Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №340/5881/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5881/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (надалі – відповідач 2), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.06.2026 №112250002041 щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 згідно довідки № 189 від 07.04.2026 виданої ПАТ «Центральний Гірничо-Збагачувальний комбінат»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 26.03.2004 по 24.03.2005 та призначити й виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, починаючи з 12.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.06.2026 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі — Закон №1788-XII) та статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон №1058-IV). Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю достатнього пільгового стажу. Зокрема, відповідач 2 безпідставно не зарахував пільговий стаж з 26.03.2004 по 24.03.2005 згідно довідки № 189 від 07.04.2026, виданої ПАТ «Центральний Гірничо-Збагачувальний комбінат», оскільки за даний період відсутній наказ про результати проведення атестації робочих виробництв, робіт, професій, посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

Вважає відмову у призначенні пенсії протиправною, оскільки зазначений період роботи на ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» підтверджується належними записами у трудовій книжці та уточнюючою довідкою підприємства від 07.04.2026 № 189, яка містить відомості про періоди роботи, займані посади, характер виконуваних робіт та їх належність до Списку № 2. При цьому недоліки в оформленні документів, пов`язаних із проведенням атестації робочих місць, не повинні позбавляти працівника права на пенсійне забезпечення за умови фактичного виконання ним роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надало суду відзив на позовну заяву, у якому заперечило проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що позивач 12.06.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Вказана заява була розглянута Головним управлінням за принципом екстериторіальності та прийнято рішення від 19.06.2026 № 112250002041 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховано період з 26.03.2004 по 24.03.2005, оскільки відсутні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці, з переліками робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. Поряд з цим, трудова книжка позивача не містить відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць та зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80 % робочого часу.

Для зарахування періодів роботи зі шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу необхідним є підтвердження відповідних умов праці результатами атестації робочих місць.

Звертає увагу, що підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії також є недосягнення віку 55 років, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, адже її вік становив 50 років 7 місяців 20 днів.

Наголошує, що положення статті 114 Закону №1058-IV, якими встановлено пенсійний вік 55 років, залишаються чинними та неконституційними не визнавалися.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області також надало суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що позивач 12.06.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 із переліком документів. Її заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. За результатами розгляду було прийнято рішення від 19.06.2026 № 112250002041 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу та не досягненням пенсійного віку. Страховий стаж становить 32 роки 9 місяців 17 днів. Пільговий стаж становить 7 років 7 місяців 11 днів.

Вказує, що до пільгового стажу роботи за Списком №2 зараховано періоди роботи з 01.06.1998 по 11.04.1999, з 14.06.2002 по 25.03.2004, з 25.03.2005 по 31.07.2008 та з 20.11.2008 по 29.06.2010 відповідно до уточнюючої довідки ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» від 07.04.2026 № 189. Водночас період роботи з 26.03.2004 по 24.03.2005 не зараховано до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю наказу про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення протягом зазначеного періоду.

Вважає, що питання призначення пенсії підлягає вирішенню відповідно до вимог Закону №1058-IV.

Оскільки у позивача відсутній достатній пільговий стаж а також вона не досягала віку 55 років, підстави для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV) відсутні.

Вважає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 12.06.2026 по суті Головне управління не розглядало, жодних рішень за результатами розгляду не приймало.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.

31.08.2026 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.06.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 48зв.)

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами та прийнято рішення від 19.06.2026 № 112250002041, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням визначеного законодавством пенсійного віку. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди навчання згідно документа про освіту диплом серія НОМЕР_1 від 30.06.1995, оскільки в дипломі відсутня інформація про початок навчання. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки №189 від 07.04.2026 виданої ПАТ “Центральний Гірничо-Збагачувальний комбінат” з 26.03.2004 по 24.03.2005, оскільки за даний період відсутній наказ про результати проведення атестації робочих виробництв, робіт, професій, посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому, враховано страховий стаж — 32 роки 9 місяців 17 днів, пільговий стаж за Списком № 2 — 7 років 7 місяців 11 днів (а.с. 11).

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 03.06.1993 (а.с. 14-17) встановлено, що згідно наказу №13к118 від 30.03.1993 ОСОБА_1 06.04.1993 прийнято на роботу до Криворізького центрального гірничо-збагачувального комбінату.

У подальшому позивач неодноразово переводилася на інші посади в межах зазначеного підприємства.

Зокрема, відповідно до запису № 7 трудової книжки 14.05.2002 позивача переведено гірником на геологічних роботах кар`єру № 3, 4;

- 01.04.2004 переведено гірником на геологічних роботах 2 розряду геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру гірничого управління (запис № 8);

- на підставі наказу № 553 від 25.03.2005 у трудову книжку внесено запис № 9, згідно з яким за результатами планової атестації робочих місць підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2

- 01.07.2006 позивача переведено гірником на геологічних роботах геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру (запис №10);

- 01.03.2007 переведено гірником на геологічних роботах 3 розряду геологічної служби Петрівського кар`єру (запис №11);

- у записі № 12 зазначено, що за результатами планової атестації робочих місць підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 згідно з наказом № 862 від 15.06.2007;

- 06.01.2009 позивача переведено дільничним геологом геологічної служби Петрівського кар`єру (запис №13);

- 01.02.2010 переведено дільничним геологом (у кар`єрі) геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру (запис № 15);

- 18.02.2021 позивача переведена на посаду геолога геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру (запис №18).

Згідно довідки ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» від 07.04.2026 № 189 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Криворізькому державному Центральному гірничозбагачувальному комбінаті у виробництві «гірничі роботи», що передбачено Списком №2 у такі періоди:

- з 01.06.1998 по 12.04.1999 — гірником на геологічних роботах Петрівського рудоуправління;

- з 14.05.2002 по 15.01.2003 — гірником на геологічних роботах кар`єру № 3, 4;

- з 16.01.2003 по 31.03.2004 — гірником на геологічних роботах 2 розряду загальноцехового персоналу кар`єру № 3, 4;

- з 01.04.2004 по 30.06.2006 — гірником на геологічних роботах 2 розряду геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру гірничого управління;

- з 01.07.2006 по 28.02.2007 — гірником на геологічних роботах 2 розряду геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру;

- з 01.03.2007 по 05.01.2009 — гірником на геологічних роботах 3 розряду геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру;

- з 06.01.2009 по 31.01.2010 — дільничним геологом геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру;

- з 01.02.2010 по 29.06.2010 — дільничним геологом (у кар`єрі) геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру.

У довідці зазначено, що відповідні роботи належать до Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, а також до Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, із зазначенням відповідних розділів та позицій.

Підставами видачі довідки визначено особову картку, особові рахунки, матеріали атестації робочих місць за умовами праці, наказ № 320 від 26.03.1999 про проведення першої атестації, лист щодо продовження терміну дії наказу про атестацію робочих місць № 003/07-1-13 від 19.01.2004, наказ № 553 від 25.03.2005, наказ № 862 від 15.06.2007, технологічний процес роботи цеху та довідку цеху (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Разом з тим, до внесення відповідних змін в Закон №1058-IV питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 визначалося Законом №1788-XII, який залишається чинним на день виникнення спірних правовідносин.

Водночас, згідно з пунктом “б” частини першої статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Таким чином, у частині умов призначення пенсії за Списком № 2 наведені приписи Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII та пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV передбачали аналогічне правове регулювання.

Тобто на час виникнення спірних правовідносин питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 регулює положення двох нормативно-правових актів, а саме: стаття 114 Закону №1058-IV в редакції Закону №2148-VIII та стаття 13 Закону №1788-XII в редакції Закону №213-VIII.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення статті 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що стаття 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, які визнані неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;”

Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію, зокрема, пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, які з 23.01.2020 є чинними у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

При цьому, Закон №2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-IV, зокрема, статті 114, на предмет конституційності не перевірявся.

За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, для жінок після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, в той час, як положення Закону №1058-IV визначають таке право для жінок після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відтак, наявна колізія між нормами Закону №1788-XII (з урахуванням Рішення №1-р/2020) та Закону №1058-IV в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та стажу роботи.

Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (№ 11-1207апп19) сформовано правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (п. 56).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за такого правового регулювання застосуванню у цій справі підлягають саме норми Закону №1788-XII, а не Закону №1058-IV, оскільки положення пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII визначає більш сприятливі умови для жінок при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 (№11-209заі21), які є обов`язковими для врахування судом відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії — 12.06.2026, досягла віку 50 років, тому набула право на пільгову пенсію при наявності необхідного спеціального стажу.

Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, врегульовано Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 2 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92

Комплексний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах залежить від досягнення відповідного віку, наявності необхідного загального і спеціального стажу, зайнятості протягом повного робочого дня на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 та підтвердження умов такої роботи з урахуванням правил проведення атестації робочих місць.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Згідно із пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом оспорюваного рішення позивач має наявний загальний страховий стаж 32 роки 9 місяців 17 днів, пільговий стаж 7 років 7 місяців 11 днів.

Зокрема, до пільгового стажу не враховано періоди роботи з 26.03.2004 по 24.03.2005, оскільки за даний період відсутній наказ про результати проведення атестації робочих виробництв, робіт, професій, посад працівників, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи, позивача з 14.05.2002 переведено гірником на геологічних роботах кар`єру № 3, 4 Криворізького центрального гірничо-збагачувального комбінату. З 01.04.2004 її переведено гірником на геологічних роботах 2 розряду геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру гірничого управління. Таким чином, у межах спірного періоду відбулося переведення позивача з 01.04.2004 на іншу посаду в межах підприємства, а не припинення трудових відносин; обидві посади зазначені в уточнюючій довідці як роботи за Списком № 2.

У трудовій книжці також наявний запис про підтвердження за результатами планової атестації робочих місць права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 на підставі наказу від 25.03.2005 № 553. Подальший запис трудової книжки містить відомості про підтвердження цього права за результатами атестації на підставі наказу від 15.06.2007 № 862.

Записи у трудовій книжці щодо зазначених посад і переведень не містять виправлень або закреслень. Факт роботи позивача на підприємстві в цей час відповідачі не заперечують.

Також позивачем разом із трудовою книжкою надавалась довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» від 07.04.2026 № 189.

Вказаною Довідкою підтверджено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Криворізькому державному Центральному гірничозбагачувальному комбінаті у виробництві «гірничі роботи», що передбачено Списком №2, зокрема у період з 16.01.2003 по 31.03.2004 - гірником на геологічних роботах 2 розряду загальноцехового персоналу кар`єру № 3, 4, а з 01.04.2004 по 30.06.2006 — гірником на геологічних роботах 2 розряду геологічної служби загальнокар`єрного персоналу Петрівського кар`єру гірничого управління.

Серед підстав видачі довідки від 07.04.2026 № 189 роботодавцем зазначено особову картку, особові рахунки, матеріали атестації робочих місць, наказ від 26.03.1999 № 320, лист від 19.01.2004 № 003/07-1-13 щодо продовження строку дії наказу про атестацію, наказ від 25.03.2005 № 553 та інші документи виробничого характеру.

Таким чином, із довідки підприємства та трудової книжки вбачається, що спірний період припадає на проміжок між проведеною у 1999 році та наступною атестацією, результати якої оформлені наказом від 25.03.2005 № 553.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

При цьому, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Крім того, у пункті 62 постанови від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 16.09.2014 у справі № 21-307а14, про те, що у разі проведення чергової атестації з порушенням строків період роботи працівника, який до її проведення виконував роботу, що дає право на пільгову пенсію, підлягає зарахуванню до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Такий висновок має значення для спірного періоду між атестаціями 1999 і 2005 років.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Розділом І «Гірничі роботи» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, зазначені гірники, зайняті на виробничих дільницях, а також на маркшейдерських і геологічних роботах з відбирання проб і доставляння вибухових матеріалів (33-1б Роботи на поверхні кар`єрів, розрізів, шахт і рудників).

Порушення роботодавцем строків або порядку оформлення атестації, за відсутності встановлених пенсійним органом інших обставин, що виключають пільговий характер роботи, не може бути покладене на позивача.

Оскаржуване рішення не містить обґрунтованого висновку про те, що протягом спірного періоду позивач фактично не виконувала робіт за відповідною професією, була зайнята неповний робочий день або що умови та характер роботи змінилися таким чином, що відповідна зайнятість перестала належати до Списку № 2.

Отже, записи трудової книжки НОМЕР_2 , довідка ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» від 07.04.2026 № 189 в повній мірі підтверджують зайнятість позивача з 26.03.2004 по 24.03.2005 повний робочий день гірником на геологічних роботах, а тому вказаний період має бути зарахований до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо вимоги про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII суд зазначає таке.

Згідно спірного рішення від 19.06.2026 № 112250002041 станом на 12.06.2026 пільговий стаж позивача за Списком № 2 підтверджено тривалістю 7 років 7 місяців 11 днів. Спірний період з 26.03.2004 по 24.03.2005 становить період менше року. Отже, навіть за його повного зарахування загальна тривалість пільгового стажу позивача становитиме понад вісім років, тобто менше необхідних для призначення пенсії жінці після досягнення 50-річного віку десяти років відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на дату звернення із заявою 12.06.2026 позивачу, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 50 років 7 місяців 20 днів. Отже, на зазначену дату вона не відповідала сукупності умов призначення пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років, оскільки не мала щонайменше десяти років роботи за Списком № 2.

Суд враховує також передбачене пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII правило зменшення пенсійного віку за наявності не менш як половини пільгового стажу. За умови підтвердження восьми повних років роботи за Списком № 2 пенсійний вік для жінки зменшується на чотири роки порівняно з віком 55 років, визначеним статтею 12 зазначеного Закону, тобто становить 51 рік. Позивач досягне такого віку 22.10.2026.

Суд відхиляє наведений у позові арифметичний підхід, за яким 8 років 10 місяців 24 дні пільгової роботи поділено навпіл та отримано зменшення пенсійного віку на 4 роки 5 місяців 12 днів. Пункт «б» статті 13 Закону № 1788-XII визначає зменшення віку на один рік за кожні два роки відповідної роботи жінки, а не пропорційно до окремих місяців і днів, які залишаються понад повні дворічні періоди.

У постанові від 08.04.2025 у справі № 200/1102/24 Верховний Суд зазначив, що досягнення жінкою 50-річного віку за відсутності десятирічного пільгового стажу за Списком № 2 не створює права на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, а правова позиція у зразковій справі № 360/3611/20 не може застосовуватися без урахування вимоги щодо необхідного пільгового стажу.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що на 12.06.2026 позивач не мала права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Відтак позовна вимога про зобов`язання призначити та виплачувати таку пенсію саме з 12.06.2026 задоволенню не підлягає.

Визначаючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України передбачено право особи звернутися до адміністративного суду за захистом її прав шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням в Рівненській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

Відтак, всі дії щодо призначення пенсії має вчинити саме Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Натомість, Головне управління в Кіровоградській області не здійснювало розгляд заяви позивача по суті, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.

Отже, позовні вимоги до Головного управління в Кіровоградській області заявлені безпідставно.

Частиною третьою статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Проте, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Неправомірне виключення спірного періоду з обрахунку пільгового стажу безпосередньо впливає на реалізацію права позивача на пенсійне забезпечення в майбутньому і підлягає самостійному судовому захисту. В іншому разі неправильна оцінка вже поданих підтвердних документів залишиться невиправленою та зумовлюватиме повторення спору при наступному зверненні за призначенням пенсії.

Отже, рішення від 19.06.2026 № 112250002041 не відповідає критерію обґрунтованості, встановленому пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, незалежно від того, що на дату подання заяви позивачка ще не досягла необхідного зменшеного пенсійного віку.

З урахуванням наведеного ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.06.2026 № 112250002041 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а також зобов`язання цього органу повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2026, зарахувавши до її пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 26.03.2004 по 24.03.2005, та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач 2, приймаючи рішення від 19.06.2026 № 112250002041 без зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 26.03.2004 по 24.03.2005, не врахував усіх обставин, що мали значення для вирішення заяви, а тому діяв усупереч вимогам пункту 3 частини другої статті 2 КАС України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача 532,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2.

Керуючись статтями 241 — 246, 263, 255 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.06.2026 № 112250002041 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до її пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 26.03.2004 по 24.03.2005, та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Олександра Борисенка, будинок 7, місто Рівне, Рівненська область, 33028) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1 – Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - (код ЄДРПОУ: 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Олександра Борисенка, будинок 7, місто Рівне, Рівненська область, 33028).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК