Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №300/3768/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. справа № 300/3768/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.05.2025 № 3742-3149/Р-02/8-0900/25; зобов`язати зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 28.03.1987 по 09.10.1991, з 09.10.1991 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 13.12.1996 та провести перерахунок пенсії з врахуванням цих періодів з дня її призначення, а саме з 05.02.2025.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при обчисленні розміру пенсії до страхового стажу не враховано періоди роботи з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 28.03.1987 по 09.10.1991, з 09.10.1991 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 13.12.1996, зазначені в трудовій книжці № НОМЕР_1 , оскільки трудова книжка заповнена з порушеннями Інструкції від 20.06.1974 №162, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України. Стверджує, що за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до його страхового (пільгового) стажу і на отримання пенсії з їх урахуванням. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу №300/3768/25.

Ухвалою суду залучено до участі у справі співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 28.03.1987 по 09.10.1991, оскільки записи в трудовій книжці завірені печаткою, не придатною для читання; з 09.10.1991 по 10.02.1995, оскільки відсутні номери наказів про прийняття та звільнення з роботи; з 11.02.1995 по 29.07.1996, оскільки відсутній номер наказу про прийняття на роботу; з 01.08.1996 по 13.12.1996, оскільки не читається рік у наказі про прийняття на роботу; з 14.12.1996, оскільки не читається дата прийняття на роботу, дата написана іншим чорнилом. Для зарахування зазначених періодів необхідно надати уточнюючі довідки, видані організаціями, в яких працював позивач, на підставі первинних документів за час виконання робіт, та довідки про перейменування організацій. До заяви від 06.03.2025 про призначення пенсії позивачем було надано уточнюючі документи за період 12.12.1996-17.05.2017. У зв`язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань заява від 06.03.2025 про призначення пенсії розглядалася на етапі призначення спеціалістами ГУ ПФУ в Одеській області. Вважає позовну вимогу ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.05.2025 № 3742-3149/Р-02/8-0900/25 є нікчемною та такою, що не підлягає до задоволення, тому що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виносилось жодного рішення про призначення чи відмову в призначенні/перерахунку пенсії позивачу. Також зазначає, що записи в трудовій книжці про прийняття на роботу та звільнення з роботи здійснюються на підставі відповідних наказів (розпоряджень) із обов`язковим зазначенням дати і номера таких документів. Інших документів, які б підтверджували періоди роботи з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 28.03.1987 по 09.10.1991, з 09.10.1991 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 13.12.1996, позивачем не надано, а тому правових підстав для зарахування спірних періодів роботи немає. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.35).

Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області також скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: за трудовою книжкою з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 28.03.1987 по 09.10.1991, оскільки записи завірені печаткою не придатною для читання; з 09.10.1991 по 10.02.1995, оскільки відсутні номери наказів про прийняття та звільнення з роботи; з 11.02.1995 по 29.07.1996, оскільки відсутній номер наказу про прийняття на роботу;- з 01.08.1996 по 13.12.1996, оскільки не читається рік в наказі про прийняття на роботу. Для зарахування зазначених періодів необхідно надати уточнюючі довідки, видані організаціями, в яких працював заявник, на підставі первинних документів за час виконання робіт та довідки про перейменування організацій. З 01.01.1999 року стаж зараховано за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.53)

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 05.02.2025 призначено пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (а.с.39).

Згідно розрахунку стажу страховий стаж позивача становить 32 роки 07 місяців 06 днів (а.с.41).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 02.05.2025 №3742-3149/Р-02/8-0900/25 повідомило позивача про те, що за результатом розгляду заяви від 06.03.2025 ГУ ПФУ в Одеській області ухвалено рішення про призначення пенсії за віком з 05.02.2025. До страхового стажу повторно не враховано періоди роботи, які зазначені у рішенні від 13.02.2025 ГУ ПФУ у Київській області про відмову в призначенні пенсії. В електронній пенсійній справі наявна сканкопія оцифрованої трудової книжки (дата реєстрації 26.08.2022) неналежної якості, яка не містить чіткого зображення повного складу тексту документа та його реквізитів (розмите зображення тексту, нечіткі відбитки печаток, частково обрізаний правий край, виправлення, дописані дати чорнилом іншого кольору, ніж відомості про прийом/звільнення з роботи). Періоди роботи, які зазначені у зверненні, з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 28.03.1987 по 09.10.1991, з 09.10.1991 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 13.12.1996, не було враховано до страхового стажу, оскільки трудова книжка заповнена з порушеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, а також її скан-копія є нечіткою (а.с.6).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі також - Закон №1058-IV).

За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що у разі відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

20.06.1974 постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №162, яка діяла в період з 04.01.1987 по 09.10.1991).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції №162 освіта – середня, середня спеціальна і вища – вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню чи незакінчену вищу освіту також може бути здійснена тільки на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу і т.п.). Професія чи спеціальність записуються в трудовій книжці на основі документа про освіту чи другого належного оформленого документа.

За змістом абзаців першого-третього пункту 2.13. Інструкції №162 у графі 3 розділу “Відомості про роботу” у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: “Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво” із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Згідно із пунктами 2.25, 2.26 Інструкції №162 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац 1 пункту 4.1. Інструкції № 162).

Аналогічні вимоги містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (надалі також - Інструкція №58, в редакції, чинній у періоди роботи позивача по 14.12.1996).

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції №58).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 2.16, 2.18 Інструкції №58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи, зокрема, про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у п.2.16. цієї Інструкції.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи (п.2.26 Інструкції №58).

Як видно із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 16.08.1982, ОСОБА_1 у спірний період:

- 04.01.1987 прийнятий на роботу до Кіровського ковальського заводу «Центрокуз» слюсарем-техніком, наказ № 1 від 04.01.1987;

- 27.03.1987 звільнений з роботи, наказ № 38 від 27.03.1987;

- 27.03.1987 прийнятий на роботу до Кіровського горкому ЛКСМ України за переведенням, рішення бюро від 11.03.1987 3ГК ЛКСМУБ-8;

- 09.10.1991 звільнений з роботи у зв`язку із переведенням, рішення бюро № 36 від 05.10.1991;

- 09.10.1991 прийнятий на роботу до Виконавчого комітету Кіровської міської ради, розпорядження міськвиконкому від 09.10.1991;

- 10.02.1995 звільнений з роботи у зв`язку із переведенням в УСНЗ соціальної служби молоді, розпорядження від 10.02.1995;

- 11.02.1995 призначено на посаду директора Центру соціальної служби молоді Кіровської міської ради, розпорядження від 10.02.1995;

- 29.07.1996 звільнений з роботи за власним бажанням, розпорядження № 3281 від 25.07.1996;

- 01.08.1996 прийнятий на роботу начальником відділу соціально-психологічної роботи до Коломийського районного центру соціальних служб для молоді, наказ № 86 від 31.07.1996;

- 13.12.1996 звільнений з роботи за власним бажанням, наказ № 115 від 13.12.1996.

Стосовно періодів роботи позивача з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 27.03.1987 по 09.10.1991, суд зазначає наступне.

Записи в трудовій книжці ОСОБА_1 про роботу в періоди з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 27.03.1987 по 09.10.1991 відповідають вимогам щодо заповнення трудової книжки, передбаченим Інструкцією № 162, оскільки містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду, на якій працював позивач, та відбиток печатки підприємства.

Судом встановлено, що записи № 7 трудової книжки позивача про звільнення 27.03.1987 з роботи із Кіровського ковальського заводу «Центрокуз» та № 10 про звільнення із Кіровського горкому ЛКСМ України завірені печаткою, відбиток якої недостатньо чітко ідентифікується.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що нечіткість відтиску печатки при завіренні запису про звільнення працівника, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення запису, не є підставою для не зарахування до стажу роботи працівника.

Тому, твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про наявність вказаних вище недоліків (нечіткий відтиск печатки) як підстави для не зарахування періодів роботи з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 27.03.1987 по 09.10.1991 до страхового стажу позивача, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Тому вказані періоди роботи з 04.01.1987 по 27.03.1987, з 27.03.1987 по 09.10.1991 має бути зарахований до страхового стажу роботи позивача.

Щодо періодів роботи з 09.10.1991 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, суд зазначає таке.

Підставою для незарахування зазначених періодів роботи стало те, що за період з 09.10.1991 по 10.02.1995 у трудовій книжці відсутні номери наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи, а за період з 11.02.1995 по 29.07.1996 - номер наказу про прийняття на роботу.

Як видно із записів трудової книжки позивача, 09.10.1991 ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Виконавчого комітету Кіровської міської ради на підставі розпорядження міськвиконкому від 09.10.1991, а 10.02.1995 позивача звільнено з роботи у зв`язку із переведенням в УСНЗ соціальної служби молоді згідно розпорядження від 10.02.1995. З 11.02.1995 його призначено на посаду директора Центру соціальної служби молоді Кіровської міської ради на підставі розпорядження від 10.02.1995. 29.07.1996 позивача звільнено з роботи за власним бажанням відповідно до розпорядження № 3281 від 25.07.1996.

Таким чином, записи трудової книжки №12, №15, №16 містять відомості про прийняття позивача на роботу, переведення, призначення на посаду та звільнення.

Сама по собі відсутність номерів розпоряджень у відповідних записах трудової книжки не спростовує факту роботи позивача у зазначені періоди, оскільки записи містять дати прийняття, звільнення та призначення на посаду, найменування установи, посаду, а також покликання на відповідні розпорядження, відтиски печаток установ.

При цьому запис від 10.02.1995 про звільнення позивача у зв`язку із переведенням та запис від 11.02.1995 про призначення його на посаду директора Центру соціальної служби молоді Кіровської міської ради узгоджуються між собою за датами та свідчать про безперервність трудових відносин позивача.

Отже, наявні у трудовій книжці записи у своїй сукупності містять достатні відомості для встановлення періодів роботи позивача з 09.10.1991 по 29.07.1996.

Щодо періоду роботи позивача з 01.08.1996 по 13.12.1996 суд зазначає наступне.

Підставою для незарахування зазначеного періоду стало те, що у відповідному наказі рік прийняття позивача на роботу не читається.

Як видно із записів трудової книжки позивача, 01.08.1996 ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду начальника відділу соціально-психологічної роботи до Коломийського районного центру соціальних служб для молоді на підставі наказу № 86 від 31.07.1996. 13.12.1996 позивача звільнено з роботи за власним бажанням згідно із наказом № 115 від 13.12.1996.

Разом із цим суд звертає увагу, що у трудовій книжці чітко зазначено дату прийняття позивача на роботу 01.08.1996, номер наказу № 86 та дату наказу 31.07.1996. Крім того, запис про звільнення позивача з роботи містить чітку дату - 13.12.1996, номер наказу № 115 та дату його видання 13.12.1996.

Отже, наведені у трудовій книжці відомості є узгодженими та дають можливість встановити період роботи позивача з 01.08.1996 по 13.12.1996. Обставина щодо нечитабельності року у наказі про прийняття на роботу судом не встановлена.

Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19.

Варто зазначити, що до страхового стажу роботи позивача зараховано період роботи з 12.12.1996 по 31.12.1998, а тому зарахуванню підлягає частина спірно періоду з 01.08.1996 по 11.12.1996 (а.с.41).

Із матеріалів справи слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 05.02.2025 призначено позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Однак, не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи.

Таким чином, незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до стажу позивача періоду роботи з 04.01.1987 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 11.12.1996 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.

Відповідно до пункту 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 №1566/11846 (надалі також - Порядок №22-1) у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу або засобами Порталу Дія.

Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Водночас матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача у визначений Порядком № 22-1 спосіб про необхідність подання додаткових документів, у тому числі сканкопії трудової книжки кращої якості.

У відповідності до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.

В цьому випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної у трудовій книжці позивача, що є порушенням вищезазначених норм.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2 Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Із вказаного слідує, що після реєстрації 06.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Саме Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при призначенні позивачу з 05.02.2025 пенсії за віком, протиправно не зарахувало до його страхового стажу спірний період роботи.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком та не зарахував до страхового стажу період роботи з 04.01.1987 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 11.12.1996, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини суд доходить висновку, що слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 05.02.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачу, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.01.1987 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 11.12.1996, з врахуванням проведених платежів.

Стосовно позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.05.2025 № 3742-3149/Р-02/8-0900/25, суд зауважує наступне.

Листом-відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.05.2025 №3742-3149/Р-02/8-0900/25 позивачу не відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу. У ньому лише повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області під час розгляду заяви позивача від 06.03.2025 про призначення пенсії не зараховано до страхового стажу спірні періоди роботи, а також наведено підстави такого незарахування.

Відтак, в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем згідно квитанції від 27.05.2025 №1222-2807-4262-3879 підтверджено сплату судового збору на суму 1211,20 гривень (а.с.28).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке не зарахувало до страхового стажу спірні періоди роботи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений судовий збір в сумі 847,84 грн (70 % задоволених позовних вимог).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 04.01.1987 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 11.12.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 05.02.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу період роботи з 04.01.1987 по 10.02.1995, з 11.02.1995 по 29.07.1996, з 01.08.1996 по 11.12.1996, з врахуванням проведених платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень 84 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ),

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область. 65012).

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.