Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №280/3725/26
Суддя: Бойченко Юлія Петрівна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12 жовтня 2026 рокуСправа № 280/3725/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
22.04.2026 Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у поверненні позивачу збору у сумі 14 730,00 грн;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підготувати та подати до органу Державної казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору у розмірі 14 730,00 грн на наступні реквізити: IBAN НОМЕР_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі – продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі – продажу. Водночас, позивач не є платником такого збору, оскільки є особою, яка придбавала житло вперше. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору, проте отримала відмову. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі № 280/3725/26; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. від 08.05.2026 № 25359), в якому зазначено, що платником збору є ОСОБА_1 , проте заява про повернення коштів надана від імені ОСОБА_2 . Крім того, до заяви не надані документи, передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, а саме відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та довідка про невикористання житлових чеків для приватизації з усіх місць проживання після 1992 року. Звертає увагу суду, що довідка, додана позивачем до позовної заяви, видана відділом Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області 17.04.2026 за № 0454/18-40, тобто після звернення 24.02.2026 із заявою до Головного управління. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
08.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 25388), в якій вона заперечує проти доводів відповідача.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна – квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 04.03.2025, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Ю.А. та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером № 535.
04.03.2025 позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 14 730,00 грн (1% вартості придбаного майна), що підтверджується копією квитанції від 04.03.2025 № 7F7D-04032025/7673700.
ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову, оформлену листом від 20.03.2026 № 0800-0605-8/24658.
Судом із свідоцтва про шлюб від 04.04.2024 серії НОМЕР_3 установлено, що « ОСОБА_3 » є дошлюбним прізвищем позивача.
Вважаючи, що має право на повернення вказаної суми, оскільки придбавала житло вперше, ОСОБА_1 звернулася до суду із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (тут і надалі – у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), а питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі – Порядок № 1740).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзаци 1 та 4 пункту 15-3 Порядку № 1740 передбачають, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Приписами підпунктів «в» та «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 визначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
У постанові від 05.11.2025 у справі № 340/3681/24 Верховний Суд зазначив, про те, що фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Також у вказаній постанові Верховний Суд вказав про те, що якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Отже, особа, яка не скористалась своїм правом на подання заяви та документів, визначених підпунктами «в» та «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 до нотаріуса, не втрачає свого права на пільги зі сплати збору та можливість його повернення в установленому законом порядку.
Однак, у спірному випадку наявність такої пільги має бути підтверджена документами, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, а саме: відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, тобто довідками з місць проживання (після 1992 року).
Також, слід звернути увагу на те, що у вказаній нормі розкрито поняття особи, яка придбаває житло вперше, а саме те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач подала відповідачу заяву разом із документами, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, перелік яких визначений Порядком № 1740.
Надана до матеріалів справи довідка відділу Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 0454/18-40 виготовлена 17.04.2026, тобто вже після звернення позивача до відповідача. Відповідно, така довідка не могла бути надана відповідачу разом із заявою.
Крім того, позивач звернулася до відповідача як « ОСОБА_2 », хоча прізвище на « ОСОБА_4 » змінила ще 04.04.2024, тобто до придбання об`єкту нерухомості та сплати збору.
Отже, при зверненні до органу Пенсійного фонду позивачем не дотримано вимоги Порядку № 1740 щодо подання повного пакету документів.
Водночас, позивач не позбавлена права повторно звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з питання повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі – продажу нерухомого майна у розмірі 14 730,00 грн, із наданням повного пакету документів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 12.10.2026.
Суддя Ю.П. Бойченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua