Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/11458/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/11458/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки, оформлену листом від 01.06.2026 за вихідним номером 8331;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог вказав, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надавши підтвердні документи, однак відповідач відмовив у наданні відстрочки через відсутність підстав.

Ухвалою суду від 08.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в обґрунтування яких зазначив, що процедура надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, регламентується Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Відповідно до Пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання/ переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5 , військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.

Відповідач вказав, що на заяву позивача відповідачем надано відповідь вих. № 8331 від 01.06.2026 року з відповідними роз`ясненнями щодо порушення процедури звернення з такою заявою, яка не є рішенням комісії про відмову за формою згідно з додатком 7 до Порядку 560. Тому, твердження позивача про отримання ним відмови у наданні відстрочки від мобілізації через відсутність підстав є помилковим.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 , відповідно до Витягу із мобільного застосунку "Резерв+", перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Категорія обліку - військовозобов`язаний.

Згідно інформації, наданої відповідачем з ЄДРВ Оберіг позивач вибув з території України 21.08.2023.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Просив розглянути заяву та оформити йому у порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви позивач долучив копії свідоцтва про народження 3-х дітей, копію свідоцтва про шлюб, копію паспорта та картки платника податків.

Відповідач листом від 01.06.2026 № 8331 повідомив позивача про те, що надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (зі змінами, далі Порядок).

Відповідно до пункту 58 Порядку, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідач у вищевказазному листі зазначив, що заява позивача надіслана до ІНФОРМАЦІЯ_4 через засоби поштового зв`язку, згідно штампу оператора «Укрпошта» 22.05.2026 року.

У зв`язку з порушенням способу та порядку звернення заява про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації, не підлягає розгляду Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Відповідач роз`яснив позивачу, що відповідно до вимог чинного законодавства, йому необхідно звернутися з відповідною заявою особисто через центр надання адміністративних послуг.

Оскільки позивач перебуває за кордоном, вважає покликання відповідача на пункт 58 Порядку № 560 є безпідставним, а дії протиправними, тому звернувся з позовом до суду.

Суд при вирішенні спору по суті керується таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

З долучених до позовної заяви доказів слідує, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей. Докази наявності у нього заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, який згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виключав би відповідну підставу для відстрочки у матеріалах справи відсутні.

Отже, обставини справи свідчать про наявність у позивача підстави, для отримання відстрочки від призову на військову службу по мобілізації, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас, суд зазначає, що наявність передбаченої законом підстави для відстрочки не є тотожною факту її належного оформлення. Реалізація такого права здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

На момент звернення позивача 27.05.2026 пункт 58 Порядку № 560 передбачав, що за наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов`язані особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або належним чином засвідчені копії таких документів. Адміністратор центру надання адміністративних послуг засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає відповідну заяву. Заява підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом не пізніше одного робочого дня з дня її отримання.

Саме на цей порядок звернення поклилається відповідач у листі від 01.06.2026 № 8331, зазначаючи, що надсилання заяви поштовим зв`язком безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки Порядком № 560 не передбачено.

Пунктом 60 Порядку № 560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, у встановлений цим пунктом строк, а за наслідками їх розгляду ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформлюється протоколом.

Системний аналіз пунктів 58 та 60 Порядку № 560 дає підстави для висновку, що встановлений пунктом 60 обов`язок комісії розглянути заяву та прийняти відповідне рішення виникає щодо заяви, поданої у передбачений Порядком № 560 спосіб.

Пункт 60 Порядку № 560 регламентує процедуру розгляду заяви після її належного надходження до комісії та не встановлює самостійного альтернативного способу подання заяви безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки засобами поштового зв`язку.

Як зазначено у листі відповідача від 01.06.2026 № 8331 заява позивача надіслана до ІНФОРМАЦІЯ_4 через засоби поштового зв`язку, згідно штампу оператора «Укрпошта» 22.05.2026 року. Позивач щодо факту скерування заяви через засоби поштового зв`язку не заперечив.

Докази подання позивачем заяви особисто через центр надання адміністративних послуг у матеріалах справи відсутні.

Отже, позивач не дотримався встановленого пунктом 58 Порядку № 560 способу звернення за оформленням відстрочки.

Відповідач, в свою чергу, отримавши поштове звернення, не залишив його без реагування, а повідомив позивача про необхідність подання заяви в передбаченому законодавством порядку через центр надання адміністративних послуг.

За таких обставин суд не встановив наявності у відповідача обов`язку передати поштову заяву від 27.05.2026 на розгляд комісії та забезпечити прийняття на її рішення, передбаченого пунктом 60 Порядку № 560.

Покликання позивача на те, що він перебуває за кордоном не змінює наведеного висновку.

Чинне на час звернення позивача нормативне регулювання не передбачало окремого способу подання такої заяви поштовим зв`язком безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для військовозобов`язаних, які перебувають за межами України.

Суд зауважує, що за змістом частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Протиправна бездіяльність має місце у випадку невчинення суб`єктом владних повноважень юридично значущої дії, яку він зобов`язаний вчинити відповідно до закону.

У спірних правовідносинах такого обов`язку у відповідача щодо розгляду заяви позивача від 27.05.2026, поданої засобами поштового зв`язку, суд не встановив.

Таким чином, позовні вимоги у частині визнання протиправною відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки, оформлену листом від 01.06.2026 за вихідним номером 8331 задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 саме комісія уповноважена вивчити належно подану заяву та підтвердні документи, оцінити законність підстав для відстрочки, перевірити відповідні відомості та за результатами такого розгляду прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

Суд зауважує, що адміністративна процедура щодо заяви, поданої у визначений пунктом 58 Порядку № 560 спосіб, не розпочиналася.

Тому, встановлені судом обставини щодо наявності у позивача трьох неповнолітніх дітей не надають суду підстав підміняти передбачену Порядком № 560 адміністративну процедуру та зобов`язувати відповідача надати відстрочку.

Водночас, суд зауважує, що відмова у задоволенні позову у цій справі не ґрунтується на висновку про відсутність у позивача передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстави для відстрочки.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя Р.П. Качур