Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/11595/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11595/26

Провадження № 2/727/3724/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді - Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 103880698 від 08 липня 2024 року в розмірі 33 007,50 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 22 733,70 грн; заборгованості за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання - 5 273,80 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 103880698, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав і перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача, однак відповідач кредит не повернула, проценти не сплатила. 28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Позивач направляв відповідачу претензію про погашення заборгованості від 01.07.2026 № 23978734/3784, проте заборгованість не погашена.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів суд направив відповідачу за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судові виклики і повідомлення фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, здійснюються за адресою їх зареєстрованого місця проживання. Згідно з пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою суду. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подала, будь-яких заяв чи клопотань від неї до суду не надходило. Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом встановлено, що 08 липня 2024 року відповідач звернулася до ТОВ «Мілоан» через вебсайт кредитодавця із заявою на отримання кредиту № 103880698 на суму 5 000,00 грн, у якій зазначила свої персональні дані, номер мобільного телефону НОМЕР_1 та платіжну картку № НОМЕР_2 для зарахування кредитних коштів (додаток № 2 до кредитного договору).

Того ж дня між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 103880698 (індивідуальна частина) (далі - Договір), який підписаний відповідачем 08.07.2024 о 21:37 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 229184, а від імені кредитодавця - електронним підписом генерального директора Вініченка О.В. Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» з інформаційно-телекомунікаційної системи про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс від 02.06.2026, одноразовий ідентифікатор 229184 для підписання Договору направлено 08.07.2024 о 21:37 на номер телефону відповідача НОМЕР_1 . Паспорт споживчого кредиту відповідач підписала одноразовим ідентифікатором 355440.

За умовами Договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 5 000,00 грн загальним строком на 345 днів з 08.07.2024, а відповідач - повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіка платежів (пункти 1.1-1.3 Договору). Остаточний термін повернення кредиту та сплати процентів - 18.06.2025 (пункт 1.4 Договору).

Пунктом 1.5.1 Договору комісію за надання кредиту встановлено в розмірі 0,00 грн. Відповідно до пунктів 1.5.2, 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 3,65 % річних, а протягом решти строку кредитування - за стандартною процентною ставкою 511,00 % річних від фактичного залишку кредиту. Тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.6 Договору). Згідно з пунктом 2.2.2 Договору проценти нараховуються з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. Пунктом 2.2.3 Договору визначено, що після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Відповідно до пункту 1.5 Договору загальні витрати за кредитом становлять 18 256,50 грн, денна процентна ставка - 1,06 % ((18 256,50 грн / 5 000,00 грн) / 345 днів ? 100 %), орієнтовна реальна річна процентна ставка - 4 977,82 % річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 23 256,50 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено обов`язок позичальника сплатити штраф у розмірі 700 грн за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком дати, якщо порушення триває більш ніж 6 днів, а пунктом 4.2 Договору - право кредитодавця нараховувати на прострочену заборгованість за кредитом проценти за ставкою 511 % річних як проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Згідно з пунктом 3.2.6 Договору кредитодавець має право відступати свої права за Договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

Згідно з платіжним дорученням № 92498931 від 08.07.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу 5 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 103880698».

Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 103880698 відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснила. За період з 09.07.2024 по 23.07.2024 первісний кредитор нараховував проценти за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 Договору (0,50 грн на день), а починаючи з 24.07.2024 - за стандартною ставкою (70,00 грн на день від суми кредиту 5 000,00 грн), частину яких щодо простроченої частини тіла кредиту обліковував як проценти за порушення грошового зобов`язання згідно з пунктом 4.2 Договору. Крім того, первісний кредитор нараховував штрафи по 700,00 грн згідно з пунктом 4.1 Договору.

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т, за умовами якого кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, а новий кредитор замінив кредитора у цих кредитних договорах та набув прав грошових вимог. Факт передачі реєстру боржників підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 28.10.2024, а оплату прав вимоги в сумі 1 779 026,46 грн - платіжною інструкцією № 6981 від 28.10.2024.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28.10.2024 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 103880698 від 08.07.2024 із загальною сумою заборгованості 16 697,50 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 5 000,00 грн (у тому числі прострочена - 600,00 грн), заборгованість за процентами - 6 423,70 грн (у тому числі прострочена - 5 992,50 грн), заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання - 5 273,80 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 103880698 за період з 29.10.2024 по 18.06.2025 позивач після набуття права вимоги нараховував проценти за користування кредитом за стандартною ставкою 1,40 % на день від фактичного залишку кредиту 5 000,00 грн (70,00 грн на день) по 18.06.2025 включно, тобто в межах строку кредитування, що за 233 дні склало 16 310,00 грн. Нарахування процентів після 18.06.2025, а також нарахування неустойки після 28.10.2024 позивачем не здійснювалося.

Отже, згідно з випискою з особового рахунку станом на 15.07.2026 р. заборгованість відповідача становить 33 007,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованість за процентами - 22 733,70 грн (6 423,70 грн, нарахованих первісним кредитором, та 16 310,00 грн, нарахованих позивачем), заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання - 5 273,80 грн, яка складається зі штрафів, нарахованих згідно з пунктом 4.1 Договору (сім штрафів по 700,00 грн, разом 4 900,00 грн), та процентів, нарахованих згідно з пунктом 4.2 Договору (373,80 грн).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних); правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без проходження реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та прийняття пропозиції укласти договір.

Встановлені судом обставини свідчать, що Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону, зазначений нею у заяві на отримання кредиту, а кредитні кошти зараховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач вказала особисто. Таким чином, Договір є укладеним, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір недійсним не визнавався, відповідач його укладення та отримання коштів не заперечила.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28.10.2024 укладено у письмовій формі, оплачено новим кредитором, недійсним не визнавався. Умовами пункту 3.2.6 Договору сторони погодили право кредитодавця відступати права за Договором без згоди позичальника. Отже, позивач набув усі права кредитора за Договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право на одержання процентів за користування кредитом, які нараховуються відповідно до умов Договору протягом строку кредитування.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн підтверджено платіжним дорученням № 92498931 від 08.07.2024. Строк повернення кредиту настав 18.06.2025, однак доказів повернення кредиту повністю або частково відповідач суду не надала. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Як встановлено судом, проценти нараховано за період з 09.07.2024 по 18.06.2025 включно, тобто виключно в межах строку кредитування, визначеного пунктами 1.3, 1.4 Договору, на фактичний залишок заборгованості за кредитом, який з огляду на відсутність будь-яких погашень становив 5 000,00 грн, що відповідає пункту 2.2.2 Договору.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка, а пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності вказаним Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 відсотка; протягом наступних 120 днів - 1,5 відсотка.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною, а нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати за власною ініціативою; на другому етапі перехідного періоду (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) максимальна денна процентна ставка для договорів, укладених у цей період, не могла перевищувати 1,5 %. Водночас у разі, якщо споживач не пред`явив позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору, суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до чітких умов договору.

Договір укладено 08 липня 2024 року, тобто в період, коли максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5 %. Денна процентна ставка за Договором становить 1,06 %, а стандартна процентна ставка в розмірі 511 % річних відповідає 1,40 % на день. Отже, умови Договору щодо розміру процентів не перевищують граничного розміру, встановленого законом. Відповідач умов Договору не оспорювала, зустрічних вимог не заявляла, а умови Договору щодо розміру процентної ставки та порядку нарахування процентів є чіткими та не допускають неоднозначного тлумачення.

Розрахунок процентів позивача є арифметично правильним: за період з 09.07.2024 по 23.07.2024 (15 днів) - 7,50 грн; за період з 24.07.2024 по 28.10.2024 (97 днів) первісним кредитором нараховано по 70,00 грн на день (6 790,00 грн), з яких 373,80 грн обліковано як проценти згідно з пунктом 4.2 Договору, а 6 416,20 грн - як проценти за користування кредитом; за період з 29.10.2024 по 18.06.2025 (233 дні) позивачем нараховано 16 310,00 грн. Загальний розмір заборгованості за процентами за користування кредитом становить 22 733,70 грн (7,50 + 6 416,20 + 16 310,00), що узгоджується з витягом з реєстру боржників, розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку. Відповідач розрахунку не спростувала. Отже, вимога про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 22 733,70 грн підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026 - з 02 серпня 2026 року строком на 90 діб. Таким чином, воєнний стан діяв як на час укладення Договору та виникнення прострочення, так і діє на час ухвалення цього рішення.

Заборгованість у сумі 5 273,80 грн складається зі штрафів, нарахованих на підставі пункту 4.1 Договору (4 900,00 грн), та процентів за порушення грошового зобов`язання, нарахованих на підставі пункту 4.2 Договору відповідно до статті 625 ЦК України (373,80 грн), тобто з платежів за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, яке мало місце в період дії воєнного стану. За таких обставин відповідач у силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнена від обов`язку їх сплати, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 27 733,70 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22 733,70 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні вимоги про стягнення 5 273,80 грн неустойки та процентів за порушення грошового зобов`язання слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 47550 від 28.07.2026. Позовні вимоги задоволено на суму 27 733,70 грн із заявлених 33 007,50 грн, тобто на 84,02 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 237,01 грн (2 662,40 грн ? 27 733,70 грн / 33 007,50 грн).

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в тому числі гонорару адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», яким вартість правничої допомоги за одну кредитну справу визначено у фіксованому розмірі 8 000,00 грн (пункт 2.3); ордер на надання правничої (правової) допомоги від 20.10.2025 № 1408806; акт наданих послуг № Д/31213 від 15.07.2026 на суму 8 000,00 грн та детальний опис наданих послуг, згідно з яким адвокатом надано усну консультацію, ознайомлено з матеріалами кредитної справи, погоджено правову позицію, складено та подано позовну заяву (загалом 6 год 30 хв). Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подала. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 6 721,79 грн (8 000,00 грн ? 27 733,70 грн / 33 007,50 грн).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 103880698 від 08 липня 2024 року в розмірі 27 733 грн 70 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 22 733,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 2 237 грн 01 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 721 грн 79 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Танасійчук