Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №340/3845/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3845/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач 1), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №23 від 14.04.2026, щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- зобов`язати комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту п. 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09.04.2026 через Центр надання адміністративних послуг Долинської міської ради звернувся до комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки, на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон №3543-ХІІ), у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох дітей. До заяви долучив вичерпний перелік документів, якими підтверджується наявність права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, за результатом розгляду вказаної заяви комісія прийняла рішення про відмову у надані відстрочки з підстав відсутності документів, які підтверджують факт утримання трьох неповнолітніх дітей.

Вважає таке рішення протиправним, адже перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , разом із якою виховує та утримує трьох дітей, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зазначає, що біологічний батько ОСОБА_3 помер, а батько ОСОБА_4 тривалий час проживає за кордоном, участі у вихованні доньки не бере та має заборгованість зі сплати аліментів. Водночас дружина перебуває у відпустці для догляду за дитиною та не має достатніх доходів для самостійного забезпечення дітей. Сам він працює у двох комунальних підприємствах, отримує доходи, які витрачає на потреби сім`ї, забезпечує матеріальне утримання дітей дружини від попередніх шлюбів, бере безпосередню участь у їх вихованні, навчанні та оздоровленні.

Стверджує, що положення пункту 3 частини першої статті 23 №3543-ХІІ не пов`язують право на відстрочку виключно з наявністю біологічного батьківства щодо трьох дітей, оскільки визначальною обставиною є фактичне перебування дітей на утриманні військовозобов`язаного.

З цих підстав просить позов задовольнити.

15.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

22.06.2026 ухвалою суду залучено до участі у справі другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – відповідач 2).

Відповідачі надали суду аналогічні за змістом відзиви на позовну заяву, у яких заперечили проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначили, що 09.04.2026 позивач через центр надання адміністративних послуг звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ. За результатами розгляду поданих документів комісією встановлено, що позивач є біологічним батьком лише однієї дитини — ОСОБА_5 , тоді як стосовно двох інших дітей своєї дружини — ОСОБА_3 та ОСОБА_4 — не надав належних документів, які підтверджують виникнення у нього обов`язку щодо їх утримання відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України.

Вказують, що відносно ОСОБА_3 позивачем надано свідоцтво про смерть його біологічного батька, однак не подано документів, які підтверджують відсутність у дитини діда, баби, повнолітніх братів та сестер або неможливість надання ними належного утримання з поважних причин. Щодо ОСОБА_4 не надано документів, які б підтверджували відсутність осіб, зобов`язаних її утримувати, або неможливість виконання ними такого обов`язку. Натомість із довідки від 08.04.2026 №14538 вбачається, що біологічний батько дитини ОСОБА_6 протягом січня–березня 2026 року сплачував аліменти. При цьому відомості про наявність заборгованості зі сплати аліментів у Єдиному реєстрі боржників відсутні, а розрахунок такої заборгованості ОСОБА_1 долучив лише до позовної заяви, проте не подавав на розгляд комісії.

Наголошують, що акт обстеження умов проживання від 12.08.2025 та характеристика позивача підтверджують лише факт його спільного проживання з дітьми, однак не доводять перебування останніх на його утриманні. Поряд з цим перелік документів, необхідних для підтвердження права на відстрочку, визначений додатком 5 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, а подані позивачем документи не підтверджували наявності передбачених законом підстав для її надання.

У зв`язку з наведеним вважають, що позивачу обґрунтовано відмовлено у наданні відстрочки рішенням, оформленим протоколом від 14.04.2026 №23, про що повідомлено листом від 14.04.2026 №2/4/46.

З цих підстав просять відмови у задоволенні позову.

Представник позивача надала суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Наголошує, що право на відстрочку відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ залежить від фактичного утримання трьох неповнолітніх дітей, а не від наявності біологічного батьківства щодо них. Зазначає, що на підтвердження утримання дітей дружини від попередніх шлюбів подав посвідчення батька багатодітної сім`ї та акт обстеження умов проживання, яким підтверджується його участь у забезпеченні дітей. Вказує, що батько однієї дитини помер, батько іншої має заборгованість зі сплати аліментів, а дідусі та бабусі участі в утриманні дітей не беруть. При цьому у спірному рішенні не зазначено про відсутність документів щодо інших осіб, зобов`язаних утримувати дітей, а відповідні доводи наведено відповідачем лише у відзиві. Крім того, інформацію з Єдиного реєстру боржників відповідач отримав лише 17.06.2026, тобто після прийняття спірного рішення від 14.04.2026.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 14.08.2024, ОСОБА_1 є батьком малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а матір`ю ОСОБА_7 (а.с. 18).

21.08.2024 позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.08.2024 (а.с. 47).

ОСОБА_9 також є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 від ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 14.06.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області (а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 06.03.2019, виданого Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 20).

Крім того, ОСОБА_8 є матір`ю малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 від попереднього шлюбу із ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 26.01.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Долинського районного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 48).

Долинським районним судом 23.08.2018 видано судовий наказ у справі №388/1110/18 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі заяви, а саме з 14.08.2018 (а.с. 49).

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та діти ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживають разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9, 11-15).

09.04.2026 позивач через центр надання адміністративних послуг Долинської міської ради Кіровоградської області звернувся із заявою №20260409-614394 до ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с. 17).

Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.04.2026 розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято протокольне рішення про відмову в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ у зв`язку з відсутністю документів підтверджуючі факт утримання ОСОБА_1 трьох неповнолітніх дітей (а.с. 25, 42).

Про прийняте рішення Комісією проінформовано позивача Повідомленням №2/4/46 від 14.04.2026 (а.с. 41).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Законом №3543-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до частини 8 та 9 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що визначальною умовою набуття військовозобов`язаним права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років за відсутності заборгованості самого військовозобов`язаного зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

При цьому зазначена норма не пов`язує виникнення права на відстрочку виключно з наявністю біологічного батьківства щодо таких дітей, а визначає основним критерієм саме факт перебування дітей на утриманні військовозобов`язаного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

За змістом пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону.

Військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів подають заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4 особисто на ім`я голови комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі за місцем перебування на військовому обліку.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. N 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., №49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. №1364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язані працівники перебувають на військовому обліку (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу). До відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу) органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями надсилаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відомості про таку відстрочку вносяться відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, зазначених у переліку згідно з додатком 5.

Зарахування заброньованих на спеціальний облік в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувального органу) здійснюється згідно з Порядком бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. №45, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. №12 та від 7 червня 2024 р. №674, або відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. №76 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940; 2024 р., № 107, ст. 6790).

Приписами пункту 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпунктах 3 - 6 пункту 2, пункті 4 додатка 5, надається на строк дії відповідних законних підстав.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", наведений у додатку 5 до Порядку №560.

Зокрема, документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (у редакції час спірних правовідносин) є: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька); інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки

Отже, військовозобов`язаний при зверненні із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII повинен надати докази перебування на його утриманні трьох і більше дітей та відсутності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

При цьому, суд зазначає, що норма пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не ставить право військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу у залежність виключно від батьківства, водночас вирішальне значення має саме факт перебування дітей (трьох і більше дітей віком до 18 років) на його утриманні.

У разі посилання на утримання дітей дружини чи чоловіка від попередніх сімейних відносин предметом перевірки є не лише факт зареєстрованого шлюбу і спільного проживання, але й наявність передбачених статтею 268 Сімейного кодексу України обставин, за яких виникає відповідний обов`язок вітчима або мачухи.

Згідно із статтею 133 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-III (далі – СК України), якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до частини 1 статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Частинами 1, 2, 3 статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, законодавець безальтернативно наголошує на тому, що батько зобов`язаний брати участь у її вихованні та утримувати своїх неповнолітніх дітей навіть в тому випадку, коли не проживає разом з ними. Форми такого утримання можуть різнитись. Тобто, законодавець надає право сторонам сімейних правовідносин диспозитивно вирішити питання про форму утримання дитини одним із батьків, який проживає окремо.

Частиною першою статті 260 СК України визначено, що якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

За приписами частини першої статті 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, право вітчима брати участь у вихованні дітей дружини та фактичне надання їм допомоги не тотожні встановленому статтею 268 СК України обов`язку їх утримувати, виникнення якого залежить від наявності сукупності визначених цією нормою умов.

Статтею 1 Закону України від 26.04.2001 №2402-III «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітна сім`я - сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім`ї та дитини з багатодітної сім`ї затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 №209.

Отже, посвідчення багатодітної сім`ї може підтверджувати, зокрема, те, що подружжя перебуває у зареєстрованому шлюбі, спільно проживає та виховує трьох і більше дітей. Однак, указаний документ не може бути підтвердженням факту утримання вітчимом пасинка і падчерки.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №160/11228/23, в якій, застосовуючи положення статей 180, 260, 268 СК України, суд касаційної інстанції зазначив, що обов`язок вітчима щодо утримання дітей дружини виникає за умови відсутності їхніх матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або неможливості надання цими особами належного утримання з поважних причин. Хоча зазначена справа стосувалася звільнення з військової служби, висновок щодо застосування статті 268 СК України має значення і для спірних правовідносин.

Крім того, у постанові від 30.09.2026 у справі №320/37150/24 Верховний Суд, вирішуючи спір про відмову в наданні відстрочки за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, зазначив, що військовозобов`язаний, який посилається на утримання пасинка і падчерки, повинен довести факт їх утримання, а посвідчення багатодітної сім`ї, хоча й може підтверджувати шлюб, спільне проживання та виховання трьох і більше дітей, саме по собі не підтверджує факту утримання вітчимом пасинка та падчерки (пункти 64– 68 постанови).

Як встановлено судом 09.04.2026 ОСОБА_1 через центр надання адміністративних послуг звернувся до комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки при ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, зареєстрованою за №20260409-614394, про надання відстрочки на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

До заяви долучив свідоцтва про народження трьох дітей, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про смерть біологічного батька ОСОБА_3 , посвідчення батьків багатодітної сім`ї, акт обстеження умов проживання від 12.08.2025, характеристику, довідку про отримання аліментів, довідку про виплачені пільги та житлову субсидію. Відповідач не заперечує факту подання зазначених документів.

Рішенням комісії, оформленим протоколом від 14.04.2026 №23, позивачу відмовлено у наданні відстрочки з підстав відсутності документів, які підтверджують факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, про що повідомлено листом від 14.04.2026 №2/4/46.

З наявних у справі свідоцтв про народження вбачається, що позивач є батьком однієї дитини - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , натомість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дітьми його дружини від попередніх шлюбів. Факт перебування позивача у шлюбі з матір`ю дітей, а також обставини їх спільного проживання та участі позивача у вихованні дітей сторони істотно не заперечують.

Суд не ставить під сумнів наведені позивачем відомості про те, що він працює, забезпечує сімейні потреби, бере участь у навчанні, вихованні та оздоровленні дітей. Ці обставини характеризують фактичні сімейні відносини та участь позивача у матеріальному забезпеченні спільного домогосподарства, проте потребують оцінки в сукупності з установленими законом передумовами виникнення обов`язку вітчима утримувати пасинка та падчерку.

Щодо ОСОБА_3 суд враховує, що біологічний батько дитини помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Отже, позивач надав належний документ на підтвердження відсутності одного з батьків дитини. Водночас свідоцтво про смерть не засвідчує відсутності інших осіб, згаданих у частині першій статті 268 СК України, або їх неспроможності з поважних причин надавати належне утримання.

З матеріалів справи та встановленого складу документів, поданих комісії 09.04.2026, не вбачається підтвердження відсутності у зазначеної дитини діда, баби або наявності поважних причин, що перешкоджають відповідним особам надавати належне утримання. При цьому мати дитини жива та проживає з нею однією сім`єю.

Щодо ОСОБА_4 суд установив, що її біологічний батько ОСОБА_6 живий, а між батьками існують аліментні правовідносини на підставі судового наказу. Із довідки про отримання аліментів від 08.04.2026 №14538 вбачається надходження аліментних платежів у січні–березні 2026 року. Отже, на час розгляду заяви комісія мала дані про здійснення батьком виплат на утримання доньки.

ОСОБА_1 надав до суду розрахунок заборгованості зі сплати аліментів Долинського відділу державної виконавчої служби від 02.06.2026, згідно з яким заборгованість ОСОБА_6 станом на 01.01.2026 становила 28503,44 грн, а станом на 01.06.2026 – 42342,87 грн. З розрахунку також убачається, що за окремі місяці 2025 та 2026 років аліменти сплачувалися, проте в розмірах, менших за нараховані, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Отже, наявність заборгованості зі сплати аліментів підтверджується розрахунком державного виконавця і стосується також періоду, який передував рішенню комісії від 14.04.2026. Водночас, цей розрахунок не входив до переліку документів, поданих на розгляд комісії 09.04.2026, а отже не міг бути врахований під час прийняття спірного рішення.

Наявність вказаної заборгованості підтверджує неналежне виконання біологічним батьком обов`язку щодо утримання дитини, однак не доводить, що він саме з поважних причин не може надавати їй належного утримання у розумінні частини першої статті 268 СК України. Більше того, фактичне надходження аліментних платежів свідчить, що батько не припинив надавати матеріальне утримання доньці, хоча й виконував обов`язок не в повному обсязі.

Суд також оцінює доводи позивача про те, що бабусі та дідусі з боку біологічних батьків ОСОБА_3 й ОСОБА_4 не відвідували дітей за місцем їх проживання. На підтвердження цих доводів позивач послався на довідку, підписану сусідами та засвідчену адміністратором центру надання адміністративних послуг, долучену, як зазначено у відповіді на відзив, разом із позовною заявою.

Проте відсутність відвідувань чи особистого спілкування бабусь і дідусів з онуками не тотожна відсутності таких осіб та не підтверджує того, що вони з поважних причин не можуть надавати дітям належного матеріального утримання.

Посвідчення батька багатодітної сім`ї серії НОМЕР_6 від 15.10.2024 з огляду на зміст статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», статті 268 СК України та висновки Верховного Суду у справі №320/37150/24 не встановлює безумовного обов`язку позивача утримувати пасинка і падчерку та не замінює документів про передбачені законом умови виникнення цього обов`язку.

Так само акти обстеження умов проживання, довідки про спільне проживання, характеристики позивача і дітей, відомості про його працевлаштування та доходи, дані про оплату навчання і здійснення сімейних витрат можуть підтверджувати факт спільного побуту, участі у вихованні та фактичного спрямування коштів на потреби сім`ї, проте не підтверджують відсутність визначених статтею 268 СК України родичів або неможливості надання ними належного утримання з поважних причин.

Суд також бере до уваги, що акт обстеження умов проживання від 07.05.2026, доданий до позовної заяви, складено вже після прийняття оскаржуваного рішення, а отже також не міг бути безпосередньо досліджений комісією 14.04.2026.

Стосовно доводів позивача щодо недотримання відповідачем процедури розгляду заяви від 09.04.2026, зокрема неналежного дослідження поданих документів, ненаправлення запитів для отримання додаткових відомостей та недостатньої конкретизації причин відмови у наданні відстрочки, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, заяву позивача подано через центр надання адміністративних послуг 09.04.2026, а рішення за результатами її розгляду оформлено протоколом комісії від 14.04.2026 №23, тобто в межах семи календарних днів, установлених пунктом 60 Порядку №560. Про відмову оформлено повідомлення від 14.04.2026 №2/4/46. Таким чином, наявні матеріали не свідчать про порушення комісією строку розгляду заяви або вимоги щодо оформлення прийнятого рішення протоколом.

Стосовно тверджень про ненаправлення запитів суд зазначає, що відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки і за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Отже, направлення таких запитів пов`язується з виникненням відповідної потреби під час перевірки заяви та не є безумовно обов`язковою дією у кожному випадку її розгляду.

Водночас за змістом пункту 58 Порядку №560 саме до заяви військовозобов`язаного додаються документи, передбачені переліком згідно з додатком 5. Подані позивачем документи підтверджували шлюб, спільне проживання і виховання дітей, смерть батька ОСОБА_3 та надходження аліментів на утримання ОСОБА_4 , але не містили відомостей, необхідних для підтвердження інших передумов виникнення у позивача обов`язку утримувати пасинка й падчерку відповідно до статті 268 СК України. За таких обставин ненаправлення комісією додаткових запитів не свідчить про недотримання нею встановленої процедури розгляду заяви.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають наперед встановленої сили; суд оцінює їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

Ураховуючи наведене, перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, установленим частиною другою статті 2 КАС України, та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем підтверджено правомірність рішення комісії від 14.04.2026, оформленого протоколом №23, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Тому суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 — 246, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач 1 – Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК