Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №300/3163/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. справа № 300/3163/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 04.02.1987 по 04.11.1988 в колгоспі «Шлях Ілліча» відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.05.1987 та відмови у здійснення перерахунку пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 04.02.1987 по 04.11.1988 в колгоспі «Шлях Ілліча» відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.05.1987 та у зв`язку з цим провести перерахунок пенсії, а також виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01.01.2026.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно не зараховано до його страхового стажу період роботи з 04.02.1987 по 04.11.1988 в колгоспі «Шлях Ілліча». Стверджує, що працював у вказаному колгоспі, виконував трудові обов`язки, був залучений до трудового процесу колгоспу та отримував заробітну плату, що підтверджується записами у трудовій книжці від 15.05.1987. Однак відповідач відмовив у зарахуванні вказаного періоду роботи до страхового стажу позивача, покликаючись на відсутність довідки про членство в колгоспі, відомостей про встановлений та вироблений мінімум трудової участі. Вважає, що записи в трудовій книжці є достатніми, належними та допустимими доказами для зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що позивачу з 25.12.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До стажу роботи, зокрема, зараховано період з 02.03.1987 по 29.05.1987, з 15.06.1987 по 15.11.1987. Стверджує, що за період роботи з 04.02.1987 по 04.11.1988 у колгоспі «Путь Ілліча» позивачем не надано довідку про членство в колгоспі, встановлений та вироблений мінімум. Звертає увагу, що період роботи в колгоспі перетинається з періодом роботи в агрофірмі імені Потриваєва, запис № 3-4, з 01.06.1987 по 05.11.1987. Просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 23).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що сам по собі факт можливого накладення окремих періодів, зазначених у документах про трудову діяльність, не може автоматично свідчити про відсутність відповідного страхового стажу або про недостовірність записів трудової книжки (а.с. 37).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 25.12.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 33).

Згідно з розрахунком стажу страховий стаж позивача становить 27 років 07 місяців 10 днів (а.с. 39).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 28.04.2026 № 10344-8310/В-02/8-0900/26 повідомило позивача про те, що період роботи з 04.02.1987 по 04.11.1988 у колгоспі «Путь Ілліча» не зараховано до страхового стажу, оскільки відсутня довідка про членство в колгоспі, встановлений та вироблений мінімум. Період роботи в колгоспі перетинається із періодом роботи в агрофірмі імені Потриваєва (а.с. 10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі також - Закон №1058-IV).

За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що у разі відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

20.06.1974 постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №162, яка діяла в період з 04.02.1987 по 04.11.1988).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

За змістом абзаців першого-третього пункту 2.13. Інструкції №162 у графі 3 розділу “Відомості про роботу” у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: “Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво” із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Згідно із пунктами 2.25, 2.26 Інструкції №162 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац 1 пункту 4.1. Інструкції № 162).

За змістом записів № 5-6 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.05.1987 позивач з 04.02.1987 (особовий рахунок за 1987 рік) по 04.11.1988 (протокол № 1 від 12.01.1989) працював за договором у колгоспі «Путь Ілліча» (а.с. 12).

Суд зауважує, що з огляду на зміст статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, пунктів 1, 2, 5, 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за № 310, передбачено дві форми роботи особи в колгоспі: шляхом прийняття в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводився загальними зборами колгоспників за поданням правління; за трудовими договорами фахівців та інших працівників, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (тобто без членства в колгоспі).

Трудова книжка колгоспника заводилася лише щодо членів колгоспів та була основним документом про трудову діяльність таких осіб. Також вимоги про встановлення в колгоспі мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання такого мінімуму стосувалися лише членів колгоспу, і такі відомості підлягали внесенню до трудових книжок колгоспників.

У спірному випадку, згідно із записами № 5, 6 трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 15.05.1987 ОСОБА_1 працював в колгоспі імені Ілліча за договором, тобто перебував на роботі саме як працівник, а не як член колгоспу, оскільки працював за договором, а тому вимоги про встановлення позивачу мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання такого мінімуму не стосуються вищевказаного періоду роботи ОСОБА_1 .

Варто зазначити, що підставою для внесення запису № 5 про прийом на роботу в колгосп вказано особовий рахунок за 1987 рік, а не дату та номер відповідного документа.

Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постановах від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 та від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19.

Отже, період роботи ОСОБА_1 в колгоспі «Путь Ілліча» має бути зарахований до страхового стажу роботи позивача.

Разом з тим, період роботи позивача в колгоспі «Путь Ілліча» з 04.02.1987 по 04.11.1988 перетинається з періодами роботи з 01.06.1987 по 05.11.1987 у колгоспі імені Потриваєва та з 02.03.1987 по 29.05.1987 у совхозі «Краснопольський», що підтверджується записами № 1– 4 трудової книжки позивача від 15.05.1987 (а.с. 25– 26).

Відповідно до розрахунку страхового стажу позивача до страхового стажу зараховано періоди роботи з 02.03.1987 по 29.05.1987 та з 15.06.1987 по 15.11.1987. Отже, період роботи в совхозі «Краснопольський» з 02.03.1987 по 29.05.1987 уже врахований до страхового стажу позивача. Водночас період роботи в колгоспі імені Потриваєва з 01.06.1987 по 05.11.1987 частково перетинається з періодами трудової діяльності позивача в інших господарствах.

Відповідно до абзацу дев`ятого частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

З огляду на викладене, період роботи позивача в колгоспі «Путь Ілліча» з 04.02.1987 по 04.11.1988 підлягає зарахуванню до страхового стажу в частині, яка не врахована за іншими періодами трудової діяльності. Зокрема, до страхового стажу позивача підлягають зарахуванню періоди роботи з 04.02.1987 по 01.03.1987, з 30.05.1987 по 14.06.1987 та з 16.11.1987 по 04.11.1988, оскільки ці періоди не були зараховані відповідачем до страхового стажу позивача.

Із матеріалів справи слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 25.12.2018 призначено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак не зараховано до страхового стажу спірний період роботи.

Таким чином, незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до стажу позивача періодів роботи з 04.02.1987 по 01.03.1987, з 30.05.1987 по 14.06.1987, з 16.11.1987 по 04.11.1988 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд доходить висновку, що слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії позивачу, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.02.1987 по 01.03.1987, з 30.05.1987 по 14.06.1987, з 16.11.1987 по 04.11.1988, з урахуванням проведених платежів.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1333,20 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1064,96 грн. (80 % задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 04.02.1987 по 01.03.1987, з 30.05.1987 по 14.06.1987, з 16.11.1987 по 04.11.1988.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.02.1987 по 01.03.1987, з 30.05.1987 по 14.06.1987, з 16.11.1987 по 04.11.1988, з врахуванням проведених платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.