Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №260/6484/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6484/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), якою, з врахуванням ухвали щодо відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог, просить суд: « 1. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.08.2026 № 6166 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 . 2. Визнати протиправним та скасувати наказ (витяг з наказу) начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.08.2026 № 762-ОС у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та поставлення його на всі види забезпечення. 3. Зобов`язати прийняти рапорт про звільнення з військової від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_6 ) та видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та зняти його з усіх видів забезпечення на підставі абз. 13, п. 3 ч. 12 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу». 4. Зобов`язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів у відповідності до положень Наказу МОУ № 170. 5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняти на військовий облік ОСОБА_1 та надати достатньо часу і не перешкоджати в належній реалізації права на відстрочку. 6. Вирішити питання про розподіл то компенсацію судових витрат на користь громадянина ОСОБА_1 ».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у задоволенні клопотання про залучення до участі у даній справі співвідповідача було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року у було залучено до участі у даній справі співвідповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову було відмовлено.

В обґрунтування позову указано, що оскаржувані накази є протиправними, а їх подальше виконання порушує основоположні права, свободи та законні інтереси позивача. В обґрунтування незаконності оскаржуваних наказів зазначено про те, що позивач звернувся до із заявою про надання відстрочки на підставі статті 23 частити 1 пункту 13 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», у зв`язку необхідності догляду за матір`ю, що є особою з інвалідністю ІІ групи. Проте відповідачами всупереч волі позивача здійснено заходи щодо його призову на військову службу. Належним способом захисту порушених прав позивача, на його думку, є необхідність, у тому числі, зобов`язання здійснити дії щодо звільнення позивача від проходження військової служби, розгляду рапорту про звільнення та вчинення дій щодо перевірки сімейного стану військовослужбовця та відповідної особи.

Відповідачем Військовою частиною НОМЕР_6 подано до суду відзив, у якому суб`єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказано про правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішень. Зокрема, зазначено, що позивачем не наведено жодних обставин та підстав, підтверджених доказами, які б вказували на протиправність дій посадових осіб військової частини НОМЕР_6 . Окрім того, вказав, що позивач не звертався до командира військової частини НОМЕР_6 із жодною заявою, рапортом чи іншим зверненням, на яке відповідач мав би прийняти рішення. Відповідач не приймав щодо позивача жодного рішення, яке б відмовляло йому у реалізації будь-якого права. За таких умов спір між позивачем та відповідачем у розумінні статті 5 КАС України взагалі відсутній. Окрім того 01 вересня 2026 року позивач вибув в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що чинним законодавством не передбачено звільнення з військової служби шляхом прийняття рішення чи виключення зі списків особового складу військової частини чи скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації, в частині призову на військову службу під час мобілізації до військової частини. Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі, було надіслано ІНФОРМАЦІЯ_1 з використанням системи ЄСІТС та доставлено в електронний кабінет 10 вересня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 55).

У встановлений судом строк зазначеним відповідачем відзив на позовну заяву не надано. Також такий відзив відсутній і на час ухвалення рішення суду.

Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.

Згідно із статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з ЄДРПВР AITC «Оберіг» ОСОБА_1 користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частити 1 пункту 13 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». 01 серпня 2026 року комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_8 було анульовано відстрочку позивачу у зв`язку із закінченням дії відстрочки (а.с. 12).

07 серпня 2026 року позивач звернувся до Виконавчого комітету Хустської міської ради із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. (а.с. 40).

07 серпня 2026 року позивач пройшов військово-лікарську комісію та відповідно до довідки № 2026-0807-1342-1383-0, визнаний придатним до військової служби (а.с.а.с. 10, 11).

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6166 від 07 серпня 2026 року "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації", позивача з 07 серпня 2026 року було призвано на військову службу під час мобілізації (а.с. 9).

Відповідно до витягу із наказу командира начальника (в. о. начальника) ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 10 серпня 2026 року № 762-ОМ позивача з 08 серпня 2026 року зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення (а.с. 41). Підставою для зарахування зазначено: поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 серпня 2026 року № 12/1/6189, довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 серпня 2026 року за № 281120219361524000016/1.

Відповідно до витягу з наказу № 533-ОС від 01 серпня 2026 року позивача було зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (а.с. 81). Підставою такого зарахування зазначено наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 серпня 2026 року за № 1711-ОС, припис в/ч НОМЕР_6 від 31 серпня 2026 року за № 692-П/2142.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 частиною 1 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, якій діє до теперішнього часу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту – Закон України № 3543-XII).

Статтею 23 Закону України №3543-XII визначений вичерпний перелік підстав для надання деяким категоріям військовозобов`язаних відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову або підпадають під умови відстрочки від призову, необхідно надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб`єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.

Зокрема, статтею 23 частиною 1 пунктом 13 Закону України №3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу, відповідно до статті 23 частини 1 пункту 13 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки визначає «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Відповідно до пунктів 56-57 Порядку № 560, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Військовозобов`язані, яким надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у разі виникнення нових підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мають право звернутися із заявою про надання відстрочки за іншою підставою (далі – переоформлення відстрочки). Подання такої заяви не припиняє дії чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до прийняття комісією відповідного рішення, крім випадків, коли чинна відстрочка підлягає скасуванню. У разі переоформлення відстрочки раніше надана такому військовозобов`язаному відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, строк дії якої не закінчився, вважається такою, що втратила чинність, з дня внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про переоформлену відстрочку. У разі прийняття комісією рішення про відмову у переоформленні відстрочки чинна відстрочка зберігає свою дію до закінчення визначеного строку. Для розгляду питань надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання/переоформлення адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Для розгляду питань надання/переоформлення військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку. Питання надання/переоформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації особам, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначеним у підпунктах 1, 16-23 пункту 1 та пункті 5 додатка 5, комісією не розглядаються.

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання/ переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); адресу електронної пошти; контактний номер телефону; наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (для заяв про переоформлення відстрочки). Військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів подають заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4особисто на ім`я голови комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі за місцем перебування на військовому обліку. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Поряду подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відсточки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 року № 1364. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання/переоформлення відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання/ переоформлення відстрочки або відмову у її наданні/переоформлені. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні/переоформленні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови. У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7. У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання/переоформлення відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Відповідно до пункту 63 Порядку № 560, військовозобов`язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання/переоформлення відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Як свідчить зміст пункту 63 абзацу 2 Порядку №560, лише у разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Тобто направлення військовозобов`язаного на медичний огляд для визначення придатності до військової служби відбувається у разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки.

Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов`язаний має право на особисте подання через центри надання адміністративних послуг на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Судом встановлено, що 07 серпня 2026 року позивач особисто звернувся до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Хустської міської ради із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі (а.с. 40).

В той же час, згідно з довідкою № 2026-0807-1342-1383-0 позивач 07 серпня 2026 року пройшов військово-лікарську комісію та відповідно визнаний придатним до військової служби (а.с.а.с. 10, 11).

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6166 від 07 серпня 2026 року "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації", позивача з 07 серпня 2026 року було призвано на військову службу під час мобілізації та відповідно до поіменного списку № 12/1/6189 відправлено до військової частини НОМЕР_6 (а.с. 9).

Оскільки направлення військовозобов`язаного на медичний огляд для визначення придатності до військової служби відбувається, у спірному випадку, лише у разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки, то саме проходження військово-лікарської комісії є протиправним, а відтак й наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6166 від 07 серпня 2026 року "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є протиправним

Окрім того, Верховний Суд в постанові від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22 визначив підходи щодо застосування принципу «легітимних очікувань» (legitimate expectations):«… 75. Також колегія суддів зазначає, що поняття «легітимні очікування», головним чином походять від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання. 76. Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. 77. Принцип легітимних очікувань властивий, головним чином, для публічно-правових спорів, що вирішуються адміністративними судами, оскільки у сукупності з принципами правової визначеності та належного урядування створює надійну основу для гарантування реалізації в Україні основної ідеї/мети системи адміністративних судів, а саме, захисти «малої людини» від «великої держави», в особі її багаточисленних суб`єктів владних повноважень, які наділені множинністю повноважень та низкою механізмів владного примусу. 78. Легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм; не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги). 79. Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права…».

В зв`язку з наведеним, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6166 від 07 серпня 2026 року в частині призову позивача на військову службу не відповідає вимогам статті 2 частини 2 КАС України, оскільки винесений відповідачем не на підставі, не у спосіб, визначений законодавством та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2025 року за № 178, викладено в новій редакції Інструкцію з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2017 року № 468 (далі по тексту Інструкція № 468).

Відповідно до пункту 4, глави 2 Розділу I Інструкції № 468, зарахування до списків особового складу військовослужбовців, які прибули до органу Держприкордонслужби, здійснюється наказом по особовому складу у день їх прибуття. Наказ по особовому складу про зарахування до списків особового складу військовослужбовців, які прибули до органу Держприкордонслужби у вихідні, святкові, неробочі дні, видається в перший робочий день, військовослужбовці зараховуються до списків особового складу з дня їх прибуття. Підставою для видання наказу про зарахування військовослужбовців до списків особового складу органу Держприкордонслужби є, зокрема: іменні списки та мобілізаційне розпорядження, документи, що посвідчують особу військовослужбовців для військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, на підставі наказу командира начальника (в. о. начальника) ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 10 серпня 2026 року № 762-ОМ позивача з 08 серпня 2026 року (перший робочий день) зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення (а.с. 41).

Відповідно до витягу з наказу №533-ОС від 01 серпня 2026 року позивача, з 01 вересня 2026 року було зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (а.с. 81).

Тобто, з дня відправлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 10 серпня 2026 року, а з 01 вересня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), позивач став військовослужбовцем, розпочав проходження військової служби, виконання відповідних посадових обов`язків та отримання грошового забезпечення.

Варто вказати, що після видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу від № 533-ОС від 01 серпня 2026 року про зарахування позивача до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), з 01 вересня 2026 року, оскаржуваний наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 10 серпня 2026 року № 762-ОМ вже реалізовано, а тому його скасування не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 10 серпня 2026 року № 762-ОМ в частині зарахування позивача до списків особового складу, задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання прийняти рапорт про звільнення з військової від ОСОБА_1 та зобов`язання видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та зняти його з усіх видів забезпечення, суд зазначає наступне.

Виходячи з встановлених судом обставин позивачем не доведено, що ним подавався до відповідачів рапорт про звільнення з військової служби з відповідними додатками, рішення про відмову у звільненні щодо нього не приймалося і не оскаржується, у зв`язку чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Окрім того, як судом було встановлено, що з 01 вересня 2026 позивач вибув в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , а відтак спір між позивачем та військовою частиною НОМЕР_6 у розумінні статті 5 КАС України відсутній.

Доказів звернення позивача до начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 з рапортом про звільнення з військової служби до суду не надано, а відтак відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити позивача на обліку військовозобов`язаних та надати достатньо часу і не перешкоджати в належній реалізації права на відстрочку, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки скасування оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень в даній справі анулює їх юридичні наслідки саме для цих взаємин. Учасники справи повертаються до того стану, який існував до прийняття оскаржуваних наказів в межах задоволеної частини позову.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання комісію при ІНФОРМАЦІЯ_9 провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів у відповідності до положень Наказу МОУ № 170, суд вважає за необхідне відмовити, у зв`язку із тим, що це питання не є спірним, оскільки повинно вирішуватися у випадку наявності права на відстрочку (оскарження поведінки суб`єкта у випадку розгляду питання щодо наявності права на відстрочку) або у випадку наявності права на звільнення з військової служби.

Разом з тим суд зазначає, що право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

В даному випадку, вказана вимога, на думку суду, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6166 від 07 серпня 2026 року "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині призову на військову службу ОСОБА_1 під час мобілізації.

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко