Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №340/6207/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6207/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, пл. Свободи,3 під., 2 поверх, м. Харків

про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним рішення Головного управління ПФУ в Харківській області в частині не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання у ВНЗ – 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж /досвід/ роботи /професійної діяльності/, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді – 3 роки, всього – 5 років 5 місяців 15 днів;

2)зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання у ВНЗ – 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж /досвід/ роботи /професійної діяльності/, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді – 3 роки, всього – 5 років 5 місяців 15 днів, здійснивши перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 70 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 24.04.2026.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.27).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 02.10.2026 від відповідача витребувано додаткові докази в справі, які надійшли до суду 09.10.2026 року.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.04.2026 року №743/0/15-26 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Кропивницького апеляційного суду в зв`язку з поданням заяви про відставку", звільнено позивача з посади судді Кропивницького апеляційного суду у зв`язку з поданням зави про відставку.

Цим рішенням встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на відставку, становить 30 років 07 місяців 1 день:

- строк роботи на посаді судді - 25 роки 1 місяць 16 днів;

- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки;

- половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі – 2 роки 05 місяців 15 днів (а.с.11).

Наказом голови Кропивницького апеляційного суду від 23.04.2026 №10-к суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату суду (а.с.8).

Відповідно до розрахунку Кропивницького апеляційного суду від 27.04.2026 №02-23/39/2026, загальний стаж судді ОСОБА_2 , який дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 30 років 07 місяців 1 день, до якого включено:

- Донецький державний університет (з 01.09.1982 по 01.08.1987) - 02 роки 5 місяців 15 днів;

- завідуюча юридичним відділом секретаріату Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (з 29.12.1995 по 27.09.1999) – 3 роки;

- суддя Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області (з 07.03.2001 по 10.04.2006) – 5 років 01 місяць 4 дні;

- суддя Харцизького міського суду Донецької області (з 11.04.2006 по 02.10.2013) – 7 років 05 місяців 22 дні;

- суддя Апеляційного суду Кіровоградської області (з 03.10.2013 по 16.10.2018) – 5 років 14 днів;

- суддя Кропивницького апеляційного суду (з 17.10.2018 по 23.04.2026) – 7 років 06 місяців 7 днів (а.с.9).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №110130007431 від 05.05.2026 позивачу призначено щомісячне грошове утримання, виходячи стажу роботи судді 25 років 1 місяць та 5 днів та при цьому не було зараховано: половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі – 2 роки 05 місяців 15 днів, стаж роботи професійної діяльності, вимога щодо якого визначена законом та давала право на призначення на посаду судді – 3 роки.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статус судді у відставці регулюється нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно з частиною першою статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 5 статті 142 Закону №1402-VIII).

Отже, для того аби визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є необхідним з`ясування стажу його роботи.

Частиною другою статті 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено. Такі висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною у постановах від 13.04.2022 у справі №420/1840/21, від 06.07.2023 у справі №420/3746/21, від 25.11.2024 у справі №140/16247/20.

До набрання чинності Законом №1402-VIII зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), статтею 120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції, чинний до 28 березня 2015) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-XII (далі - Закон №2862-XII в редакції чинній на дату призначення позивача на посаду судді).

Відповідно до частин 1 статті 7 Закону №2862-XII право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-XII кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків.

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права тривалістю два роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом №2862-XII.

Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №9901/805/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що статтю 137 частину 2 Закону №1402-VIII (у редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №9901/302/19 суд зазначив, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частин першої та другої статті 137 Закону №1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.

Крім того, наведене узгоджується із діючою нормою частини 2 статті 137 Закону №1402-VIII яка вказує, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Суд встановив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 23.04.2026 року №743/0/15-26 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Кропивницького апеляційного суду в зв`язку з поданням заяви про відставку", звільнено позивача з посади судді Кропивницького апеляційного суду у зв`язку з поданням зави про відставку.

Цим рішенням встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на відставку, становить 30 років 07 місяців 1 день:

- строк роботи на посаді судді - 25 роки 1 місяць 16 днів;

- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки;

- половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі – 2 роки 05 місяців 15 днів (а.с.11).

Поряд з цим за висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 24.10.2024 у справі №420/10628/21, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі №308/6953/17 та від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зауважує, що, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 25 років, то до стажу роботи, який дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, враховується також стаж роботи в галузі права, який надавав право для призначення на посаду судді.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 25.09.1978 позивачка з 01.09.1982 по 01.08.1987 навчалася за денною формою в Донецькому державному університеті, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація юрист. Крім того слід зазначити, що вказаний період роботи позивача був врахований під час її призначення на посаду судді Кропивницького апеляційного суду.

Наведене свідчить про наявність у позивачки права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, додатково 2 років 5 місяців 15 днів (половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі), які вимагалися законом для призначення на посаду судді.

Суд зауважує, що рішенням Вищої ради правосуддя Вищої ради правосуддя № 743/0/15-26 від 23.04.2026 року чітко визначено, що до загального стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді підлягають зарахуванню вищевказані спірні періоди.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на зарахування до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 05 місяців 15 днів, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 3 роки.

З огляду на викладене, суд також дійшов до висновку про те, що стаж роботи позивача, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, загалом складає 30 років 07 місяців 1 день.

За таких обставин суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування вказаних періодів до стажу роботи позивача, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є протиправною.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Оскільки відповідачем при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача не враховано періоди, які підлягають зарахуванню до стажу, що дає право на відставку та одержання такого утримання, ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаних вище періодів та раніше виплачених сум.

Разом з тим позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Суд зазначає, що визначення конкретного відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання після зарахування спірних періодів потребує здійснення відповідачем відповідного розрахунку із застосуванням приписів статті 142 Закону №1402-VIII, з урахуванням повних років стажу роботи, які дають право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а також з урахуванням наявних у пенсійній справі документів.

У межах цієї справи суд встановив протиправність незарахування відповідачем відповідних періодів та обов`язок відповідача провести перерахунок з урахуванням таких періодів.

Водночас суд не підміняє собою пенсійний орган у частині здійснення первинного після такого зарахування розрахунку конкретного відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок саме у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №1101300007431 від 05 травня 2026 року в частині визначення стажу роботи тривалістю 25 років 1 місяць 5 днів.

Зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половину строку навчання у ВНЗ – 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж /досвід/ роботи /професійної діяльності/, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді – 3 роки, всього – 5 років 5 місяців 15 днів.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО