Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №280/7210/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7210/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 16.01.1992 року по 12.03.1992 року та з 12.03.1992 року по 01.10.1993 року на підставі записів в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 21.05.2026 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 16.01.1992 року по 12.03.1992 року та з 12.03.1992 року по 01.10.1993 року на підставі записів в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що 21.05.2026 вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 16.01.1992 року по 12.03.1992 року в к-в «Омега» (запис 11-12 стор. 10-11 трудової книжки НОМЕР_1 ), та з 12.03.1992 року по 01.10.1993 року на посаді секретаря-діловода (запис 13-14 стор. 10-11 трудової книжки НОМЕР_1 ) на підставі трудової книжки серія НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів, чим порушив її права та законні інтереси. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що позивачу правомірно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів, оскільки з 16.01.1992 по 12.03.1992, оскільки запис про звільнення з роботи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 №58 та затвердженої Міністерством юстиції України 17 серпня 1993 за №110 (в записі №12 міститься виправлення в даті звільнення); з 12.03.1992 по 01.10.1993, оскільки наявне виправлення в даті звільнення, яке не завірені належним чином (в записі №14 виправлено рік звільнення). З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

21.05.2026 позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 16.01.1992 року по 12.03.1992 року в к-в «Омега» (запис 11-12 стор. 10-11 трудової книжки НОМЕР_1 ), та з 12.03.1992 року по 01.10.1993 року на посаді секретаря-діловода (запис 13-14 стор. 10-11 трудової книжки НОМЕР_1 ) на підставі трудової книжки серія НОМЕР_1 .

Позивач, не погодившись з правомірністю бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, з відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу таких періодів:

з 16.01.1992 по 12.03.1992, оскільки запис про звільнення з роботи внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993 №58 та затвердженої Міністерством юстиції України 17 серпня 1993 за №110 (в записі №12 міститься виправлення в даті звільнення);

з 12.03.1992 по 01.10.1993, оскільки наявне виправлення в даті звільнення, яке не завірені належним чином (в записі №14 виправлено рік звільнення).

Суд зазначає, що згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, чинним законодавством передбачено підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Суд зазначає, що дійсно записи в трудовій книжці за спірні періоди містять недоліки, а саме у записі з 16.01.1992 по 12.03.1992 міститься виправлення в даті звільнення, а за період з 12.03.1992 по 01.10.1993 - в записі №14 виправлено рік звільнення.

Разом з тим, суд зазначає, що такі недоліки у оформленні трудової книжки позивача не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу, оскільки обов`язок належного ведення трудової книжки покладено на роботодавця.

Працівник не може нести відповідальність за порушення порядку ведення його трудової книжки та бути з зазначеної причини позбавлений конституційного права на соціальне забезпечення.

Також, суд вважає за необхідне вказати на те, що вищевказаний недолік у оформленні трудової книжки є формальним та таким, що жодним чином не перешкоджають можливості перевірити та підтвердити факти зайнятості позивача протягом спірних періодів.

Суд зазначає, що недоліки оформлення трудової книжки мають не суттєвий характер, а саме стосуються наведення певних дат, які у цілому не перешкоджають можливості підтвердити факт роботи протягом спірних періодів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до страхового стажу спірних періодів.

Щодо дати з якої позивачу необхідно провести перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Позивач звернулася за перерахунком пенсії 21.05.2026, а відповідно перерахунок пенсії, відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058, повинен здійснюватися з 01.06.2026.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 16.01.1992 року по 12.03.1992 року та з 12.03.1992 року по 01.10.1993 року на підставі записів в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.06.2026 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 16.01.1992 року по 12.03.1992 року та з 12.03.1992 року по 01.10.1993 року на підставі записів в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова