Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/11546/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11546/26

Провадження № 2/727/3713/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді – Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1492-1139 від 02 січня 2025 року в розмірі 26 474,28 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом – 5 233,37 грн; заборгованості за процентами – 16 659,11 грн; заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України – 4 356,80 грн; заборгованості за комісією – 225,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 січня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою вебсайту кредитодавця в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1492-1139, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором A7512. Додатковими угодами № 1 від 31.01.2025, № 2 від 05.02.2025 та № 3 від 15.03.2025 сторони погодили надання відповідачу додаткових коштів у кредит у сумах 1 400,00 грн, 1 100,00 грн та 1 500,00 грн відповідно. Позивач свої зобов`язання виконав і перерахував відповідачу кредитні кошти на загальну суму 8 800,00 грн, однак відповідач, здійснивши часткову оплату, у подальшому свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим станом на 18.05.2026 утворилася заборгованість у розмірі 26 474,28 грн.

Позивач також зазначає, що звільнення споживача від відповідальності за прострочення, передбачене пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, не поширюється на договори, укладені після 23 січня 2024 року, а пункт 6-1 цього розділу, який передбачав звільнення споживача від відповідальності в період дії воєнного стану, виключено, а тому, на думку позивача, він має право на стягнення процентів річних на підставі статті 625 ЦК України. Нарахування комісії за надання кредиту позивач вважає правомірним з огляду на частину другу статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів суд направив відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою суду. Згідно з частиною п`ятою статті 128 ЦПК України судові виклики і повідомлення фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, здійснюються за адресою їх зареєстрованого місця проживання. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило. Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом встановлено, що 02 січня 2025 року о 22 год 08 хв між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1492-1139 продукту «CreditKasa» (далі – Договір), який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором A7512. До Договору сторонами також підписано паспорт споживчого кредиту, а невід`ємною частиною Договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі – Правила) та таблиця обчислення загальної вартості кредиту.

За умовами Договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 4 800,00 грн строком на 365 днів (дата повернення – 01.01.2026) з базовим періодом сплати процентів 14 днів. Відповідно до пункту 4.10 Договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за фіксованою стандартною процентною ставкою 1,00 % на день протягом перших 180 днів та 0,75 % на день – з 181-го дня і до закінчення строку дії Договору. Пунктом 4.11 Договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15,00 % від суми виданого кредиту, яка нараховується в день видачі кредиту, у тому числі при кожному отриманні позичальником додаткових грошових коштів у кредит, якщо це передбачено відповідною додатковою угодою. Згідно з пунктами 4.16, 4.17, 4.19 Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору становить 0,914 % (загальні витрати за кредитом 16 020,00 грн / 4 800,00 грн / 365 днів ? 100 %).

Договором також передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 73 000 % річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України, у сумі не більше 1 % від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення, а сукупна сума таких нарахувань та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником.

Надалі між сторонами в тому ж порядку укладено додаткові угоди до Договору, якими відповідачу надано додаткові грошові кошти у кредит із комісією за видачу додаткових коштів 15 % та продовжено строк кредитування: № 1 від 31.01.2025 (підписана одноразовим ідентифікатором A1700) – 1 400,00 грн, сума кредиту після її укладення – 5 288,00 грн, денна процентна ставка – 0,884 %; № 2 від 05.02.2025 (одноразовий ідентифікатор A7799) – 1 100,00 грн, сума кредиту – 5 250,88 грн, денна процентна ставка – 0,894 %; № 3 від 15.03.2025 (одноразовий ідентифікатор A7055) – 1 500,00 грн, сума кредиту – 5 233,37 грн, денна процентна ставка – 0,892 %.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.8, 2.11 додаткової угоди № 3 від 15.03.2025 позичальник зобов`язався повернути суму кредиту 5 233,37 грн у строк 365 календарних днів з моменту укладення цієї додаткової угоди (загальний строк кредитування за Договором – 437 днів, тобто до 14.03.2026 включно); проценти з 15.03.2025 нараховуються за стандартною ставкою 1,00 % на день протягом перших 180 днів, а з 181-го дня – 0,74 % на день; комісія за видачу додаткових коштів становить 15 % від суми 1 500,00 грн, тобто 225,00 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту, квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (система LiqPay) та листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 18.05.2026 про підтвердження успішної оплати позивач перерахував відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначено в Договорі, кредитні кошти: 02.01.2025 – 4 800,00 грн, 31.01.2025 – 1 400,00 грн, 05.02.2025 – 1 100,00 грн, 15.03.2025 – 1 500,00 грн, а всього 8 800,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором станом на 18.05.2026 відповідач здійснив платежі: 15.01.2025 – 1 872,00 грн, 30.01.2025 – 1 123,20 грн, 31.01.2025 – 1 400,00 грн, 27.02.2025 – 2 063,86 грн, 12.03.2025 – 1 606,80 грн, а всього 8 065,86 грн, які зараховано в погашення процентів, комісії та частини тіла кредиту. Після 12.03.2025 платежів відповідач не здійснював.

Згідно з цим розрахунком проценти за користування кредитом нараховувалися за ставками, визначеними Договором і додатковими угодами, на залишок неповерненої суми кредиту; з 15.03.2025 по 10.09.2025 – за ставкою 1,00 % (52,33 грн на день), з 11.09.2025 по 14.03.2026 – за ставкою 0,74 % (38,73 грн на день). Після 14.03.2026, тобто після закінчення строку кредитування, проценти не нараховувалися. Залишок заборгованості за процентами становить 16 659,11 грн, за комісією за видачу додаткових коштів за додатковою угодою № 3 – 225,00 грн, за тілом кредиту – 5 233,37 грн.

Крім того, з 28.03.2025 по 19.06.2025 позивач нарахував проценти річних на підставі статті 625 ЦК України та умов Договору у сумі по 52,33 грн на день (за останній день – у сумі, що не перевищує граничного розміру), що разом з раніше нарахованими 43,20 грн (сплаченими відповідачем) склало 4 400,00 грн, тобто граничний розмір, який дорівнює половині суми кредиту; залишок несплачених процентів річних становить 4 356,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без проходження реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та прийняття пропозиції укласти договір.

Встановлені судом обставини свідчать, що Договір та додаткові угоди до нього укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, а кредитні кошти зараховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначив особисто. Крім того, відповідач частково виконував Договір, здійснивши у період з 15.01.2025 по 12.03.2025 п`ять платежів на його погашення, що свідчить про визнання ним факту укладення Договору та отримання кредиту. Таким чином, Договір є укладеним, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір недійсним не визнавався, відповідач його укладення не заперечував.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у загальній сумі 8 800,00 грн підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту, квитанцією про перерахування коштів та листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім». З урахуванням здійснених відповідачем платежів залишок неповерненого кредиту становить 5 233,37 грн, що узгоджується також з умовами додаткової угоди № 3 від 15.03.2025. Строк кредитування закінчився 14.03.2026, однак доказів повернення кредиту відповідач суду не надав. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 233,37 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Як встановлено судом, з урахуванням умов додаткової угоди № 3 від 15.03.2025 строк кредитування закінчився 14.03.2026, і проценти нараховано виключно в межах строку кредитування, на неповернену суму кредиту, за ставками, визначеними Договором та додатковими угодами.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка. Відповідно до перехідних положень цього Закону з 20 серпня 2024 року максимальна денна процентна ставка за договорами про споживчий кредит не може перевищувати 1 %. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, що передбачають встановлення денної процентної ставки, яка перевищує її максимальний розмір, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною, а нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати за власною ініціативою. Водночас у разі, якщо споживач не пред`явив позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору, суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до чітких умов договору.

Договір та додаткові угоди до нього укладено після 20 серпня 2024 року, а тому на них поширюється обмеження максимального розміру денної процентної ставки в 1 %. Стандартна процентна ставка за Договором не перевищує 1,00 % в день, а денна процентна ставка, обчислена з урахуванням як процентів, так і комісії за видачу кредиту, становить за Договором 0,914 %, а за додатковими угодами № 1, № 2 та № 3 – відповідно 0,884 %, 0,894 % та 0,892 %. Отже, умови Договору щодо розміру процентів та комісії граничного розміру, встановленого законом, не перевищують. Розмір комісії за видачу додаткових коштів у кредит та порядок її сплати чітко визначено пунктом 4.11 Договору та пунктом 2.6 додаткової угоди № 3, відповідач з ними погодився, комісію враховано при обчисленні денної процентної ставки та загальної вартості кредиту. Відповідач умов Договору не оспорював, зустрічних вимог не заявляв.

Розрахунок процентів та комісії позивача відповідає умовам Договору та додаткових угод і відповідачем не спростований. Отже, вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 16 659,11 грн та комісії в сумі 225,00 грн підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026 – з 02 серпня 2026 року строком на 90 діб. Таким чином, воєнний стан діяв як на час укладення Договору та виникнення прострочення (з 28.03.2025), так і діє на час ухвалення цього рішення.

Доводи позивача про те, що пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на Договір, а пункт 6-1 цього розділу виключено, суд відхиляє, оскільки пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною нормою, яка Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX не змінювалася та не скасовувалася, є чинною і поширюється на всі договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, незалежно від дати їх укладення, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану. Виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» на дію пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не впливає.

Оскільки проценти річних у сумі 4 356,80 грн нараховано позивачем на підставі статті 625 ЦК України та умов Договору за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, яке мало місце в період дії воєнного стану, відповідач у силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений від такої відповідальності. За таких обставин у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 22 117,48 грн, з яких: 5 233,37 грн – заборгованість за кредитом, 16 659,11 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом, 225,00 грн – заборгованість за комісією. У задоволенні вимоги про стягнення 4 356,80 грн процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 65034 від 10.08.2026. Позовні вимоги задоволено на суму 22 117,48 грн із заявлених 26 474,28 грн, тобто на 83,54 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 224,26 грн (2 662,40 грн ? 22 117,48 грн / 26 474,28 грн).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 128, 141, 178, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1492-1139 від 02 січня 2025 року в розмірі 22 117 грн 48 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом – 5 233,37 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом – 16 659,11 грн, заборгованості за комісією – 225,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір у розмірі 2 224 грн 26 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Танасійчук