Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/13762/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/13762/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/13762/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету на суму 562 361,03 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на теперішній час в інтегрованих картках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну 562 361,03 грн., який виник внаслідок несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань. Враховуючи несплату такого боргу відповідачем у добровільному порядку, він підлягає стягненню до Державного бюджету України в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10.06.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому серед іншого заявлене клопотання про відстрочення сплати податкового боргу, суму податкового боргу визнав, просив відстрочити виконання рішення у справі на 12 календарних місяців з дати ухвалення рішення суду.

16.06.2026 року від позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують обґрунтованості заявлених позовних вимог та не містять підстав для відмови в задоволенні позову. Податковий борг, заявлений до стягнення, виник у зв`язку з невиконанням відповідачем установлених законом обов`язків з підтвердження понесених витрат належними первинними документами та є узгодженим у розумінні Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Станом на день звернення до адміністративного суду з даним позовом за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 562 361,03 грн., а саме: заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500 04А12060170010145934), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 199 592,96 грн.; заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 261 386,51 грн., заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 328,93 грн.; заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 52 246,58 грн.; заборгованість по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 32 000,00 грн.; заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС-РАЙ, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 340,00 грн.; заборгованість по військовому збору, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 16 466,05 грн.

Заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 03.04.2025 року №№ 0177432407, 0177522407, 0177512407, 0177682407,0177632407, 0178192407, 0177472407, які позивачем було оскаржено в судовому порядку.

Також, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі 160/20243/25 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі №160/20243/25 без змін.

Даними інтегрованої картки платника податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 підтверджується наявність податкового боргу в розмірі у розмірі 562 361,03 грн.

З урахуванням вимог статті 56 та статті 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою позивачем грошових зобов`язань вони набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 12.09.2025 року №0027558-1310-0436 на суму 561 341,03 грн., яку було направлено поштою на адресу відповідача.

Докази оскарження відповідачем податкової вимоги та її скасування відсутні.

Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, це стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В свою чергу, податковий борг, за визначенням наведеним у підпункті 14.1.175 пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на час розгляду справи відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання, внаслідок чого податковий борг в сумі 562 361,03 грн., підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі викладеного позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про відстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Приписами статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З огляду на вищенаведену норму, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання судового рішення може бути вирішено судом на стадії саме виконання такого судового рішення, а не стадії його ухвалення, на строк, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення судового рішення.

Таким чином інститут розстрочення виконання судового рішення нерозривно пов`язаний з виконанням судового рішення за умови набрання ним законної сили.

Відтак відповідач не позбавлений права звернутися із відповідним клопотанням про розстрочення виконання судового рішення після його ухвалення та набрання ним законної сили.

З огляду на зазначене, клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення є передчасним, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, ЄДРПОУ 44118658) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету у сумі 562 361,03 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська