Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №120/15526/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 жовтня 2026 р. Справа № 120/15526/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницької ради Вінницької област про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницької ради Вінницької област про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 26.08.2025 звернувся до відповідача із заявою про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0522280600:03:000:2561 для сінокосіння та випасання худоби строком на 10 років.

Рішенням від 19.09.2025 № 8/74-4776 селищна рада відмовила у передачі земельної ділянки в оренду, мотивуючи це тим, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру її цільовим призначенням є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що не відповідає меті використання, зазначеній у заяві. Крім того, рада послалася на невідповідність зазначеної позивачем площі земельної ділянки відомостям кадастру та необхідність проведення земельних торгів.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, а її передача в оренду для сінокосіння та випасання худоби не передбачає зміни категорії земель.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що спірна земельна ділянка площею 14,1666 га сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі з видом цільового призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Натомість позивач просить передати в оренду земельну ділянку площею 14,1608 га для сінокосіння та випасання худоби, що відповідає виду цільового призначення 01.08.

На переконання відповідача, земельна ділянка має використовуватися відповідно до зареєстрованого цільового призначення, а її передача в оренду для іншої мети суперечитиме вимогам земельного законодавства.

Крім того, відповідач звернув увагу на розбіжність між площею земельної ділянки, зазначеною у заяві позивача, та її площею за даними Державного земельного кадастру. Також зазначив, що відомості експлікації земельних угідь про наявність пасовищ є помилковими, у зв`язку із чим селищною радою вживаються заходи для їх виправлення.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що 26.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області із заявою № 07-12/147 про передачу йому в оренду земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 0522280600:03:000:2561 для сінокосіння та випасання худоби строком на 10 років.

Зазначена земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Вахнівської сільської ради Вінницького району Вінницької області та, згідно з відомостями Державного земельного кадастру, належить до земель сільськогосподарського призначення, має площу 14,1666 га та вид цільового призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Турбівська селищна рада 19.09.2025 прийняла рішення № 8/74-4776 «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у передачі в оренду земельної ділянки».

У вказаному рішенні відповідач зазначив, що заявлена позивачем мета використання земельної ділянки - для сінокосіння та випасання худоби - не відповідає зареєстрованому виду її цільового призначення. Крім того, селищна рада звернула увагу на розбіжність між площею земельної ділянки, зазначеною у заяві позивача (14,1608 га), та площею відповідно до відомостей Державного земельного кадастру (14,1666 га), а також дійшла висновку про неможливість передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

У рішенні також зазначено, що позивача листом від 29.08.2025 № 7-11/2363 повідомлено про початок адміністративного провадження та встановлені під час розгляду заяви обставини.

Не погоджуючись із рішенням селищної ради, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, у якому просить визнати його протиправним та скасувати, а також зобов`язати відповідача передати спірну земельну ділянку в оренду строком на 10 років для сінокосіння та випасання худоби.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням відповідних органів у межах повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні та міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

За змістом статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, однією з яких є землі сільськогосподарського призначення.

Частиною третьою статті 19 ЗК України передбачено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до певної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до відповідного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та правовий режим.

Згідно зі статтею 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

При цьому частиною другою статті 134 ЗК України встановлено винятки із загального правила щодо передачі земельних ділянок державної та комунальної власності на конкурентних засадах. Зокрема, земельні ділянки не підлягають продажу та передачі в користування на земельних торгах у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби.

Отже, законодавець передбачив можливість передачі громадянам земельних ділянок комунальної власності для зазначених потреб без проведення земельних торгів за умови дотримання встановлених законом вимог.

Як встановлено судом, 26.08.2025 позивач звернувся до Турбівської селищної ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0522280600:03:000:2561 для сінокосіння та випасання худоби строком на 10 років.

19.09.2025 відповідач прийняв рішення № 8/74-4776, яким відмовив у задоволенні заяви. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що основними мотивами відмови стали невідповідність заявленої мети використання зареєстрованому виду цільового призначення земельної ділянки, розбіжність у зазначенні її площі та неможливість передачі земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Надаючи оцінку наведеним у рішенні підставам для його прийняття, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 висловила правову позицію щодо розмежування категорії земель та виду використання земельної ділянки в межах відповідної категорії.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є тотожною зміні її категорії цільового призначення, а процедура, передбачена для зміни категорії земель, не застосовується автоматично до зміни виду використання земельної ділянки в межах тієї самої категорії.

З огляду на зазначений правовий висновок сам по собі факт віднесення земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення не виключає можливості її використання для сінокосіння та випасання худоби. Водночас передача конкретної земельної ділянки в користування повинна здійснюватися з дотриманням установленого законом порядку та з урахуванням її правового режиму.

У цій справі відповідач послався на те, що земельна ділянка має вид цільового призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тоді як позивач просить надати її для сінокосіння та випасання худоби, що відповідає коду 01.08.

Разом із тим у відзиві відповідач підтвердив, що згідно з експлікацією земельних угідь у складі спірної земельної ділянки зазначено пасовища загальною площею 14,1666 га, однак вважає ці відомості помилковими та повідомляє про вжиття заходів для їх виправлення.

Наведені обставини свідчать про наявність розбіжностей між зареєстрованим видом цільового призначення земельної ділянки та відомостями про склад її угідь.

Водночас відповідач не може обмежитися посиланням на наявність таких розбіжностей, не надавши належної оцінки всім обставинам, що мають значення для вирішення заяви позивача, зокрема відомостям Державного земельного кадастру, документації із землеустрою, правовому режиму земельної ділянки та можливості її передачі для заявленої мети відповідно до вимог земельного законодавства.

Саме по собі твердження відповідача про помилковість відомостей щодо наявності пасовищ не спростовує необхідності їх належної перевірки та не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку обґрунтувати своє рішення належними доказами.

Суд також ураховує, що згідно з частиною другою статті 134 ЗК України передача громадянам земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби належить до випадків, у яких земельні торги не проводяться.

Тому посилання відповідача на загальне правило про обов`язковість земельних торгів без належної оцінки заявленої позивачем мети використання земельної ділянки та застосовності законодавчого винятку не може вважатися достатнім обґрунтуванням відмови.

Разом із тим наявність передбаченого законом винятку із загального правила про проведення земельних торгів не означає автоматичного виникнення у позивача права вимагати передачі саме цієї земельної ділянки в оренду. Для цього необхідно встановити дотримання інших вимог земельного законодавства, зокрема щодо правового режиму земельної ділянки, її формування, меж, площі та можливості передачі у користування для відповідної мети.

Щодо розбіжності у площі земельної ділянки суд зазначає, що у заяві позивача вказано площу 14,1608 га, тоді як, за відомостями Державного земельного кадастру, площа земельної ділянки з кадастровим номером 0522280600:03:000:2561 становить 14,1666 га, то суд зазначає наступне.

Відповідач обґрунтовано звернув увагу на необхідність урахування офіційних відомостей кадастру під час вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду. Водночас сама по собі розбіжність у зазначенні площі не звільняє раду від обов`язку надати заяві позивача повну та мотивовану оцінку, з`ясувавши, чи є ця обставина перешкодою для розгляду заяви по суті та чи може вона бути усунута без порушення вимог законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не забезпечив належного з`ясування та оцінки всіх обставин, які мають значення для вирішення заяви позивача, а наведені у рішенні мотиви не є достатніми для підтвердження правомірності відмови в тому вигляді, у якому її сформульовано.

За таких обставин рішення Турбівської селищної ради від 19.09.2025 № 8/74-4776 не відповідає критеріям обґрунтованості та належного врахування всіх обставин, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вирішуючи вимогу про зобов`язання відповідача безпосередньо надати позивачу спірну земельну ділянку в оренду строком на 10 років, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може, зокрема, зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо виконано всі визначені законом умови для його прийняття і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення можливе за умови, що судом установлено виконання всіх передбачених законом умов для його прийняття та відсутність необхідності додаткового з`ясування обставин, віднесених до компетенції відповідного органу.

У цій справі суд установив недоліки в обґрунтуванні оскаржуваної відмови. Водночас наявні матеріали не дають підстав для висновку про те, що всі встановлені законом умови передачі спірної земельної ділянки в оренду позивачу вже виконані.

Зокрема, потребують належного з`ясування питання щодо відповідності відомостей Державного земельного кадастру фактичним характеристикам земельної ділянки, розбіжності в її площі, правового значення відомостей про склад угідь та можливості передачі ділянки для заявленої мети з дотриманням вимог земельного законодавства.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача передати земельну ділянку в оренду на визначених позивачем умовах, оскільки це означало б вирішення судом питань, які потребують попереднього належного розгляду уповноваженим органом.

Водночас ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 26.08.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Такий спосіб захисту забезпечує відновлення права позивача на належний розгляд його звернення, не підміняючи при цьому повноважень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження землями комунальної власності.

При повторному розгляді заяви відповідач має надати оцінку всім обставинам, що мають значення для вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, перевірити відповідність відомостей кадастру та документації із землеустрою, врахувати положення статей 34, 123, 124 та 134 ЗК України, а також навести конкретні правові й фактичні підстави прийнятого рішення.

При цьому суд не визначає наперед результат повторного розгляду заяви, оскільки такий результат залежить від установлених обставин та виконання передбачених законом умов.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає справу в межах позовних вимог, проте може вийти за їх межі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини суд вважає за необхідне застосувати ефективний спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, а не безпосередньо передавати земельну ділянку в оренду.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 19.09.2025 № 8/74-4776 «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у передачі в оренду земельної ділянки».

Зобов`язати Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2025 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 0522280600:03:000:2561 для сінокосіння та випасання худоби з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Турбівська селищна рада (вул. Миру, 44, с. Турбів, Вінницький район, Вінницька область, 22513, код ЄДРПОУ 04326230)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна