Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/28490/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа №160/28490/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

11.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у відмові в перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії по втраті годувальника на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в порядку, визначеному рішенням КМУ від 08.05.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії (з 23.07.2026) по втраті годувальника з урахуванням розміру пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 , яка станом на 2019 рік складала, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в порядку, визначеному рішенням КМУ від 08.05.2026 - 25469,75 грн (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн 75 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та якому за життя була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку від 08.05.2026 № ФД125028 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника за нормами, чинними на 05.03.2019, складену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, у сумі 25 469,75 грн. 23.07.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки, проте листом від 21.08.2026 їй повідомлено про відсутність законних підстав для перерахунку. Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки вона позбавляє її права на перерахунок пенсії, обчисленої з грошового забезпечення померлого годувальника.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 14.10.2026 за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 № 0201009816 і пенсійної справи позивачки щодо призначення та виплати їй пенсії в разі втрати годувальника, уключно з розрахунками розміру пенсії, довідки від 08.05.2026 № ФД125028 разом із супровідним листом, а також заяви позивача від 23.07.2026 та матеріалів її розгляду.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 14.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на час розгляду справи відзив на позовну заяву та витребувані судом докази від відповідача до суду не надійшли. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 з 28.04.1984 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_2 з 18.12.2015 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Позивачка є особою з інвалідністю другої групи, інвалідність установлено безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 793464.

З 14.02.2023 позивачка отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

08.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку № ФД125028 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, на ім`я ОСОБА_2 за посадою начальника електрослужби - головного енергетика інженерно-аеродромного управління логістики ІНФОРМАЦІЯ_3 , складену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за нормами, чинними на 05.03.2019, у якій зазначено: посадовий оклад - 7 330,00 грн, оклад за військовим званням - 1 480,00 грн, надбавка за вислугу років (50 відсотків) - 4 405,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65 відсотків) - 8 589,75 грн, надбавка за таємність (15 відсотків) - 1 099,50 грн, премія (35 відсотків) - 2 565,50 грн, усього - 25 469,75 грн.

Зазначену довідку під супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.05.2026 надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

23.07.2026 позивачка звернулася до відповідача із заявою з питання перерахунку пенсії.

Листом від 21.08.2026 № 98318-71921/Г-01/8-0400/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачку, що для проведення перерахунку пенсії за даними довідки від 08.05.2026 № ФД125028 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 законних підстав немає, оскільки після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося.

Перерахунок пенсії позивачці за вказаною довідкою відповідачем не проведений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей померлих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, або є особами з інвалідністю.

За статтею 36 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються у відсотках грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що наведені норми поширюються не лише на самих військовослужбовців, а й на членів їх сімей: частина третя статті 43 Закону № 2262-XII прямо називає членів сімей серед осіб, пенсії яких обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, частина друга статті 51 цього Закону окремо згадує членів їх сімей серед осіб, пенсії яких перераховуються, а частина четверта статті 63 поширює обов`язковий перерахунок на всі призначені за цим Законом пенсії без винятків для пенсій у разі втрати годувальника. Пенсія позивача призначена саме за Законом № 2262-XII та обчислюється з грошового забезпечення померлого годувальника, а відтак підлягає перерахунку за тими самими правилами, що й пенсія самого годувальника.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

За пунктом 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» унесено зміни, зокрема, до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, якими коло видів грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку пенсії, було обмежено посадовим окладом, окладом за військовим (спеціальним) званням та відсотковою надбавкою за вислугу років.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 указане рішення залишено без змін, у зв`язку з чим воно набрало законної сили 05.03.2019. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а зазначені судові рішення - без змін.

Отже, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 - діють редакції пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, які були чинними до внесення змін постановою № 103 та які передбачають урахування під час перерахунку пенсії, крім посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років, також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищень, надбавок, доплат) та премії.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19, зазначивши, що з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Велика Палата Верховного Суду вказала також, що оскільки зміни, внесені постановою № 103, зокрема до додатка 2 Порядку № 45, визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

У постанові від 23.05.2024 у зразковій справі № 380/19324/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за пунктом 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою № 103, надбавка за особливості проходження служби та премія зазначаються у довідці про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Враховуючи наведене, суд відхиляє наведені у листі від 21.08.2026 мотиви відмови про те, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови № 103 Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, а тому підстави для перерахунку відсутні. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19 такий довід відхилила, указавши, що процедура перерахунку встановлена Порядком № 45, який є чинним.

Суд ураховує й те, що у листі від 21.08.2026 обсяг скасування наведено неповно: рішенням у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними не лише пункти 1, 2 постанови № 103, а й зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45, тобто саме ті положення, якими додаткові види грошового забезпечення та премію було виключено зі складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Довідка від 08.05.2026 № ФД125028 складена саме за формою додатка 2 до Порядку № 45 у редакції, що діє з 05.03.2019, і містить ті складові грошового забезпечення, які ця редакція передбачає.

Щодо дати, з якої підлягає проведенню перерахунок, суд зазначає таке.

За частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Позивачка просить суд зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з 23.07.2026, тобто з дати свого звернення до відповідача із заявою про перерахунок, а не з більш ранньої дати. Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, суд вирішує спір у межах заявленої позивачем дати і не виходить за межі позовних вимог.

Щодо посилань позивачки на статті 36, 37, 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає, що пенсія позивача призначена за Законом № 2262-XII, а відтак розмір цієї пенсії та порядок її обчислення визначаються нормами Закону № 2262-XII. Обчислення конкретного розміру пенсії належить до повноважень відповідача як органу, що здійснює пенсійне забезпечення, і суд не підміняє суб`єкта владних повноважень у виконанні покладених на нього функцій.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 08.05.2026 № ФД125028, у тому числі витребуваних ухвалою суду від 14.09.2026 матеріалів пенсійних справ і матеріалів розгляду заяви позивача.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; від 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Судовий збір позивачкою не сплачувався, доказів понесення інших судових витрат суду не надано, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Позивачка заявила до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

За частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат позивач надала договір про надання правової допомоги від 24.06.2026, укладений з адвокатом Бразалук С. С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1666 від 10.04.2007), акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 07.09.2026 про надання послуги зі складання позовної заяви обсягом 5 робочих годин вартістю 7 500,00 грн та квитанцію до прибуткового касового ордера від 07.09.2026 про сплату 7 500,00 грн.

Судом досліджено надані докази та встановлено наступне.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, судом враховано, що ця справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність усталеної практики з вирішення цієї категорії спорів.

Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, у судових засіданнях адвокат участі не брав.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України", від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7 500,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню. При цьому, суд зазначає, що сторони несуть витрати на професійну правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою.

Отже, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 132, 134, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у відмові в перерахунку ОСОБА_1 розміру пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.05.2026 № ФД125028 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії в разі втрати годувальника з 23.07.2026 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.05.2026 № ФД125028 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез