Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/26613/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/26613/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНОТОРГ” про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

28 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНОТОРГ”, яким просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНОТОРГ” (ЄДРПОУ 43810320) до бюджету у розмірі 44 200,00 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНОТОРГ” та має незаявлений до суду податковий борг на суму 44 200,00 грн., а саме:

Заборгованість з акцизного податку на пальне (код БК 14021900), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 44 200,00 грн, згідно:

Податкового повідомлення-рішення від 10.08.2023 № 21938/09-05 на суму 340,00 грн (штрафні санкції);

Податкового повідомлення-рішення від 19.02.2024 № 7784/0905 на суму 23460,00 грн (штрафні санкції);

Податкового повідомлення-рішення від 17.05.2024 № 27070/0905 на суму 5100,00 грн (штрафні санкції);

Податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 № 58504/0905 на суму 4080,00 грн (штрафні санкції);

Податкового повідомлення-рішення від 24.12.2024 № 77217/0905 на суму 4080,00 грн (штрафні санкції);

Податкового повідомлення-рішення від 26.02.2025 № 10350/0905 на суму 3060,00 грн (штрафні санкції);

Податкового повідомлення-рішення від 03.03.2026 № 11135/0905 на суму 4080,00 грн (штрафні санкції).

Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ “МОНОТОРГ”, була сформована податкова вимога від 24.06.2024 № 0019108-1305-0436, яка була направлена на адресу платника податків.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідив матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Моноторг” зареєстровано в якості юридичної особи з 10.09.2020 (ідентифікаційний код: 43810320, місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Короленка, будинок 44, кімната 105) та перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів з 10.09.2020.

Згідно розрахунку виникнення податкового боргу ТОВ “Моноторг”, за відповідачем обліковується податковий борг з акцизного податку на пальне на суму 44200,00 грн.

Вказаний борг зумовлений несплатою штрафних (фінансових) санкцій за платежем акцизний податок на пальне згідно податкового повідомлення-рішення від 10.08.2023 №21938/09-05 на суму 340,00 грн (штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення від 19.02.2024 №7784/0905 на суму 23 460,00 грн (штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення від 17.05.2024 №27070/0905 на суму 5 100,00 грн (штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 №58504/0905 на суму 4 080,00 грн (штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення 24.12.2024 №77217/0905 на суму 4 080,00 грн (штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення від 26.02.2025 №10350/0905 на суму 3060,00 грн (штрафні санкції), податкового повідомлення-рішення від 03.03.2026 №11135/0905 на суму 4 080,00 грн (штрафні санкції).

Позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за № 0019108-1305-0436 від 24.06.2024 за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вважається врученою відповідачу.

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми податкового боргу у розмірі 44 200,00 грн надано не було.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В розумінні вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.4. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належить акцизний податок.

Виходячи із положень пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України відповідач є платником акцизного податку.

Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих контролюючим органом до платника податків штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкових повідомлень-рішень з акцизного податку на пальне, суд виходить із таких аргументів.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд зазначає, що згідно матеріалів справи, сума податкового боргу ТОВ “Моноторг”, що підлягає стягненню в судовому порядку складає 44 200,00 грн., яка виникла внаслідок проведення камеральних перевірок контролюючим органом, на підставі яких прийняті податкове повідомлення-рішення від 10.08.2023 №21938/09-05 на суму 340,00 грн (штрафні санкції), податкове повідомлення-рішення від 19.02.2024 №7784/0905 на суму 23 460,00 грн (штрафні санкції), податкове повідомлення-рішення від 17.05.2024 №27070/0905 на суму 5 100,00 грн (штрафні санкції), податкове повідомлення-рішення від 16.09.2024 №58504/0905 на суму 4 080,00 грн (штрафні санкції), податкове повідомлення-рішення 24.12.2024 №77217/0905 на суму 4 080,00 грн (штрафні санкції), податкове повідомлення-рішення від 26.02.2025 №10350/0905 на суму 3060,00 грн (штрафні санкції), податкове повідомлення-рішення від 03.03.2026 №11135/0905 на суму 4 080,00 грн (штрафні санкції).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлені засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, проте не вручено йому з незалежних від позивача причин. В судовому чи адміністративному порядку податкові повідомлення рішення не оскаржувались, а тому вважаються узгодженими.

В силу вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 10.08.2023 №21938/09-05 на суму 340,00 грн, податковим повідомленням-рішенням від 19.02.2024 №7784/0905 на суму 23 460,00 грн, податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2024 №27070/0905 на суму 5 100,00 грн, податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2024 №58504/0905 на суму 4 080,00 грн, податковим повідомленням-рішенням 24.12.2024 №77217/0905 на суму 4 080,00 грн, податковим повідомленням-рішенням від 26.02.2025 №10350/0905 на суму 3060,00 грн, податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2026 №11135/0905 на суму 4 080,00 грн, суд приходить до переконання, що застосовані контролюючим органом штрафні санкції з акцизного податку в сумі 44200,00 грн, є узгодженим податковим боргом відповідача.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, відповідачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0019108-1305-0436 від 24.06.2024, однак вказана вимога була повернута центром поштового зв`язку на адресу позивача, що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується, податковими повідомленнями-рішеннями, податковою вимогою форми "Ю" № 0019108-1305-0436 від 24.06.2024, довідкою про наявність боргу та інтегрованою карткою платника податків з акцизного податку на пальне.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити заборгованість в загальній сумі 44200,00 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Моноторг” податкового боргу в загальній сумі 44200,00 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНОТОРГ” про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНОТОРГ” податковий борг з акцизного податку на пальне у сумі 44200,00 грн. (сорок чотири тисячі двісті гривень 00 копійок) до бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова