Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №140/10206/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10206/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області (далі – ТУ ССО у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05.06.2026 №00/15061/03-20-24-06-14 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску, яким до ТУ ССО у Волинській області застосовано штрафні санкції та пеню у загальному розмірі 13 534,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2025 року позивач здійснив сплату єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення, платіжними інструкціями: 1) від 24.09.2025 №390 на суму 2 434,55 грн; 2) від 27.09.2025 №417 на суму 475 883,79 грн, виконаною 29.09.2025; 3) від 29.09.2025 №422 на суму 95 672,09 грн; 4) від 29.09.2025 №431 на суму 64 757,71 грн.

14.10.2025 ТУ ССО у Волинській області подало до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого загальна сума єдиного внеску з сум грошового забезпечення за вересень 2025 року становила 638 748,10 грн.

Позивач зазначає, що за наведеними платіжними інструкціями до настання граничного строку сплати єдиного внеску фактично перераховано 638 748,14 грн.

Водночас при здійсненні платежу за платіжною інструкцією від 29.09.2025 №431 на суму 64 757,71 грн кошти були спрямовані на рахунок за кодом платежу 71010000 замість рахунку за кодом платежу 71020000, призначеного для обліку єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому в призначенні платежу платіжної інструкції від 29.09.2025 №431 прямо зазначено “ЄСВ нарах 22,0% на грошове забезпечення за вересень 2025р. перерах. повн.”.

Позивач вважає, що ним було своєчасно вчинено дії, спрямовані на виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, а допущена помилка стосувалася виключно рахунку, на який зараховано кошти.

18.11.2025 ТУ ССО у Волинській області звернулося до контролюючого органу із заявою про повернення коштів з рахунків 3556, визначивши напрям перерахування суми 64 757,71 грн на належний рахунок 3556.

27.11.2025 зазначені кошти були перераховані з коду платежу 71010000 на код платежу 71020000.

05.06.2026 ГУ ДПС у Волинській області прийняло рішення №00/15061/03-20-24-06-14 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у сумі 12 951,42 грн та нараховано пеню у сумі 582,81 грн.

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив його до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 08.07.2026 №18132/6/99-00-06-02-01-06 скаргу ТУ ССО у Волинській області залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05.06.2026 №00/15061/03-20-24-06-14 – без змін.

Позивач вважає, що за таких обставин у нього не виникло недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскільки спірна сума була списана з його рахунку ще 29.09.2025 та зарахована на рахунок, відкритий для обслуговування коштів єдиного внеску. Подальше спрямування цієї суми на належний рахунок, на думку позивача, є виправленням технічної помилки, а не сплатою єдиного внеску після закінчення встановленого законом строку.

Ухвалою судді від 05.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

07.08.2026 позивач подав позовну заяву у новій редакції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 відкрито провадження у справі та її розгляд постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.08.2026 ГУ ДПС у Волинській області подало відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує.

Відповідач зазначає, що за даними інформаційно-комунікаційної системи “Податковий блок” в інтегрованій картці ТУ ССО у Волинській області за кодом платежу 71020000 станом на 20.10.2025 обліковувалася заборгованість у сумі 64 757,10 грн.

29.10.2025 за кодом платежу 71020000 позивачем сплачено 17 000,00 грн та 480 881,21 грн. У зв`язку з надходженням цих коштів у порядку календарної черговості було погашено недоїмку за вересень 2025 року.

На переконання відповідача, єдиний внесок на належний рахунок своєчасно не надійшов, у зв`язку з чим за період з 21.10.2025 по 29.10.2025 правомірно застосовано штрафні санкції та нараховано пеню.

Також відповідач вказує, що лише 27.11.2025, на підставі заяви позивача від 18.11.2025, кошти у сумі 64 757,71 грн були перераховані з коду платежу 71010000 на код платежу 71020000. Тому вважає, що вимоги статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” позивачем належним чином не виконано.

20.08.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що вся сума єдиного внеску за вересень 2025 року була перерахована до настання граничного строку його сплати. Помилкове зазначення рахунку не свідчить про бездіяльність платника щодо виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, а подальше перерахування коштів між рахунками 3556 було лише виправленням допущеної технічної помилки.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

24.09.2025 ТУ ССО у Волинській області платіжною інструкцією №390 перерахувало 2 434,55 грн єдиного внеску, нарахованого на грошове забезпечення за вересень 2025 року.

29.09.2025 позивачем проведено платежі: 1) за платіжною інструкцією №417 – 475 883,79 грн; 2) за платіжною інструкцією №422 – 95 672,09 грн; 3) за платіжною інструкцією №431 – 64 757,71 грн.

Загальна сума зазначених платежів становила 638 748,14 грн.

14.10.2025 позивач подав податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за яким сума єдиного внеску, нарахованого на грошове забезпечення за вересень 2025 року, становила 638 748,10 грн, зі строком сплати 20.10.2025.

З платіжної інструкції від 29.09.2025 №431 встановлено, що платником є ТУ ССО у Волинській області, отримувачем – ВТП ГУ ДПС у Волинській області, сума платежу становить 64 757,71 грн, а його призначення визначено як “ЄСВ нарах 22,0% на грошове забезпечення за вересень 2025р. перерах. повн.”.

Разом з тим, зазначений платіж був зарахований на рахунок за кодом платежу 71010000, тоді як для обліку єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців, використовувався рахунок за кодом платежу 71020000.

20.10.2025 після відображення в інтегрованій картці платника нарахованого зобов`язання у сумі 638 748,10 грн та врахування платежів, відображених за кодом платежу 71020000, контролюючим органом обліковано недоїмку у сумі 64 757,10 грн.

29.10.2025 на рахунок за кодом платежу 71020000 надійшло 17 000,00 грн за платіжною інструкцією №486 та 480 881,21 грн за платіжною інструкцією №473.

За рахунок цих надходжень контролюючим органом у порядку календарної черговості погашено відображену в інтегрованій картці недоїмку у сумі 64 757,10 грн.

Цього ж дня в інтегрованій картці здійснено розрахунок фінансових санкцій за період з 21.10.2025 по 29.10.2025: 1) на суму 17 000,00 грн – штраф 3 400,00 грн та пеня 153,00 грн; 2) на суму 47 757,10 грн – штраф 9 551,42 грн та пеня 429,81 грн.

18.11.2025 позивач подав до контролюючого органу заяву про повернення коштів з рахунків 3556 щодо помилково сплачених за платіжною інструкцією від 29.09.2025 №431 коштів у сумі 64 757,71 грн.

27.11.2025 в інтегрованій картці за кодом платежу 71020000 відображено перерахування суми 64 757,71 грн з іншого рахунку.

05.06.2026 ГУ ДПС у Волинській області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” прийняло рішення №00/15061/03-20-24-06-14 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким за період з 21.10.2025 по 29.10.2025 застосувало до позивача штраф у сумі 12 951,42 грн та нарахувало пеню у сумі 582,81 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 08.07.2026 №18132/6/99-00-06-02-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Волинській області – без змін.

Позивач, вважаючи рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Частиною шостою статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, граничним строком сплати позивачем єдиного внеску за вересень 2025 року було 20.10.2025.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною десятою статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з частиною тринадцятою статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Отже, застосування передбаченого пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI штрафу та нарахування пені можливе за умови встановлення несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, внаслідок чого виникла недоїмка.

Разом з тим, законодавством окремо врегульовано порядок поводження з коштами єдиного внеску, які фактично сплачені, але зараховані не на належний рахунок.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 липня 2021 року №417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 вересня 2021 року за №1185/36807, затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів.

Відповідно до пункту 3 розділу І цього Порядку помилково сплачені кошти – суми єдиного внеску, які на певну дату зараховані не на належний рахунок 3556 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника.

Рахунок 3556 – відповідний небюджетний рахунок за субрахунком 3556 “Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску”, відкритий в Державній казначейській службі України.

Символ звітності – код рахунку 3556, що відповідає пропорціям розподілу єдиного внеску.

Таким чином, саме нормативне регулювання розрізняє несплату єдиного внеску та помилкову сплату вже перерахованих коштів на неналежний рахунок 3556.

У спірних правовідносинах судом установлено, що позивач не залишив суму 64 757,71 грн несплаченою до 20.10.2025.

Навпаки, ця сума була списана з рахунку ТУ ССО у Волинській області ще 29.09.2025.

При цьому платіжна інструкція від 29.09.2025 №431 дає можливість однозначно встановити спрямованість платежу: 1) платником є ТУ ССО у Волинській області; 2) отримувачем – ВТП ГУ ДПС у Волинській області; 3) платіж є єдиним внеском; 4) ставка внеску становить 22 відсотки; 5) єдиний внесок нарахований саме на грошове забезпечення; 6) звітним періодом визначено вересень 2025 року; 7) сума платежу становить 64 757,71 грн.

Більше того, за податковим розрахунком позивач мав сплатити за вересень 2025 року 638 748,10 грн єдиного внеску, тоді як до 20.10.2025 за чотирма платіжними інструкціями фактично було перераховано 638 748,14 грн.

Тобто фактичної нестачі коштів, які позивач мав перерахувати на сплату єдиного внеску за відповідний звітний період, не було.

Помилка полягала виключно у тому, що сума 64 757,71 грн була зарахована на рахунок 3556 за іншим символом звітності.

Відображення 20.10.2025 в інтегрованій картці за кодом платежу 71020000 недоїмки у сумі 64 757,10 грн є наслідком такого способу обліку платежу в інформаційній системі контролюючого органу, однак не спростовує факту списання 29.09.2025 з рахунку позивача 64 757,71 грн саме як єдиного внеску за вересень 2025 року.

Суд звертає увагу, що дата 29.10.2025, яку відповідач визначив датою погашення недоїмки, пов`язана з надходженням на рахунок за кодом платежу 71020000 інших поточних платежів позивача та їх автоматичним спрямуванням у порядку календарної черговості на погашення відображеної в інтегрованій картці заборгованості.

Однак сама по собі технічна черговість обліку наступних платежів не змінює факту вчинення позивачем 29.09.2025 дій щодо сплати тієї суми єдиного внеску, яку контролюючий орган надалі відобразив як недоїмку.

Так само операція від 27.11.2025 з перерахування 64 757,71 грн з коду платежу 71010000 на код платежу 71020000 не є новою сплатою зазначеної суми.

Таке перерахування було здійснене після подання позивачем 18.11.2025 заяви про повернення коштів з рахунків 3556 та становило виправлення рахунку обліку коштів, які фактично були сплачені ще 29.09.2025.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо подібних правовідносин.

У постановах від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 21.02.2018 у справі №813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17, від 14.08.2018 у справі №821/1897/17 та від 10.04.2020 у справі №821/844/17 Верховний Суд виходив із того, що здійснення помилки під час перерахування платником узгодженої суми у встановлений законом строк має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а для висновку про несплату необхідно встановити, що у межах установленого строку платник не вчиняв дій, спрямованих на перерахування відповідної суми.

У постанові від 10.04.2020 у справі №821/844/17 Верховний Суд, зокрема, дійшов висновку, що помилка при зазначенні невідповідного рахунку за умови своєчасного перерахування єдиного внеску не є достатньою підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

У постанові від 17.11.2025 у справі №821/917/18 Верховний Суд також виходив із того, що до недоїмки можуть бути віднесені суми єдиного внеску, які своєчасно не нараховані та/або не сплачені у встановлений законом строк, а не суми єдиного внеску, які фактично сплачені, проте помилково зараховані на інший рахунок.

У цій справі контролюючий орган пов`язав виникнення недоїмки не з відсутністю платежу як такого, а виключно з тим, що частина своєчасно сплаченої суми єдиного внеску була відображена за іншим кодом платежу.

За таких обставин відсутні підстави кваліфікувати поведінку позивача як несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI.

Суд також відхиляє посилання відповідача на частину шістнадцяту статті 25 Закону №2464-VI, відповідно до якої строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Предметом цього спору не є питання дотримання відповідачем строку застосування фінансових санкцій.

Визначальним є питання про наявність самого порушення, за яке такі санкції можуть бути застосовані. Норма про незастосування строку давності не створює самостійної підстави для накладення штрафу та нарахування пені за відсутності факту несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що весь штраф у сумі 12 951,42 грн та вся пеня у сумі 582,81 грн нараховані відповідачем за період з 21.10.2025 по 29.10.2025 у зв`язку з одним порушенням – визнанням суми 64 757,10 грн недоїмкою.

Інших самостійних порушень, які були б покладені в основу рішення від 05.06.2026 №00/15061/03-20-24-06-14, відповідачем не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2023 у справі №260/433/19 зазначив, що визнання рішення суб`єкта владних повноважень частково протиправним можливе за умови, якщо відповідну протиправну частину можна ідентифікувати та без неї рішення в іншій частині не втрачає своєї цілісності і значення. Водночас суд не вправі підміняти контролюючий орган та самостійно визначати або змінювати розмір грошового зобов`язання чи фінансових санкцій.

У цій справі необхідності виокремлювати правомірну частину рішення або здійснювати новий розрахунок санкцій немає, оскільки правова підстава для застосування всього штрафу та нарахування всієї пені судом визнана відсутньою.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ГУ ДПС у Волинській області не довело, що ТУ ССО у Волинській області до закінчення встановленого законом строку не вчинило дій щодо перерахування спірної суми єдиного внеску.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що кошти у сумі 64 757,71 грн були списані з рахунку позивача 29.09.2025 як єдиний внесок на грошове забезпечення за вересень 2025 року та помилково зараховані на інший рахунок 3556.

За таких обставин рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05.06.2026 №00/15061/03-20-24-06-14 не відповідає вимогам Закону №2464-VI, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України “при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа”.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 3 328,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 28.07.2026 №309.

У спірних правовідносинах ТУ ССО у Волинській області звернулося до суду як платник єдиного внеску, до якого контролюючим органом застосовано фінансові санкції, а не у зв`язку зі здійсненням ним публічно-владних управлінських функцій щодо відповідача.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3 328,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області.

Керуючись статтями 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05 червня 2026 року №00/15061/03-20-24-06-14 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області судовий збір у сумі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області (45605, Волинська область, Луцький район, село Боратин, вулиця Центральна, будинок 2А; ідентифікаційний код 43258822).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).

Суддя Н. В. Стецик