Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №140/8309/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/8309/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України (далі – ДКСУ, Казначейство) про визнання протиправною бездіяльності щодо вчинення дій, визначених Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок №845), з виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №140/6512/21 та ухвали суду від 20 листопада 2025 року у справі №140/6512/21; зобов`язання вчинити дії, визначені Порядком №845, для виконання рішення суду від 03 серпня 2021 року та ухвали суду від 20 листопада 2025 року у справі №140/6512/21 в частині стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку коштів у сумі 175157,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262-ХІІ). Позивач вказав, що звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі – ГУ ДКСУ у Волинській області) із письмовою заявою щодо примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №140/6512/21 з урахуванням ухвали від 20 листопада 2025 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення, згідно з якою обов`язок ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 09 листопада 2020 року №ХА18397/18 було замінено на стягнення доплати в сумі 175157,30 грн. Листом від 29 січня 2026 року №04-17-10/718 ГУ ДКСУ у Волинській області повідомило, що фактичне перерахування коштів відбудеться після виконання попередніх судових рішень першої черги в порядку черговості їх надходження. Тоді через вебпортал ДКСУ ОСОБА_1 надіслав електронну заяву про виконання судового рішення та виплату коштів у розмірі 175157,30 грн (зареєстровано 08 травня 2026 року).

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду протиправною. Зазначив, що Порядком №845 передбачено, що безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а у разі їх відсутності територіальний орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії спрямовані на виконання рішення суду і пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України. Якщо рішення не виконується протягом двох місяців незалежно від причин невиконання, документи передаються до ДКСУ для виконання за рахунок коштів бюджетної програми для забезпечення виконання судових рішень у тримісячний строк з дня надходження відповідних матеріалів. Такий строк минув.

З урахуванням наведеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.22-27). Відповідач підтвердив, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДКСУ у Волинській області із заявою від 07 січня 2026 року про примусове виконання рішення суду від 03 серпня 2021 року у справі №140/6512/21 та оригіналом виконавчого листа від 04 жовтня 2021 року. ГУ ДКСУ у Волинській області на виконання своїх повноважень повідомило боржника про необхідність вжиття заходів для погашення заборгованості. У зв`язку із відсутністю у боржника – ГУ ПФУ у Волинській області відкритих рахунків в органах Казначейства, безспірне списання коштів безпосередньо з рахунків такого боржника є неможливим, а тому виконання судового рішення згідно з виконавчим листом від 04 жовтня 2021 року у справі №140/6512/21 здійснюється за бюджетною програмою КПКВК 3504040 “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою” (далі - КПКВК 3504040) у відповідній черговості (за рішеннями суду щодо пенсійних виплат - у першу чергу).

Як повідомив відповідач, Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” за КПКВК 3504040 передбачено видатки у сумі 100,0 млн грн. При цьому станом на 06 липня 2026 року на виконанні перебуває понад 10350 справ, що мають бути виконані в порядку черговості перед виконавчим документом у справі №140/6512/21 щодо стягнення з ГУ ПФУ в Волинській області заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 175157,30 грн. Встановлений Верховною Радою України обсяг коштів на 2026 рік (100,00 млн грн) є недостатнім та не дозволяє Казначейству вчасно здійснити погашення заборгованості за рахунок КПКВК 3504040 за всіма рішеннями судів, гарантованими державою, понад обсяг визначених призначень та всупереч установленої законом черговості погашення заборгованості; в іншому випадку матиме місце порушення прав інших стягувачів, які подали виконавчі документи раніше.

Відповідач також наголосив, що Казначейство є лише виконавцем судових рішень та не має права й можливості змінювати/встановлювати бюджетні призначення, проте послідовно звертається до Міністерства фінансів України для ініціювання змін до закону про Державний бюджет в частині збільшення обсягу коштів за КПКВК 3504040. Крім того, відповідно до пункту 48 Порядку №845 строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, зокрема визначених у пункті 49 цього Порядку (коли для здійснення безспірного списання необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Ухвалою суду від 15 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.89).

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №140/6512/21, яке набрало законної сили 03 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області задоволено: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо непроведення з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова №704), на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 листопада 2020 року №ХА18397/18; зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 листопада 2020 року №ХА18397/18.

30 жовтня 2021 року Волинський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист №16517/2021р. на зобов`язальну частину указаного судового рішення (а.с.9-10).

Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року у справі №140/6512/21 змінено спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №140/6512/21 із зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії на стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 175157,30 грн.

07 січня 2026 року позивач звернувся до ГУ ДКСУ у Волинській області із заявою про виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №16517/2021р. та стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області на його користь нараховану доплату за період з 01 квітня 2019 року по 30 вересня 2021 року у сумі 175157,30 грн (а.с.12).

Листом від 29 січня 2026 року №04-17-10/718 (а.с.13-14) ГУ ДКСУ у Волинській області повідомило, що виконавчий лист у справі №140/6512/21 прийнято до виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040; станом на 29 січня 2026 року виконавчий лист обліковується в черзі за №10439; сума заборгованості за судовими рішеннями, які надійшли раніше вказаного виконавчого листа, становить 984,4 млн грн, тоді як Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено лише 100,00 млн грн. Заходи щодо перерахунку коштів на користь ОСОБА_1 . ДКСУ здійснить після виконання судових рішень першої черги, що надійшли раніше поданого позивачем виконавчого листа.

08 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до ДКСУ із заявою (а.с.15), у якій зокрема просив надати відомості про вжиті заходи щодо виконання виконавчого листа від 04 жовтня 2021 року №16517/2021р., виданого у справі №140/6512/21, та ухвали суду від 20 листопада 2025 року. Вказане звернення було отримано та зареєстровано 08 травня 2026 року, про що позивача повідомлено листом від 11 червня 2026 року №5-11-11/15426 (а.с.16).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Згідно з приписами частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження” рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Частиною першою статті 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Отже, органи Казначейства наділені повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Закон України від 05 червня 2012 року №4901-VІ “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” (далі - Закон №4901-VІ) встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України “Про виконавче провадження”, та особливості їх виконання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №4901-VІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За змістом частини другої статті 3 Закону №4901-VI стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України “Про виконавче провадження”, із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №4901-VІ визначено, що заборгованість (за рішеннями судів, які виконуються Казначейством) погашається в такій черговості:

у першу чергу - заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу - заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу - заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №4901-VІ, заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних виплат віднесена до першої черги.

З метою реалізації пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №4901-VI постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440 (набрала чинності 23 вересня 2014 року) затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок №440), пунктом 2 якого передбачено, що боржник - це зазначений у рішенні суду або виконавчому документі суб`єкт, який повинен сплатити кошти або вчинити інші дії майнового характеру щодо особи, на користь чи в інтересах якої ухвалено це рішення.

Відповідальна особа не пізніше десяти робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов`язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено (пункт 9 Порядку №440).

Натомість Порядком №845 визначенмй механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку №845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Як регламентовано пунктом 24 Порядку №845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку (пункт 25 Порядку №845).

Згідно з пунктом 28 Порядку №845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді (пункт 29 Порядку №845).

З листа ГУ ДКСУ у Волинській області від 29 січня 2026 року №04-17-10/718 (а.с.13-14) слідує, що ГУ ПФУ у Волинській області не здійснило погашення заборгованості після надходження повідомлення про необхідність вжиття заходів на погашення заборгованості перед ОСОБА_1 та виконавчий лист №16517/2021р. обліковується у першій черзі за №10439.

Як видно з пояснень у відзиві на позов, у боржника ГУ ПФУ у Волинській області відсутні рахунки в органах Казначейства, на яких можуть бути обліковані кошти безпосередньо цього органу та з яких можна здійснити безспірне списання коштів на виконання виконавчого листа, пред`явленого позивачем. Отже, механізм, установлений пунктами 25, 28, 29 Порядку №845, не може бути реалізований.

Між тим відповідно до пункту 33 Порядку №845 у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.

Як установлено підпунктом 1 пункту 47 Порядку №845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Відповідно до абзацу першого пункту 48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів (абзац другий пункту 48 Порядку №845).

У зв`язку з тим, що ГУ ПФУ у Волинській області не має відкритих рахунків в органах Казначейства, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, виконання такого виконавчого листа здійснюється ДКСУ за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень.

Абзацом першим пункту 49 Порядку №845 обумовлено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Тобто, при виконанні рішень суду, за якими боржником є державний орган, ДКСУ обмежена відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду. Якщо таких коштів недостатнього, Казначейство зобов`язане звернутися до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України.

У відповідних правовідносинах Казначейство є виконавцем судових рішень та має можливість списати кошти державного бюджету в тому розмірі, в якому вони передбачені Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України. Разом з тим Казначейство відповідно до наданих повноважень, не має права законодавчої ініціативи та не має можливості самостійно встановлювати або змінювати бюджетні призначення.

Суд погоджується з тим, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню.

У спірних правовідносинах позивач наполягає на протиправній бездіяльності відповідача щодо неперерахування коштів за виконавчим листом у справі №140/6512/21.

Однак необхідно зауважити, що сам факт невиплати стягувачу коштів протягом трьох місяців від дати подання необхідних документів за судовим рішенням не завжди є достатньою підставою вважати, що Казначейство допустило протиправну бездіяльність.

Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дійна користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов`язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Така позиція неодноразово була виловлена Верховним Судом (зокрема, у постанові від 03 червня 2020 року у справі №464/5990/16-а).

Отже, враховуючи наведені вище норми, потрібно з`ясувати, чи вчинило Казначейство у межах своїх повноважень залежні від нього дії, спрямовані на те, щоб перерахувати стягувачу кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об`єктивні підстави та можливості.

Законом України від 03 грудня 2025 року №4695-IX “Про Державний бюджет України на 2026 рік” передбачено відповідні асигнування за КПКВК 3504040 - 100,00 млн грн (додаток 3 “Розподіл видатків Держаного бюджету України на 2026 рік”).

З наданих відповідачів доказів вбачається, що станом на 29 січня 2026 року за бюджетною програмою КПКВК 3504040 на виконанні перебуває 10585 справ (перша черга заборгованості) на суму 993,70 млн грн та до 29 січня 2026 року виконано судових рішень на суму 2,96 млн грн (а.с.31). При цьому, як встановлено з витягу з АРМ “Реєстр судових рішень” Автоматизованої системи “Є-казна” станом на 06 липня 2026 року, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 обліковується справи на загальну суму 959643,38 грн, які підлягають виконанню в порядку черговості перед виконавчим документом у справі №140/6512/21 щодо стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області заборгованості у сумі 175157,30 грн (а.с.34).

Матеріали справи свідчать, що після надходження від позивача заяви з виконавчим документом у справі №140/6512/21 ДКСУ листами від 19 січня 2026 року №5-05-1-05/1394 (а.с.46), від 09 лютого 2026 року №5-05-105/3372 (а.с.48), від 19 лютого 2026 року №5-05-1-05/4580 (а.с.49), від 02 березня 2026 року №5-05-1-05/5693 (а.с.50), від 13 квітня 2026 року №5-05-1-05/10109 (а.с.51), від 23 квітня 2026 року №5-05-05/11130 (а.с.52), від 04 травня 2026 року №5-05-05/12030 (а.с.53), від 14 травня 2026 року №5-05-05/12968 (а.с.54), від 13 березня 2026 року №5-05-05/6777 (а.с.55), від 23 березня 2026 року №5-05-105/7968 (а.с.56), від 02 квітня 2026 року №5-05-1-05/9104 (а.с.57), від 05 червня 2026 року №5-05-1-05/14952 (а.с.58) та від 15 червня 2026 року №5-05-1-05/15741 (а.с.59) просило збільшити бюджетні призначення за КПКВК 3504040. Кожний лист обґрунтований інформацією про кількість рішень судів, сумою заборгованості кожної черги, указано скільки рішень та на яку суму виконано та потребу у коштах для виконання решти рішень.

Тобто, Казначейство на виконання пункту 49 Порядку №845 подавало до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040 (у зв`язку із недостатністю бюджетних призначень).

За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання рішення суду у справі №140/6512/21.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24 жовтня 2024 року в справі №120/4764/21-а.

У свою чергу листом від 26 березня 2026 року №16110-18-5/8590 (а.с.60-61) Міністерство фінансів України повідомило, що питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для відшкодування шкоди і виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” в установленому бюджетним законодавством порядку та з урахуванням можливостей дохідної частини державного бюджету в умовах воєнного стану.

У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №804/2076/17 сформована правова позиція, за якою сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень діяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Суд наголошує, що абзац другий пункту 48 Порядку №845, установлюючи строк для перерахування коштів стягувачу (тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей) стосується випадку, коли відповідні бюджетні асигнування для здійснення безспірного списання коштів наявні.

Між тим абзац четвертий цього пункту передбачає, що строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку.

Пункт 11 Порядку №845, до якого кореспондує абзац четвертий пункту 48 Порядку №845, установлює, що відкладення безспірного списання коштів здійснюється, зокрема, у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 цього Порядку.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України (абзац другий пункту 49 Порядку №845).

Незалежні фактори, а саме недостатність бюджетних асигнувань, які затверджуються Верховною Радою України, становлять об`єктивні перешкоди у виконанні виконавчого документа. Відсутність результату, який не залежить безпосередньо від відповідача, не вказує, що у спірних правовідносинах останній бездіяв.

Суд повторює, що відповідач вживає заходів для виконання судового рішення, стягувачем у якому є позивач. Між тим сам факт перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в Казначействі не звільняє боржника (ГУ ПФУ у Волинській області) від обов`язку виплатити суму боргу позивачу.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача. Відмова у задоволенні цієї основної вимоги виключає підстави для задоволення як похідної вимоги зобов`язального характеру.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 37567646) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк