Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №635/5690/18 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

08 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 635/5690/18

провадження № 22-ц/818/1270/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії – Яцини В.Б., Маміної О.В.

за участю секретаря – Муренченко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу заявою відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Рябініної Катерини Олександрівни на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2025 року, постановлену суддею Карасава І.О., -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зайцева О.О. звернулась до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, в якій просить частково скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року.

У клопотанні про скасування заходів забезпечення позову заявниця просила скасувати заборону ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії, пов`язані з відчуженням чи передачею третім особам 1-но кімнатної квартири загальною площею 59,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 29.07.2014 посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А., право власності зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2014, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер: 14770137(вартістю - 1 181 000,00 грн), в обґрунтування чого посилалася на положення ч.1 ст.158 ЦПК України та зазначила, що 02.10.2024, Шевченківським районним судом було ухвалене рішення по цивільній справі №635/434/21, яка поєднана зі справою №635/5690/18 з типом поєднання «Виділено в окреме провадження» про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання удаваним договору дарування 1-нокімнатної квартири загальною площею 59, 9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . 24.07.2025 Харківським апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу представника позивача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова по справі №635/434/21, судове рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про скасування частини заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2019 року в частині заборони ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , здійснювати будь-які дії, пов`язані з відчуженням чи передачею третім особам наступного майна: 1-но кімнатної квартири загальною площею 59, 9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 29.07.2014 посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А., право власності зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2014, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер: 14770137.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені клопотання представника Відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих Харківським районним судом Харківської області згідно ухвали від 14.08.2018 року, вирішити питання щодо судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що по справі №635/434/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 по визнання договору дарування удаваним принято рішення, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 24.07.2025 року, яким у задоволені позовних вимог було відмовлено. На постанову Харківського апеляційного суду від 24.07.2025 року було подано касаційну скаргу. Рішення касаційної інстанції станом на сьогодні відсутне. Окрім зазначеного вище в даній справі № 635/5690/18 є позовні вимоги які стосуються поділу майна, щодо якого представник Відповідача (за зустрічним позовом Позивача) просить скасувати заходи забезпечення позову, а саме: - Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 1-но кімнатну квартиру загальною площею 59.9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . - Визнати за ОСОБА_2 , 1969 р. н., (іпн. НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 , 1972 р. н. ( іпн. НОМЕР_1 ) право власності по 1/2 частині 1-но кімнатної квартири загальною площею 59.9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Станом на сьогодні рішення за зазначеними вище позовними вимогами не прийнято. В свою чергу в разі задоволення позовних вимог передчасне скасування заходів забезпечення позову негативного вплине на реалізацію рішення та в свою чергу призведе до грубо порушення прав Позивача ( Відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 .

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору щодо цієї квартири в межах справи про поділ спільного майна подружжя відпав, а забезпечення позову в цій частині втратило підставу, оскільки відсутній ризик відчуження спірного майна, яке згідно ч.1 п.2 ст.57 СК України є особистою приватною власністю відповідача - ОСОБА_1 та не відноситься до спільної сумісної власності подружжя.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Харківського районного суду Харківської області перебувала цивільна справа №635/5690/18, номер провадження: 2/635/2879/2018, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, визнання договору дарування удаваним.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року задоволено клопотання позивача, ОСОБА_2 та встановлена заборона ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії, пов`язані з відчуженням чи передачею третім особам наступного майна: - земельної ділянки площею 0,1496 га, кадастровий номер 63251586700:00:001:0159 за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №082748 від 22 серпня 2006 року (вартістю - 197 800,00 грн);

- житлового будинку з надвірними будівлями й спорудами за адресою: АДРЕСА_2 загальна площа 323,6 кв. м., житлова 146, 0 кв. м., який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (видавник КП «Харківське бюро технічної інвентаризації») зареєстровано 30.06.2009 (вартістю- 2 114 800,00 грн);

- гаражу М НОМЕР_3 у ГК «Старт» за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа 31,8 кв. м., який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зареєстровано 06.04.2007 року Виконавчим комітетом Київської районної ради м. Харкова (вартістю - 155 200, 00 грн);

- 2-кімнатної квартири, загальною площею 50,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу від 08.12.2003 року посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.01.2004 (вартістю - 754 900, 00 грн);

- 1-но кімнатної квартири, загальною площею 32,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору купівлі -продажу від 08.08.2002 посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., право власності на зазначено квартиру було зареєстроване у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 14.08.2002 та записано в реєстрову книгу за реєстровим номером В-5202 (вартістю - 799 600,00 грн);

- 1-но кімнатної квартири загальною площею 59, 9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 29.07.2014 посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А., право власності зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2014, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер: 14770137 (вартістю - 1 181 000,00 грн);

- автомобілю VOLKSWAGEN TIGUAN, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2010 р. в. номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , Тип загальній легковий, універсал -В, дата першої реєстрації 04.01.2011, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (вартістю- 422 900, 00 грн).

Ухвалою від 18 січня 2021 року Харківським районним судом Харківської області було задоволено клопотання відповідача про роз`єднання позовних вимог та виділено в самостійні провадження позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та визнання договору дарування удаваним, вимогу про поділ майна подружжя залишено для розгляду в справі № 635/5690/18.

В результаті автоматизованого розподілу, 19.01.2021, виділеній в окрему судову справу позовній вимозі про визнання договору дарування удаваним, надано єдиний унікальний номер: 635/434/21.

Рішенням Шевченківського (Дзержинського) районного суду м.Харкова від 02.10.2024 у справі №635/434/21 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. про визнання договору дарування удаваним – відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 24.07.2025 апеляційну скаргу представника позивача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова по справі №635/434/21 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м.Харкова від 02.10.2024 залишено без змін.

Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Частиною сьомою статті 158 ЦПК України визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).

За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 705/4132/19, забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149/150 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Звертаючись із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, заявник вказував, що у зв`язку із набранням законної сили рішенням у справі № 635/434/21, захід забезпечення позову, вижитий ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.08.2018 року стосовно однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 29.07.2014 року вичерпав свою дію, а тому наявні підстави для скасування такого заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського (Дзержинського) районного суду м.Харкова від 02.10.2024 у справі №635/434/21 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. про визнання договору дарування удаваним – відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 24.07.2025 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року залишено без змін. Постанова Харківського апеляційного суду від 24.07.2025 року набрала законної сили.

Отже, спір щодо 1-но кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 розглянуто по суті та ухвалено судове рішення, тобто договір дарування квартири за вказаною адресою є дійсним, виходячи з презумпції правомірності правочину.

З матеріалів справи вбачається, що заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року були вжиті зокрема з урахуванням того, що позивачем пред`явлено позовні вимоги в тому числі і про визнання договору дарування удаваним. Наразі ці вимоги судом вирішені, отже відсутні і підстави для забезпечення заходів забезпечення позову щодо 1-но кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 на підставі договору дарування.

Посилання апелянта на те, що на даний час постанова Харківського апеляційного суду від 24.07.2025 року оскаржена до Верховного Суду та на цей час справа ще не розглянута не заслуговують на увагу, оскільки оскарження рішення в касаційному порядку не є підставою для відмови у скасуванні заходів забезпечення позову.

Крім того, згідно ухвали Верховного Суду від 18.09.2025 року, якою відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно О.А. про визнання договору дарування удаваним, у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 24.07.2025 року – відмовлено.

Наразі відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову щодо зазначеної квартири утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду про поділ майна подружжя.

Отже, забезпеченням позову в частині заборони ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії, пов`язані з відчуженням чи передачею третім особам щодо 1-но кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 обмежують права відповідача ОСОБА_1 , оскільки в позові до нього було відмовлено.

Колегія суддів вважає, що апелянт не навела обгрунтованих підстав для збереження заходів забезпечення позову з огляду на обставини справи.

Суд першої інстанції повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду викладені в ухвалі суду відповідають обставинам справи, ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Рябініної Катерини Олександрівни - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді – О.В. Маміна

В.Б. Яцина