Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №280/9708/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуСправа № 280/9708/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати постанову від 04.09.2026 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни Павлівни про закінчення виконавчого провадження № 81627165.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова від 04.09.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81627165 з виконання виконавчого листа № 280/1775/25 виданого 09.06.2026 Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 №3723-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду, є передчасною, протиправною та підлягає скасуванню. Рішення № 084050001935 про перерахунок пенсії не є вмотивованим і не ураховує висновки суду, викладені у судовому рішенні та не є свідченням його виконання. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 09 жовтня 2026 року о 13:50 год.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 24 вересня 2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на адресу відділу надійшла відповідь, з якої встановлено, що рішення суду фактично виконано, тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ, та прийнято вмотивоване рішення (переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1996 №3723-ХІІ, починаючи з 28.01.2025), з урахуванням висновків суду. 04.09.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №81627165 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірною та винесеною відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

На виконання ухвали відповідачем надані копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 81627165.

06 жовтня 2026 року позивачем надана заява про розгляд справи без його участі.

У судове засідання, призначене на 09 жовтня 2026 року, сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з`явились, у відповідності до положень ч.3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд здійснив подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року по справі № 280/1775/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

На примусовому виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №81627165, відкрите 31.07.2026, з примусового виконання виконавчого листа №280/1775/25.

04.09.2026 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Т.П. прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження № 81627165 з виконання виконавчого листа № 280/1775/25 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою із вимогою про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної постанови).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з пунктом 9 частинами першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вже встановив суд, у межах виконавчого провадження № 81627165 виконується виконавчий лист № 280/1775/25, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ, та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

Під час виконавчого провадження встановлено: згідно повідомлення боржника, рішення суду фактично виконано тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 №3723-ХІІ, та прийнято вмотивоване рішення (переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1996 №3723-ХІІ, починаючи з 28.01.2025), з урахуванням висновків суду.

Суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області фактично вчинено всі необхідні дії, спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення суду у справі № 280/1775/25, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень, а саме за наслідком повторного розгляду заяви відповідачем прийнято рішення про переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з 28.01.2025.

Оскаржуючи правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження, позивач не згоден з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не надало вмотивованого рішення щодо переведення замість первинного призначення пенсії, визначення стажу державної служби позивача 20 років станом на 01.05.2016, а також не пояснило встановлення її розміру не у сумі 60% заробітної плати, з урахуванням довідки № 17.1-653 від 03.04.2025.

При цьому, вищезазначені обставини не були предметом дослідження суду в рішенні від 09.06.2026 у справі №280/1775/25 та суд не зобов`язував Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до прийняття саме такого рішення.

Суд звертає увагу, що позивач оскаржуючи постанову відповідача посилається на необхідність примусового виконання рішення у такий спосіб і порядок, який не був визначений судом та фактично намагається вирішити новий спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.

Суд повторно вказує, що виконуючи рішення суду у справі № 280/1775/25, орган пенсійного фонду вчинив дії, які повністю відповідають змісту резолютивної частини рішення суду.

Враховуючи наведене, позивачем не спростовані встановлені державним виконавцем обставини фактичного виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сладь Тетяни Павлівни про закінчення виконавчого провадження № 81627165 є правомірною та не підлягає скасуванню, в зв`язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 287, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014; код в ЄДРПОУ 45798761).

Повне судове рішення складено 09.10.2026.

Суддя Б.В. Богатинський