Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №300/6792/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. справа № 300/6792/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування рішення головного державного виконавця про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнання протиправними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови від 03.09.2026 у виконавчому провадженні ВП № 72028531 про накладення штрафу;

- скасування постанови головного державного виконавця від 03.09.2026 ВП № 72028531 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки орган Пенсійного фонду України вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду у справі № 300/1035/23. Зокрема, на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії стягувачу ОСОБА_1 та проведено виплату пенсії у перерахованому розмірі починаючи з червня 2023 року. При цьому нараховану суму заборгованості за минулий період у розмірі 282 394,86 грн внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ та обліковано за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165. Позивач наголошує, що є територіальним органом виконавчої влади та фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. За відсутності відповідних бюджетних асигнувань та фінансування з Державного бюджету України на виплату заборгованості за рішеннями судів, невиплата відповідних коштів у повному обсязі сталася з незалежних від боржника причин, що виключає вину боржника та свідчить про наявність поважних причин невиконання судового рішення в частині виплати кожної місячної суми заборгованості.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, передбачених ст. 287 КАС України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Зазначив, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження ВП № 72028531 з виконання виконавчого листа № 300/1035/23 від 25.05.2023. Оскільки станом на 03.09.2026 боржник не надав доказів повного виконання судового рішення (виплати нарахованої заборгованості), державний виконавець, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», правомірно виніс постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. Вважає, що відсутність фінансування не звільняє боржника від обов`язку виконувати судове рішення, яке набрало законної сили.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 300/1035/23 позов ОСОБА_1 задоволено: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8/1/518 від 15.02.2023. Рішення суду набрало законної сили 15.05.2023.

25.05.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 300/1035/23.

14.06.2023 головним державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72028531 з примусового виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику 10 робочих днів для самостійного виконання рішення.

На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується розрахунком та розпорядженням про перерахунок пенсії. З 01.06.2023 виплата пенсії стягувачу здійснюється в новому (перерахованому) розмірі – 18 558,72 грн на місяць.

Крім того, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нараховано заборгованість з виплати пенсії за минулий період (з 01.04.2019 по 31.05.2023) в сумі 282 394,86 грн. Зазначену суму боргу внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ (реєстраційна картка № 2342017) за Порядком № 1165. В межах виділених бюджетних асигнувань стягувачу частково виплачено заборгованість. Станом на момент винесення оскаржуваної постанови залишок заборгованості становив 258 402,86 грн.

Про вчинені дії щодо виконання рішення суду позивач неодноразово письмово повідомляв державного виконавця (листи від 28.06.2023 № 0900-0903-5/29812, від 05.01.2026 № 0900-0904-5/458).

03.09.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин М.П. у виконавчому провадженні ВП № 72028531 винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду в повному обсязі без поважних причин.

Незгода позивача із зазначеною постановою державного виконавця стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначено ст. 63 Закону № 1404-VIII.

Частиною 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що застосування до боржника штрафу можливе виключно за умови встановлення факту невиконання судового рішення без поважних причин, за наявності вини боржника та його реальної (зокрема фінансової) можливості виконати судове рішення.

Аналізуючи обставини цієї справи, суд встановлює, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення суду у справі № 300/1035/23 вчинило всі належні від нього дії:

1. Здійснило перерахунок пенсії стягувачу ОСОБА_1 ..

2. Забезпечило виплату пенсії у перерахованому розмірі на майбутнє час починаючи з червня 2023 року.

3. Розрахувало заборгованість за минулий період у розмірі 282 394,86 грн та внесло її до підсистеми «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ для подальшої виплати.

Суд підкреслює, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства (п. 20 та 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, не є головним розпорядником коштів Державного бюджету України та позбавлене можливості здійснювати виплату заборгованості за відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

Виплата заборгованості за минулий період за рішеннями судів здійснюється за окремою бюджетною програмою в межах виділених Кабінетом Міністрів України бюджетних асигнувань згідно з Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам..., затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, та постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046.

Вказане свідчить, що невиплата суми заборгованості за минулий період у повному обсязі зумовлена не суб`єктивним ухиленням боржника від виконання судового рішення або його недбалістю, а відсутністю належного фінансового забезпечення та відповідних бюджетних асигнувань із Державного бюджету України, що є об`єктивною та поважною причиною в розумінні ст. ст. 63, 75 Закону № 1404-VIII.

Даний висновок повністю узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 31.08.2023 у справі № 560/16807/21 та від 13.11.2025 у справі № 260/9788/23, відповідно до яких невиконання судового рішення органом Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Накладення штрафу у такому випадку є безпідставним та заходом покарання за обставини, які не залежать від волевиявлення боржника.

При цьому судом враховується, що відповідно до правової позиції Верховного Суду вимога про визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу протиправними охоплюється вимогою про скасування такої постанови. Задля належного та ефективного захисту порушеного права позивача достатнім та належним способом захисту є скасування постанови про накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу та відсутності у боржника поважних причин часткового невиконання судового рішення.

За наведених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України. Оскільки позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, у разі задоволення його позову судові витрати зі сплати судового збору відповідно до частини 2 статті 139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнання протиправними дій головного державного виконавця щодо винесення постанови від 03.09.2026 у виконавчому провадженні ВП № 72028531 про накладення штрафу;

Скасування постанови головного державного виконавця від 03.09.2026 ВП № 72028531 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.