Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/10797/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Чернівці

cправа № 727/10797/25

провадження № 822/1830/26-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.

суддів: Литвинюк І.М., Одинака О.О.,

за участю секретаря судового засідання Скулеби А.І.,

учасники справи:

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Клін Сіті»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29 червня 2026 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Смотрицький В.Г.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

04 вересня 2025 року судом Шевченківського районного суду м. Чернівці видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «МАКС КЛІН СІТІ» заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів, інфляційні втрати, 3 проценти річних та судовий збір.

25 травня 2026 року до суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про скасування судового наказу, оскільки вважають, що вимоги заявника є необґрунтованими. Також просили поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 червня 2026 року відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в поновленні пропущеного строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. Заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу повернуто без розгляду заявникам.

Суд першої інстанції виходив з того, що заява заявників про скасування судового наказу про стягнення заборгованості подана з порушенням відповідного строку, а тому підлягає поверненню без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційний скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд зобов`язаний сприяти учасникам справи у реалізації їхніх процесуальних прав та надавати доступ до матеріалів справи.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Порядок здійснення наказного провадження у цивільних справах та процесуальні норми видачі судового наказу та його скасування врегульовано статтями 160-173 ЦПК України.

Згідно статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 3 статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом другим ЦПК України.

Частиною першою статті 170 ЦПК України передбачено, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 2 статті 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяв.

Главою 6 розділу 1 ЦПК України унормовано загальне застосування процесуальних строків у цивільному судочинстві. Так, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, при розгляді заявленого в даному випадку боржником клопотання про скасування судового наказу, суд першої інстанції, за наявності клопотання про поновлення строку, повинен вирішити таке питання та відобразити результат такого розгляду в резолютивній частині судового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що вперше заявник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу в березні 2026 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 квітня 2026 року заява була повернута заявникам без розгляду через несплату судового збору.

Вдруге заявник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу в травні 2026 року, однак заявники не підписали її, що стало підставою для повернення заяви без розгляду.

19 червня 2026 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про скасування судового наказу.

Також просили поновити пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу. Вказана заява мотивована тим, що заявниками пропущено строк з тих підстав, що вказана заява двічі поверталась судом, технічними помилками транзакцій, неотриманням вчасно поштових повідомлень та великою відстанню пересилання документів із за кордону, причини пропуску строку є об`єктивними, непереборними та такими, що не залежали від волі заявника.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява заявників про скасування судового наказу подана з порушенням відповідного строку, а тому підлягає поверненню без розгляду.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що процесуальний строк оскарження будь-якого процесуального документа, встановлений ЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, є дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на не зловживання процесуальними правами.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно частині 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції. Така правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Отже, поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу, без доведеності поважності причин пропуску, не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 квітня 2026 року та від 26 травня 2026 були постановлені судом через неналежне виконання заявниками своїми процесуальних прав та обовязків під час звернення до суду. Вказані обставини об`єктивно залежали від волі заявників.

Доводи апелянтів про незаконність та необґрунтованість ухвали суду, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а тому не є правовою підставою для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівців від 29 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови – 12 жовтня 2026 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: І.М. Литвинюк

О.О. Одинак