Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №280/9612/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 280/9612/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, що полягають у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років. Позивач брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення бойових дій та отримав поранення, пов`язані із захистом Батьківщини. За таких обставин вважає, що має право на отримання одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 05.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/9612/25 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 13.01.2026 № 2276) послався на те, що 18.10.2025 комісією щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 розглянуто звернення представника позивача та оформлено протокол за № 3, відповідно до якого комісією відмовлено у його задоволенні, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не підтверджена його безпосередня участь у бойових діях, як це передбачено в Постанові КМУ від 11.02.2025 № 153. Щодо використання Довідки за формою Додатку № 6 для підтвердження безпосередньої участь в бойових діях вказує, що дана довідка має назву «Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України». Жодного посилання на підтвердження участі особи у бойових діях така довідка не містить. Також, на підтвердження наявності підстав для виплати одноразової грошової винагороди в повному обсязі, у зв`язку з пораненням, позивач долучає до позовної заяви Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, за формою первинної облікової документації № 027/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.02.2012 № 110. Однак, саме постанова військово-лікарської комісії є тим документом, який встановлює причинний зв`язок між отриманими військовослужбовцями захворюваннями, пораненнями, контузіями, травмами, каліцтвами та одержання їх під час захисту Вітчизни, яку позивачем ані до заяви про виплату, ані до позовної заяви не додано. Просить у задоволенні позову відмовити.

Також, 13.01.2026 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 2278) про поновлення строку на подання відзиву, обґрунтоване тим, що Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України залучена до виконання бойових завдань.

Згідно частин першої, четвертої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Дослідивши повідомлені військовою частиною обставини, суд визнає поважними причини пропуску строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та поновлює такий строк.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призваний на військову слжубу 27.09.2023 в/ч НОМЕР_4 . У в/ч НОМЕР_2 НГУ перебуває на військовій службі з 25.01.2025, що підтверджується витягом із послужного списку та довідкою відповідача від 11.08.2025 № 7048.

Згідно довідки від 08.08.2025 № 3216, виданої в/ч НОМЕР_5 , позивач у періоди з 19.11.2023 по 12.12.2023, з 27.12.2023 по 12.01.2024, з 13.01.2024 по 26.01.2024, з 07.02.2204 по 05.03.2024 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Мар`їнській територальній громаді Покровського району Донецької області.

Довідкою відповідача (б/д, б/н) підтверджується, що позивач у період з 25.01.2025 по 31.01.2025 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

Згідно протоколу засідання комісії щодо розгляду документів стосовно можливості виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2025 № 3, на розгляд комісії надійшов адвокатський запит адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1 , стосовно рішення щодо виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та змін, внесених ПКМУ № 942 від 30.07.2025. До адвокатського запиту додано: фотокопію паспорта громадянина України, фотокопію УБД, виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, копію службової картки, копії первинної медичної карти за 26.01.2024, за 12.12.2023, копію наказу командира в/ч НОМЕР_4 від 15.04.2024 № 537 «Про результати службового розслідування», витяги із наказів командира в/ч НОМЕР_5 від 11.11.2023 № 317, від 18.12.2024 № 360, копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, лист від в/ч НОМЕР_5 від 03.08.2025 вих. № 1634/17778 про надання пакету документів для отримання ОГД.

З наданих документів з`ясовано, що солдат ОСОБА_1 у період загальною кількістю 83 дні брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, в районі Мар`їнської територальної громади Покровського району Донецької області.

Документів, які б підтверджували безпосереднє ведення бойових дій солдатом ОСОБА_1 , до адвокатського запиту не додано.

З документів, доданих до адвокатського запиту, з`ясовано, що наказом командира в/ч НОМЕР_4 від 15.04.2024 № 537 «Про результати службового розслідування» за порушення військової дисципліни, а саме за самовільне залишення частини з 07.45 20.03.2024 до моменту видання цього наказу солдату ОСОБА_1 оголошено сувору догану.

01.02.2025 о 08.00 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив ПТД в районі н.п. Слов`янка Покровського району Донецької області, 30.05.2025 був затриманий, службове розслідування триває.

За час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 НГУ до адміністративної відповідальності не притягався.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого встановлено, що ОСОБА_1 , проходив стаціонарне лікування у період з 27.01.2024 по 07.02.2024 з діагнозом ВТ, АБТ, решта діагнозів написана нерозбірливо. З первинної медичної карти, виданої в/ч НОМЕР_5 , установлено, що 12.12.2023 ОСОБА_1 отримав вогнепальне-бойове поранення. З первинної медичної карти, виданої в/ч НОМЕР_5 , установлено, що 26.01.2024 ОСОБА_1 отримав бойове поранення. Інших документів за напрямком медтичної служби не надано.

Періоди безпосередньої участі у бойових діях підтверджуються виключно на основі визначеного переліку документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів тощо.

Довідка, зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, містить інформацію про участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Проте, ця Довідка не є документом, що підтверджує безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для цілей виплати винагороди згідно з постановою.

Зважаючи на це, періоди, вказані в Довідці, не можуть бути використані як підстава для нарахування винагороди, оскільки вони включають як періоди безпосередньої участі у бойових діях, так і інші періоди, за які виплата не передбачена.

З наданих на розгляд комісії документів не вбачається, що військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. Отже, ухвалено відмовити у включенні позивача до наказу про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн.

Наведені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 № 40/2026, від 27.04.2026 № 342/2026, від 13.07.2026 № 596/2026.

З метою підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі – Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Зазначена постанова набрала чинності 13.02.2025.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 153, учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови № 153 громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

За правилами абзацу 5 пункту 4 Постанови № 153, військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Тобто, Постанова КМУ № 153 і затверджений нею Порядок регламентують виплату одноразової грошової винагороди громадянам України віком від 18 до 25 років, які проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях.

При цьому, кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди є одночасна сукупність таких факторів як:

1) належність до числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2) прийняття або призов на військову службу під час воєнного стану до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років;

3) проходження військової служби;

4) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою; або безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153 у зв`язку із наявністю захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон);

5) відсутність: притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше разів - до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або діючих дисциплінарних стягнень.

Отже, суд наголошує, що законодавець у Постанові № 153 чітко окреслив коло суб`єктів, на яких розповсюджується дія даного експериментального проекту.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди у зв`язку із тим, що він не брав безпосередню участь у бойових діях, а приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Суд зазначає, що Постанова № 153 не містить спеціальної форми довідки про підтвердження участі військовослужбовця саме у бойових діях.

Форма довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Додаток 6) визначена Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.

У свою чергу, на початковому етапі реалізації експериментального проекту Міністром оборони України видано Доручення від 20.02.2025 № 999/уд (далі -Доручення № 999/уд).

Проте, за результатами подальшого реформування та внесення змін до Постанови № 153, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 26.09.2025 № 5601/уд (далі - Доручення № 5601/уд). При цьому, відповідно до пункту 9 цього Окремого доручення, попереднє Доручення від 20.02.2025 № 999/уд визнано таким, що не застосовується з 7 серпня 2025 року.

Дорученням № 5601/уд відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року № 942) (далі - Постанова) передбачено виплату:

- одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби громадянами України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі - Допомога);

- одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.

Право на Винагороду мають виключно громадяни України, які до набрання чинності Постанови (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025, з числа осіб: - рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; - які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; - які проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант"; - які проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Також право на Винагороду мають військовослужбовці з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, що відповідають умовам Постанови, яким після набрання чинності Постанови (13.02.2025) присвоєно офіцерське звання.

Іншим військовослужбовцям офіцерського складу (окрім тих категорій, які перелічені вище) Винагорода не виплачується.

Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни (пов`язаних із захистом Батьківщини), або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), Винагорода виплачується в повному обсязі.

Виплата Винагороди не здійснюється військовослужбовцям, які притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився (далі – випадки притягнення до відповідальності).

Цим же дорученням, зобов`язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, зокрема:

а) провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців (у тому числі, які після 13.02.2025 загинули (померли) або були звільнені зі служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ)) та не отримали Винагороду, за результатами аналізу скласти контрольні списки;

б) провести серед цих військовослужбовців роз`яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди;

в) організувати роботу, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до інших військових частин (установ), в яких проходили службу військовослужбовці або до яких вони відряджались для виконання бойових (спеціальних) завдань, щодо:

- створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення (при цьому обов`язково врахувати, що довідка зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та довідка за формою, наведеною у додатку № 1 окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/3, не є документами, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях лише в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки ці довідки також підтверджують участь в інших місцях виконання завдань);

- документального підтвердження відсутності (наявності) у вказаних військовослужбовців випадків притягнення до відповідальності;

- з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон);

- в п`ятиденний термін здійснити оформлення (надання) довідок за формою, що додається (Додаток 1), в тому числі за запитами з інших військових частин, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (у разі розформування військової частини (установи) оформлення (надання) довідок покладається на військову частину (установу), яка визначена правонаступником, інформація в довідці в даному випадку зазначається за наявності підтверджуючих документів).

Витяги (копії) бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових, навігаційно-вахтових, навігаційних журналів) або журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень, рапортів (донесень) командирів підрозділів (груп), кораблів (суден), катерів про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій, а також рапортів самих військовослужбовців не вимагати.

Також Дорученням № 5601/уд зобов`язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування Винагороди та Допомоги (далі - попередня перевірка) протягом трьох днів з дати отримання підтверджуючих документів.

Отже, у контексті застосування приписів Постанови № 153 необхідно розмежовувати правову категорію «безпосередня участь у бойових діях» від правової категорії «безпосередня участь у забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України».

Особиста участь військовослужбовця у заходах із забезпечення оборони України без виконання саме бойових завдань не є правовою підставою для виникнення права на виплату за Постановою № 153. Тільки особиста та безпосередня участь конкретного військовослужбовця у бойових діях у межах визначених бойових районів створює належні підстави для отримання Винагороди.

Щодо належності та допустимості доказів у цій категорії справ слід зазначити, що Окремим дорученням № 5601/уд затверджено уніфіковану форму Довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях (Додаток 1), в якій відображається сумарна (обчислена поденно) кількість днів такої участі.

Зазначена Довідка є єдиним підсумковим документом військового обліку, що підтверджує наявність у військовослужбовця необхідного бойового стажу та виступає безпосередньою підставою для нарахування Винагороди.

Жодні інші облікові, розпорядчі чи фінансові документи військової частини, за відсутності оформленої у встановленому порядку Довідки за формою Додатку 1, не можуть виступати самостійним та беззаперечним підтвердженням наявності у військовослужбовця права на отримання одноразової винагороди у розмірі 1 млн гривень.

Особиста та безпосередня участь конкретного військовослужбовця у забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не створює підстав для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Факт перебування у районах проведення заходів оборони створює лише передумови для проведення військовою частиною перевірки, однак сам по собі не підміняє належним чином оформлену Довідку про безпосередню участь у бойових діях за формою Додатку 1 до Окремого доручення № 5601/уд.

Таким чином позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у спірний період.

Також, не надано постанови військово-лікарської комісії, що підтверджує причинний зв`язок отриманих поранень із захистом Вітчизни (Батьківщини).

На думку суду, діючи як суб`єкт владних повноважень, Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України, дотримуючись приписів Постанови № 153, правомірно відмовила позивачу у виплаті зазначеної одноразової грошової винагороди.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 12.10.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко