Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/34488/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/34488/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №77дп-24 від 19 червня 2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на Заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора №21-дц від 05 липня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішення та наказу про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, оскільки позивач не вчиняв дій, які полягали в отриманні 01 грудня 2023 року подарунків, що в сукупності із зовнішніми ознаками пакета, місцем, часом, обстановкою та способом його отримання обґрунтовано створило в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової в діяльності органів прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження в адміністративній справі, справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачі проти позову заперечували та просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Звертали увагу, що, ухвалюючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани, КДКП виходила з доведеності того, що позивач був ознайомлений із положеннями Кодексу професійної етики і попереджений про необхідність дотримання правил професійної етики під час відзначення 01 грудня 2023 року Дня працівників прокуратури. Попри це позивач допустив вчинення дій, які не відповідають вимогам статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики. Відповідачі наголошували, що КДКП притягнула позивача до відповідальності не за фактом отримання ним подарунку, а саме за його дії, які як самостійно, так і в сукупності з діями інших прокурорів Офісу Генерального прокурора могли створити у стороннього спостерігача негативне уявлення про наявність корупційної складової в діяльності органів прокуратури та викликали негативний суспільний резонанс. Заперечення позивачем «подарункового вмісту» пакета та його твердження, що він погоджував передачу слідчим у такий спосіб «процесуальних документів з додатками» не впливає істотно на правильність встановлених КДКП обставин та обґрунтованість її висновків.

ОГП також зазначав, що позов взагалі не містить доводів про протиправність оскаржуваного наказу, при цьому останній був прийнятий та реалізований на підставі рішення КДКП.

В судовому засіданні сторони висловили свої міркування, які кореспондуються з їхніми позиціями, висловленими в документах по суті справи та в додаткових поясненнях.

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року визначено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач, прокурор) працює в органах прокуратури з 2012 року на різних напрямах прокурорської діяльності.

21 грудня 2012 року позивач склав Присягу працівника прокуратури.

03 січня 2013 року позивач ознайомлений з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

З 15 вересня 2022 року позивач обіймає посаду заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.

На зазначену посаду позивача призначено на підставі наказу Офісу генерального прокурора (далі - відповідач-2) № 1679ц від 15.09.2022, за підписом Генерального прокурора ОСОБА_2 .

За сумлінне виконання службових обов`язків, ініціативу в роботі позивача заохочено керівництвом обласної прокуратури та Генеральним прокурором.

Зокрема, за наказом № 32-зц від 24.11.2023 Генерального прокурора ОСОБА_3 , позивач нагороджений нагрудним знаком «За сумлінну службу в органах прокуратури».

Дисциплінарних стягнень позивач не має.

04 грудня 2023 року на вебсайті інтернет-видання «Українська правда» оприлюднено публікацію «На "дні" прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято», яка містила відеоматеріали щодо подій 01 грудня 2023 року біля та в приміщенні Офісу Генерального прокурора.

11 січня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії прокурорів (далі -відповідач-1, КДКП, Комісія) надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про вчинення прокурорами дисциплінарного проступку.

У скарзі зазначено, що опрацюванням публікації та оприлюдненого в ній відеосюжету встановлено, що у них серед іншого зафіксовано події, що відбувались в День працівників прокуратури 01 грудня 2023 року біля будівлі Офісу Генерального прокурора за адресою м. Київ, вул. Різницька, 13/15. Зокрема зафіксовано отримання від сторонніх осіб речей, що мають ознаки подарунків, прокурорами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 та ОСОБА_9 біля входу до будівлі ОГП; проходження до будівлі ОГП сторонніх осіб з речами, що мають ознаки подарунків, які надалі ними у фойє передано прокурорам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_26; осіб, яким перепустку оформлено прокурором ОСОБА_16 , прокурором ОСОБА_27 шляхом заповнення пустого бланка, підписаного заступником начальника відділу; осіб, яких на підставі підписаного начальником відділу ОСОБА_28 письмового замовлення до бюро перепусток проведено за дорученням останнього до його кабінету. Зазначені дії прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_8 , що полягали в отриманні 01 грудня 2023 року від сторонніх осіб речей, що мають ознаки подарунків, переміщення таких речей як у приміщення, так і з приміщення Офісу Генерального прокурора, а також у забезпеченні доступу до службового приміщення сторонніх осіб з такими речами, обґрунтовано створили в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс. За таких обставин скаржник вважав про порушення зазначеними прокурорами вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та про наявність в їх діях ознак дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики).

Дисциплінарну скаргу розподілено члену Комісії ОСОБА_24 , яким 16 січня 2024 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження 07/3/2-33де-8дп-24.

Рішенням Комісії від 06 березня 2024 року № 38/1дп-24 продовжено строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарному провадженні № 07/3/2-33дс-8дп-24 до 11 квітня 2024 року.

За результатами перевірки членом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП, Комісія) 31 травня 2024 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях одного прокурора та про відсутність такого проступку в діях інших прокурорів, зокрема позивача.

Водночас рішенням КДКП від 19 червня 2024 року № 77дп-24 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани. Підставою для цього Комісія визначила одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, яке, на її переконання, полягало в отриманні позивачем 01 грудня 2023 року від сторонніх осіб, які є працівниками правоохоронних органів, речей у пакеті, зовнішні ознаки якого, а також місце, час і обставини його передання могли сформувати в суспільстві уявлення про наявність корупційної складової в діяльності органів прокуратури та спричинили негативний суспільний резонанс.

На виконання зазначеного рішення наказом Офісу Генерального прокурора від 05 липня 2024 року № 21-дц до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Не погоджуючись із рішенням КДКП та наказом Офісу Генерального прокурора, позивач звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи його, зокрема, відсутністю належних доказів отримання ним подарунка та недоведеністю вчинення дисциплінарного проступку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 10 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується, зокрема, на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Пунктом 4 частини четвертої статті 19 цього Закону передбачено обов`язок прокурора додержуватися правил прокурорської етики, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Частиною першою статті 49 цього Закону передбачено, що до прокурора можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення, зокрема у виді догани.

Отже, законодавець розмежовує систематичне порушення правил прокурорської етики та одноразове грубе порушення таких правил. В останньому випадку визначальним є не факт одноразового відступу від установлених стандартів поведінки як такий, а характер відповідного діяння, його обставини та наслідки, які мають свідчити про грубість порушення.

За змістом статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен дбати про професійну честь і гідність, сприяти підвищенню авторитету прокуратури, бути взірцем доброчесності, дотримуватися загальноприйнятих етичних норм, а також уникати поведінки, яка може зашкодити його репутації та авторитету прокуратури або викликати негативний суспільний резонанс.

Наведені положення встановлюють підвищені вимоги до поведінки прокурора з огляду на його професійний статус і необхідність підтримання суспільної довіри до органів прокуратури. Водночас дотримання таких вимог не звільняє дисциплінарний орган від обов`язку належно встановити обставини конкретного діяння, довести вину прокурора та обґрунтувати наявність усіх ознак дисциплінарного проступку, за який його притягнуто до відповідальності.

У постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 9901/229/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для кваліфікації діяння прокурора як одноразового грубого порушення правил прокурорської етики необхідно встановити обставини поведінки, яка скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила його репутації та авторитету прокуратури або викликала негативний суспільний резонанс. При цьому мають ураховуватися суб`єктивне ставлення прокурора до вчиненого, характер проступку, його наслідки та особа прокурора.

Отже, сам факт виникнення негативного суспільного резонансу не є достатньою підставою для дисциплінарної відповідальності конкретного прокурора. Необхідним є встановлення причинного зв`язку між його власною поведінкою та наслідками, які ставляться йому у вину, а також обґрунтування того, чому відповідне діяння за своїм характером становить саме грубе порушення правил професійної етики.

Оцінюючи обґрунтованість рішення КДКП від 19 червня 2024 року № 77дп-24, суд ураховує, що Комісія пов`язала вчинення позивачем дисциплінарного проступку з отриманням ним пакета від працівників правоохоронних органів у приміщенні Офісу Генерального прокурора під час відзначення Дня працівників прокуратури.

Водночас позивач заперечував факт отримання подарунка та пояснював, що передання пакета було пов`язане з передачею процесуальних документів із додатками. Натомість відповідачі наполягали, що така версія суперечить установленому порядку документообігу, оскільки відповідна службова кореспонденція не була зареєстрована.

Проте самі лише посилання на зовнішній вигляд пакета, обставини його передання та відсутність реєстрації службової кореспонденції на переконання суду, не є достатніми для беззаперечного висновку про те, що в пакеті містився подарунок і позивач усвідомлював його зміст та характер передання.

Як убачається з оскаржуваного рішення, Комісія не встановила достовірно вміст пакета, не навела достатніх доказів отримання позивачем саме подарунка та не надала належної оцінки його поясненням щодо призначення переданих речей. Відповідні обставини не отримали в рішенні такого обґрунтування, яке дозволяло б відхилити альтернативне пояснення події як необґрунтоване.

При цьому суд ураховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03 червня 2026 року у справі № 990/332/24, відповідно до якої використання у професійній діяльності або повсякденному житті пакета, який за зовнішніми ознаками нагадує подарунковий або є таким, саме по собі не свідчить про наявність у діянні ознак грубого порушення правил професійної етики.

Отже, зовнішні характеристики пакета та обставини його передання могли бути враховані Комісією під час оцінювання доказів, проте не могли самостійно підмінити встановлення фактичного змісту події та характеру поведінки позивача.

Крім того, обов`язковим елементом оцінки діяння як одноразового грубого порушення правил прокурорської етики є встановлення суб`єктивного ставлення особи до своєї поведінки та її можливих наслідків. Зокрема, дисциплінарний орган має з`ясувати, чи усвідомлював прокурор характер своїх дій, чи діяв свідомо та умисно, а також які обставини підтверджують відповідний висновок.

Однак оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування того, що позивач усвідомлював отримання саме подарунка та характер відповідних дій. Так само Комісія не навела достатніх мотивів, які б свідчили про те, що встановлені обставини за своїм характером і наслідками становлять саме одноразове грубе порушення правил професійної етики, а не поведінку, оцінка якої потребувала додаткового з`ясування фактичних обставин.

Суд також звертає увагу на те, що пункт 62 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачає, що Комісія не приймає рішень на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації. Водночас пунктом 110 цього Положення передбачено необхідність зазначення у висновку за результатами перевірки характеру та наслідків дисциплінарного проступку, ступеня вини прокурора та інших обставин, що мають значення для вирішення питання про застосування дисциплінарного стягнення.

Зазначені вимоги спрямовані на забезпечення повного, об`єктивного та індивідуалізованого розгляду дисциплінарної справи, а також на запобігання притягненню особи до відповідальності без належного підтвердження обставин проступку.

Щодо стандарту доказування суд зазначає, що у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/855/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності застосування в дисциплінарних провадженнях підвищених вимог до доведення вини особи, з огляду на публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності.

Водночас у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 990/332/24 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на законодавчі зміни, відповідно до яких підстави дисциплінарної відповідальності мають підтверджуватися чіткими та переконливими доказами. Такий стандарт не є тотожним стандарту «поза розумним сумнівом», проте передбачає підвищені вимоги до якості та переконливості доказової бази.

За обставин цієї справи застосування належного стандарту доказування вимагало від КДКП установлення не лише факту перебування позивача у відповідному місці та його взаємодії з іншими особами, а й конкретного характеру його поведінки, змісту переданого пакета, суб`єктивного ставлення позивача до вчинених дій та наявності причинного зв`язку між його поведінкою і наслідками, які поставлено йому у вину.

Натомість із мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що Комісія фактично ототожнила зовнішні ознаки пакета та обставини його передання з отриманням подарунка, а останнє - з одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики. При цьому належного обґрунтування кожного із зазначених висновків не наведено.

Сам по собі факт широкого поширення відеоматеріалів у засобах масової інформації та наявність негативних коментарів користувачів мережі Інтернет підтверджують суспільний резонанс події, однак не доводять вчинення дисциплінарного проступку кожним прокурором, зафіксованим на відео. Негативне сприйняття події суспільством не може підміняти встановлення індивідуальної поведінки конкретної особи та її вини.

Інший підхід означав би покладення на прокурора відповідальності за загальний контекст події та поведінку інших осіб без належного встановлення його власних дій. Натомість дисциплінарна відповідальність має індивідуальний характер і повинна ґрунтуватися на обставинах, установлених безпосередньо щодо особи, яку притягують до відповідальності.

У цьому контексті суд ураховує й те, що за результатами перевірки член КДКП дійшов висновку про відсутність дисциплінарного проступку в діях позивача. Сам по собі факт незгоди Комісії з таким висновком не свідчить про протиправність її рішення, оскільки остаточне вирішення питання належить до компетенції Комісії. Водночас у разі відхилення результатів проведеної перевірки КДКП повинна навести конкретні та переконливі мотиви, які обґрунтовують іншу оцінку встановлених обставин.

Проте в оскаржуваному рішенні такі мотиви не наведені в обсязі, достатньому для пояснення причин відхилення висновку про відсутність дисциплінарного проступку в діях позивача та для підтвердження наявності в його діях усіх ознак одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Отже, сукупність установлених обставин свідчить про те, що КДКП не забезпечила належного з`ясування фактичного змісту події, не навела достатніх доказів свідомого отримання позивачем подарунка та не обґрунтувала, чому його конкретні дії становлять саме одноразове грубе порушення правил прокурорської етики в розумінні пункту 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».

За таких обставин висновок Комісії про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку ґрунтується на припущеннях щодо змісту переданого пакета та характеру поведінки позивача, а також на оцінці загального суспільного сприйняття події, що не відповідає вимогам обґрунтованості й мотивованості рішення дисциплінарного органу.

Таким чином, рішення КДКП від 19 червня 2024 року № 77дп-24 у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани прийняте без належного встановлення обставин, необхідних для підтвердження складу дисциплінарного проступку, та без достатнього обґрунтування відповідних висновків.

Оскільки наказ Офісу Генерального прокурора від 05 липня 2024 року № 21-дц про застосування до позивача дисциплінарного стягнення прийнято на підставі зазначеного рішення КДКП, відсутність належної правової підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зумовлює також відсутність належної підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідним наказом.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що рішення КДКП від 19 червня 2024 року № 77дп-24 у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ Офісу Генерального прокурора від 05 липня 2024 року № 21-дц про застосування до нього дисциплінарного стягнення не відповідають вимогам законності й обґрунтованості, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, на виконання рішення КДКП від 19 червня 2024 року № 77дп-24 Офісом Генерального прокурора 05 липня 2024 року видано наказ № 21-дц, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Отже, зазначений наказ Офісу Генерального прокурора не є самостійною підставою виникнення для позивача дисциплінарної відповідальності, а спрямований на реалізацію рішення КДКП про накладення такого стягнення. Його правомірність безпосередньо пов`язана з правомірністю рішення дисциплінарного органу, на виконання якого цей наказ видано.

Ураховуючи, що судом встановлено необґрунтованість висновку КДКП про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а також відсутність чітких і переконливих доказів, які б підтверджували вчинення ним одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, правові підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення були відсутні.

За таких обставин наказ Офісу Генерального прокурора від 05 липня 2024 року № 21-дц, виданий на виконання рішення КДКП від 19 червня 2024 року № 77дп-24, також не може вважатися правомірним, оскільки фактичною та правовою підставою його прийняття стало рішення дисциплінарного органу, правомірність якого в оскаржуваній частині не підтверджена.

При цьому суд не втручається у дискреційні повноваження відповідних органів щодо вибору виду дисциплінарного стягнення, а перевіряє наявність законних підстав для його застосування. Оскільки належними та достатніми доказами не підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», питання про співмірність застосованого стягнення не є визначальним для вирішення цього спору.

Відповідно до статей 72- 77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази за критеріями належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, а обов`язок доведення правомірності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

У цій справі відповідачі не надали достатнього обґрунтування висновку про те, що поведінка позивача становила саме одноразове грубе порушення правил прокурорської етики. Самі по собі зовнішні ознаки пакета, обставини його передачі та негативний суспільний резонанс не є достатніми для такого висновку без належного встановлення характеру дій позивача, його вини та інших обставин, необхідних для кваліфікації діяння як дисциплінарного проступку.

Отже, суд доходить висновку, що рішення КДКП від 19 червня 2024 року № 77дп-24 у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ Офісу Генерального прокурора від 05 липня 2024 року № 21-дц прийняті без належного обґрунтування передбачених законом підстав для застосування дисциплінарного стягнення, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України судові витрати позивача, які підлягають відшкодуванню та документально підтверджені, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень, з урахуванням результатів розгляду справи.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 2422,40 грн згідно з квитанцією від 19.07.2024 року № 7744-7438-6394-5491, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (ідентифікаційний код юридичної особи 41356563; місцезнаходження: Україна, 04050, місто Київ, вул. Іллєнка Юрія, будинок 81Б) №77дп-24 від 19 червня 2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на заступника Начальника Першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код юридичної особи 00034051; місцезнаходження: Україна, 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15) №21-дц від 05 липня 2024 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до заступника Начальника Першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (ідентифікаційний код юридичної особи 41356563; місцезнаходження: Україна, 04050, місто Київ, вул. Іллєнка Юрія, будинок 81Б).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2026.

Суддя Панченко Н.Д.