Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №160/25243/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуСправа № 160/25243/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/25243/26 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бондаренко А.Р. від 10.08.2026 року про відкриття виконавчого провадження №81705733 про примусове виконання постанови від 21.04.2026 року №0003164 винесеної Управлінням державного нагляду у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення, якою було визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122-2 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 51 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.04.2026 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 21.04.2026 року №0003164 про стягнення з позивача штрафу в сумі 51000 грн. Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з підстав пропуску строку пред`явлення постанови до примусового виконання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року адміністративний позов було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/25243/26 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав відзив, який долучено до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки пред`явлення виконавчих документів до виконання перериваються і встановлюються з дня припинення воєнного стану.

04.09.2026 року до суду позивачем надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

07.10.2026 року до суду позивачем надано додаткові пояснення.

Справу розглянуто в письмовому провадженні 09.10.2026 року враховуючи положення статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.

21 квітня 2026 року начальником Управління з державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову № 0003164 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000 грн.

28.04.2026 року позивачем до Державної служби України з безпеки на транспорті було подано скаргу на постанову №0003164 від 21.04.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Повідомленням Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.05.2026 року постанову про накладення адміністративного стягнення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача з прийнятою постановою стала підставою для звернення з позовом до Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року у справі №209/3088/26 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2026 року № 0003164 відмовлено.

18.06.2026 року Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду у Запорізькій області звернулась із заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення до примусового виконання.

Згідно платіжної інструкції №7АС6-1ВЕК-М77С-К969 від 17.07.2026 року позивачем сплачено штраф у розмірі 51 000 грн.

Державним виконавцем за заявою стягувача 10.08.2026 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 81705733.

В межах виконавчого провадження ВП № 81705733 державний виконавець 10.08.2026 року прийняв постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10200,00 грн.

Згідно платіжної інструкції на примусове списання коштів №70826 від 12.08.2026 року з виконання виконавчого документу – постанови № 0003164 від 21 квітня 2026 року стягнуто з позивача на користь Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції грошові кошти в сумі 112 567,81 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що 12.08.2026 року до відділу від позивача надійшла квитанція від 17.07.2026 року про сплату штрафу в одинарному розмірі у сумі 51000 грн., яка врахована як сплачені кошти напряму стягувачу.

Відповідно до розпорядження №81705733 від 13.08.2026 року грошові кошти у сумі 112 567,81 грн., що надійшли 12.08.2026 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №0003164, виданого 21.04.2026 року, перераховано 51 000,00 грн. на рахунок Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду у Запорізькій області, 10200,00 грн. виконавчого збору, 69 грн. та 298,81 грн. витрат виконавчого провадження на рахунок Державної казначейської служби України.

13.08.2026 року до відповідача надійшла заява представника позивача про повернення надлишково стягнутих коштів.

13.08.2026 року державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно розпорядження №81705733 від 14.08.2026 року на користь позивача перераховано грошові кошти у сумі 51 000,00 грн.

Позивач вважаючи протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81705733 від 10.08.2026 року, звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підстав постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Управлінням державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 21 квітня 2026 було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №0003164, за якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122-2 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 51000 грн.

Також, у пункті 3 згаданої постанови зазначено, що на підставі частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.300-2 КУпАП у порядку примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу у сумі 102000,00 грн.

При цьому, підставою для винесення наведеної постанови стало невиконання водієм вантажного автомобіля «RENAULT MASTER», номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований ОСОБА_1 , вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу.

У вказаній постанові зазначено, що вона підлягає пред`явленню до виконання протягом одного місяця.

Відповідно до частини 2 статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, а також за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Відповідно до частини 2 статті 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати штрафу особою, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення така постанова підлягає примусовому виконанню.

Згідно зі статтями 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що оскарження особою постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги, що покликано забезпечити визначеність сторін у виниклих між ними правовідносинах.

Вирішуючи правомірність постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Так, 28.04.2026 року позивачем до Державної служби України з безпеки на транспорті було подано скаргу на постанову №0003164 від 21.04.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.05.2026 року постанову про накладення адміністративного стягнення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

20 травня 2026 року Дніпровським районним судом міста Кам`янського Дніпропетровської області було зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2026 року № 0003164.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року у справі №209/3088/26 у задоволенні позову відмовлено.

Згідно частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

В даному випадку, Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, будучи обізнаним про подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2026 року № 0003164 та винесення Дніпровським районним судом міста Кам`янського Дніпропетровської області рішення від 18 червня 2026 року, яке ще не набрало законної сили, супровідним листом від 18.06.2026 року направило до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) управління Міністерства юстиції України для примусового виконання постанову про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2026 року № 0003164 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Водночас доказів щодо дати направлення постанови про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2026 року № 0003164 матеріали справи не містять.

Виконавче провадження ВП № 81705733 з виконання постанови Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.04.2026 року №0003164, відкрито 10.08.2026 року.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81705733 від 10.08.2026 року на підставі виконавчого документа, постанови від 21.04.2026 року №0003164, яка не набрала законної сили, а тому такі дії вчинені передчасно.

Також згідно пунктів 2,6 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Отже, на стадії відкриття виконавчого провадження виконавець повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, чи відповідає виконавчий документ вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Досліджуючи постанову Управління державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення №0003164 суд вказує, що її датою прийняття є 21 квітня 2026 року, водночас в пункті 5 цієї постанови вказано, що постанова набрала законної сили 29 квітня 20__ року та підлягає пред`явленню до виконанню протягом одного місяця з дня винесення.

В даному випадку постанова про накладення адміністративного стягнення №0003164 від 21 квітня 2026 року не відповідає вимогам пункту 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить повної дати набрання рішенням законної сили, зокрема не зазначено відповідний рік, що унеможливлює належне встановлення моменту набрання постановою законної сили.

Натомість державний виконавець під час отримання виконавчого документа та вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не встановив його невідповідність вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та відкрив виконавче провадження шляхом винесення оскаржуваної постанови, не маючи на те належних правових підстав.

Також згідно платіжної інструкції №7АС6-1ВЕК-М77С-К969 від 17.07.2026 року позивачем до набрання законної сили постановою від 21.04.2026 року №0003164 сплачено штраф штрафу у розмірі 51 000 грн.

Таким чином суд зазначає, що виконавче провадження ВП № 81705733 було відкрито державним виконавцем 10.08.2026 року, незважаючи на те, що на момент його відкриття позивач уже виконав зобов`язання зі сплати штрафу в розмірі 51 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 17.07.2026 року, а тому підстави для застосування штрафу в подвійному розмірі відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про передчасне прийняття державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 81705733 від 10.08.2026 року, а відтак, наявні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Інші доводи сторін були досліджені судом, проте не потребують окремого детального аналізу, оскільки не спростовують наведених вище висновків суду та не впливають на їх обґрунтованість.

За змістом статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1065,00 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 18.08.2026 року.

Отже, судовий збір у розмірі 1065,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 77, 242-246, 250, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (51937, м. Кам`янське, просп. Нескорених, буд. 63, ЄДРПОУ 34974239) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП № 81705733 від 10.08.2026 року.

Стягнути з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1065,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська