Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/16191/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року справа №320/16191/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1» (далі - позивач та/або ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1») з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач та/або контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №1254/ж10/31-00-07-05-01-24.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» вказує, що оскаржуване рішення прийняте на підставі акта перевірки, який не був вручений (не надісланий) позивачу. Позивач наголошує, що фактична перевірка ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки наказ про її проведення не містить фактичних підстав призначення такої. На переконання позивача, з акта перевірки не вбачається, що контролюючим органом під час перевірки здійснювалась контрольна закупка підакцизного товару. Також позивач вказує, що згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України до платників податків під час дії карантину не можуть бути застосовані санкції за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

15.04.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 позовна заява ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» залишена без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

07.06.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрите провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано докази у позивача: витяг із Реєстру платника ПДВ на позивача; витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на позивача; копію Статуту позивача; копію протоколу про призначення керівника; копію заперечень на акт перевірки та надану відповідь; копію скарги на податкове повідомлення-рішення; копію реєстраційного посвідчення на РРО, зазначений в акті перевірки; витребувано у відповідача: копію акта камеральної перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення із письмовим описом порушення в пункті 2.2.16 акта перевірки (нерозбірливий почерк); копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення із розрахунком штрафних санкцій; докази направлення та вручення позивачу акта перевірки та податкового повідомлення-рішення.

08.07.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що матеріалами перевірки підтверджується факт порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідач наголошує, що спірна фактична перевірка призначена з дотриманням вимог Податкового кодексу України, оскільки норми останнього не визначають обов`язку щодо розкриття в наказі про призначення перевірки змісту фактів, які вказують на можливе порушення платником податків вимог чинного законодавства України, а посилання на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації щодо підстав призначення такої податкової перевірки. У відзиві на позовну заяву викладене клопотання про залучення Головного управління ДПС у Київській області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Також до відзиву на позовну заяву долучені докази на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 витребувано докази у відповідача: письмові пояснення та документальне підтвердження наявності у контролюючого органу передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав для проведення фактичної перевірки; письмові пояснення та відповідні докази належності електричного скутера до підакцизних товарів.

30.07.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026. У додаткових поясненнях відповідач вказує, що посилання у наказі про призначення перевірки на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації щодо підстав призначення такої податкової перевірки. Також відповідач зазначає, що згідно з підпунктом 215.3.7 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, до підакцизної групи товарів належать інші мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками та без них.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення Головного управління ДПС у Київській області до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» (місцезнаходження: вулиця Велика Кільцева, будинок 4, село Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130; ідентифікаційний код: 32498133) 18.04.2003 зареєстроване як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 28.04.2023 №749-п, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, статті 81, пункту 82.3 статті 82, пункту 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, призначені фактичні перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі, порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі, на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Згідно з витягом з переліку суб`єктів господарювання та об`єктів для проведення фактичних перевірок працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області від 28.04.2023 №749-п, фактична перевірка ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» призначена тривалістю 10 діб з 08.05.2023; адреса об`єкта, що підлягає перевірці: вулиця Київська, будинок 316/1, місто Бровари, Київська область.

За результатом проведення фактичної перевірки ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області складений акт перевірки від 16.05.2023 (номер бланку 003442), зареєстрований в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 17.05.2023 за №9545/10/36/07/32498133, зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 05.06.2023 за №1158/ж5/31-00-07-05-01-19/32498133, яким встановлене порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

26.05.2023 ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» направило до Головного управління ДПС у Київській області заперечення на акт перевірки.

Листом від 15.06.2023 №13311/12/10-36-07-08 Головне управління ДПС у Київській області повідомило ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» про те, що висновки акта перевірки без змін.

На підставі акта перевірки від 17.05.2023 №9545/10/36/07/32498133 (реєстраційний номер та дата реєстрації в органі ДПС за місцем реєстрації: 05.06.2023 №1158/31-00-07-05-01-19/32498133) Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №1254/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 5 100 гривень.

05.07.2023 ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» направило до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №1254/ж10/31-00-07-05-01-24, яка зареєстрована 11.07.2023 за вх. №22722/6.

Рішенням Державної податкової служби України від 08.09.2023 №26339/6/99-00-06-03-02-06 скарга ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №1254/ж10/31-00-07-05-01-24 - без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №1254/ж10/31-00-07-05-01-24, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 звернув увагу на таке.

Правове формулювання пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, за висновком Верховного Суду у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 наголосив, що у спорах цієї категорії, перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки.

При цьому, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення. Тоді, як встановлена судом протиправність наслідків перевірки з підстави порушення процедури її проведення є достатньою та самостійною підставою для скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2026 у справі №160/2957/24.

Судом встановлено, що у межах спірних правовідносин наказ про проведення фактичної перевірки від 28.04.2023 №749-п не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, або інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі, норми Податкового кодексу України, якими визначені підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, проте, жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.

Аналогічний підхід застосований у постанові Верховного Суду від 09.06.2026 у справі №160/1167/24.

Зокрема, у тексті наказу Головного управління ДПС у Київській області від 28.04.2023 №749-п відсутнє посилання на будь-який документ або зміст інформації, що свідчить про можливі порушення ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; не визначено від якого державного органу чи органу місцевого самоврядування надійшла така інформація.

Таким чином, зі змісту наказу Головного управління ДПС у Київській області від 28.04.2023 №749-п неможливо встановити, що перед його прийняттям існувала передбачена підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична підстава для проведення перевірки позивача. Саме лише посилання на відповідну норму Податкового кодексу України не дає можливості встановити, які конкретні обставини зумовили прийняття рішення про проведення перевірки.

На переконання суду, відсутність у наказі про призначення перевірки таких відомостей має істотне значення, оскільки платник податків повинен мати можливість перевірити, чи існувала на момент призначення фактичної перевірки передбачена законом підстава для її проведення. В іншому випадку посилання контролюючого органу на положення підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактично набуває формального характеру.

Більш того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 витребувано докази у відповідача, крім іншого: письмові пояснення та документальне підтвердження наявності у контролюючого органу передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України підстав для проведення фактичної перевірки.

Проте, відповідач не надав доказів, які б свідчили про наявність у розпорядженні контролюючого органу інформації, що надійшла від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

У додаткових поясненнях від 30.07.2026, поданих на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2026, відповідач обмежився доводами про те, що посилання у наказі про призначення перевірки на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації щодо підстав призначення такої податкової перевірки.

Отже, суд вважає, що при прийнятті наказу від 28.04.2023 №749-п контролюючий орган не навів та не конкретизував фактичну підставу для проведення перевірки, обмежившись зазначенням загальних норм законодавства. За відсутності в наказі про призначення перевірки таких відомостей, його зміст не дає можливості встановити наявність передбаченої законом передумови для призначення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Наявність фактичної підстави для призначення спірної перевірки не доведена відповідачем і під час судового розгляду.

При цьому, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18.

Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання - відсутня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №520/8836/18.

При цьому, невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та неспростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №640/18411/18.

Оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для призначення фактичної перевірки позивача, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, суд вважає таке порушення достатнім для висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, суд не вбачає правових підстав для дослідження та оцінки доводів сторін щодо суті виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1».

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» за подання позову сплатило судовий збір у розмірі 3 028 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції від 07.06.2024 №1342.

З огляду на задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про відшкодування судового збору у розмірі 3 028 гривень на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2023 №1254/ж10/31-00-07-05-01-24, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1» (місцезнаходження: вулиця Велика Кільцева, будинок 4, село Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130; ідентифікаційний код: 32498133) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: вулиця Кошиця, будинок 3, місто Київ, 02068; ідентифікаційний код 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти нів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.