Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: стягнення податкового боргу
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №140/9014/26
Суддя: Мачульський Віктор Володимирович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/9014/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області) звернулося із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 41 306,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов`язок відповідач не виконує у встановлені строки та за ним обліковується податковий борг по адміністративних штрафах та штрафних санкціях за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 21 300,00 грн, по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 16 488,00 грн, по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 3 423,59 грн, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати пеня в сумі 94,60 грн, а всього 41 306,19 грн. Направлення відповідачу податкової вимоги не призвело до погашення податкового боргу.
З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача податковий борг.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 13 липня 2026 року судом надіслано відповідачу рекомендованим листом за адресою місцезнаходження, вказаної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте поштове відправлення повернулося до суду із довідкою відділення поштового зв`язку про причину невручення “за закінченням терміну зберігання”. З урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України вважається, що відповідач повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ФОП ОСОБА_1 24 вересня 2020 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області.
З довідки ГУ ДПС у Волинській області про наявність боргу по платежах до бюджету слідує, що у відповідача станом на 07 липня 2026 року наявний податковий борг у сумі 41 306,19 грн, зокрема: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 21 300, 00 грн; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 16 488, 00 грн; акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 3 423, 59 грн; податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у сумі 94,60 грн .
Так податковий борг по адміністративних штрафах та штрафних санкціях за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів виник 20.01.2025 згідно податкового повідомлення-рішення №00339330901 від 12.12.2024, яким платнику нараховано штрафні санкції в сумі 21 300, 00 грн.
Також податковий борг по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів виник 22.01.2026 згідно податкового повідомлення-рішення №0374600705 від 22.12.2025, яким нараховано платнику штрафні санкції в сумі 16 488, 00 грн.
Податковий борг по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами виник:
16.12.2025 згідно податкового повідомлення-рішення №00310290904 від 17.10.2025, яким нараховано платнику штрафні санкції в сумі 1 020, 00 грн.
03.02.2026 згідно податкового повідомлення-рішення №00369670904 від 16.12.2025, яким нараховано платнику штрафні санкції в сумі 1 383, 59 грн.
23.03.2026 згідно податкового повідомлення-рішення №0041070904 від 03.03.2026, яким нараховано платнику штрафні санкції в сумі 1 020, 00 грн.
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати виник у зв`язку з нарахуванням відповідно до статті 129 ПКУ, пені в сумі 94,60 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу становить 41 306, 19 грн.
Несплата відповідачем податкового боргу стала підставою для звернення ГУ ДПС у Волинській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
За приписами підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом пункту 46.2 статті 46 ПК України податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, розраховані у податкових деклараціях суми грошових (податкових) зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та з акцизного податку є узгодженими та підлягали сплаті у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 ПК України.
У цій справі встановлено, що податкова вимога від 13.02.2025 №0003420-1303-0320 була надіслана на податкову адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення та була вручена відповідачу 10.03.2025, а податкові повідомлення-рішення надіслані на податкову адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення, відповідачем не отримано «за закінченням терміну зберігання», однак податкове повідомлення-рішення №0041070904 від 03.03.2026 відповідачем отримано.
ФОП ОСОБА_1 визначені податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання не сплатив та не оскаржив ці рішення контролюючого органу, а тому такі зобов`язання набули статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
13 лютого 2025 року позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №0003420-1303-0320.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З облікової картки платника видно, що податковий борг відповідача не переривався, а тому у контролюючого органу відсутній обов`язок надсилати нову податкову вимогу про сплату боргу.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що грошові зобов`язання у сумі 41 306,19 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення в дохід бюджету з ФОП ОСОБА_1 вказаного податкового боргу.
Керуючись статтями 72-77, 162, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в розмірі 41 306,19 грн (сорок одну тисячу триста шість гривень дев`ятнадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua