списку та записами трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджено, що у період з 01.12.2022 по 12.02.2026 позивач проходив службу в Бюро економічної безпеки України:

- з 01.12.2022 по 02.06.2023 – детективом відділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області (наказ ТУ БЕБ у Львівській області від 30.11.2022 №42-к);

- з 02.06.2023 по 01.02.2024 – детективом відділу детективів цього ж управління (наказ від 02.06.2023 №31-к/ДСК);

- з 01.02.2024 по 12.02.2026 – заступником керівника підрозділу детективів цього ж управління (наказ від 31.01.2024 №4-к/ДСК).

Позивачу присвоювалися спеціальні звання Бюро економічної безпеки України: лейтенант (наказ БЕБ України від 30.12.2022 №31-к/ДСК-УП, з 01.01.2023), старший лейтенант (наказ БЕБ України від 01.01.2025 №5-к/ДСК-ДП) і капітан (наказ БЕБ України від 03.02.2026 №53-к).

Наказом Територіального управління БЕБ у Львівській області від 02.02.2026 №9-к/ДСК позивача звільнено із служби в Бюро економічної безпеки України 12.02.2026 згідно з підп.7 п.72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1333 (за власним бажанням). У цьому наказі зазначено, що станом на 12.02.2026 вислуга років у календарному обчисленні становить 12 років 05 місяців 25 днів, а вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги – 12 років.

Наказом Територіального управління БЕБ у Львівській області від 06.02.2026 №13-к/ДСК до наказу від 02.02.2026 №9-к/ДСК внесено зміни шляхом заміни слів «старшого лейтенанта Бюро економічної безпеки України» словами «капітана Бюро економічної безпеки України».

Згідно із записом №8 трудової книжки серії НОМЕР_1 з 13.02.2026 позивача прийнято на службу до поліції – до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (наказ від 10.02.2026 №83-о/с).

Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 02.03.2026 №118 о/с призначено рядового поліції ОСОБА_1 , який прибув у порядку переведення з Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », старшим оперуповноваженим 2-го відділу (протидії організованим злочинним групам та злочинним організаціям у регуляторній сфері) 12-го управління (протидії організованим злочинним групам та злочинним організаціям, зловживанням у сфері державного регулювання) Департаменту. Цим же наказом позивачу встановлено посадовий оклад у розмірі 2800 грн, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 80 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням і надбавки за стаж служби, а також стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, станом на 02.03.2026 – 09 років 04 місяці 05 днів, з 02.03.2026. Підставою видання наказу зазначено рапорт ОСОБА_1 від 13.02.2026 та наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.02.2026 №116 о/с.

Позивач звернувся до відповідача з рапортом про перерахунок вислуги років із урахуванням стажу служби, набутого в Бюро економічної безпеки України з 01.12.2022 по 12.02.2026.

Листом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 24.04.2026 №17459/04-2026 повідомлено позивачу, що згідно з даними його особової справи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 його вислуга років станом на 02.03.2026 становила 12 років 06 місяців 17 днів. У листі наведено передбачений ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» перелік видів служби, що зараховуються до стажу служби в поліції, та зазначено, що, з огляду на відсутність у цьому переліку Бюро економічної безпеки України, у Департаменту відсутні законні підстави щодо зарахування вказаних періодів служби до стажу служби в поліції. Водночас у листі підтверджено, що станом на 02.03.2026 стаж служби позивача в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, становив 09 років 04 місяці 05 днів.

Не погоджуючись із наведеною позицією відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є питання про наявність правових підстав для зарахування періоду служби позивача в Бюро економічної безпеки України з 01.12.2022 по 12.02.2026 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон №580-VIII).

Згідно з ч.1, 2 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 ст.78 Закону №580-VIII встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ч.2 ст.78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Згідно з ч.3 ст.78 Закону №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 3 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, визначено, що до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч.2 ст.78 Закону №580-VIII.

Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, його завдання та повноваження визначає Закон України від 28.01.2021 №1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (далі – Закон №1150-IX).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1150-IX Бюро економічної безпеки України – це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону №1150-IX служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Частиною 5 ст.19 Закону №1150-IX встановлено, що порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами. На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст.30 Закону №1150-IX передбачено, що особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

На виконання ч.5 ст.19 Закону №1150-IX постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1333 затверджено Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України (далі – Положення №1333), п.8 якого передбачено, що на осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції з урахуванням особливостей, визначених Законом №1150-IX.

Відповідно до п.58 Положення №1333, особи, які мають спеціальні звання БЕБ, серед іншого: у повному обсязі користуються гарантіями соціального захисту, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію» та іншими актами законодавства.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Спір у цій справі стосується обчислення стажу служби в поліції, який відповідно до ч.1 ст.78 Закону №580-VIII дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Це питання врегульоване спеціальною нормою – ст.78 Закону №580-VIII та п.3 розділу II Порядку №260.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ст.78 Закону №580-VIII вирізняє два самостійні поняття: «стаж служби в поліції» (ч.1, 2) і «вислуга років у поліції», порядок обчислення якої встановлює Кабінет Міністрів України (ч.4). Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зарахував до вислуги років службу позивача в Бюро економічної безпеки України. Зокрема, за змістом листа від 24.04.2026 №17459/04-2026 вислуга років позивача станом на 02.03.2026 становить 12 років 06 місяців 17 днів, тоді як стаж служби в поліції – 09 років 04 місяці 05 днів. Відтак предметом спору є виключно стаж служби в поліції у розумінні ч.1, 2 ст.78 Закону №580-VIII.

Частина 2 ст.78 Закону №580-VIII містить вичерпний перелік складових стажу служби в поліції. Верховний Суд у постановах від 19.11.2019 у справі №520/903/19 та від 31.03.2020 у справі №520/2067/19 виснував, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати приписи ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції; при цьому делегування ч.4 ст.78 Закону №580-VIII Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає Уряду права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч.2 ст.78 Закону №580-VIII. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 22.07.2020 у справі №520/5960/19, від 13.08.2020 у справі №820/6656/16, від 15.12.2021 у справі №520/11545/19 та від 22.02.2023 у справі №320/12166/20.

Разом з тим Верховний Суд визнає можливим зарахування до стажу служби в поліції періодів служби, не зазначених у ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, за умови, що законодавство прирівнювало відповідну службу до служби в органах внутрішніх справ. Так, у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18 Верховний Суд, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції і відповідних підрозділів поліції, погодився з висновком про тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції та вказав, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

У постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 Верховний Суд дійшов висновку, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак має такий же правовий статус і повинна в силу п.3 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.

Узагальнюючий критерій розмежування сформульовано у постанові Верховного Суду від 20.04.2026 у справі №460/1349/24, в якій зазначено, що у випадках, коли законодавством передбачено поширення на відповідну категорію осіб порядку та умов проходження служби, встановлених для органів внутрішніх справ, така служба за своїм правовим статусом прирівнюється до відповідної служби і підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції відповідно до п.3 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що законодавець не лише прирівняв порядок проходження служби в податковій міліції до служби в органах внутрішніх справ, але й поширив на таких осіб однаковий режим дисциплінарної відповідальності, що є складовою єдиного правового статусу служби.

З аналізу наведених висновків Верховного Суду випливає, що підставою для зарахування до стажу служби в поліції періоду служби, не зазначеного у ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, є не подібність функцій органів сама по собі, а наявність норми закону, яка поширює на відповідну категорію осіб порядок і умови проходження служби, встановлені для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (поліцейських). Саме такі норми були покладені в основу наведених висновків: щодо податкової міліції – ст.24 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», згідно з якою особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, і п.353.1 ст.353 Податкового кодексу України, за яким особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; щодо Державної кримінально-виконавчої служби України – ч.5 ст.23 Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», за якою на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Стосовно служби в Бюро економічної безпеки України законодавство аналогічної норми не містить. Навпаки, ч.5 ст.19 Закону №1150-IX визначає, що порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням №1333 та іншими нормативно-правовими актами. Тобто законодавець установив для цієї категорії осіб самостійний, окремий порядок проходження служби, а не поширив на них порядок і умови проходження служби, передбачені для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ чи для поліцейських.

Поширення на осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, Дисциплінарного статуту Національної поліції України (абзац другий ч.5 ст.19 Закону №1150-IX, п.8 Положення №1333) стосується виключно питань службової дисципліни, а ч.2 ст.30 Закону №1150-IX і п.58 Положення №1333 – виключно гарантій соціального захисту. Жодна з цих норм не прирівнює службу в Бюро економічної безпеки України до служби в органах внутрішніх справ і не регулює порядку обчислення стажу служби в поліції. На відміну від наведеного вище регулювання статусу податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, у Законі №1150-IX елемент поширення порядку та умов проходження служби відсутній, тоді як саме він, за висновками Верховного Суду, є визначальним.

Суд також враховує, що ч.2 ст.19 Закону №1150-IX прямо визначила правові наслідки проходження служби в Бюро економічної безпеки України для обчислення стажу: такий час зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю та до стажу державної служби. Зарахування цього часу до стажу служби в поліції зазначена норма не передбачає. Бюро економічної безпеки України за ч.1 ст.1 Закону №1150-IX є центральним органом виконавчої влади і не належить ні до органів внутрішніх справ у розумінні п.3 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, ні до військових формувань, утворених відповідно до закону, у розумінні п.2 ч.2 цієї статті. Не охоплюється спірний період і п.4 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, оскільки позивач працював у Бюро економічної безпеки України не із залишенням на службі в органах внутрішніх справ або на службі в поліції, а після звільнення зі служби в поліції з 30.11.2022.

Необґрунтованими є посилання позивача на постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 та від 01.08.2023 у справі №240/30024/21, оскільки викладені в них висновки сформульовані щодо служби в податковій міліції та в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Суд відхиляє також доводи позивача про тотожність завдань і функцій Національної поліції України та Бюро економічної безпеки України як самостійну підставу для задоволення позову. Верховний Суд оцінював функції відповідних органів не ізольовано, а в сукупності з нормативним прирівнюванням порядку проходження служби і режиму дисциплінарної відповідальності. Здійснення різними правоохоронними органами оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної діяльності саме по собі не змінює встановленого законом переліку складових стажу служби в поліції; протилежний підхід нівелював би вичерпний характер ч.2 ст.78 Закону №580-VIII.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для зарахування періоду служби в Бюро економічної безпеки України з 01.12.2022 по 12.02.2026 до стажу служби в поліції. Відтак суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій, та обґрунтовано.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.