Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/55358/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року справа № 320/55358/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 06.08.2024 № 97дп-24 «Про накладення дисциплінарного стягнення на першого заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не мав статусу прокурора, тому обов`язку з подання відповідних декларацій не мав.

22.11.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.

02.12.2024 суддею Скрипкою І.М. подано заяву про самовідвід на підставі пункту 3 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Скрипка І.М.) від 02.12.2024 задоволено заяву судді Скрипки І.М. про самовідвід, передано адміністративну справу № 320/55358/24 до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

04.12.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

17.03.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні. Наголошує, що доводи позивача є необґрунтованими, суперечать встановленим у дисциплінарному провадженні обставинам, а згідно з усталеною практикою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до діянь, що порочать звання прокурора й можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, в чесності та непідкупності органів прокуратури належить, зокрема неподання або несвоєчасне подання прокурором без поважним причин декларації та декларації доброчесності прокурора. У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення про накладення дисциплінарного стягнення прийняте ним із урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідь на відзив на позовну заяву позивачем не подавалась.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження - Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, 06.08.2024 прийнято рішення № 97п-24 «Про накладення дисциплінарного стягнення на першого заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 », яким вирішено притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорі прийнято рішення про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, відповідальність за якій передбачена п.5 ст. 43 Закону «Про прокуратуру» і який полягає у неподанні декларацій за 2021-2023 р.р. та декларації доброчесності у 2023-2024 р.р.

Вказане рішення прийнято за результатами розгляду висновку від 21.06.2024 № 07/3/2-412дс-57дп-24 «Про наявність дисциплінарного проступку у діях першого заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 ».

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VII).

Статтею 3 Закону №1697-VII визначено, що діяльність прокуратури ґрунтується, зокрема на засадах законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

У відповідності до частини п`ятої статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов`язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.

Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано зазначеним Законом №1697-VII.

Згідно зі статтею 44 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Згідно з частинами першою та другою статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи положення Розділу VI Закону №1697-VII дисциплінарне провадження включає такі етапи: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; застосування до прокурора дисциплінарного стягнення; оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;

3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;

7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;

8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості

Відповідно до частини першої статті 46 Закону №1697-VII секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.

Відповідно до частини шостої статті 46 Закону №1697-VII під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.

За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора (абзац перший частини третьої статті 46 Закону 1697).

Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки (частина четверта статті 46 Закону №1697-VII).

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.

До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням (частина дев`ята статті 46 Закону №1697-VII).

Згідно з частиною десятою статті 46 Закону №1697-VII член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п`ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься (частина одинадцята статті 46 Закону №1697-VII).

Статтею 47 Закону №1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:

1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;

2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;

3) не з`явився на засідання повторно.

Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.

Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.

Під час прийняття рішення стосовно відводу член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону №1697-VII).

Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування (частина друга статті 48 Закону №1697-VII).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя статті 48 Закону №1697-VII).

Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (частина четверта статті 48 Закону 1697).

У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження (частина п`ята статті 48 Закону №1697-VII).

За приписами частини шостої статті 48 Закону №1697-VII слідує, що рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;

3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;

4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;

5) порядок і строк оскарження рішення.

Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду (частина восьма статті 48 Закону №1697-VII).

Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк (частина дев`ята статті 48 Закону №1697-VII).

У відповідності до частини першої статті 49 Закону №1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

За приписами статті 50 Закону №1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом.

Подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді.

Відповідно до статті 73 Закону №1697-VII органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

Порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.

Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 та регулює процедуру здійснення відповідним органом дисциплінарного провадження щодо прокурорів та інших повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру» (далі - Положення).

Згідно з пунктом 7 Положення основними засадами діяльності органу є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об`єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора.

Пунктом 61 Положення визначено, що орган має право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менше дев`яти членів органу.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу органу, передбаченого Законом.

Рішення органу викладаються в письмовій формі.

За приписами пунктів 62 та 63 Положення слідує, що орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

У рішенні органу зазначаються дата і місце його прийняття, члени органу, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами органу, які брали участь у засіданні.

За наявності окремої думки вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки проголошенню на засіданні не підлягає.

У відповідності до пункту 64 Положення рішення органу оголошується безпосередньо після його прийняття.

Рішення органу підлягає оприлюдненню на його офіційному вебсайті протягом трьох днів із дня прийняття.

Орган має право оголосити лише резолютивну частину прийнятого рішення. У випадку оголошення резолютивної частини рішення його повний текст виготовляється з урахуванням встановленого законом строку для його оприлюднення.

Орган за власною ініціативою або заявою учасника засідання може виправити допущені в рішенні описки або очевидні помилки.

Внесення таких виправлень допускається лише у випадку, якщо вони не змінюють суті рішення.

Питання про внесення виправлень орган розглядає на засіданні з повідомленням учасників засідання. Неприбуття на засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення засідання, не перешкоджає розгляду питання.

Відповідні пункти, зокрема 91-94 вказаного Положення, кореспондуються із згаданими вище нормами Закону №1697-VII, та визначають, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону.

Орган здійснює дисциплінарне провадження щодо осіб, які мають статус прокурора.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VІ Закону №1697-VII та Положенням.

Дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.

Пунктом 99 Положення передбачено, що після відкриття дисциплінарного провадження член органу проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. Повноваження члена органу під час здійснення перевірки визначаються статтями 46, 77 Закону та Положенням.

Згідно з пунктами 100-102 Положення учасниками дисциплінарного провадження є: прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження; особа, яка подала дисциплінарну скаргу; представник прокурора, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, особи, яка подала дисциплінарну скаргу; інші особи, які беруть участь у дисциплінарному провадженні.

За результатами перевірки член органу складає висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Якщо за результатами перевірки член органу встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається його характер та наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також обґрунтована пропозиція члена органу щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена органу.

Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений органом, але не більш як на місяць (пункт 106 Положення).

Відповідно до пункту 109 Положення повідомлення про час та місце проведення засідання органу має бути надіслано не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

Прокурор вважається належним чином повідомлений, якщо повідомлення направлено на відому фактичну адресу місця його проживання або зазначену ним адресу електронної пошти, а в разі відсутності таких відомостей - на адресу прокуратури, у якій він обіймає посаду, з одночасним розміщенням інформації про це на офіційному вебсайті органу.

До повідомлення, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

З матеріалів справи вбачається, що до Комісії 16.05.2024 надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов?язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. від 14.05.2024 №17/1-21741-23 про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

За результатами перевірки членом Комісії ОСОБА_2 21.06.2024 складено висновок №07/3/2-412дс-57дп-24 про наявність дисциплінарного проступку в діях першого заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 , який разом з матеріалами дисциплінарного провадження передано на розгляд Комісії.

На засідання Комісії 17.07.2024 своєчасно та належним чином повідомлений прокурор ОСОБА_1 не з?явився через стан здоров?я. Надіслав засобами електронного зв?язку 15.07.2024 пояснення, які долучено до матеріалів дисциплінарного провадження і враховано при прийнятті рішення.

На підставі п. 108 Положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Комісією ухвалено протокольне рішення про продовження розгляду висновку на один місяць.

Скаржника та прокурора Жолонку С.П. повторно своєчасно та належним чином повідомлено про час і місце проведення засідання Комісії 06.08.2024.

Прокурор Жолонко С.П. на засідання Комісії не з?явився повторно, надіслав повідомлення, що не буде присутній на засіданні Комісії через стан здоров?я.

За таких умов Комісією, ураховуючи вимоги п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 47 Закону № 1697-VII, прийнято рішення про розгляд висновку за відсутності прокурора ОСОБА_1 .

За наслідками розгляду висновку КДКП 06.08.2024 ухвалено рішення № 97 дп-24 про притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII - вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об?єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Копію згаданого рішення 13.08.2024 направлено ОСОБА_1 , скаржнику, а також Генеральному прокурору для застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

У ході дисциплінарного провадження Комісією встановлено наступне.

Наказом Генерального прокурора від 30.09.2021 № 327к скасовано наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 № 1458к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника прокурора Кіровоградської області у зв?язку з припиненням трудового договору відповідно до п. 7-2 ст. 36 КЗпП України та ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника прокурора Кіровоградської області з 24.10.2014.

Наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 26.02.2022 № 65 ОСОБА_1 увільнено з 26 лютого 2022 року від виконання обов?язків першого заступника прокурора Кіровоградської області, у зв?язку з прийняттям на військову службу за призовом під час мобілізації із збереженням посади та середнього заробітку до дня фактичного звільнення.

У зв?язку зі звільненням ОСОБА_1 з військової служби у запас керівником Кіровоградської обласної прокуратури 13.06.2023 видано наказ № 86к, яким вважати першого заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 таким, що приступив до виконання службових обов?язків з 13.06.2023.

На підставі заяви ОСОБА_1 , копії свідоцтва про народження дитини № НОМЕР_1 від 19.07.2022 та довідки № 193/02 від 08.06.2023, наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 13.06.2023 № 215к першому заступнику прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13.06.2023 до 11.07.2025 включно.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Кіровоградської області та будучи відповідно до підпункту «е» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700- VII (далі - Закон № 1700-VII) особою, уповноваженою на виконання функцій держави, згідно з вимогами п.2-7 Прикінцевих положень Закону № 1700-VII був зобов?язаний у строк до 31.01.2024 подати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію за 2021 та 2022 роки, а згідно з вимогами ч. 1 ст. 45 цього Закону у строк до 01.04.2024 - декларацію за 2023 рік.

Разом із тим, ОСОБА_1 дії, спрямовані на забезпечення своєчасного декларування майна за 2021, 2022 та 2023 роки, не вчинив, чим порушив вимоги п. 2-7 Прикінцевих положень та ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII.

Окрім того, згідно з вимогами ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII прокурор Жолонко С.П. зобов?язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Прокурор ОСОБА_1 повинен щороку з 01 січня до 31 березня (включно) особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подавати декларацію доброчесності за встановленою формою та правилами.

Проте, спрямовані на своєчасну подачу декларацій доброчесності у 2023 та 2024 роках, не вчинив.

Враховуючи вищевикладені обставини, Комісія дійшла висновку, що наявні підстави для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.

Наведені ОСОБА_1 причини неподання декларації та декларації доброчесності відсутністю статусу прокурора та реального його поновлення на роботі Комісія не може визнати поважними та такими, що об?єктивно перешкоджали ОСОБА_1 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до 31.01.2024 за 2021-2022 роки та до 01.04.2024 за 2023 рік, а також декларацію доброчесності у 2023 та 2024 роках упродовж трьох місяців, починаючи з січня 2023 року та січня 2024 року.

Таким чином, Комісія вважає, що прокурор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Кіровоградської області, у порушення вимог п. п. 3, 4 ч. 4, ч. 5 ст. 19 Закону № 1697-VII, п. 1-3 розд. ІІ Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №293 29.12.2022 № 293, шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора не подав декларації доброчесності у 2023 та 2024 роках.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, а саме, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об?єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а відтак наявні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що відповідно до розділу І Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №293 29.12.2022 № 293 (далі - Порядок №293) останній визначає підстави і процедуру щорічного проходження прокурорами таємної перевірки доброчесності.

Доброчесність прокурора - здатність прокурора спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів, відмовляючись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень, та повідомляти достовірні відомості в Декларації під час її подання.

За приписами пункті 2, 3 та 7 розділу ІІ Порядку №293 проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором декларації і, за наявності підстав, визначених цим розділом, проведенні службового розслідування та вивченні його результатів згідно з пунктом 14 цього розділу з метою перевірки інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень прокурора в декларації.

Кожен прокурор щороку з 01 січня по 31 березня (включно) зобов`язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати декларацію за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком, декларацією і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Декларація підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, за винятком періоду дії у державі правового режиму воєнного стану.

Прокурор, який не подав декларації в установлений цим розділом строк, зобов`язаний письмово повідомити підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного подання декларації, долучивши копії документів (за їх наявності), які підтверджують поважність цих причин.

Неподання, несвоєчасне подання прокурором декларації без поважних причин вважається невиконанням обов`язку, передбаченого частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про прокуратуру», та може бути підставою для ініціювання дисциплінарної відповідальності.

Отже, всі прокурори зобов`язані щорічно до 31 березня відповідного року подавати декларацію доброчесності прокурора.

При цьому прокурор, який не подав таку декларацію у встановлений строк, зобов`язаний письмово повідомити підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного подання декларації, долучивши копії документів (за наявності), які підтверджують поважність цих причин.

Судом встановлено, що позивачем не було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до 31.01.2024 за 2021-2022 роки та до 01.04.2024 за 2023 рік, а також декларацію доброчесності у 2023 та 2024 роках.

Судом також встановлено, що позивач самостійно не повідомляв підрозділ внутрішньої безпеки про причини неподання або несвоєчасного подання ним декларацій.

Суд критично ставиться до тверджень позивача, що він не подав вчасно вказану декларацію доброчесності прокурора через поважні причини, адже останні мають не залежати від волі особи, яка на них посилається.

Суд вказує, що неналежна організація позивачем свого робочого часу та сімейні обставини не можуть виправдовувати пропущення строку подання ним декларації доброчесності прокурора.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази, які б об`єктивно свідчили про неможливість позивача подати вказану декларацію у строк, визначений Порядком №293.

Разом із тим, положеннями Порядку №293 чітко визначено, що неподання, несвоєчасне подання прокурором декларації без поважних причин вважається невиконанням обов`язку, передбаченого частиною п`ятою статті 19 Закону №1697-VII.

Вказані діяння, на переконання суду, можуть бути розцінені дисциплінарним органом як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Відтак, суд вважає, що відповідачем було доведено наявність складу дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем у зв`язку з неподанням ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до 31.01.2024 за 2021-2022 роки та до 01.04.2024 за 2023 рік, а також декларацію доброчесності у 2023 та 2024 роках.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження звільнення його від обов`язку подання спірних декларацій.

Натомість, наказ №327к від 30.09.2021 про поновлення позивача на посаді першого заступника прокурора Кіровоградської області з 24.10.2014 підтверджує факт того, що позивач був працівником прокуратури та був зобов`язаний подавати спірні декларації.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що його поновлення на посаді було формальним, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів щодо звернення з вимогами про неналежне виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Щодо співмірності застосованого виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

Як уже було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 49 Закону №1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури в оскаржуваному рішенні дійшла висновку про очевидність дисциплінарного проступку прокурора, та вважала, що діяння вчинене прокурором є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани.

Суд зазначає, що відповідач відповідно до чинного законодавства наділений дискреційними повноваженнями під час здійснення дисциплінарного провадження, що дозволяє цьому органу на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення залежно від скоєного прокурором дисциплінарного проступку та застосовувати до нього обране ним дисциплінарне стягнення.

Водночас, ознак свавільного втручання відповідача в права позивача судом не встановлено, а обраний вид стягнення, який є найменш суворим по відношенню до інших дисциплінарних стягнень, передбачених частиною першою статті 49 Закону 1697, з огляду на встановлені обставини не викликає сумнівів щодо його пропорційності.

Відповідно до частини першої та абзацу четвертого частини третьої статті 47 Закону №1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.

Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор не з`явився на засідання повторно.

Отже, законодавцем визначено, що повідомлення про час та місце проведення засідання дисциплінарного органу необхідно надсилати не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

При цьому у випадку повторної неявки прокурора на засідання дисциплінарного органу в незалежності від причин такої неявки висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора може бути розглянутий за його відсутності.

Судом встановлено, що позивач у спірних правовідносинах був повідомлений відповідачем про засідання Комісії, однак позивач на засідання не прибув.

Суд також враховує, що відповідачем було належним чином досліджені пояснення позивача щодо обставин дисциплінарного провадження, а позивач не скористався своїм правом бути представленим на засідання відповідача представником.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів містить належну кваліфікацію дій позивача, є вмотивованим, містить конкретні підстави для застосування до позивача спірного дисциплінарного стягнення, визначені законом, а саме вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини першої статті 43 Закону №1697-VII).

Виходячи з викладених обставин справи, у взаємозв`язку з наведеними правовими нормами, судом не встановлено порушення відповідачем таких норм та визначених ними процедур, тобто відповідач, приймаючи оскаржуване позивачем рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення на першого заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 » №97дп-24 від 06.08.2024, діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття вказаного рішення, та з дотриманням усіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 06.08.2024 № 97дп-24 «Про накладення дисциплінарного стягнення на першого заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_1 » слід відмовити.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.