Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/56050/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: прокуратури

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №320/56050/24

Суддя: Перепелиця А.М.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Київ № 320/56050/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що виразилась у відсутності дій про невідкладне прийняття рішення про визнання заяви про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду, оскільки унеможливлює виконання комісією повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправну бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка, на його думку, полягала у неприйнятті рішення щодо визнання заяви про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури неприйнятною та такою, що не підлягала розгляду, оскільки її подання унеможливлювало здійснення Комісією своїх повноважень. За посиланням позивача, така позиція відповідає правовій позиції, викладеній в ухвалі Великої Палати Конституційного Суду України від 24.01.2024 у справі №3-88/2022 (205/22).

На думку позивача, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прийнято без належного врахування принципу системи стримувань і противаг, а також із порушенням конституційних прав і свобод, що, як стверджує позивач, унеможливило розгляд відповідачем відповідного питання у зв`язку з незаконним задоволенням заяви про відвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадженя та про допит свідків відмовлено.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву вказано про безпідставність позовних вимог, зазначивши, що позивач скористався своїм правом, передбаченим пунктом 3.12 Регламенту ВКДКА з підстав недовіри до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід, подана з ініціативи позивача, вказану заяву було задоволено та прийнято протокольні рішення. При цьому, після спливу майже 3 (трьох) років, позивач у своїй заяві вимагає ВКДА прийняти рішення про визнання заяви про відвід усіх членів ВКДКА як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду. За посиланням відповідача, такі дії не передбачені вимогами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У поданих до суду письмових запереченнях позивачем зазначено, що подана ним заява про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не підлягала розгляду, оскільки унеможливлювала виконання комісією повноважень, а тому була неприйнятною. За твердженням позивача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, всупереч вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Конституції України, практиці Європейського суду з прав людини та рішенню Конституційного Суду України від 24.01.2024 у справі № 3-88/2022(205/22), у встановленому законом порядку не розглянула скарги адвоката на рішення №№ 131, 132, 133, 134, 135, що є протиправним та неприпустимим.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 відвід судді Перепелиці А.М. у справі №320/56050/24 визнано необґрунтованим. Передано матеріали справи №320/56050/24 для вирішення питання про відвід судді Перепелиці А.М. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 (суддя Дудін С.О.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Перепелиці А.М. від участі у розгляді адміністративної справи №320/56050/24.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 у задоволення заяви позивача про розгляд справи №320/56050/24 за правилами загального позовного провадження та про допит свідків - відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 у задоволенні заяви позивача про розгляд справи №320/56050/24 за правилами загального позовного провадженя та про допит свідків - відмовлено.

У подальшому, позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, допитавши позивача та відповідача в якості свідка.

Надаючи оцінку наведеній позиції позивача щодо порядку розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин п`ятої - шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання щодо порядку розгляду справи, суд перевіряє обґрунтованість заперечень щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Проаналізувавши зміст мотивів позивача, наведених у тексті клопотання, суд дійшов висновку про їх недостатню обґрунтованість, оскільки позивачем не наведено переконливих доводів з приводу того, чому розглядуваний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, а також те, чому ця справа не є справою незначної складності.

При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, додаткових пояснень, інших доказів тощо.

Розглянувши та проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо виклику позивача та відповідача в якості свідків, суд зазначає таке.

Розглянувши матеріали справи та подане позивачем клопотання про виклик та допит свідка, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 92 КАС України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов`язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, розгляд цієї справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає можливість виклику та допиту свідків.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про виклик свідків не підлягає задоволенню.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у 2021 році надійшли скарги ОСОБА_1 :

- на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.06.2021 № 131/2021 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці;

- на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.06.2021 № 132/2021 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців;

- на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.06.2021 № 133/2021 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев`ять місяців;

- на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.06.2021 № 134/2021 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на одинадцять місяців;

- на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.06.2021 № 135/2021 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погоджуючись з прийнятими дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області рішеннями від 16.06.2021 №132/2021, №133/2021 та №135/2021, позивачем на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було подано відповідні скарги.

На засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 30.09.2021 під час розгляду скарг на рішення ДП КДКА Київської області від 16.06.2021 №132/2021, №133/2021 та №135/2021 ОСОБА_1 заявлено відвід усім присутнім членам ВКДКА по всім його скаргам, включеним до порядку денного засідання ВКДКА.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 по кожній скарзі окремо ВКДКА вирішила задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід усім присутнім членам ВКДКА у даній справі, оскільки особа, яка звернулася зі скаргою до ВКДКА, не довіряє комісії, у зв`язку із чим остання позбавлена можливості вирішити справу, виходячи із практики ЄСПЛ.

Не погоджуючись з прийнятими дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області рішеннями від 16.06.2021 №131/2021 та №134/2021 позивачем на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було подано відповідні скарги.

На засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 01.12.2021 під час розгляду скарг на рішення ДП КДКА Київської області від 16.06.2021 №131/2021 та №134/2021 ОСОБА_1 заявлено відвід усім всім присутнім членам ВКДКА по всім його скаргам, включеним до порядку денного засідання ВКДКА.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 по кожній скарзі окремо ВКДКА вирішила задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід всім присутнім членам ВКДКА у даній справі, оскільки особа, яка звернулася зі скаргою до ВКДКА, не довіряє комісії, у зв`язку із чим остання позбавлена можливості вирішити справу, виходячи із практики ССПЛ.

У подальшому, 08.11.2024 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява-вимога ОСОБА_1 про невідкладне прийняття рішення про визнання заяви про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду, оскілки унеможливлює виконання комісією повноважень.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у відповідь на вищезазначену заяву-вимогу за вих. № 2906 від 29.11.2024 повідомила ОСОБА_1 , що під час засідань ВКДКА, які відбулися 30.09.2021 та 01.12.2021, було розглянуто його заяви про відвід усіх присутніх членів ВКДКА. Враховуючи те, що ВКДКА задовольнила заяви ОСОБА_1 про відвід усіх присутніх членів Комісії у цій справі, а також з огляду на відсутність кворуму, ВКДКА не мала законних підстав та необхідних повноважень для розгляду вищезазначених скарг. За результатами розгляду зазначених скарг були прийняті протокольні рішення, про що ОСОБА_1 вже було повідомлено листами ВКДКА за вих. № 2287 від 29.10.2021, № 2288 від 29.10.2021, № 2289 від 29.10.2021 та № 2708 від 30.12.2021. Водночас зазначені скарги були повернуті заявнику. Разом із тим, ВКДКА повідомила, що відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Комісія не наділена повноваженнями щодо перегляду прийнятих нею рішень.

Вважаючи протиправною (незаконною) бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що виразилась у відсутності дій про невідкладне прийняття рішення про визнання заяви про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду, оскільки унеможливлює виконання комісією повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Частиною другою статті 35 Закону №5076-VI визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Статтею 39 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як встановлено судом, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у 2021 році надійшли скарги ОСОБА_1 :

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 52 Закону №5076-VI засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Отже, ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120).

За пунктом 38 Положення №120 скарги на рішення, дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7-10 робочих днів з дня прийняття рішення.

КДКА, після отримання рішення ВКДКА, яке підлягає внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, не пізніше наступного робочого дня передає відповідній Раді адвокатів регіону необхідну інформацію для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про прийняте рішення.

Рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Регламент).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Регламенту установлено, що правові засади діяльності ВКДКА, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Регламент визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.

Для виконання завдань ВКДКА та у порядку, визначеному цим Регламентом, ВКДКА розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

Згідно із пунктами 2.9, 2.14 Регламенту ВКДКА є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу. Засідання ВКДКА вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії.

Пунктами 3.1 - 3.7 Регламенту установлено, що формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів. ВКДКА скликається у разі необхідності вирішення питань, віднесених до її компетенції, але, як правило, не рідше одного разу на місяць.

Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та/або розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Головуючим на засіданні комісії є Голова ВКДКА або, у разі його відсутності, один із його заступників. У разі відсутності Голови ВКДКА та його заступників, головуючий обирається більшістю присутніх на засіданні членів ВКДКА. Головуючий вживає заходів до належного розгляду включених до порядку денного питань та до забезпечення встановленого законодавством і цим Регламентом порядку їх вирішення.

Члени ВКДКА беруть участь у засіданні комісії безпосередньо. Не допускається голосування за дорученням або передача голосу іншому члену комісії. У разі проведення дистанційного засідання ВКДКА, всі члени ВКДКА приймають участь у засіданні дистанційно - в режимі відеоконференції.

Особи, питання стосовно яких внесено до порядку денного засідання ВКДКА, мають право на ознайомлення із відповідними матеріалами.

Учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається. Учасники засідання за скаргами на рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції.

У той же час, згідно з пунктом 3.12. Регламенту учасники засідання ВКДКА мають право заявити відвід члену (членам комісії) за наявності підстав, передбачених цим Регламентом та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність; надавати усні чи письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи; заявляти клопотання; з дозволу головуючого висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються; ставити питання іншим учасникам засідання; оголошувати клопотання адвоката про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА, висловлювати заперечення. Адвокат має право заявляти клопотання про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА шляхом зупинення дії рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке оскаржується до ВКДКА.

За змістом пункту 3.16 Регламенту засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА.

Пунктами 3.20, 3.21 Регламенту передбачено, що головуючий на засіданні відкриває засідання ВКДКА, повідомляє про кількість присутніх членів комісії, а також про осіб, які з`явилися на засідання. Встановивши правомочність засідання, ВКДКА відкритим голосуванням обирає секретаря засідання та затверджує порядок денний.

Відповідно до п. 3.22.1, 3.22.3 Регламенту перед розглядом питання на засіданні головуючий роз`яснює запрошеній особі її права, а саме: Заявляти відвід членам ВКДКА з підстав та в порядку, що передбачені Регламентом; Бути присутнім на засіданні ВКДКА при розгляді питання стосовно нього

Відвід має бути мотивованим і викладеним у письмовій формі до початку розгляду відповідного питання. Якщо обставини, які слугували підставою для відводу, стали відомі після початку розгляду питання, відвід може бути заявлений в будь-який час до прийняття рішення ВКДКА ( п. 3.24 Регламенту).

Згідно з пунктом 3.26. Регламенту про задоволення або про відмову у задоволенні самовідводу/відводу ВКДКА постановляє протокольне рішення. У разі задоволення відводу член ВКДКА перебуває за межами зали засідань, де відбувається обговорення і голосування із відповідного питання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 30.09.2021 відбулося засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА Київської області від 16.06.2021 №132/2021, №133/2021 та №135/2021.

Також, 01.12.2021 відбулося засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА Київської області від 16.06.2021 №131/2021 та №134/2021.

Під час розгляду вказаних скарг, позивач заявив відвід усім членам ВКДКА.

Так, 30.09.2021 та 01.12.2021 за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 по кожній скарзі окремо ВКДКА вирішила задовольнити заяви ОСОБА_1 про відвід всім присутнім членам ВКДКА у даній справі. Передано матеріали дисциплінарних справи відносно ОСОБА_1 до секретаріату ВКДКА для вчинення дій, передбачених законодавством.

Листами ВКДКА за вих. № 2287 від 29.10.2021, № 2288 від 29.10.2021, № 2289 від 29.10.2021, № 2708 від 30.12.2021 позивача було повідомлено про прийняті рішення, а скарги були повернуті.

Враховуючи те, що ВКДКА було задоволено заяви ОСОБА_1 про відвід усім присутнім членам ВКДКА у даній справі та відсутність кворуму, ВКДКА не мала законної можливості та необхідних повноважень для розгляду скарг позивача на рішення ДП КДКА від 16.06.2021 №131/2021, №132/2021, №133/2021, №134/2021 та №135/2021.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає про таке: «На електронну пошту відповідача 08.11.2024, з урахуванням ухвали Великої Палата Конституційного Суду України від 24 січня 2024 року у справі №3-88/2022 (205/22), направлена заява - вимога про невідкладне прийняття рішення про визнання заяви про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду, оскільки унеможливлює виконання комісією повноважень. Відповіді до цього часу не надійшло».

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2024 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла заява-вимога про невідкладне прийняття рішення про визнання заяви про відвід усіх членів ВКДКА як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду, оскільки унеможливлює виконання комісією повноважень.

Листом від 29.11.2024 №2906 відповідач повідомив про відсутність повноважень щодо перегляду прийнятих рішень в силу вимог статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вказаний лист був направлений на адресу позивача (04085, місто Київ, вулиця Лук`янівська, 7, квартира 126), що підтверджується описом цінного листа №02002 551 64 731.

Згідно з відомостями з офіційного сайту «Укрпошта» про стан пересилання поштового відправлення №02002 5516473 1, 04.12.2024 вищезазначений лист прибув до відділення поштового зв`язку, однак у зв`язку із закінченням терміну зберігання, лист 30.12.2024 був повернутий відправнику.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач належним чином відреагував на заяву-вимогу позивача, направивши письмову відповідь на його поштову адресу.

Суд зауважує, що позивач скористався своїм правом, передбаченим пунктом 3.12 Регламенту ВКДКА з огляду на недовіру до членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. За результатами розгляду заяви про відвід, поданої з ініціативи позивача, таку заяву було задоволено та прийнято відповідні протокольні рішення.

При цьому, суд наголошує, що звертаючись до відповідача із заявою від 08.11.2024 про прийняття рішення про визнання заяви про відвід усіх членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як такої, що є неприйнятною і не підлягає розгляду, позивач фактично змінив свою позицію щодо допустимості та необхідності розгляду поданої ним заяви про відвід.

За таких обставин, суд вважає, що позивач, реалізувавши своє право на звернення із відповідною заявою та згодом самостійно поставивши питання про визнання такої заяви неприйнятною і такою, що не підлягає розгляду, не може надалі посилатися на протилежну правову позицію щодо обов`язковості її розгляду або вважати порушенням своїх прав обставини, зумовлені саме таким його зверненням.

Застосуванню у цьому випадку підлягає принцип «естопель», відповідно до якого особа не може діяти всупереч власній попередній поведінці, якщо така поведінка сформувала певні правові наслідки та очікування інших учасників правовідносин. Позивач, змінивши власну позицію щодо правової долі заяви про відвід та ініціювавши питання про її неприйнятність, не в праві надалі використовувати протилежну позицію для обґрунтування протиправності дій чи рішень відповідача.

Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини (Хохліч проти України (Заява № 41707/98); Рефах Партісі та інші проти Туреччин (Заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), такий принцип підлягає застосуванню українським судом і при розгляді даної справи.

Водночас суд зазначає, що вчинення ВКДКА дій, які полягають у прийнятті рішення про визнання заяви про відвід усіх членів ВКДКА неприйнятною та такою, що не підлягає розгляду, не передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Разом із тим прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви належить до повноважень КДКА/ВКДКА як органів адвокатського самоврядування, наділених відповідною компетенцією законодавством у сфері адвокатури.

Аналогічний підхід до визначення меж судового контролю за діяльністю органів адвокатського самоврядування викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №826/15590/15, від 02.07.2020 у справі №813/2876/18, від 12.07.2018 у справі №822/759/17 та від 12.07.2018 у справі №826/13442/15.

Так, Верховний Суд зазначає, що адвокатура в Україні є недержавним самоврядним інститутом, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, пов`язаних із дисциплінарною відповідальністю адвокатів, законом віднесено до компетенції органів адвокатського самоврядування, зокрема відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому повноваження відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за результатами оцінки встановлених обставин і фактів прийняти одне з передбачених законом рішень за своєю правовою природою є дискреційними. Дискреційні повноваження передбачають можливість суб`єкта владних повноважень самостійно, у межах та на підставі закону, обрати один із декількох юридично допустимих варіантів рішення з урахуванням конкретних обставин справи.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює контроль за законністю такого рішення, дії чи бездіяльності, однак не може підміняти суб`єкта владних повноважень та перебирати на себе його дискреційні повноваження, якщо інше прямо не передбачено законом.

Зазначений підхід відповідає принципу розподілу повноважень та суті адміністративного судочинства, завданням якого є, зокрема, здійснення судового контролю за дотриманням суб`єктами владних повноважень вимог закону. При цьому перевірка судом доцільності управлінського рішення не може підміняти оцінку його законності та не належить до компетенції адміністративного суду, якщо суб`єкт владних повноважень діяв у межах наданої йому законом дискреції.

Отже, правова оцінка рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у цій справі має здійснюватися насамперед у контексті дотримання нею встановленої законом процедури, меж наданих повноважень та критеріїв, визначених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, за відсутності встановлених судом порушень законодавства, виходу ВКДКА за межі наданих їй повноважень або недотримання встановленої процедури суд не вправі підміняти орган адвокатського самоврядування у здійсненні ним своїх повноважень та визначати доцільність прийняття того чи іншого рішення.

Отже, оскільки відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua