Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/13619/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/13619/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 06 квітня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 06 квітня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у лавах Збройних Сил України у складі Військової частини НОМЕР_1 . Починаючи з 29 січня 2020 року і по день виключення зі списків особового складу військової частини - 06 квітня 2021 року, відповідач нараховував та виплачував йому основні та додаткові види грошового забезпечення (у тому числі щомісячні премії, допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань) із застосуванням незмінної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня 2018 року в розмірі 1762,00 грн, замість застосування актуального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про Державний бюджет України на відповідний календарний рік (станом на 01 січня 2020 року - 2 102,00 грн та станом на 01 січня 2021 року - 2 270,00 грн).

Представник позивача зазначає, що внаслідок набрання 29 січня 2020 року законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, яким раніше вносилися зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Відтак, починаючи з 29.01.2020 відновлено дію первинної редакції пункту 4 Постанови № 704, яка імперативно передбачає визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14.

Непроведення військовою частиною перерахунку базових окладів призвело до систематичного заниження розміру щомісячного грошового забезпечення позивача та пов`язаних із ним виплат одноразового характеру, чим порушено його конституційне право на належне матеріальне забезпечення під час проходження військової служби. Крім того, позивач наполягає на одночасній виплаті щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, оскільки такі суми підлягають обов`язковому утриманню з нарахованих виплат.

Ухвалою від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

16 липня 2026 року представник Військової частини НОМЕР_1 . подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заперечення відповідача мотивовані тим, що факт скасування у судовому порядку пункту 6 Постанови № 103 не тягне за собою автоматичного повернення до попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704, оскільки відповідно до пункту 32 Правил підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою КМУ від 06.09.2005 № 870, визнання акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попередніх актів без спеціального рішення нормотворчого органу. Відповідач стверджує, що оскільки відповідних нормативних змін Урядом внесено не було, єдиною чинною розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями залишався показник прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року у розмірі 1 762,00 грн, у зв`язку з чим військова частина діяла суворо у межах повноважень та бюджетних асигнувань.

Дослідивши письмові докази, всебічно з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд

в с т а н о в и в :

У період з 18 травня 2020 року по 06 квітня 2021 року позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на штатних посадах номера обслуги, старшого стрільця, маючи військове звання рядового / сержантського складу.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06 квітня 2021 року № 72 позивача з 06 квітня 2021 року виключено зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням у запас. Загальний спірний період нарахування та виплати грошового забезпечення у складі Військової частини НОМЕР_1 , який заявлено до захисту позивачем, охоплює проміжок часу з 29 січня 2020 року по 06 квітня 2021 року.

Протягом указаного періоду позивач щомісячно отримував грошове забезпечення за займаною військовою посадою, до структури якого входили: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні надбавки і доплати, щомісячна премія, а також разові виплати - допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Як встановлено з розрахункових документів та наданої відповідачем відповіді, Військова частина НОМЕР_1 при щомісячному нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь зазначений період визначала розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення встановлених тарифних коефіцієнтів на фіксовану розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1 762,00 грн.

14 травня 2026 року представник позивача звернулася до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 06 квітня 2021 року, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року (2102,00 грн) та на 01 січня 2021 року (2270,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 Постанови № 704, з відповідним перерахунком сум допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і щомісячних премій, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.

Листом від 16 червня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 відмовила у проведенні перерахунку та зазначила, що грошове забезпечення позивача нараховувалося та виплачувалося в установленому законом порядку, виходячи з розрахункової величини 1 762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018), а правових підстав для застосування прожиткових мінімумів на 2020 та 2021 роки у частини не було.

Незгода позивача із триваючою бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у законодавчо гарантованому розмірі із застосуванням належної розрахункової величини стала підставою для звернення до адміністративного суду.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та структуру їх грошового забезпечення визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою статті 9 вказаного Закону встановлено структуру грошового забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України кваліфікованим особовим складом, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

На реалізацію зазначених норм закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 4 Постанови № 704 у її первинній редакції було передбачено: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (пункт 6) пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції, де розрахункову величину зафіксовано на рівні показника, встановленого станом на конкретну застиглу дату - 01 січня 2018 року (1 762,00 грн).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 (яка набрала законної сили 29 січня 2020 року) пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 визнано протиправним та нечинним.

Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019 року № 294-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15 грудня 2020 року № 1082-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270,00 грн.

Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року Військова частина НОМЕР_1 була законодавчо зобов`язана визначати розміри посадового окладу та окладу за військовим званням позивача виходячи з розрахункових величин 2102,00 грн (у 2020 році) та 2270,00 грн (з 01 січня 2021 року).

Виплата ж грошового забезпечення військовослужбовцю у заниженому розмірі із застосуванням показника 1 762,00 грн є триваючою протиправною бездіяльністю органу військового управління, наслідком якої стало обмеження права позивача на належну винагороду за проходження військової служби.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям надається допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Відповідно до статті 9 цього ж Закону та положень Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), щомісячні премії, грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань обчислюються у відсотковому співвідношенні або кратно розмірам посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням є базовими розрахунковими величинами структури грошового забезпечення військовослужбовця, їх зміна (збільшення) тягне за собою обов`язковий автоматичний перерахунок усіх похідних складових грошового забезпечення — щомісячних премій, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивач отримував у період служби з 29 січня 2020 року по 06 квітня 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 44 зазначена грошова компенсація виплачується військовослужбовцям, а також особам, звільненим зі служби, для повного та рівноцінного відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб із їх грошового забезпечення, винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Виплата здійснюється установою, що утримує особовий склад, одночасно з виплатою грошового забезпечення за рахунок відповідних бюджетних коштів.

Враховуючи зазначене, перерахунок та виплата грошового забезпечення за минулий період підлягає обов`язковому проведенню військовою частиною з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, що гарантує отримання військовослужбовцем належних йому сум у повному обсязі без втрат від обов`язкових податкових утримань.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності обов`язок щодо доказування правомірності своєї поведінки покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідач законності розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі заниженої розрахункової величини 1 762,00 грн у період після 29 січня 2020 року не довів.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю обґрунтованими, документально доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” (щодо стягнення заробітної плати та поновлення на службі) та пункту 13 частини першої статті 5 вказаного Закону (як ветеран війни - учасник бойових дій).

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 06 квітня 2021 року грошового забезпечення, а також нарахованих і виплачених за вказаний період сум щомісячної премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01 січня 2020 року (2 102,00 грн) та встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01 січня 2021 року (2 270,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 06 квітня 2021 року, а також виплачених за цей період сум щомісячної премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний