Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №300/5598/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. справа № 300/5598/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України в якому просить суд:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000016/2 від 21.05.2025.

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000120.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при декларуванні товару за митною декларацією № 25UA206050004629U3 декларантом надано повний комплект документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які повністю підтверджують заявлену митну вартість за основним методом (за ціною договору). Зауваження митниці щодо суперечностей у SWIFT-кодах (CHASUS33 та CHASUS33XXX), розбіжностей у датах експортної декларації та комерційного інвойсу, відсутності окремого договору перевезення є формальними та необґрунтованими.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Свою позицію мотивував тим, що подані документи містили розбіжності (розбіжність SWIFT-кодів, оформлення експортної декларації раніше за інвойс, описка в текстовому вираженні суми інвойсу), а також відсутністю окремого договору на перевезення. У зв`язку з неподанням додаткових документів митний орган коригував вартість за резервним методом.

28 серпня 2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій спростовано доводи відповідача. Представник додатково пояснив специфіку SWIFT-кодів, правомірність оформлення експортних документів, підтвердив наявність усіх документів на перевезення та зазначив про систематичне безпідставне коригування митної вартості щодо товарів позивача та його партнерів.

09 вересня 2025 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву (клопотання) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, до якої долучено Договір про надання професійної правничої допомоги № 2025/6 від 01.01.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг від 02.09.2025 та квитанцію про оплату № 195 від 02.09.2025.

11.09.2026 року від представника відповідача надійшло заперечення на клопотання про відшкодування судових витрат у справі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

07 січня 2025 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та компанією «Zhongguo Yancheng Dafeng Environmental Technology Co., Ltd» (Китайська Народна Республіка, Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 07012025.

Відповідно до умов вказаного контракту, специфікації № SP07012025 від 07.01.2025 та комерційного інвойсу (рахунку-фактури) № 25ZGH01071-В від 10.03.2025, Продавець зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар - меблі металеві (шезлонги, розкладні ліжка в асортименті) загальною кількістю 1 453 шт., вагою брутто 10 701,65 кг, вагою нетто 9 714,75 кг, загальною фактурною вартістю 24 799,24 доларів США на умовах поставки FOB Ningbo (China).

Згідно з умовами специфікації та контракту, Позивачем здійснювалася передоплата за товар, що підтверджується банківськими платіжними інструкціями (SWIFT-переказами) від 09.01.2025 на суму 11 566,65 доларів США та від 21.02.2025 на суму 26 988,85 доларів США.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення вказаного товару декларантом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Адель Сервіс» (на підставі договору про надання послуг митного брокера № 14/05/25 від 15.05.2025) до ВМО № 1 митного поста «Прикарпаття» Івано-Франківської митниці було подано електронну митну декларацію (ЕМД) № 25UA206050004629U3 від 19.05.2025.

У графi 47 митної декларації декларантом самостійно визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 58 Митного кодексу України, яка склала 1 268 227,70 грн (включаючи фактурну вартість товару 24 799,24 USD та витрати на транспортування до кордону України в сумі 239 101,40 грн).

На підтвердження задекларованої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларантом одночасно з митною декларацією подано митному органу повний комплект документів, передбачених частиною 2 статті 53 МК України, а саме:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 07012025 від 07.01.2025;

- Доповнення (специфікація) № SP07012025 від 07.01.2025 до контракту;

- Рахунок-фактуру (Commercial Invoice) № 25ZGH01071-В від 10.03.2025;

- Пакувальний лист (Packing List) б/н від 10.03.2025;

- Коносамент (Bill of Lading) № UTRUST25030184B від 09.03.2025;

- Міжнародну автотранспортну накладну (CMR) № 049457 від 15.05.2025;

- Транзитний супровідний документ Т1 № 25PL322080NSGMQJK1 від 15.05.2025;

- Декларацію про походження товару від 10.03.2025;

- Банківські платіжні документи про сплату коштів за товар від 09.01.2025 та від 21.02.2025;

- Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4645233 від 15.05.2025, виписаний ТОВ «Ламан Шипінг»;

- Довідку про транспортні витрати № 120031 від 16.05.2025, у якій чітко деталізовано складові витрат на перевезення за межами та по території України;

- Договір про надання послуг митного брокера № 14/05/25 від 15.05.2025;

- Митну декларацію країни відправлення (КНР) № 310120250000036250 від 06.03.2025 з перекладом на українську мову.

Під час здійснення митного контролю за ЕМД № 25UA206050004629U3 посадовою особою митниці за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) було згенеровано форми митного контролю.

Вважаючи, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, Івано-Франківська митниця надіслала декларанту вимогу про надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: за наявності інші платіжні/бухгалтерські документи та висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

У відповідь на вимогу декларант повідомив митний орган про відсутність інших документів по причині їх неіснування та просив прийняти рішення у встановлений законом строк.

21 травня 2025 року Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000016/2, яким задекларовану Позивачем митну вартість товарів у розмірі 1 268 227,70 грн відхилено, а митну вартість визначено за 6 (резервним) методом у сумі 47 066,99 USD (4,8449 USD/кг).

Обґрунтовуючи прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, Відповідач у графі 33 рішення зазначив про наявність таких розбіжностей та зауважень:

1.Розбіжність у SWIFT-кодах банківських установ: у банківських платіжних документах від 9.01.2025 та 21.02.2025 вказано «SWIFT-код: CHASUS33XXX», тоді як у контракті № 07012025 та специфікації зазначено «SWIFT-код: CHASUS33»;

2.Невідповідність дат: дата оформлення експортної декларації країни відправлення № 310120250000036250 (06.03.2025) є ранішою за дату пакувального листа та інвойсу № 25ZGH01071-В (10.03.2025), що, на думку митниці, є нелогічним;

3.Відсутність окремого письмового договору на перевезення/транспортування товару;

4.Неподання декларантом висновку про вартість товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією;

5.Задекларована вартість є нижчою від рівня митної вартості подібних/аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено за ЕМД № 25UA206050004634U2 від 20.05.2025.

Того ж дня, 21 травня 2025 року, Головним державним інспектором Івано-Франківської митниці Сенівим І.Д. винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000120.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями митного органу, позивач здійснив митне оформлення товару за резервним методом (з метою випуску товару у вільний обіг) та звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік основних документів, які подаються для підтвердження митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Застосування другорядних методів (у тому числі резервного) допускається виключно у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання попередніх методів.

Оцінюючи обґрунтованість зауважень Відповідача, викладених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Доводи митного органу про наявність розбіжностей у банківських документах через відображення у платіжних інструкціях від 09.01.2025 та 21.02.2025 SWIFT-коду «CHASUS33XXX», тоді як у контракті та специфікації вказано «CHASUS33», суд вважає повністю безпідставними та формальними.

Відповідно до міжнародного стандарту ISO 9362 (Financial services - Financial telecommunication messaging bank identifier codes (BIC)), розробленого Міжнародною організацією зі стандартизації та керованого товариством SWIFT, унікальний ідентифікаційний код фінансової установи (SWIFT/BIC) складається з 8 або 11 символів. При цьому перші 8 символів обов`язково ідентифікують конкретний банк та країну його розташування (у даному випадку - J.P. Morgan Chase Bank N.A., New York, USA), а останні 3 символи (фіксована комбінація «XXX») є елементом кодування, який за замовчуванням позначає головний офіс (Head Office) цієї ж банківської установи.

Таким чином, додавання суфіксу «XXX» не змінює реквізитів банківської установи та свідчить про ідентичність суб`єкта розрахунків. У судовому засіданні встановлено, що грошові кошти у сумі 11 566,65 USD та 26 988,85 USD за укладеним контрактом надійшли саме на рахунок Продавця, що підтверджується банківськими виписками та платіжними інструкціями.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 та від 11.05.2021 у справі № 804/3990/17, технічні відмінності у заповненні банківських реквізитів чи відсутність/наявність суфіксів у банківських кодах, які не впливають на факт перерахування коштів та їх фактичне надходження Продавцю за конкретним зовнішньоекономічним контрактом, не можуть слугувати належною підставою для сумніву в достовірності задекларованої митної вартості та відмови у застосуванні основного методу її визначення.

Зауваження митниці про те, що дата експортної митної декларації країни відправлення КНР № 310120250000036250 (06.03.2025) передує даті складення комерційного інвойсу № 25ZGH01071-В та пакувального листа (10.03.2025), суд оцінює критично.

Відповідно до норм статті 53 МК України та усталеної практики здійснення міжнародної торгівлі, експортне митне оформлення товарів у країні відправлення (зокрема в Китайській Народній Республіці) може здійснюватися на підставі попередніх комерційних документів, проформ-інвойсів або специфікацій. Виписка остаточного комерційного інвойсу (Commercial Invoice) та пакувального листа безпосередньо перед завантаженням товару на судно чи формуванням остаточного транспортного пакету є звичайною комерційною практикою і не свідчить про недостовірність задекларованих відомостей.

Суд підкреслює, що надана позивачем митна декларація країни відправлення містить вичерпні відомості щодо найменування товару, його кількості, ваги, постачальника та одержувача, які повністю збігаються з даними, вказаними в інвойсі № 25ZGH01071-В та ЕМД № 25UA206050004629U3. Вказаний часовий інтервал у 4 дні не змінив числових показників щодо вартості, кількості чи характеристики товару, а Відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України не надано жодного доказу того, що дані обставини вплинули на формування ціни чи призвели до її заниження.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 804/4831/16 сформовано правовий висновок, відповідно до якого сама по собі відмінність у датах оформлення супровідних комерційних та митних документів країни експорту за відсутності розбіжностей у кількісних, якісних та вартісних показниках товару не є розбіжністю у розумінні частини 3 статті 53 МК України та не створює обґрунтованого сумніву у задекларованій митній вартості.

Суд вважає безпідставними та неспроможними доводи Відповідача про наявність розбіжностей у комерційному інвойсі № 25ZGH01071-В від 10.03.2025, обумовлені тим, що за використанням сервісу автоматичного електронного перекладу Google текстовий вираз суми англійською мовою нібито відповідає іншій цифровій сумі.

Відповідно до статей 73– 76 КАС України належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Використання суб`єктом владних повноважень неофіційних програмних продуктів автоматичного машинного перекладу (Google Translate тощо) для встановлення змісту іноземних комерційних документів є неприпустимим та не може слугувати юридичною підставою для офіційних висновків державного органу. За потреби встановлення точного змісту іноземного тексту митний орган зобов`язаний залучати атестованих перекладачів або керуватися офіційно засвідченим перекладом.

Дослідивши оригінал комерційного інвойсу № 25ZGH01071-В, суд встановив, що у графі «Total Value» зазначено чітке та однозначне цифрове значення — 24 799,24 USD. Вказана сума беззастережно узгоджується зі специфікацією № SP07012025 від 07.01.2025, пакувальним листом, а також повністю покривається здійсненими Позивачем банківськими платіжними операціями. Наявність технічної описки чи граматичної неточності у текстовому вираженні суми іноземною мовою за наявності чітких цифрових показників та підтверджуючих розрахункових документів не спростовує факт укладення угоди саме на суму 24 799,24 USD.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 815/4873/18 та від 12.03.2020 у справі № 813/3282/17, де зазначено, що незначні технічні помилки чи описки у супровідних комерційних документах, які не перешкоджають точно ідентифікувати товар, його кількість та загальну вартість, визначену у цифровому виразі та підтверджену платіжними документами, не є підставою для відхилення задекларованої митної вартості.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості безпідставно вказав на відсутність окремого письмового договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 54 МК України та пунктом 2 частини 2 статті 53 МК України, у разі якщо за умовами поставки (у даній справі — FOB Ningbo) витрати на транспортування не включені до ціни товару, декларант подає документи, що містять відомості про транспортно-експедиційні витрати.

Декларантом позивача разом із митною декларацією подано:

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4645233 від 15.05.2025, виписаний експедитором ТОВ «Ламан Шипінг»;

- довідку про транспортні витрати № 120031 від 16.05.2025, у якій чітко розділено витрати на транспортування за межами митної території України (до кордону) та по території України;

- коносамент № UTRUST25030184B та міжнародну автонакладну (CMR) № 049457.

За положеннями статей 908, 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносаменту, CMR тощо). Сам по собі транспортний документ (CMR, коносамент) у сукупності з рахунком-фактурою експедитора та довідкою про транспортні витрати є належним письмовим доказом укладення договору та підтвердженням числових значень витрат на транспортування. Відсутність єдиного документа з назвою «Договір перевезення» за наявності первинних розрахункових документів не є порушенням вимог митного законодавства.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 06.08.2019 у справі № 160/8883/18 та від 18.12.2020 у справі № 815/2281/17, надання довідки про транспортні витрати та рахунку експедитора є цілком достатнім для підтвердження складової митної вартості щодо транспортування товарів, якщо такі документи містять чітку деталізацію суми витрат до та після перетину митного кордону України.

Суд критично оцінює посилання Відповідача на наявність в інформаційній системі ДМСУ інформації про митне оформлення аналогічного товару за ЕМД № 25UA206050004634U2 від 20.05.2025 за вищою ціною (4,8449 USD/кг).

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за другорядними методами є правомірним лише у разі обґрунтованого доведення неможливості застосування основного методу (за ціною договору). Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що інші суб`єкти господарювання імпортували подібні товари за вищою ціною, не свідчить про недостовірність задекларованої Позивачем вартості. Суб`єкти господарювання здійснюють діяльність на власний ризик та можуть домовлятися про різні комерційні умови поставки, обсяги закупівель, системи знижок та строки розрахунків.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд у постановах від 29.01.2019 у справі № 815/6783/15, від 11.02.2020 у справі № 820/3538/17 та від 27.04.2021 у справі № 520/4636/19, самі по собі відомості ЄАІС ДМСУ про рівень митного оформлення аналогічних товарів мають суто інформаційний характер. Наявність у контролюючого органу інформації про більш високу митну вартість товарів не є автоматичною та самостійною підставою для відхилення задекларованої митної вартості за основним методом, якщо декларантом подано повний комплект первинних документів, які не містять істотних розбіжностей.

На підставі частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У ході судового розгляду Відповідач не довів наявності законних підстав для витребування додаткових документів згідно з частиною 3 статті 53 МК України, як і не спростував числові значення та достовірність задекларованої позивачем митної вартості за основним методом — за ціною договору.

За таких обставин рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000016/2 від 21.05.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації № UA206050/2025/000120 від 21.05.2025 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин справи, не у спосіб та не у порядку, що передбачені МК України, у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або сплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 184 від 17.06.2025 та № 185 від 17.06.2025. Вказана сума підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи. Позивачем доведено факт виконання письмового перекладу документів, доданих до позову, та їх оплату у розмірі 5 610,00 грн. (Акт приймання-передачі від 17.06.2025 та платіжна інструкція № 183 від 17.06.2025). Зазначена сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

У заяві від 09.09.2025 позивач просив стягнути 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження надано Договір № 2025/6 від 01.01.2025, Акт від 02.09.2025 (виконані роботи: аналіз справи, збір доказів, підготовка позову, опрацювання відзиву та підготовка відповіді на відзив) та квитанцію про оплату № 195 від 02.09.2025 на суму 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом. Зважаючи на заперечення Відповідача, незначну складність справи, спрощений порядок її розгляду та наявність сталої судової практики в аналогічних спорах за участю даного представника, суд доходить висновку про співмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, у зв`язку з чим клопотання позивача підлягає задоволенню частково.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000016/2 від 21.05.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України № UA206050/2025/000120 від 21.05.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) та витрати на переклад у розмірі 5 610,00 грн (п`ять тисяч шістсот десять гривень 00 копійок).

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок). У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.