Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №300/9455/24 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. справа № 300/9455/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветро" до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветро" звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної митної служби України в якому просить суд:

протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 11.10.2024 №UA205050/2024/000241/2.

Позовні вимоги мотивує безпідставністю прийнятого рішення, оскільки відповідачем в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість ввезеного товару та обраного методу визначення цієї вартості за ціною договору, відмовлено позивачу у митному оформленні товару і визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних аналогічних товарів) за вищою ціною, внаслідок чого протиправно прийнято оскаржувані рішення. Так, при здійсненні митного оформлення на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які засвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Натомість, у оскаржуваному рішенні відповідач не навів жодних законних підстав прийняття чи неприйняття поданих документів, не вказав чому подані документи на підтвердження митної вартості є недостатніми чи недостовірними, не врахував інформації про товар та не зазначив у чому полягав сумнів щодо задекларованої митним брокером митної вартості.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно розпорядження від 24.03.2026 року №470 призначено повторний автоматизований розподіл справи №300/2540/25 на виконання вимог підпункту 2.3.43 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду,

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 року, дану адміністративну справу передано судді Шумею М.В.

Ухвалою суду від 31.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №300/9455/24.

Відповідач скористався своїм правом подати відзив на адміністративний позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, та зазначив, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість даних товарів нижча від аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено. Зазначив, що при митному оформленні даного товару відбулося спрацювання АСАУР, так як митна вартість товару нижча митної вартості аналогічних товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом. При дослідженні поданих документів відповідачем встановлено, що такі містять розбіжності, а саме: вартість товару згідно інвойсу відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення, не надано додатку (прайс листа) до Контракту, відсутність документів щодо навантаження-розвантаження товару, належних документів на транспортування. З огляду на викладене митниця вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого наведені відповідачем аргументи вважає безпідставними.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

01.10.2024 між KAMAR GLASS (Продавець) та ТОВ "Ветро" (Покупець) укладено контракт №011024-01. Згідно умов контракту Продавець продає, а покупець купує на узгоджених умовах дзеркало срібне та листове скло. Одиницею продажу є квадратний метр (п.1). Загальна сума Контракту становить 1 000 000 (один мільйон) євро. (п. 2) Згідно п. 7 Контракту продавець поставляє покупцеві товар на умовах EXW/FCA Slupia pod Kepnem; EXW Уязд або DAP відповідно до міжнародних торгових правил ІНКОТЕРМС 2010. Сторони визначили у п. 4 Контракту, що продавець надає покупцеві відстрочення платежу на строк до 10 календарних днів від дати виставлення рахунку.

Відповідно до рахунку проформи FPRO/2024/10/001 02.10.2024 та рахунку-фактури (iнвойс) FV 2/VET/2024/10/001 від 07.10.2024 позивач придбав у нерезидента KAMAR GLASS товару - скляні дзеркала за ціною 13 244, 62 Євро (а.с. 54-56).

Відповідно до умов договору позивачем проведено оплату за товар в розмірі 13 244, 62 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією №33 від 10.10.2024 (а.с. 57-58).

Також між позивачем (замовником) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір про надання транспортних послуг №01-11 від 14.11.2022. Відповідно до вказаного договору ФОП ОСОБА_1 здійснено транспортні послуги на суму 65 000 грн., що підтверджується розрахунками-фактури від 08.10.2024 №34 (а.с. 50-53, 60-61).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 09.10.2024 позивач через свого декларанта подав для митного оформлення МД №24UA205050035897U0 щодо товару - дзеркала скляні, у рамах або без рам, дзеркало 3 мм та 4 мм, 2250х3210. Декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 634 235,61 грн., в тому числі вартість доставки.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: пакувальний лист № Б/Н від 07.10.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № FV 2/VET/2024/10/001 від 07.10.2024 року; автотранспортна накладна № 8.10.2024-01 від 08.10. 2024 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AT 0124388 від 08.10.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 34 від 08.10.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 07 від 08.10.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 011024-01 від 01.10.2024 року; копія митної декларації країни відправлення № 24PL394010E0950887 від 08.10.2024 року.

Під час митного оформлення та перевірки заявленої декларантом митної вартості товару, митним органом було повідомлено декларанта у процесі консультації з ним необхідність подання документів для підтвердження митної вартості.

На підтвердження митної вартості декларантом подано: документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу, копія митної декларації країни відправлення №24PL394010E0950887 від 08.10.2024 року, платіжну інструкцію №33 від 10.10.2024, договір про надання транспортних послуг №01-11 від 14.11.2022, прайс-лист від 01.10.2024.

11.10.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2024/000241/2, згідно із графами 30, 31 якого визначив митну вартість товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у розмірі 25 613,41 Євро, замість 13 244, 62 Євро, що була заявлена декларантом (а.с.62-63).

Так, у вказаному рішенні зазначено наступне:

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. А саме: вартість товару згідно інвойсу від 07.10.2024 №FV 2/VET/2024/10/001 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 08.10.2024 №24PL394010E0950887. П.3 Контракту від 01.10.2024 №011024-01 (далі- Контракт) передбачено, що ціни на окремі товари вказані в додатку (прайс- листі) до цього контракту. Додатку (прайс- листа) до Контракту не було надано. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 Кодексу). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано рахунок-фактуру від 08.10.2024 № 34 та довідку від 08.10.2024 № 07. В довідці від 08.10.2024 № 07 вказано, що завантажувально-розвантажувальні роботи не проводилися, що не може відповідати дійсності, враховуючи неможливість перевезення товару транспортним засобом без його завантаження в даний транспортний засіб. В рахунку-фактурі від 08.10.2024 № 34 вказано, що перевезення здійснюється згідно заявки на перевезення автомобільним транспортом. Заявку не надано. Окрім того, рахунок-фактура від 08.10.2024 № 34 та довідка від 08.10.2024 № 07 містять інформацію щодо вартості витрат по перевезенню вантажу за маршрутом м. Slupia (Польща) – м/п Ягодин (Україна) у розмірі 35000 грн (фактична відстань близько 500 км, що складає 70 грн за км) та за маршрутом м/п Ягодин (Україна) – м. Тернопіль (Україна) у розмірі 30000 грн (відстань близько 272 км, що складає 110,29 грн за км). З огляду на зазначене розмір тарифної ставки за перевезення товару за межами митної території України менший, ніж розмір тарифної ставки за перевезення товару по території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару.П.7 Контракту передбачено, що продавець поставляє покупцеві замовлений, підтверджений товар на умовах EXW/FCA Slupia pod Kepnem, EXW Ujazd або DAP відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010, та визначено, що умови поставки окремих партій товару вказані у рахунках і транспортних документах. При цьому, в Інвойсі від 07.10.2024 № FV 2/VET/2024/10/001 відсутня інформація щодо конкретних умов поставки даної партії товару, в графі 15 CMR від 08.10.2024 № 8.10.2024-01 вказані умови поставки - FCA Slupia pod Kepnem, а в графі 20 МД № 24UA205050035897U0 декларантом вказані умови поставки- FCA Ujazd PL.Згідно п.1 частини п`ятої ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.1 частини четвертої ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України в 10-ти денний термін надати : 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) додаток (прайс- лист) до Контракту від 01.10.2024 №011024-01, визначений п.3 даного Контракту; 3) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 7) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 8) виписку з бухгалтерської документації; 9) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом на вимогу було надано: проформу від 02.10.2024 №FPRO/2024/10/001, копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 10.10.2024 №33, договір про надання транспортних послуг від 14.11.2022 №01-11, прайс- лист від продавця товару від 01.10.2024 б/н та повторно комплект документів, які вже було подано раніше разом з МД №24UA205050035897U0. Термін оплати, вказаний в проформі від 02.10.2024 №FPRO/2024/10/001 не відповідає терміну оплати, вказаному в Інвойсі. Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473 VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті. Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами), передбачено обов`язкові реквізити, які повинні містити платіжні інструкції в іноземній валюті, зокрема, підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної (их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком. З урахуванням викладеного, надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 10.10.2024 №33 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216.П.2.1.1 Договору про надання транспортних послуг від 14.11.2022 №01-11 передбачено, що в Заявці на перевезення зазначається, зокрема, вартість перевезення, та заявка є невід`ємною частиною даного договору. Заявку не надано. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в листі від 11.10.2024 № 11/10 та у відповіді на вимогу від 11.10.2024 б/н. Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п.2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв`язку з неможливістю застосування методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, - митну вартість визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно зі статтею 60 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (МД від 05.08.2024 №UA209170/2024/063797). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено, - «Дзеркала скляні без рам» ідентичної торгової марки «ARTDIAME», з ідентичною країною походження- «EU», що ввозився на умовах поставки - FCA Slupia pod Kepnem, PL приблизно в тій же кількості, що і оцінюваний товар (22133 кг). Рівень митної вартості товару становить 1,1766 євро/кг (10,55 євро за м2- фактурна вартість товару за МД № UA209170/2024/063797+ 35000 грн задекларованих транспортних витрат за МД №UA205050/2024/035897 в перерахунку по курсу в євро на дату подання МД № UA205050/2024/035897- 09.10.2024). Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

Також, Волинською митницею винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000966, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі – МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частинами другою-п`ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як передбачено частинами першою-третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару покладено на позивача. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такі висновки відповідають правовій позиції в подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 року №820/8016/15, від 24.01.2019 року №820/636/17 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15,

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - дзеркала скляні, у рамах або без рам, дзеркало 3 мм та 4 мм, 2250х3210 за ціною 13244,62 Євро (634 235,61 грн, в тому числі вартість доставки 35000 грн.) та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю документи не підтверджують заявлену вартість товару та містять розбіжності, а також у митниці наявна інформація про більшу митну вартість подібних товарів, у зв`язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи та, оскільки декларантом не подано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 25 613,41 Євро.

Разом з тим, доводи відповідача про те, що числові значення складових митної вартості містять розбіжності на переконання суду є безпідставними, з огляду на нижчевикладене.

Так, відповідно до матеріалів даної справи судом встановлено, що митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №24UA205050035897U0, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а саме:

контракт №011024-01 від 01.10.2024 між KAMAR GLASS (Продавець) та ТОВ "Ветро" (Покупець), згідно якого між позивачем та його контрагентом укладено договір купівлі товару - дзеркало срібне та листове скло;

рахунок проформи FPRO/2024/10/001 02.10.2024 та рахунок-фактура (iнвойс) FV 2/VET/2024/10/001 від 07.10.2024, відповідно до яких позивачем придбано товар - дзеркала скляні за ціною 13 244, 62 Євро;

договір про надання транспортних послуг №01-11 від 14.11.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) № 34 від 08.10.2024 року; довідка про зазначення вартості перевезення товару № 07 від 08.10.2024 року, що підтверджують надані послуги з транспортування та доставку до території України в розмір 35 000 грн.

Окрім цього на повідомлення митного органу позивачем також надано:

платіжну інструкцію №33 від 10.10.2024 відповідно до якого позивачем оплачено вартість товару в сумі 13 244, 62 Євро;

пакувальний лист від 07.10.2024, що підтверджує пакування та відправку вказаного товару 2 354,535 м2;

прайс-лист від 01.10.2024 від продавця товару.

На переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи щодо ціни товару не викликають сумнівів у достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом відповідно до платіжного доручення №33 від 10.10.2024 року оплата за даний транспортний засіб здійсненна позивачем безготівково на рахунок контрагента.

Безпідставними є твердження відповідача про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 10.10.2024 №33 не може бути взята до уваги як документ, який підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, так як остання не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції – підпису платника, оскільки вказана платіжна інструкція видана відповідною установою банку, містить відповідну печатку та підпис такого банку, реквізити платника та отримувача, призначення платежу з посилання на вищевказані проформу та інвойс. Окрім цього факт нереальності проведення даного платежу не доведений відповідачем.

Щодо розбіжності у поданих документах, зокрема - вартість товару згідно інвойсу від 07.10.2024 №FV 2/VET/2024/10/001 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 08.10.2024 №24PL394010E0950887 суд зазначає, що такі розбіжності відповідача зводяться до невідповідності суми за сплачений товар у євро по відношенні до суми, яка конвертована у польський злотий. Так суд звертає увагу, що такі документи видані різними установами та у різні дати, а сума зазначена у копії митної декларації країни в польських злотих (56 543 злотих) може відрізнятися у зв`язку із різницею курсу євро до злотих. При цьому у митній декларації країни відправлення від 08.10.2024 №24PL394010E0950887 чітко зазначено ракуно-фактура на підставі якого вона видана, товар який експортується, а різниця у курсах є зовсім незначною.

Також позивачем було повідомлено митний орган про помилку допущену декларантом щодо умов поставки товарів FCA Ujazd та зазначено, що відповідно до п. 3 Контракту № 011024-01 від 01.10.2024 ціни на окремі товари вказані у додатку (прайс-листі) до цього контракту і подані для поставки на умовах EXW/FCA Slupia pod Kepnem; EXW Уязд або DAP. Окрім того, згідно з п. 7 Контракту продавець поставляє покупцеві замовлений, підтверджений товар на умовах EXW/FCA Slupia pod Kepnem; EXW Уязд або DAP відповідно до міжнародних торгових правил ІНКОТЕРМС 2010.

Як вбачається з наданого декларантом до митного оформлення Прайс листа від 01.10.2024 та CMR від 08.10.2024 № 8.10.2024-01 умовами поставки вказано FCA Slupia pod Kepnem.

На підтвердження допущеної декларантом (ТОВ «ПЕЛАТ») помилки при складенні митної декларації позивач разом із письмовими поясненнями надав Лист митного брокера про помилку у митній декларації від 07.11.2024 та Лист від постачальника товару (Kamar Glass) про поставку товару на підставі Інвойсу від 07.10.2024 №FV 2/VET/2024/10/001.

Окрім цього позивачем були надані відповідачу прайс-лист від 01.10.2024 та пакувальний лист № Б/Н від 07.10.2024 року, а тому твердження відповідача про ненадання є безпідставними.

Щодо невідповідності дати оплати зазначених у рахунку проформі FPRO/2024/10/001 02.10.2024 та рахунку-фактури (iнвойс) FV 2/VET/2024/10/001 від 07.10.2024 суд зазначає, що такі документи винесені у різні числа, а складанню інвойсу передує рахунок проформа. При цьому дати оплату товару у вказаних документах зазначені відповідно до умов контракту у межах 10-денного терміну, товар оплачений на протязі 10 днів з моменту складання даних документів, а дата такої оплати жодним чином не впливає на числову складову визначення митної вартості товару.

Отже, подані до митного оформлення документи підтверджують ціну придбання товару, не містять розбіжностей, а також дають можливість повністю ідентифікувати товар, за придбання якого були сплачені відповідні кошти.

Жодних обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів відповідачем зазначено не було.

Таким чином, відповідачем не доведено даних щодо конкретної суми розбіжностей чи сумнівів. При цьому сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Щодо посилань відповідача на невідповідність вартості транспортних послуг та відображення їх при визначенні митної вартості, суд зазначає наступне.

Так, позивачем у наданих документах та пояснення зазначено, що завантажувально-розвантажувальні роботи згідно з положення Договору № 01-11 здійснювались ним самим, а тому такі витрати не входять у вартість транспортних витрат та, відповідно, не відображалися при визначенні митної вартості товару. Вказане підтверджується довідкою щодо вартості перевезення від 08.10.2024 № 07.

Жодних обґрунтованих сумнівів щодо вказаних обставин та неможливості позивачем самостійно проводити навантажувальні-розвантажувальні роботи відповідачем не зазначено.

Твердження відповідача щодо самої суми вартості транспортних послуг та невідповідність їх витратам на транспортування за межами території України, на переконання суду є суб`ктивною оцінкою відповідача та не підтверджені жодними доказами. При цьому такі витрати визначені сторонами договору, а їх вартість підтверджуються вищенаведеними документами.

Отже, позивач надав до митного оформлення належні документи, що підтверджують розмір витрат, понесених позивачем на перевезення товару, а зауваження митного органу, зазначені в цій частині жодним чином не стосуються ціни, сплаченої позивачем за перевезення товару.

Посилання відповідача щодо ненадання всіх документів про транспортування товару не свідчить про удаваність правочину чи спростовує факт купівлі товару чи його поставку та не нівелює подані позивачем документи. На переконання суду позивачем подано всі документи щодо транспортування товару та підтверджували його вартість, які наявні в матеріалах справи.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Так, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст поданих декларантом документів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів Польщі інформації про не поставку позивачу товару продавцем чи несплати зазначеної суми коштів за нього.

В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору купівлі-продажу.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідач також не довів суду неможливість застосування ним попереднього методу визначення митної вартості товару. В оскаржуваному рішенні, не зазначено належні підстави щодо незастосування попереднього методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте всупереч вимогам вищенаведеної норми, рішення про коригування митної вартості товарів не містять такої інформації, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних товарів (як підставу незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів), а навести цінову інформацію з бази даних про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Таким чином, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Судом також встановлено, що згідно оскаржуваних рішень митна вартість товару - дзеркала скляні, у рамах або без рам, дзеркало 3 мм та 4 мм, 2250х3210 порівнювалась митним органом з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами. В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначена, що для коригування взято «Дзеркала скляні без рам» ідентичної торгової марки «ARTDIAME», з ідентичною країною походження- «EU», що ввозився на умовах поставки - FCA Slupia pod Kepnem, PL приблизно в тій же кількості, що і оцінюваний товар (22133 кг) – тобто ідентичний, на переконання відповідача, товар. Так джерелом інформації для коригування та визначення митної вартості слугувала митна декларація МД від 05.08.2024 №UA209170/2024/063797 – взята з бази митного органу, в той же час, другий методи визначення митної вартості товарів (стаття 59-63 Митного кодексу України) відповідачем не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари (статті 59, 60 Митного кодексу України), що є суперечливими та нелогічними між собою обставинами та свідчить про можливість застосування попереднього методу для визначення митної вартості, проте митним органом безпідставно визначено митну вартість товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (третій метод).

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість, яка визначена ним у розмірі 25 613,41 Євро, Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за третім методом, а саме, розмір скляних дзеркал, їх товщина, склад. При цьому відповідачем не зазначено чи митна вартість у декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не була вже скоригована.

У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2024 №UA205050/2024/000241/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2024 №UA205050/2024/000241/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветро" сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.