Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №120/14308/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 жовтня 2026 р. Справа № 120/14308/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія володимировича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Вінницька автотранспортна компанія" до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі

в с т а н о в и в:

13.10.2025 року Комунальне підприємство "Вінницька автотранспортна компанія" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-08-07-011434-a «Газові міські автобуси великої місткості» від 26.09.2025 року.

Ухвалою суду від 20.10.2025 року позовну заяву Комунального підприємства "Вінницька автотранспортна компанія" до Управління Північно - східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі залишено без руху.

27.10.2025 року представник позивача усунула недоліки на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2025 року.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

05.11.2025 року представником відповідача подано клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме: Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби України в Луганській області замінити на Північно-східний офіс Держаудитслужби.

В обґрунтування клопотання зазначено, що первісний відповідач Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області створений без права юридичної особи та не має адміністративну процесуальну правоздатність, а тому не може бути належним відповідачем у справі.

05.11.2025 року представником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що згідно пункту 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону № 922, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей.

Пунктом 1 Додатку 4 «Перелік документів та/або інформації, які подаються Переможцем процедури закупівлі» до тендерної документації визначено, що переможець торгів на виконання вимоги згідно з пунктом 47 Особливостей (підтвердження відсутності підстав) у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи. Відповідно до положень частини сьомої статті 8 Закону № 922 та положень Наказу № 552 Держаудитслужба склала Висновок з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства.

Представник відповідача вказує, що Держаудитслужба, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку. Управлінням конкретизовано заходи, які мав вжити позивач за результатами розгляду висновку.

Окрім цього зазначає, що вказані заходи (недопущення таких порушень в подальшому) не спонукають позивача до відміни торгів чи розірвання договору, що могло б вплинути на права чи обов`язки позивача та третьої особи (переможця торгів).

Отже, представник відповідача зазначає, що Управлінням, як відокремленим підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби, здійснено контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922.

З огляду на викладене, представник Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання ухвали подати до суду письмові пояснення щодо заміни неналежного відповідача належним.

14.11.2025 року представник позивача подав додаткові пояснення у справі, у яких вказав, що заперечує проти заміни відповідача та не заперечує проти залучення співвідповідачем (відповідачем 2) Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року клопотання Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про заміну первісного відповідача задоволено частково.

Залучено в якості другого відповідача по справі №120/14308/25 - Північно-східний офіс Держаудитслужби.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

21.11.2025 року представником Північно-східного офісу Держаудитслужби подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до частини 1 статті 31 Закону №922 замовник відхиляє пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.

Відповідно до положень частини сьомої статті 8 Закону № 922 та положень Наказу № 552 Держаудитслужба склала Висновок з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства та зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

З огляду на викладене, представник Північно-східного офісу Держаудитслужби вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.

01.12.2025 року позивач подав відповідь на відзив, у якому просив задовольнити його позовні вимоги.

Також зазначив, що відзив носить радше ритуальний, а ніж змістовний характер, оскільки відповідач не дав відповіді на основне питання, яким чином позивач має виконати сформульований ним владно-управлінський припис: вжити заходів впливу на невизначене коли потенційних учасників, із тим щоб вони безпідставно не відносили подану ними інформацію до інформації із обмеженим доступом.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Комунальне підприємство "Вінницька автотранспортна компанія", відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель Prozorro, 07.08.2025 оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-08-07-011434-а код ДК 021:2015:34121400-5, "Низькопідлогові автобуси" з очікуваною вартістю 9765000 грн.

27.08.2025 в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір із переможцем процедури закупівлі - компанією «FOBEST s.r.o.».

28.08.2025 о 18:20 на виконання вимог тендерної документації після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю переможцем процедури закупівлі, компанією «FOBEST s.r.o.», в електронній системі закупівель додатково завантажено документи на підтвердження відсутності підстав, визначених пунктом 47 Особливостей.

02.09.2025 між замовником та компанією «FOBEST s.r.o.» укладено договір поставки № 1 на суму 9630000 грн. без ПДВ.

У період з 08.09.2025 по 26.09.2025 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2025-08-07-011434-а, за результатами якого 26.09.2025 оприлюднено відповідний висновок.

Як слідує зі змісту висновку, переможець «FOBEST s.r.o.» визначив конфіденційними документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, що є порушенням вимог пункту 40 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», позивача зобов`язано здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2939-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03 листопада 2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Як визначено частиною першою статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).

Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, яке є структурним підрозділом Північно-Східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до статті 5 Закону України №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

16 серпня 2022 року Верховної Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" №2526-ІХ, який набрав чинності з 10 вересня 2022 року, пунктом 2 якого розділ Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №922-VIII доповнено пунктом 37 такого змісту: "Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.".

На реалізацію наведеної бланкетної норми 12 жовтня 2022 року Уряд прийняв постанову №1178, якою затвердив Особливості.

Згідно пункту 2 Особливостей терміни у них вживаються у значенні, наведеному в Законі України №922-VIII, постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 "Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків" та від 14 вересня 2020 року №822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу".

Статтею 1 Закону України №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 8 цього Закону, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом десяти робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Надаючи оцінку висновку про допущення позивачем порушення вимог пункту 40 Особливостей, суд зауважує на таке.

Абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону №922-VIII встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно з пунктом 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей.

Відповідно до пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, коли:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо наймання на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку;

6) керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний в установленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (для учасника процедури закупівлі - резидента), або учасник процедури закупівлі - нерезидент не надав інформації про кінцевих бенефіціарних власників, визначеної абзацом дев`ятим пункту 28 цих особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації, або у спосіб, визначений замовником під час проведення переговорів (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції”, крім випадку, коли активи такої особи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА;

12) керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.

Отже, як вбачається з вищезазначеного, відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та відомості про те, чи керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку належить до інформаціїї, яка не може бути конфіденційною.

Разом з тим, «FOBEST s.r.o», відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-08-07-011434-а, надав довідку про відсутність корупційних правопорушень та витяг про несудимість та визначив їх конфіденційними.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що відповідно до пункту 40 Особливостей документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, не можуть бути визначені учасником процедури закупівлі як конфіденційні.

Водночас сам по собі факт визначення переможцем процедури закупівлі «FOBEST s.r.o.» зазначених документів конфіденційними не є достатньою підставою для висновку про порушення замовником законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки для належної правової оцінки необхідно враховувати обставини вчинення таких дій, процесуальну стадію закупівлі та передбачені законодавством правові наслідки відповідної поведінки.

Як встановлено судом, рішення про визначення компанії «FOBEST s.r.o.» переможцем процедури закупівлі прийнято 27.08.2025 та оформлено протоколом № 116.

Після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, а саме 28.08.2025, переможець додатково завантажив до електронної системи закупівель документи на підтвердження відсутності підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, а саме довідку про відсутність корупційних правопорушень та витяг про несудимість, визначивши їх конфіденційними.

Таким чином, спірні документи були подані не у складі первісної тендерної пропозиції під час участі у процедурі закупівлі, що могло мати наслідком відхилення тендерної пропозиції, а після визначення переможця.

При цьому пункт 44 Особливостей розмежовує підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця.

Зокрема, підпунктом 3 пункту 44 Особливостей передбачено відхилення тендерної пропозиції переможця, якщо він не надав у спосіб, визначений тендерною документацією, документи на підтвердження відсутності підстав, передбачених підпунктами 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.

У спірних правовідносинах переможець завантажив документи на підтвердження відсутності відповідних підстав у встановлений строк. Зі змісту пояснень замовника та наданих ним матеріалів вбачається, що ці документи відображалися в його електронному кабінеті та були доступними для перегляду замовником.

Отже, у цій справі необхідно розмежовувати порушення переможцем вимог пункту 40 Особливостей щодо визначення конфіденційної інформації та виконання замовником установлених законодавством обов`язків на відповідній стадії закупівлі.

Суд зауважує, що передбачена пунктом 40 Особливостей заборона стосується дій учасника щодо визначення певної інформації конфіденційною.

Водночас наявність такої заборони не звільняє контролюючий орган від обов`язку встановити, у чому саме полягало порушення з боку замовника, які вимоги законодавства він не виконав та які передбачені законом правові наслідки мали наставати за відповідних обставин.

Саме по собі використання переможцем технічної можливості електронної системи закупівель позначити документи як конфіденційні не свідчить про те, що замовник допустив порушення власних обов`язків. Для такого висновку необхідно встановити конкретну протиправну дію або бездіяльність замовника, а також наявність нормативно визначеного обов`язку, який ним не виконано.

При цьому, встановлення контролюючим органом факту неправомірного визначення документів конфіденційними, на етапі укладання договору, не означає автоматичного покладення на замовника відповідальності за дії іншого суб`єкта закупівельних правовідносин.

Такий висновок потребує окремого обґрунтування з посиланням на конкретні приписи законодавства, які покладали на замовника обов`язок діяти інакше за встановлених обставин.

Отже, суд доходить висновку, що хоча визначення компанією «FOBEST s.r.o.» документів, поданих на підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктом 47 Особливостей, конфіденційними не відповідало вимогам пункту 40 Особливостей, установлений факт сам по собі не підтверджує правомірності висновку контролюючого органу про порушення законодавства саме позивачем.

За таких обставин висновок про результати моніторингу процедури закупівлі не може вважатися належним чином обґрунтованим, оскільки відповідач не довів наявності конкретного порушення з боку замовника, яке б виправдовувало покладення на нього визначеного у висновку зобов`язання.

Поряд з цим, суд зазначає, що частиною 5 сьомою статті 8 Закону передбачено, що у висновку обов`язкового зазначаються:

найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

При тому, наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241 (далі - Наказ №552) затверджено форму такого висновку, який складається із вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення у разі виявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби у Луганській області склало висновок з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства, проте керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав "здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів" (не зазначивши конкретно, яких заходів необхідно вжити).

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону № 922-УІІІ протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону № 922-УІІІ визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд вказує, що висновок Офісу є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що належить встановити адміністративному суду.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

Виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених у висновку правомірних варіантів поведінки (розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо).

Суд вказує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 по справі № 160/20791/22 установив, що зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Порядком № 552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

Натомість, в оскаржуваному висновку, не зазначено конкретних заходів, яких необхідно вчинити замовнику для недопущення у подальшому виявлених порушень.

За вказаних обставин, суд вважає Висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-08-07-011434-a «Газові міські автобуси великої місткості» від 26.09.2025 року прийнятий Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-08-07-011434-a «Газові міські автобуси великої місткості» від 26.09.2025 року протиправність, прийнятий Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03327925) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (площа Свободи, Держпром, буд. 5, під`їзд 4, 10 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 40478572).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" (Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03327925);

Відповідач: Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (бульвар Незалежності України, 32А, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ 41127015);

Відповідач: Північно-східний офіс Держаудитслужби (площа Свободи, Держпром, буд. 5, під`їзд 4, 10 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ 40478572).

Суддя Дончик Віталій Володимирович