Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/13056/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/13056/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року проходила військову службу у лавах Збройних Сил України у складі Військової частини НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні та розрахунково-касовому обслуговуванні у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що під час проходження військової служби у вказаний період Відповідачі здійснювали нарахування та виплату їй щомісячного грошового забезпечення (зокрема посадового окладу за 4 тарифним розрядом, окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії) із застосуванням нечинної та штучно заниженої розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762,00 грн), замість обов`язкового застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн).

Свою правову позицію Позивач мотивує тим, що внаслідок набрання 29 січня 2020 року законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 про визнання протиправним та скасування пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” відновив дію у первинній редакції. За вказаною нормою розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями підлягали визначенню шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти. На переконання сторони позивача, протиправне заниження базових окладів призвело до пропорційного недоотримання щомісячного грошового забезпечення та допомоги на оздоровлення. Звернувшись у червні 2026 року через свого представника до військових частин із заявами про добровільний перерахунок та доплату належних сум, на які відповідей надано не було, Позивач звернулася до суду.

Ухвалою від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами (у письмовому провадженні).

01 липня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому Відповідач 1 заперечує проти позову. Насамперед представник заявляє клопотання про залишення позову без розгляду з мотивів пропуску Позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 233 КЗпП України, який, на думку відповідача, сплинув 30 вересня 2023 року. По суті позовних вимог Відповідач 1 зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 на підставі спільних директив МОУ та Головнокомандувача ЗСУ від 22.05.2025 № Д-321/65/дск була переформована з 29 липня 2025 року, а її повним правонаступником визначено Військову частину НОМЕР_1 . Відповідач наголошує, що нарахування грошового забезпечення здійснювалося відповідно до чинних постанов Уряду, наказів Міністерства оборони України та виключно в межах виділених бюджетних асигнувань з базової величини 1762,00 грн. Також Відповідач 1 вказує, що грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік Позивачу фактично взагалі не виплачувалася, про що прямо зазначено у наказі про виключення зі списків особового складу частини, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідач 2 Військова частина НОМЕР_2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких пояснень чи заперечень до суду не надав.

Всебічно, повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення учасників процесу, оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 проходила військову службу у лавах Збройних Сил України.

Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27 серпня 2022 року № 165 солдата ОСОБА_1 з 27 серпня 2022 року призначено на посаду діловода групи логістики штабу НОМЕР_3 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони (ВОС – 901074А) та зараховано на всі види забезпечення частини. Пунктом 2 цього наказу Позивачу встановлено: посадовий оклад у розмірі 2730,00 грн на місяць по 4 тарифному розряду (розрахований із застарілого прожиткового мінімуму на 01.01.2018 у сумі 1762,00 грн шляхом множення на тарифний коефіцієнт 1,55); надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 289% посадового окладу.

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30 листопада 2022 року № 260 старшого солдата ОСОБА_1 , призначену наказом Головнокомандувача ЗСУ від 21 листопада 2022 року № 614-РС, зараховано у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_5 , з 01 грудня 2022 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та знято з усіх видів забезпечення. У наказі встановлено виплату щомісячної премії у розмірі 249% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% за період з 01 по 30 листопада 2022 року.

Крім того, пунктом 51 вказаного наказу № 260 від 30.11.2022 зафіксовано: “Відпустка за сімейними обставинами за 2022 рік надавалась терміном на 4 доби, грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік не виплачена. Матеріальна допомога за 2022 рік для вирішення соціально-побутових потреб, передбачена наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, не виплачена”.

У період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 (яка внаслідок розформування частини НОМЕР_2 з 29 липня 2025 року згідно зі спільною директивою МОУ та ГК ЗСУ № Д-321/65/дск є її правонаступником).

Як встановлено із фінансових документів та розрахункових відомостей за серпень - листопад 2022 року, нарахування та виплата щомісячного грошового забезпечення Позивачу (включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за особливості служби та щомісячну премію) за весь період проходження служби здійснювалися із застосуванням сталого розрахункового показника 1762,00 грн замість законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн.

У червні 2026 року представник Позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 із письмовими заявами щодо перерахунку та виплати належних Позивачу сум грошового забезпечення за період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року та допомоги на оздоровлення виходячи з розрахункової величини 2481,00 грн, які за відсутності добровільного задоволення стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законодавчим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та встановлює структуру їхнього грошового забезпечення, є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі Закон № 2011-XII).

Приписами частини першої статті 9 Закону № 2011-XII закріплено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом.

На виконання норм зазначеного Закону Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки, схеми коефіцієнтів та порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату її прийняття) було імперативно встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (далі Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 було змінено та передбачено визначення окладів множенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762,00 грн).

Утім, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, яка набрала законної сили в день її прийняття, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови КМУ № 103.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, з 29 січня 2020 року пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, внаслідок чого була повністю відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції, яка передбачала щорічний розрахунок посадових окладів та окладів за військовими званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

При цьому суд наголошує на обов`язковості врахування приписів пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі — Закон № 1774-VІІІ), за якими після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а замість неї застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлено у розмірі 2481,00 грн.

У період з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців мають визначатися множенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року (у 2022 році - 2481,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд відхиляє клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском тримісячного строку звернення до суду за статтею 233 КЗпП України, оскільки у справі відсутні докази одержання позивачем письмового повідомлення про виплачені суми за спірний період.

Таким чином, у спірний період проходження служби Позивачем з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року органи військового управління були зобов`язані нараховувати та виплачувати щомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 (зокрема посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за особливості служби та щомісячну премію) виходячи з розрахункової величини 2481,00 грн. Застосування застарілого показника 1762,00 грн є протиправною бездіяльністю.

З огляду на те, що Військова частина НОМЕР_2 розформована, а її повним правонаступником з 29 липня 2025 року згідно зі спільною директивою МОУ та ГК ЗСУ № Д-321/65/дск є Військова частина НОМЕР_1 , процесуальний обов`язок щодо здійснення перерахунку та виплати належних сум грошового забезпечення покладається безпосередньо на Військову частину НОМЕР_1 .

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, суд зазначає таке:

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України захисту в судовому порядку підлягає лише реальне, порушене та фактично наявне суб`єктивне право особи. Згідно з пунктом 1 розділу XXIII Порядку № 260 допомога на оздоровлення виплачується військовослужбовцям один раз на рік на підставі наказу командира частини за наявності виділених асигнувань.

Як встановлено судом під час дослідження письмових доказів та підтверджується пунктом 51 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 30 листопада 2022 року № 260, грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік ОСОБА_1 наказами не призначалася, не нараховувалася та фактично не виплачувалася. Оскільки зазначена допомога Відповідачами не нараховувалася і не виплачувалася, правові підстави для її перерахунку відсутні, а позовні вимоги у цій частині є передчасними, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності обов`язок доказування законності своєї поведінки покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. За правилами статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суб`єкти владних повноважень не довели суду правомірності обчислення грошового забезпечення Позивачу у період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково: в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника) здійснити перерахунок та доплату щомісячного грошового забезпечення за період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму на 01.01.2022 (2481,00 грн) - позов підлягає задоволенню; у задоволенні вимог щодо перерахунку невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2022 рік слід відмовити.

Оскільки Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” як позивач у справі щодо виплати грошового забезпечення (заробітної плати), а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи не надано, судові витрати розподілу та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 12, 72, 73, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року грошового забезпечення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до зазначеної постанови.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошового забезпечення (зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за особливості проходження військової служби та щомісячної премії) за період з 27 серпня 2022 року по 30 листопада 2022 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 та додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні інших позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік - відмовити.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний