Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №140/8568/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8568/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульського В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Филипець Євген Юрійович звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі – ХНУ ПС ім. І. Кожедуба, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач проходить військову службу за контрактом у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 31.07.2024 по теперішній час. В період з 27.11.2020 по 24.11.2022 позивач проходив строкову військову службу, а з 25.11.2022 уклав перший контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки у військовій частині НОМЕР_1 . Військову частину НОМЕР_1 було розформовано, правонаступником є військова частина НОМЕР_2 . Зазначає, що він брав участь у бойових діях. Під час участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій отримав травми та поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини. Вважає, що на нього розповсюджується дія Постанови КМУ від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та має право на отримання одноразової грошової винагороди в повному розмірі 1 000 000 грн. На запит представника позивача від 07.05.2026 щодо прийнятого рішення стосовно нарахування і виплати позивачу вищезазначеної винагороди, відповідач листом від 12.05.2026 повідомив представника позивача про відмову у виплаті додаткової винагороди, оскільки позивач брав безпосередню участь у бойових діях в кількості 45 днів, а отже, виплата не передбачена. Вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає непризначені й невиплаті позивачу одноразової грошової винагороди, чим порушив його права, гарантовані Постановою КМУ №153. На підставі викладеного просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву від 21.07.2026 відповідач – ХНУ ПС ім. І. Кожедуба просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, оскільки позивач брав безпосередню участь в бойових діях 45 днів, а отже за критеріями, визначеними абзацом другим пункту 4 Постанови №153 він не має права на виплату одноразової грошової винагороди передбаченої Постановою №153.

У відповіді на відзив від 27.07.2026 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, зазначаючи, що військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі. Отже, позивач має право на виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 гривень, оскільки відповідає вимогам Постанови КМУ №153.

Інших заяв чи клопотань по суті справи від сторін до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 31.07.2024 по теперішній час. З 27.11.2020 по 24.11.2022 позивач проходив строкову військову службу.

25.11.2022 ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки у військовій частині НОМЕР_1 . Військову частину НОМЕР_1 було розформовано, правонаступником є військова частина НОМЕР_2 .

З 26.04.2023 по 15.05.2023 позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 15.05.2023 по 13.07.2023 - у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В період з 25.10.2022 по 27.11.2022, з 29.11.2022 по 09.12.2022 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Луганській області Лисичанській МТГ, н.п. Білогорівка. Всього брав безпосередню участь в бойових діях 45 днів, що підтверджується довідкою № 08/1826 від 18.08.2025.

Позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 28.06.2023 року.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2023 №836/1594 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), позивач при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини 09.12.2022 отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення поперекової лівої та правої лопаткових ділянок.

В березні 2026 року позивач звернувся з рапортом до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 Постанови КМУ №153.

07.05.2026 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом стосовно надання інформації щодо нарахування і виплати позивачу вищезазначеної винагороди, а також надання належним чином завірені копії, які були направлені до вищого командування для проведення попередньої перевірки матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової винагороди.

Листом від 12.05.2026 №176/176/21/27/1690/пс відповідач повідомив, що додатково визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 категорії військовослужбовців мають право на винагороду лише за умови наявності повних шести місяців участі у бойових діях станом на 13.02.2025 і винятки, що дозволяють пропорційну або особливу виплату (поранення, інвалідність, полон) до них не застосовується. У зв`язку з тим, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в кількості 45 днів, виплата йому не передбачена.

Не погоджуючись з вищевказаною бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно частин першої та другої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону №2011-XII).

Приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153).

Пунктом 2 Постанови №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (надалі - Порядок №153).

Відповідно до пункту 1 Порядку №153, цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (надалі по тексту також - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

За змістом підпункту 1 пункту 3 Постанови №153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови №153 унормовано, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 мільйон гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Отже, Постанова КМУ №153 набрала чинності - 13.02.2025, з дня її офіційного опублікування.

Суд зазначає, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до абзацу 2 Постанови № 153 можлива виключно за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:

1) бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2) бути прийнятою або призваною на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від №64 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №2102-IX до набрання чинності цією постановою (13.02.2025) у віці до 25 років;

3) проходити військову службу;

4) брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

При цьому пункт 4 постанови КМУ № 153 доповнений новими абзацами, за приписами яких виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу (абзац 6 та 7 пункту 4).

Суд зазначає, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025р. №153 є одночасна сукупність таких факторів як:

1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;

3) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон);

4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.

Отже, із аналізу норм Постанови №153, чинної станом на 08.04.2025, тобто станом на час проходження позивачем військової служби, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Державної прикордонної служби, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, тобто станом на 13.02.2025, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.

Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які станом на 13.02.2025 були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.

У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців станом на 13.02.2025.

Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 25.11.2022 вперше уклав контракт у віці 20 років. Є особою рядового складу ЗС України.

Станом на 13.02.2025 військовослужбовець ОСОБА_1 у 2022 році брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить 45 днів та 09.12.2022 отримав мінно-вибухову травму та поранення, та в даний час проходить військову службу у Харківському національному університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба,

До кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності позивач не притягувався.

Суд зазначає, що виконання Постанови КМУ №153 Міністром оборони України видано 26.09.2025 року Окреме доручення №5601/уд, яким визначено алгоритм дій щодо отримання відповідних документів, які підтверджують право військовослужбовця на отримання грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, та порядок виплати такої винагороди.

В Окремому дорученні зазначено, що виплата винагороди військовослужбовцям проводиться за місце проходження служби, відповідності до вимог пункту 4 Постанови згідно наказів командирів військових частин.

Отже, станом на дату набрання чинності Постанови №153 позивач проходив військову службу та був військовослужбовцем, а отже перебував у статусі діючого військовослужбовця.

Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, а отже відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу грошової винагороди у розмірі 1 000 000 мільйон гривень, передбаченої на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025.

Посилання відповідача на відсутність факту безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, є необґрунтованими та спростовуються встановленими судом обставинами справи.

Водночас, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153», яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до Постанови №153, зокрема, пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:

- виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.

Зважаючи на внесені Постановою №942 зміни до Постанови №153, суд відмічає, що законодавець у такий спосіб усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.

На переконання суду, оскаржувана бездіяльність відповідача не відповідає меті прийняття Постанови № 153, а саме підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та має ознаки дискримінації.

Відтак, оцінюючи доводи позивача про порушення його прав бездіяльністю відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 №153, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 гривень на підставі пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 №153.

Згідно із частиною першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої и статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (61023, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 000 000 мільйон гривень, передбаченої на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 000 000 мільйон гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський