Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/26522/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/26522/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Фурманюк Ірини Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

27.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Фурманюк Ірини Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.04.2026 року №046050028487 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №l;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №l від 20 квітня 2026 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №l, з дня виникнення права, з 07.04.2026 року, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №l-p/2020 від 23.01.2020 та проводити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №l з дня виникнення права, з 07.04.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 (працювала у АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (з 29.12.1994р. Відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (Розпорядження виконавчого комітету Міської ради № 508Р від 29.12.1994р.) на підставі Наказу Фонду державного майна України від 30.11.1994р №67-АТ: - з 18.09.2006 року по 02.08.2016 року - машиністом конвеєра 2 розряду агломераційного цеху, працювала повний робочий день у виробництві, що передбачено Списком № 1 затверджених Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 року, а з 03.08.2016.року як особа яка була зайнята повний робочий день шихтуванням рудних і нерудних копалин, що містять у пилу два відсотки і більше кристалічного (вільного) двоокису кремнію у виробництві, що передбачено Списком № 1 затверджених Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року - з 18.06.2018 року по 01.11.2020 року - машиністом конвеєра 3 розряду агломераційного цеху, була зайнята повний робочий день шихтуванням рудних і нерудних копалин, що містять у пилу два відсотки і більше кристалічного (вільного) двоокису кремнію. у виробництві, що передбачено Списком № 1 затверджених Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року - з 02.11.2020 року по 23.11.2023 року - машиністом конвеєра 3 розряду рудо - збагачувальної фабрики №1. була зайнята повний робочий день на дільцях збагачення, дроблення, подрібнення рудних і нерудних копалин, що містять у пилу 2 відсотки і більше кристалічного (вільного) двоокису кремнію, що передбачено Списком № 1 затверджених Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року.

Відповідні обставини підтверджуються даними зазначеними у трудовій книжці серії НОМЕР_1 дата заповнення 20.05.1999 року. Трудова книжка позивача та записи в ній оформлені у відповідності до вимог законодавства та містить відомості про роботу позивача за вказаними професіями, та відомості про результати атестації робочих місць по зазначеним професіям, що підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1.

Крім того зазначені обставини підтверджує: довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №186 від 20.04.2026 року. Витяг з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 робітників АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (Агломерація) (Накази про атестацію: №1328 від 30.11.2004р., №1062 від 30.11.2009р., №948 від 28.11.20014р., №385 від 27.08.20019р.); Витяг з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 робітників АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ»( Збагачення) (Наказ про атестацію №385 від 27.08.2019р.)

Загальний страховий стаж роботи, відповідно до записів трудової книжки та індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 26 років 06 місяців 2 дні (з урахуванням кратності - 41 рік 06 місяців 02 дні), а пільговий стаж за списком № 1 складає 15 років 9 місяців 19 днів.

20.04.2026 року ОСОБА_1 у віці 45 років звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 28.04.2026 № 046050028487. Відмову в призначенні пільгової пенсії аргументовано тим що ОСОБА_1 , недосягненням пенсійного віку 50 років.

З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанову Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії з доданими до неї документами.

08.09.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.04.2026 звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі- Закон) становить 50 років. Вік заявниці на момент звернення — 45 років.

Необхідний страховий стаж визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону становить не менше 20 років. Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” становить 7 років 6 місяців. Працівникам, які мають не менше половини пільгового стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”: жінки — на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи

Комплексний аналіз норм Закону №1058 та Порядку застосування Списків дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону №1058 є: 1. 1. формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку; 2. 2. документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці не менше 80 відсотків робочого часу. 3. досягнення 50 річного віку.

Отже, призначення/перерахунок пенсії здійснюється у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148. Фактично Законом №2148 повністю передано в сферу дії Закону №1058 регулювання правовідносин щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років та одночасно припинено в цій частині застосування Закону №1788. Таким чином, Закон №1058 регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, пунктом 16 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. Також цим пунктом визначено сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», положення якого застосовуються лише в частині визначення права на пенсію на пільгових умовах і за вислугу років.

Таким чином, Законом №1058 передбачено його пріоритет над іншими законами України та іншими нормативно-правовими актами у сфері пенсійного страхування. З набранням чинності Закону №2148 з жовтня 2017 підлягають до застосування положення Закону, що вимагають досягнення жінками віку 50 років для визначення права на призначення пенсії за віком по Списку №1.

Положення ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи Пенсійного фонду не застосовують, а керуються розділом ХІV«Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону №1058 при визначенні права на пільгові пенсії. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788, який був прийнятий до прийняття Конституції України, передбачав право на пенсійне забезпечення, яке за своєю природою та принципами відрізнялось від гарантованого Основним Законом загальнообов`язкового державного соціального страхування. Позивач помилково вважає, що її заява на призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглядалася у відповідності до норм Закону №213 від 02.03.2015.

За принципом екстериторіальності визначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області уповноважене розглянути подану позивачем заяву від 20.04.2026. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, розглянувши заяву та додані до неї документи, 28.04.2026 прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № №046050028487 у зв`язку з недосягненням особою 50-ти річного віку (позивачу на момент звернення із заявою — 45 років).

За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж Позивача складає 26 років 06 місяців 2 дні (з урахуванням кратності - 41 рік 06 місяців 02 дні). Пільговий стаж становить — 15 років 09 місяців 20 днів.

За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.

Рішення Головного управління №046050028487 від 28.04.2026 приймалося із визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі Закону №1058 зі змінами внесеними Законом №2148. Крім того, Закон №2148 є чинним та таким, що підлягає до застосуванню у спірних правовідносинах. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Крім того, суд має критично поставитись до тверджень позивача, що орган ПФУ саме з 01.10.2017 застосовує закон №1058 при призначенні пільгових пенсій, адже останній набрав чинність ще 01.01.2004, тому з цього часу на його умовах вирішуються питання про призначення пенсій за віком, в тому числі і пільгових.

Рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, з яким пов`язує позивач виникнення у неї права на звернення до суду у цій справі, не відновлює дію Закону №1788 і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин. У січні 2025 року позивач досягла 50 річного віку, однак в той час Закон №1788 втратив чинність та під час прийняття оскаржуваного рішення Головним управлінням не застосовувався, в свою чергу висновки Конституційного Суду України у рішення від 23.01.2020 стосувались змін внесених законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 до Закону №1788.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У Рішенні від 26 грудня 2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Відсутні підстави для стягнення судових витрат, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону №1058 забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

На сьогоднішній день нормативно-правові акти, в тому числі і положення ст. 114 Закону №1058, на які посилається Головне управління в обґрунтування своєї позиції є чинними, законними, Конституційним Судом України неконституційними не визнавалися, а відтак підлягають застосуванню та дотриманню учасниками пенсійних правовідносин. Враховуючи на викладені обставини в їх сукупності, вважаємо, що дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та Законах України, а відтак позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Верховний Суд в постанові від 29.09.2020 у справі №263/14242/17 зазначив, що аналіз ст. 19 Конституції України дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволеного лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_3 , картки фізичної особи – платника податків.

20.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до органу ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 28.04.2026 № 046050028487 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі частини першої статті 114 Закону № 1058 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку (50 років), в обґрунтування якого зазначено таке:

«..Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 20.04.2026.

Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” становить 50 років.

Вік заявниці 45 років.

Необхідний страховий стаж визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” становить не менше 20 років.

Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” становить - 07 років 06 місяців.

Працівникам, які мають не менше половини пільгового стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”: жінки — на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно пункту 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.12.2005 №22-1 (далі — Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Страховий стаж заявниці становить 26 років 06 місяців 2 дні (з урахуванням кратності - 41 рік 06 місяців 02 дні).

Пільговий стаж заявниці становить 15 років 09 місяців 20 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.

Не працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 046050028487 від 28.04.2026 (далі-Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 50 років.

Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату — 07.04.2031…».

Згідно із формою РС-право стаж для розрахунку ОСОБА_1 страховий стаж становить 26 років 9 місяців 12 днів; до страхового стажу зараховано періоди:

- 01.09.1996 – 22.06.2000 – навчання у вищих/середн.НЗ – 3 роки 9 місяців 22 дні;

- 23.06.2000 – 02.09.2000 – 0 років 2 місяці 10 днів;

- 18.09.2000 – 16.03.2001 – безробіття – 0 років 5 місяців 29 днів;

- 19.03.2001 – 28.09.2001 – 0 років 6 місяців 10 днів;

- 10.10.2001 – 17.03.2002 – безробіття – 0 років 5 місяців 8 днів;

- 18.03.2002 – 22.04.2002 – 0 років 1 місяць 5 днів;

- 23.04.2002 – 31.12.2003 – 1 рік 8 місяців 9 днів;

- 01.04.2004 – 01.04.2004 – 01558141 – 0 років 0 місяців 1 день;

- 30.04.2004 – 24.11.2004 – безробіття – 0 років 6 місяців 25 днів;

- 25.11.2004 – 01.02.2005 – безробіття – 0 років 2 місяці 7 днів;

- 02.02.2005 – 07.02.2005 – безробіття – 0 років 0 місяців 6 днів;

- 14.02.2005 – 05.09.2006 – 31224381 – 1 рік 6 місяців 22 дні;

- 18.09.2006 – 02.08.2016 – список № 1 – 9 років 10 місяців 17 днів;

- 03.08.2016 – 19.06.2018 – список № 1 – 1 рік 10 місяців 17 днів;

- 20.06.2018 – 30.06.2018 – 0 років 0 місяців 11 днів;

- 01.07.2018 – 21.01.2019 – Список № 1 – 0 років 6 місяців 21 день;

- 22.01.2019 – 31.01.2019 – 0 років 0 місяців 10 днів;

- 01.02.2019 – 19.01.2020 – Список № 1 – 0 років 11 місяців 19 днів;

- 20.01.2020 – 20.01.2020 – 0 років 0 місяців 1 день;

- 21.01.2020 – 13.08.2020 – список № 1 – 0 років 6 місяців 23 дні;

- 14.08.2020 – 23.08.2020 – 0 років 0 місяців 10 днів;

- 24.08.2020 – 01.11.2020 – список № 1 – 0 років 2 місяці 8 днів;

- 02.11.2020 – 24.12.2020 – список № 1 – 0 років 1 місяць 23 дні;

- 25.12.2020 – 10.01.2021 – 0 років 0 місяців 16 днів;

- 11.01.2021 – 26.02.2021 – список № 1 – 0 років 1 місяць 16 днів;

- 27.02.2021 – 07.03.2021 – 0 років 0 місяців 11 днів;

- 08.03.2021 – 27.05.2021 – список № 1 – 0 років 2 місяці 20 днів;

- 28.05.2021 – 11.06.2021 – 0 років 0 місяців 14 днів;

- 12.06.2021 – 26.06.2021 – список № 1 – 0 років 0 місяців 15 днів;

- 27.06.2021 – 23.07.2021 – 0 років 0 місяців 27 днів;

- 24.07.2021 – 16.09.2021 – список № 1 – 0 років 1 місяць 23 дні;

- 17.09.2021 – 31.10.2021 – 0 років 1 місяць 15 днів;

- 01.11.2021 – 07.11.2021 – список № 1 – 0 років 0 місяців 7 днів;

- 08.11.2021 – 22.11.2021 – 0 років 0 місяців 15 днів;

- 23.11.2021 – 23.12.2021 – список № 1 – 0 років 1 місяць 1 день;

- 24.12.2021 – 24.01.2022 – 0 років 1 місяць 1 день;

- 25.01.2022 – 05.04.2022 – список № 1 – 0 років 2 місяці 11 днів;

- 06.04.2022 – 09.04.2022 – 0 років 0 місяців 4 дні;

- 10.04.2022 – 25.04.2022 – список № 1 – 0 років 0 місяців 16 днів;

- 26.04.2022 – 26.04.2022 – 0 років 0 місяців 1 день;

- 27.04.2022 – 23.05.2022 – список № 1 – 0 років 0 місяців 27 днів;

- 24.05.2022 – 27.05.2022 – 0 років 0 місяців 4 дні;

- 28.05.2022 – 04.06.2022 – список № 1 – 0 років 0 місяців 7 днів;

- 05.06.2022 – 07.11.2022 – 0 років 5 місяців 3 дні;

- 08.11.2022 – 23.11.2022 – список № 1 – 0 років 0 місяців 16 днів;

- 24.11.2022 – 13.12.2022 – 0 років 0 місяців 20 днів;

- 14.12.2022 – 29.12.2022 – список № 1 – 0 років 0 місяців 16 днів;

- 30.12.2022 – 03.01.2023 – 0 років 0 місяців 4 дні;

- 04.01.2023 – 03.03.2023 – список № 1 – 0 років 2 місяці 0 днів;

- 04.03.2023 – 07.03.2023 – 0 років 0 місяців 4 дні;

- 08.03.2023 – 07.04.2023 – список № 1 – 0 років 1 місяць 0 днів;

- 08.04.2023 – 08.04.2023 – 0 років 0 місяців 1 день;

- 09.04.2023 – 18.04.2023 – список № 1 – 0 років 0 місяців 10 днів;

- 19.04.2023 – 19.04.2023 – 0 років 0 місяців 1 день;

- 20.04.2023 – 25.04.2023 – список № 1 – 0 років 0 місяців 6 днів;

- 26.04.2023 – 28.04.2023 – 0 років 0 місяців 3 дні;

- 29.04.2023 – 29.04.2023 – список № 1 – 0 років 0 місяців 1 день;

- 30.04.2023 – 02.05.2023 – 0 років 0 місяців 3 дні;

- 03.05.2023 – 06.05.2023 – список № 1 – 0 років 0 місяців 4 дні;

- 07.05.2023 – 10.05.2023 – 0 років 0 місяців 4 дні;

- 11.05.2023 – 18.05.2023 – список № 1 – 0 років 0 місяців 8 днів;

- 19.05.2023 – 03.08.2023 – 0 років 2 місяці 15 днів;

- 04.08.2023 – 23.09.2023 – список № 1 – 0 років 1 місяць 20 днів;

- 24.09.2023 – 30.10.2023 – 0 років 1 місяць 7 днів;

- 31.10.2023 – 23.11.2023 – список № 1 – 0 років 0 місяців 23 дні.

Стаж, що дає право на зниження пенсійного віку – робота за Списком № 1 – 15 років 9 місяців 20 днів, зниження пенсійного віку на 10 років 00 місяців 0 днів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 114 Закону № 1058-1V на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Підпунктами 1, 2, 4, 5 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового чи пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до інформації з форми РС-право та змісту оскаржуваного рішення, відповідачем відмовлено в призначенні пенсії позивачці у зв`язку з недосягненням нею пенсійного віку, та зазначено, що дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, за досягнення 50-річного віку 07.04.2031.

Щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням позивачкою пенсійного віку суд зазначає таке.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки –після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі також Рішення № 1-р/2020 ) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»–«г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» – «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам/

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV – з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для жінок у 45 років, тоді як другий – у 50 років.

Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою в постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 за подібних правовідносин:

«Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV».

За такого правового регулювання та встановлених обставин, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 відмова ГУ ПФУ в Одеській області в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення до відповідача досягла 45 років, з урахуванням наявності необхідного страхового стажу більше 20 років (26 років 06 місяців 2 дні) та пільгового стажу більше 7,6 років (15 років 09 місяців 20 днів), пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправним, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд в складі колегії суддів касаційного адміністративного суду по справі №160/9272/20 від 17.12.2021, по справі №280/4257/20 від 09.12.2021, по справі №280/3230/20 від 07.12.2021, по справі №500/1879/20 від 16.12.2021, тощо.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, позовні вимоги належать до задоволення, і суд вважає за необхідне:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.04.2026 №046050028487 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №l;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №l, з дня виникнення права - з 07.04.2026, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №l-p/2020 від 23.01.2020.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №l від 20.04.2026 слід відмовити, оскільки такий обов`язок відповідача в повній мірі охоплюється обов`язком призначити позивачеві пенсію.

Позовна вимога в частині зобов`язання відповідача «проводити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №l з дня виникнення права, з 07.04.2026 року» до задоволення також не належить, оскільки після прийняття рішення про призначення пенсії такий обов`язок виникне не у відповідача, а у органу ПФУ, на обліку в якому перебуватиме ОСОБА_1 – Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, яке не є відповідачем у справі.

Крім того, формулювання «проводити виплату» є фактично вимогою на майбутнє.

Виходячи із завдань КАС України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

В силу приписів статті 5 КАС України захисту в судовому порядку підлягають лише порушені права та законні інтереси, разом із цим захист прав на майбутнє не допускається, що зокрема зазначено Верховним Судом у постанові від 09.06.2026 у справі № 160/25879/24.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги належать до задоволення частково, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у розмірі 1064,96 грн на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Фурманюк Ірини Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.04.2026 №046050028487 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №l.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №l, з дня виникнення права - з 07.04.2026, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №l-p/2020 від 23.01.2020.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська