Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №300/756/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. справа № 300/756/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення від 14.11.2025 №092750014191 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язати зарахувати до стажу роботи періоди роботи з 27.09.1983 по 29.08.1984, з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005, з 07.07.2006 по 31.08.2006 та з 01.10.2006 по 31.10.2006, 23.12.2004 по 11.05.2005 зазначені в трудовій книжці від 27.09.1983 НОМЕР_1 та періоди роботи зазначені у трудовій книжці від 03.04.2002 НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до ч. 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 07.11.2025.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є її трудова книжка. Лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків. Вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, оскільки неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Стверджує, що в трудовій книжці від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 містяться записи трудової діяльності в сільськогосподарському кооперативі імені Щорса. На підтвердження вказаних періодів роботи були надані довідки №331, №332 та інші документи. Також зазначає, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: роботи за записами трудової книжки від 03.04.2002 НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки дописана дата народження. Дата заповнення трудової книжки не відповідає періоду роботи. Для зарахування періоду роботи за записами трудової книжки необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких працювала позивач, на підставі первинних документів за час виконання роботи; за записами трудової книжки від 27.09.1983 НОМЕР_1 : роботи з 27.09.1983 по 29.08.1984, оскільки в записі про звільнення виправлено дату звільнення; роботи з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005, з 07.07.2006 по 31.08.2006 та з 01.10.2006 по 31.10.2006, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про роботу та сплату страхових внесків за вказані періоди; отримання виплати допомоги по безробіттю з 23.12.2004 по 11.05.2005, оскільки в записі про початок виплати допомоги по безробіттю виправлено номер наказу про початок виплати. Для зарахування періоду отримання допомоги по безробіттю необхідно надати уточнюючу довідку про періоди перебування на обліку в центрі зайнятості; за архівною довідкою від 03.11.2025 № Є-1345, виданою архівним відділом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради в Хмельницькій області, роботи в СГК «Губинський» за 1992-1993 роки, оскільки в книгах обліку трудового стажу і заробітку зазначено ім`я « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 », відсутні номер та дата наказів про прийняття/звільнення; за довідкою від 03.11.2025 № 332 роботи в КСП ім. Щорса за 1996-1997 роки, оскільки відсутні номер та дата наказів про прийняття/звільнення; за архівною довідкою від 31.10.2025 № 01-27/493, виданою комунальною установою «Оратівський трудовий архів» Оратівської селищної ради, роботи за 2000-2002 роки, оскільки відсутні номер та дата наказів про прийняття/звільнення. Просить у задоволенні позову відмовити (а. с. 56).

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 07.11.2025 у віці 60 років звернулася із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.7).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.11.2025 № 092750014191 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди за записами трудової книжки від 27.09.1983 НОМЕР_1 : роботи з 27.09.1983 по 29.08.1984, оскільки в записі про звільнення виправлено дату звільнення; роботи з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005, з 07.07.2006 по 31.08.2006 та з 01.10.2006 по 31.10.2006, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про роботу та сплату страхових внесків за вказані періоди; отримання виплати допомоги по безробіттю з 23.12.2004 по 11.05.2005, оскільки в записі про початок виплати допомоги по безробіттю виправлено номер наказу про початок виплати (для зарахування періоду отримання допомоги по безробіттю необхідно надати уточнюючу довідку про періоди перебування на обліку в центрі зайнятості); за архівною довідкою від 03.11.2025 № Є-1345, виданою архівним відділом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради в Хмельницькій області, - роботи в СГК «Губинський» за 1992-1993 роки, оскільки в книгах обліку трудового стажу і заробітку зазначено ім`я « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 », а також відсутні номер і дата наказів про прийняття / звільнення; за довідкою від 03.11.2025 № 332 - роботи в КСП ім. Щорса за 1996– 1997 роки, оскільки відсутні номер і дата наказів про прийняття / звільнення; за архівною довідкою від 31.10.2025 № 01-27/493, виданою комунальною установою «Оратівський трудовий архів» Оратівської селищної ради, - роботи за 2000– 2002 роки, оскільки відсутні номер і дата наказів про прийняття / звільнення. Страховий стаж становить 7 років 11 місяців 15 днів (а. с. 8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі також - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

За змістом частин 2, 3 статті 26 Закону 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Згідно із абзацом 1 частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Відповідно до пунктів 23 - 25 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до стажу роботи на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.

За змістом трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.09.1983 позивач у спірні періоди (а.с.72):

- 27.09.1983 прийнята на роботу касиром столової № 62 до Івано-Франківського комбінату громадського харчування, наказ № 152 від 27.09.1983;

- 03.10.1983 переведена молодшим продавцем кулінарного магазину столової № 57 – першого промоб`єднання, наказ № 154 від 03.10.1983;

- 29.08.1984 звільнена з роботи за власним бажанням, наказ від 28.08.1984 № 122;

- 23.12.2004 розпочата виплата допомоги по безробіттю, наказ від 23.12.2004 № НТ041223;

- 11.05.2005 припинено виплату допомоги по безробіттю, наказ № НТ 050511 від 11.05.2005.

Згідно із записами № 1 та № 3 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.09.1983, що містяться на аркуші 2 трудової книжки, позивач 27.09.1983 прийнята на роботу до Івано-Франківського комбінату громадського харчування (наказ № 152 від 27.09.1983), а 29.08.1984 звільнена з роботи (наказ № 122 від 28.08.1984). На записі про звільнення з роботи міститься відбиток печатки та підпис начальника відділу кадрів кулінарного магазину столової № 57 першого промоб`єднання.

Водночас у даті звільнення з роботи « 29.08.1984» наявні виправлення, а саме цифра « 2» обведена ручкою більш жирним шрифтом.

Суд зауважує, що вказане виправлення не перешкоджає однозначному встановленню дати звільнення, оскільки запис є чітким та зрозумілим.

Крім того, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 27.09.1983 зазначено, що наказ про звільнення видано 28.08.1984, тоді як датою звільнення позивача є 29.08.1984, тобто наступного дня після видання відповідного наказу.

Згідно із записами № 18 та № 19 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.09.1983, що містяться на аркуші 17 трудової книжки, позивачу 23.12.2004 розпочато виплату допомоги по безробіттю (наказ від 23.12.2004 №041223), а 11.05.2005 таку виплату припинено (наказ № НТ 050511 від 11.05.2005).

Водночас, за твердженням пенсійного органу, зазначений період не зараховано до страхового стажу, оскільки в записі про початок виплати допомоги по безробіттю виправлено номер наказу про початок виплати допомоги по безробіттю.

Суд зауважує, що у номері наказу про початок виплати допомоги по безробіттю наявне виправлення цифри « 4» на цифру « 5». Водночас суд звертає увагу, що номер наказу про припинення виплати допомоги по безробіттю також починається з цифр « 05», після яких зазначено рік, місяць (05) та число його видачі (11).

Тобто в номері наказу про початок виплати допомоги по безробіттю №041223 наявне виправлення року його видачі з « 05» на « 04», при цьому місяць та число залишаються незмінними.

Таким чином, характер зазначення номера наказів центром зайнятості узгоджується з відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 27.09.1983, а вказане виправлення не перешкоджає встановленню періоду початку отримання позивачем допомоги по безробіттю.

Крім того, відповідач долучив до відзиву на позов довідку Богородчанського управління Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 22.10.2025 № 4615-16.72/25-25, в якій, зокрема, зазначено, що 23.12.2004 розпочато виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю згідно з наказом № НТ041223 від 23.12.2004.

При цьому відповідачем не зазначено, з яких причин наведені у вказаній довідці відомості не були враховані під час вирішення питання щодо зарахування відповідного періоду до страхового стажу позивача.

Суд звертає увагу, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19.

Відтак період роботи позивача з 27.09.1983 по 29.08.1984 та період отримання допомоги по безробіттю з 23.12.2004 по 11.05.2005 мають бути зараховані до її страхового стажу.

Щодо періодів роботи позивача згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.09.1983 з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005, з 07.07.2006 по 31.08.2006 та з 01.10.2006 по 31.10.2006, суд зазначає наступне.

Підставою для незарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу позивача стало те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відсутня інформація про роботу та сплату страхових внесків за ці періоди.

За змістом трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 27.09.1983 ОСОБА_1 у періоди з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002 працювала в СВК «Мрія», з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005, з 13.06.2006 по 01.11.2006 у СТОВ «Джерело».

При цьому варто вказати, що згідно із розрахунком стажу роботи форми РС-право (стаж на право) періоди роботи з 07.07.2006 по 31.08.2006 та з 01.10.2006 по 31.10.2006 зараховано до стажу роботи позивача (а.с.68).

За змістом індивідуальних відомостей про застраховану особу (довідка форми ОК-5) наявні відомості про сплату страхових внесків за позивача у липні, серпні та жовтні 2006 року.

Відтак, у зарахування цих періодів роботи до страхового стажу позивача слід відмовити.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із статтею 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами 4 - 6, 9, 10 статті 20 Закону №1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв`язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Суд наголошує на тому, що позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості роботодавця по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії особи періодів її роботи у підприємця.

Отже, періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахував застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримував з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатив фактично роботодавець ці страхові внески, чи ні.

З огляду на наведене, суд зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством - страхувальником страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи у такого підприємця не повинна порушувати законі права та інтереси позивача, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, від 08.04.2022 у справі №242/1568/17, від 11.10.2023 в справі №340/1454/21.

Відтак, оскільки періоди роботи позивача з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005 підтверджені її трудовою книжкою, то повинні бути зараховані до страхового стажу позивача.

Відповідачем не надано суду доказів вини позивача у несплаті страхових внесків за спірні періоди роботи у періоди з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005.

Також, в матеріалах справи відсутні докази виконання пенсійним органом обов`язку передбаченого статтею 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в частині застосування адміністративних стягнень за несплату або несвоєчасну сплати страхових внесків.

Таким чином, до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Також за змістом оскаржуваного рішення до страхового стажу не зараховано період роботи за архівною довідкою від 31.10.2025 № 01-27/493, виданою комунальною установою «Оратівський трудовий архів» Оратівської селищної ради, роботу за 2000-2002 роки, оскільки відсутні номер і дата наказів про прийняття/звільнення.

Згідно з довідкою від 31.10.2025 № 01-27/493, у документах сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» в книгах обліку розрахунків з оплати праці ОСОБА_1 значиться працівником цього господарства, де зазначено її вихододні та заробітну плату за 2000– 2002 роки.

У спірному випадку суд враховує, що відомості про номери та дати наказів про прийняття і звільнення з роботи в сільськогосподарському виробничому кооперативі «Мрія» містяться в трудовій книжці позивача, яка досліджена судом вище в тексті рішення.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 від 27.09.1983, зокрема підтверджує період роботи позивача з 08.05.2001 по 23.10.2001 у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Мрія».

За таких обставин, пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005.

Щодо періодів роботи позивача, зазначених у трудовій книжці від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

За змістом пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема, стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 (надалі також – Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" – відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" – встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відповідних записів у ній, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

Згідно із записами в трудовій книжці від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 у період з 04.05.1991 по 20.11.1995 позивач була членом колгоспу «Губинський» (накази № 3 від 04.05.2002 та № 8 від 20.11.1995).

Згідно з довідкою архівного відділу Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 03.11.2025 № Є-1345, виданою ОСОБА_1 , вона у 1992-1993 роках працювала в СГК «Губинський», де встановлений мінімум людиноднів становив: у 1992 році - 240 (фактично відпрацьовано 127), а у 1993 році - 240 (фактично відпрацьовано 3) (а.с.33).

За змістом оскаржуваного рішення до страхового стажу не зараховано період роботи за архівною довідкою від 03.11.2025 № Є-1345, виданою архівним відділом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради в Хмельницькій області, роботу в СГК «Губинський» за 1992-1993 роки, оскільки в книгах обліку трудового стажу і заробітку зазначено ім`я « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 », а також відсутні номер і дата наказів про прийняття/звільнення.

Вказана архівна довідка від 03.11.2025 № Є-1345 містить підставу видачі, а саме книга обліку трудового стажу і заробітку працівників СГК «Губинський».

Тобто, вказана архівна довідка від 03.11.2025 № Є-1345 видана, з огляду на її зміст, на підставі первинних документів підприємства щодо оформлення трудових відносин, умов оплати праці позивача за 1992-1993 роки.

Щодо невідповідності власного імені позивача, яке зазначене в архівній довідці від 03.11.2025 № Є-1345 - «Анна» та імені позивача, яке вказане в паспортних даних - « ОСОБА_3 », то суд зазначає, що відповідальність за організацію ведення обліку робочого часу покладається на роботодавця, а тому формальні неточності в записах щодо власного імені ОСОБА_1 , які містяться в архівних документах, не можуть мати негативних наслідків для особи, щодо якої такі документи складені.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в архівній довідці вказано, що в книгах обліку трудового стажу і заробітку працівникам за 1991, 1994-1995 роки ОСОБА_1 відсутня, відомості про нарахування заробітної плати за 1991, 1994– 1995 роки на зберігання до архівного відділу не передавалися (а.с.33).

Також у відомостях трудової книжки позивача відсутня будь-яка інформація про встановлений мінімум трудоднів та про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату за період з 04.05.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1994 по 20.11.1995.

Водночас суд зазначає, що наявність помилки у зазначенні року наказу про прийняття позивача до членів колгоспу, а саме зазначення у трудовій книжці дати наказу № 3 як 04.05.2002 замість 04.05.1991 (дата прийняття на роботу 04.05.1991), сама по собі не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи до страхового стажу та позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення.

При цьому суд бере до уваги наявні у матеріалах справи записи трудової книжки та архівну довідку від 03.11.2025 № Є-1345, яка підтверджує роботу позивача у СГК «Губинський» у 1992– 1993 роках.

Як зазначалося судом вище по тексту рішення, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 04.07.2023 в справі №580/4012/19.

Водночас, відповідачем не доведено, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконувала встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві в спірний період.

Щодо твердження пенсійного органу про відсутність у довідці від 03.11.2025 № Є-1345 посилань на накази про прийняття і звільнення слід зазначити, що відповідні відомості в наявні в трудовій книжці від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 .

Отже, на переконання суду, вказані записи у трудовій книжці позивача від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 , архівна довідка від 03.11.2025 № Є-1345 підтверджують факт її роботи у колгоспі СГК «Губинський» з 04.05.1991 по 20.11.1995.

Також згідно із записами в трудовій книжці від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала за договором на обробітку та збиранні цукрових буряків у колгоспі імені Щорса с. Ладиги в такі періоди: з 11.05.1988 по 30.10.1988 (накази № 5 від 11.05.1988 та № 11 від 30.10.1988); з 03.05.1989 по 01.11.1989 (накази № 5 від 03.05.1989 та № 11 від 01.11.1989); з 10.05.1996 по 30.11.1996 (накази № 5 від 10.05.1996 та № 11 від 30.11.1996); з 12.05.1997 по 28.11.1997 (накази № 5 від 12.05.1997 та № 11 від 28.11.1997).

За змістом оскаржуваного рішення до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи за довідкою від 03.11.2025 № 332 роботу в КСП ім. Щорса за 1996-1997 роки, оскільки відсутні номер і дата наказів про прийняття/звільнення.

Згідно з довідкою сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ладиги», ОСОБА_1 у 1996-1997 роках дійсно працювала в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Щорса (а.с.13). Крім того, зазначена довідка містить дату видачі та посилання на відомості про нарахування та видачу заробітної плати за 1996-1997 роки, на підставі яких її видано.

В спірному випадку, згідно трудової книжки від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 , позивач працювала в КСП ім. Щорса за договором, тобто перебувала на роботі саме як працівник, а не як член колгоспу, оскільки працювала по договору, а тому вимоги про встановлення позивачу мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання такого мінімуму не стосуються вищевказаного періоду роботи ОСОБА_1 .

Щодо доводів пенсійного органу про відсутність у довідці від 03.11.2025 № 332 посилань на накази про прийняття та звільнення слід зауважити, що необхідна інформація міститься безпосередньо в трудовій книжці позивача від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 .

Також у пенсійній справі позивача наявні відомості про нарахування грошових коштів найманій бригаді за червень 1989 року, травень, червень, серпень та листопад 1996 року (а.с.36-44).

Суд звертає увагу, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

У спірному випадку відомості трудової книжки позивача від 03.04.2002 серії НОМЕР_2 підтверджують періоди її роботи в КСП ім. Щорса з 11.05.1988 по 30.10.1988, з 03.05.1989 по 01.11.1989, з 10.05.1996 по 30.11.1996 та з 12.05.1997 по 28.11.1997.

Водночас судом встановлено, що період роботи позивача в КСП ім. Щорса з 11.05.1988 по 30.10.1988, з 03.05.1989 по 01.11.1989 частково перетинається з періодом догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме з періодом з 19.03.1987 по 31.07.1989, який уже зараховано до страхового стажу позивача.

З огляду на те, що страховий стаж відповідно до абзацу дев`ятого частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховується в одинарному розмірі, період роботи, що припадає на час, який уже зарахований до страхового стажу на іншій підставі, повторному зарахуванню не підлягає.

Разом з тим частина періоду роботи позивача в КСП ім. Щорса, а саме з 01.08.1989 по 01.11.1989, не охоплюється періодом догляду за дитиною та не була зарахована до страхового стажу позивача на іншій підставі.

Отже, до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період роботи в КСП ім. Щорса з 01.08.1989 по 01.11.1989.

Таким чином, до страхового стажу роботи позивача слід зарахувати такі періоди: з 27.09.1983 по 29.08.1984 та з 04.05.1991 по 20.11.1995 в СГК «Губинський», з 01.08.1989 по 01.11.1989, з 10.05.1996 по 30.11.1996, з 12.05.1997 по 28.11.1997 в КСП ім. Щорса, період отримання допомоги по безробіттю з 23.12.2004 по 11.05.2005, періоди роботи з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

За приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.2 розділу IV Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі також - Порядок № 22-1) при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому, пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Управління Пенсійного Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Таким чином, орган Пенсійного фонду України у разі виявлення розбіжностей у поданих позивачем документах не був позбавлений можливості звернутися з відповідними листами та запитами до архівних установ, якими видано архівні довідки № Є-1345 від 03.11.2025, № 332 від 03.11.2025 та № 01-27/493 від 31.10.2025, з метою отримання додаткової інформації та, за наявності, первинних документів, на підставі яких зазначені архівні довідки були видані.

Тобто, у разі виникнення у відповідача сумнівів щодо ідентифікації позивача за відомостями, наведеними в архівних довідках № Є-1345 від 03.11.2025, № 332 від 03.11.2025 та № 01-27/493 від 31.10.2025, відповідач мав можливість витребувати в архівних установах додаткові документи та відомості, у тому числі первинні документи, на підставі яких видані зазначені довідки.

Однак матеріали справи не містять жодних доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на перевірку відомостей, зазначених у поданих позивачем документах, або на отримання додаткових документів для підтвердження відповідних періодів роботи.

Отже, відповідач, маючи право вимагати від підприємств, установ, організацій та інших осіб документи, необхідні для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію, таким правом не скористався.

З огляду на вказане вище суд висновує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області протиправно прийнято рішення від 14.11.2025 за №092750014191 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відтак, ефективним способом захисту порушеного права позивача в цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

За встановлених у справі обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 958,46 грн. (90% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.11.2025 за №092750014191.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 27.09.1983 по 29.08.1984 та з 04.05.1991 по 20.11.1995 в СГК «Губинський», з 01.08.1989 по 01.11.1989, з 10.05.1996 по 30.11.1996, з 12.05.1997 по 28.11.1997 в КСП ім. Щорса, період отримання допомоги по безробіттю з 23.12.2004 по 11.05.2005, періоди роботи з 08.05.2001 по 23.10.2001, з 08.05.2002 по 30.11.2002, з 28.05.2003 по 28.10.2003, з 12.05.2004 по 11.11.2004, з 16.05.2005 по 30.11.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 07.11.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 958,46 грн (дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 46 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.