Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №389/557/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/336/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Савельєва О. В.

Справа № 389/557/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Пушкарьова Д.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника – адвоката Пушкарьова Д.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року в справі про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 20.02.2026, о 22 год. 33 хв. по вул.Шмідта в смт.Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області, керував транспортним засобом Audi S3, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

При таких обставинах, постановою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

У апеляційній скарзі адвокат Пушкарьов Д.Є. просить постанову стосовно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , який не зміг з`явитися в судове засідання з поважних причин, проте суд безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду, чим суд допустив істотне порушення права ОСОБА_1 на захист.

Зокрема на переконання адвоката Пушкарьова Д.Є. перераховані судом матеріали не містить достатніх підстав вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не було здійснено всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи в їх сукупності.

Також, зазначає, що ОСОБА_1 20.02.2026 о 22:33 автомобілем не керував, тобто не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

З`ясувавши обставини справи у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Пушкарьова Д.Є., які підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Пушкарьова Д.Є. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, за таких підстав.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкцію (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якій в розділі IX викладені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи та їх об`єктивна оцінка свідчать про те, що ОСОБА_1 , 20.02.2026, о 22 год. 33 хв. по вул.Шмідта в смт.Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння та умисно відмовився на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З відеозапису убачається, що на автодорозі увагу працівників поліції привернув транспортний засіб Audi S3, державний номерний знак НОМЕР_1 , який порушив ПДР України. На відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля видно як був зупинений автомобіль Audi S3, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який пересів на заднє пасажирське місце. Далі на відео зафіксовано, як працівники поліції роз`яснюють ОСОБА_1 причини зупинки, повідомляють про наявність у нього конкретних ознак алкогольного сп`яніння і неодноразово пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати до медичного закладу, проте потім останній відмовився. Після цього відносно водія ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, а саме за відмову на вимогу поліцейського від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння.

При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та його винуватість є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказах по справі а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597190 від 21.02.2026, який складено у відповідності до вимог до ст.ст.256, 266 КУпАП та в якому зазначено обставини вчинення останнім адміністративного правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В даному випадку, апеляційний суд з об`єктивністю констатує, що з урахуванням серйозних фінансових санкцій та наслідків, ОСОБА_1 при бажанні мав право та можливість спростувати всі пред`явленні йому обвинувачення у керуванні автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння шляхом проходження нетривалого по часу та не складного за процедурою огляду, як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров`я.

Однак, ОСОБА_1 своїм правом не скористався, явно ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, при тому, що у разі незгоди з результатом такого огляду мав можливість пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я.

З долучених до матеріалів справи записів вбачається фіксування всього перебігу подій: рух транспортного засобу, його зупинка, подальше спілкування з водієм та складання за його результатами адміністративного протоколу. Відеозаписи із нагрудного відеореєстратора інспектора, якими зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення ПДР України. Наявний в матеріалах справи відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого правопорушення.

Апеляційні доводи захисника про те, що судом першої інстанції порушено право на захист ОСОБА_1 і, зокрема, проведено судове засідання без його участі, є необґрунтованими та безпідставними.

Так, суд першої інстанції згідно матеріалів справи належним чином повідомляв ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи. При цьому суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням ОСОБА_1 .

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП, участь особи, яка притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, при розгляді справи не є обов`язковою.

Враховуючи положення ст.38 КУпАП, яка визначає строки накладення адміністративного стягнення.

А тому розгляд справи без участі ОСОБА_1 та винесення рішення не може вважатися порушенням його прав, оскільки він був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Також, при цьому апеляційний суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» в якому зазначено: «що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…)».

Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 повністю мав можливість реалізувати своє право на участь у судовому засіданні, надання пояснень та участь в його інтересах професійного захисника.

Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції розглянув справу із порушеннями, неповно, однобічно та упереджено є необрунтованими та безпідставними. На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції розглянув справу повно, всебічно та неупереджено та надав всім зібраним по справі доказам належну правову оцінку.

Безпідставними є апеляційні доводи стосовно неналежних та недопустимих доказів, що зібрані по справі. Оскільки досліджені судом першої інстанції докази є належними та допустимими, взаємоузгоджуються між собою та повністю підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, який встановлений судом першої інстанції та який знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду. Підстави для визнання зібраних по справі доказів неналежними та недопустимими відсутні.

Також є непереконливими доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, є безпідставними. Оскільки повністю спростовуються відеозаписом в матеріалах справи з якого вбачається, що ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу Audi S3, державний номерний знак НОМЕР_1 , проте потім пересів на заднє пасажирське сидіння, про що також повідомив інший пасажир, який вийшов з транспортного засобу. Крім того, факт керування підтверджується іншими доказами, які взаємоузгоджуються між собою.

В апеляційній скарзі містяться також інші твердження, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

За результатами перегляду цієї справи, апеляційний суд з об`єктивністю констатує, що дані протоколу про адміністративне правопорушення, у сукупності з іншими доказами, у тому числі відеозаписом обставин події, чітко відображають повну картину фактичних обставин цієї справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 , 20.02.2026, о 22 год. 33 хв. по вул.Шмідта в смт.Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області, керував транспортним засобом Audi S3, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння та умисно відмовився на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі «О’ Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, а також об`єктивність дій поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги захисника-адвоката Пушкарьова Д.Є. про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час апеляційного розгляду, а тому законні підстави для скасування постанови судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Пушкарьова Д.Є. в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л.Іванов