Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №640/6012/19 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 жовтня 2026 р. Справа № 640/6012/19

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, за участі третьої особи Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, за участі третьої особи Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень №0107354202, №0107394202, №0107384202 та №0107374 від 16.10.2018 року.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи Акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Іншою ухвалою відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

У встановлений строк представником відповідача подано відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовної заяви. Зазначив, що позивачем в період 2017 року отримано доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи. Податкова декларація про майновий стан та доходи за 2017 рік позивачем до контролюючого органу не подана, а суми анульованої кредитної заборгованості за 2017 рік у розмірі 1716330,59 грн., як отримане додаткове благо, не включено до загального річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний період. Відтак, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно у зв`язку із чим відсутні підстави для їх скасування.

03.06.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

23.06.2020 року третьою особою подано письмові пояснення, у яких АТ "Альфа-Банк" заперечує проти задоволення позовних вимог.

Разом із тим, Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/6012/19 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук І.М.

Ухвалою від 10.03.2026 року дану адміністративну справу суддею Поліщук І.М. прийнято до свого провадження. Також цією ж ухвалою встановлено строк для надання письмових пояснень.

У встановлений строк відповідачем подано письмові пояснення, у яких податковий орган вказує на незмінність своєї позиції та просить при розгляді справи врахувати раніше поданий відзив.

Разом із відзивом відповідачем подано клопотання про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою від 15.04.2025 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у м. Києві та замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Ухвалою від 29.07.2026 року замінено третю особу АТ "Укрсоцбанк" правонаступником АТ "Сенс Банк".

Ухвалою від 26.08.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника АТ "Сенс Банк" про заміну сторони правонаступником.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

На підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України та відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 03.09.2018 року №13226 ГУ ФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ТОВ ПАТ "УКРСРЦБАНК" (ЄДРПОУ 00039019) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Згідно з відомостями Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України в період з 01.01.2017р. по 31.12.2017 р., платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід у загальній сумі 1716330,59 грн. за ознакою доходу "126" (дохід, отриманий як додаткове благо).

Згідно із довідкою від 30.10.2017 року №1965-2 про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу ПАТ "УКРСОЦБАНК" повідомив позивача, що 03.10.2017 року банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності га предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка знаходилась в іпотеці Банку відповідно до умов Іпотечного договору №028/15-71 від 14.02.2007 та Договору кредиту №028/25-32 від 14.02.2007 року.

Також у листі банк повідомив ОСОБА_1 про те, що йому прощено (анульовано) залишок заборгованості за Договором кредиту №028/25-32 від 14.02.2007 року в розмірі 1716330,59 гривень та повідомлено, що до доходу позивача за 2017 рік включається дохід у вигляді суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 1716330,59 гривень.

Крім того повідомлено про необхідність сплати до Державного бюджету України суми податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%.

В подальшому податковим органом під час проведення перевірки направлено лист ОСОБА_1 від 26.03.2018 року №13178/С/26-15-13-04-20 щодо необхідності виконання обов`язку подання декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік і декларування доходу як додаткове благо.

Однак позивачем не було надано відповідь на поданий лист та не подано до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.09.2018 року №392/26-15-42-02-30/2803004433, яким встановлено ряд порушень, а саме:

- п. 179.1 ст. 179 IV ПК України з урахуванням п.п. 49.18.4 п. 18.18 ст. 49 ПК України, не подано до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними податками за 2017 рік;

- п.п. "а" п. 176.1 п. 176, п.п. 44.3 ст. 44 ПК України, не надано до перевірки книгу обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

- п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. 2 "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, не задекларовано річний оприбутковуваний дохід за 2017 рік у сумі 17169939,51 гривень;

- п.п. 1.2, п.п. 1,3 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень ПК України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017 року у сумі 25744,69 гривень.

Не погодившись із прийнятим актом позивач скористався своїм правом на подання заперечень. Однак подані заперечення податковим органом не прийнято з підстав направлення їх позивачем поза межами встановленого ПК України строку.

В подальшому, на підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0107354202 від 16.10.2018 року, яким було встановлено порушення ОСОБА_1 пп. 168.2.1. п. 168.1. ст. 168 ПК України з урахуванням вимог пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПІК України та збільшено суму грошового зобов`язання ОСОБА_1 за платежем з податку на доходи фізичних осіб на суму 308939,51 гривень, а також застосовано штрафні санкції згідно з пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п.58.1. ст. 58 ПК України у розмірі 77234,88 гривень;

- №0107394202 від 16.10.2018 року, яким встановлено порушення пп. 1.2, п.п. 1.3. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на 25744,96 гривень, а також застосовано штрафні санкції згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п.58.1. ст. 58 ПК України у розмірі 6436,24 гривень;

- №0107374202 від 16.10.2018 року, яким встановлено порушення п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Розділу ІІ , п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПУ України та застосовано штрафні санкції згідно з пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 120.1 ст. 120 ПК України у розмірі 170,00 гривень;

- №0107384202 від 16.10.2018 року яким встановлено порушення п.п. "а" п. 176.1 п. 176, п.44.1 п. 44.3 ст. 44 ПК України та застосовано штрафні санкції згідно з пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 121.1 ст. 121 ПК України у розмірі 510,00 гривень.

Позивач скористався своїм правом на оскарження прийнятих податкових повідомлень рішень та звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 30.10.2018 року.

Рішенням ДФС України від 08.11.2018 року №17423/С/99-99-11-02-01-14 строк розгляду скарги позивача продовжено до 28.12.2018 року.

14.12.2018 року ДФС України прийнято рішення, яким відмовлено у задоволені скарги позивача та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 16.10.2026 року № №0107354202, №0107394202, №0107384202 та №0107374.

Не погоджуючись з правомірністю спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Основним питанням, яке потребує вирішення у даній справі, є правомірність віднесення контролюючим органом суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу позивача як додаткового блага на підставі підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу 2 пункту 164.1 статті 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з підпунктом "б" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.566 ЦК України, після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

Згідно зі статтею 605 ЦК України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов`язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в підпункті "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку (процентного), анульованого кредитором за його самосійним рішенням, була усунена шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з підпунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних відносин) до основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.

Крім цього, 07.05.2015 набув чинності Закон України від 09.04.2015 №321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань", згідно з яким підрозділ 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 у наступній редакції: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу 1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.

При цьому, з набранням чинності Законом № 321-VIII, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України була доповнена абзацом другим, у зв`язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, при вирішенні даної справи визначальним є встановлення і дослідження обставин щодо складових суми прощеного (анульованого) кредитором боргу, яка може включати в себе як основну суму кредиту, так і відсотки за користування ним, а також дотримання порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, що дозволить визначити правовий статус прощеної заборгованості й, відповідно, наявність у позивача обов`язку сплати податку з доходів фізичних осіб та відображення їх у річній податковій декларації.

Судом встановлено, що 14.02.2007 року між Акціонерно-кредитним банком соціального розвитку УКРСОЦБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №028/25-52, за положеннями якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 111879,00 дол. США. В якості забезпечення виконання зобов`язання за вказаним вище кредитним договором між ОСОБА_1 та АКІБ "УКРСОЦБАНК" 20.03.2008 року було укладено договір іпотеки, у відповідності до умов якого позивачем було передано в іпотеку банку належне йому нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

03.10.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенком В.С. було здійснено державну реєстрацію права власності на вищезазначений об`єкт нерухомості за ПАТ "УКРСОЦБАНК".

30.10.2017 року ПАТ "УКРСОЦБАНК" надав позивачу довідку №1965-2, якою було підтверджено те, що банком прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором №028-25-52 від 14.02.2007 року.

Разом з тим, ПАТ "УКРСОЦБАНК", дотримуючись порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, подано податковий розрахунок за формою 1-ДФ за IV кв. 2017, в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - "126" (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 в сумі 1716330,59 гривень.

Крім того у відповідь на лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.06.2018 року №29574/10/26-15-13-04-22 ПАТ "УКРСОЦБАНК" надано лист від 19.07.2018 року №056-12/79-756, в якому повідомлено, що банком прийнято рішення про анулювання основної суми кредитної заборгованості в сумі 1716330,59 доларів США ОСОБА_1 .

Також вказано, що боржника - фізичну особу ОСОБА_1 проінформовано про анулювання боргу довідкою від 30.10.2017 року №1965-2 та у наданій довідці боржнику наголошено, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим, як додаткове благо, який необхідно відобразити у річній податковій декларації та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Враховуючи викладене, суд приходить до всновку, що у позивача наявне додаткове благо, передбачене п. "д" п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, у вигляді прощення боргу, оскільки анульована сума заборгованості є доходом ОСОБА_1 , отриманим як додаткове благо, а тому у позивача виник обов`язок відображення зазначеної суми у річній податковій декларації та, відповідно, сплатити податки у вигляді ПДФО та військового збору.

Водночас судом встановлено, що фізичною особою-платником податків не задекларовано дохід, отриманий у вигляді основної суми боргу, анульованого (прощеного) ПАТ "УКРСОЦБАНК", що підлягає оподаткуванню за 2017 рік на загальну суму 1716330,59 гривень та відповідно не нараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.

Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, ставка ПДФО складає 18% від 1716330,59 грн., що становить 308939,51 грн, яка є сумою податкового зобов`язання позивача, що підлягає сплаті до бюджету.

Разом з тим, ставка військового збору складає 1,5% від 1716330,59 грн., що становить 25744,96 грн, яка є сумою податкового зобов`язання позивача, що також підлягає сплаті до бюджету.

Відтак, розрахунок суми боргу має проводитись виходячи з об`єкту оподаткування у розмірі 1716330,59 грн, що і було зроблено контролюючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, а саме :

- податковим повідомленням-рішенням від 16.10.2018 року №0107354202 про збільшення суму грошового зобов`язанням за платежем з ПДФО на 308939,51 гривень, а також застосування штрафних санкцій у розмірі 77234,88 гривень;

- податковим повідомленням-рішенням від 16.10.2018 року №0107394202 про збільшення суми грошового зобов`язанням за платежем "військовий збір" на 25744,96 гривень, а також застосування штрафних санкцій у розмірі 6436,24 гривень.

Сукупність наведених вище обставин свідчить про те, що у позивача виник обов`язок щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, оскільки кредитором ПАТ "УКРСОЦБАНК" прощено ОСОБА_1 основну суму боргу (кредиту) у розмірі 1716330,59 грн. за його самостійним рішенням; повідомлено кредитором платника податку - боржника, шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення про прощення (анулювання) боргу; включено кредитором суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь боржника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, а саме що розрахунок суми, з якої складалися податкові зобов`язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 16.10.2018 року №0107354202 №0107394202 проводився відповідачем саме з основної суми боргу, то вказані рішення податкового органу є правомірними та скасуванню не підлягають.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що позивач отримував у 2017 році дохід від ПАТ "УРКСОЦБАНК", у зв`язку з чим у позивача виник обов`язок подавати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, з огляду на що нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, є правомірними, а тому прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018 року №0107374202 про накладення штрафу у розмірі 170,00 гривень за неподання платником податків податкової декларації є правомірним та не підлягає скасуванню.

За таких обставин, податковий орган дійшов обґрунтованих висновків про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доход фізичних осіб та військового збору, а також застосування фінансових санкцій за неподання подання платником податків податкової декларації.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.10.2018 року №0107384202, яким на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України суд вказує про відсутність підстав для її скасування з наступних підстав.

Відповідно до п.п. "а" п.176.1 п. 176 ПК України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форма такого обліку та порядок його ведення затверджено Наказу Міністерства фінансів України від 23.06.2017 року №591 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до вимог п.44.3 ст.44 ПКУ платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому, як встановлено судом, в порушення п.п. "а" п.176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України, фізичною особою ОСОБА_1 до перевірки не надано Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в акті перевірки, є обґрунтованими та доведеними, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених порушень, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обов`язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог та наявних доказів у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду докази, які спростовують доводи позивача, а відтак, довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011)

Третя особа: Акціонерне товариство "Сенс Банк" (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 00039019)

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна