Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/11559/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11559/26

Провадження № 2/727/3718/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді – Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 493706899 від 17 лютого 2021 року в розмірі 34 680,75 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 9 750,00 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом – 24 930,75 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 493706899, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 750,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав і перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача, однак відповідач кредит не повернув, проценти не сплатив. У подальшому право вимоги за кредитним договором було відступлено первісним кредитором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», останнім – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» – позивачу, який набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 34 680,75 грн. Нових нарахувань позивач не здійснював, а відповідач заборгованість не погасив.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів суд направив відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судові виклики і повідомлення фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, здійснюються за адресою їх зареєстрованого місця проживання. Згідно з пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою суду. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило. Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом встановлено, що 17 лютого 2021 року відповідач через вебсайт ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (moneyveo.ua) подав заявку на отримання кредиту в сумі 9 750,00 грн строком на 30 днів, у якій зазначив свої персональні дані, паспортні дані, РНОКПП, номер мобільного телефону НОМЕР_1 , адресу електронної пошти, адресу реєстрації та платіжну картку № НОМЕР_2 для зарахування кредитних коштів.

Того ж дня між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 493706899 (далі – Договір), невід`ємною частиною якого є паспорт споживчого кредиту та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора одноразовий ідентифікатор MNV59TN5 направлено відповідачу 17.02.2021 о 11:47:30 на номер телефону НОМЕР_1 , введений відповідачем 17.02.2021 о 13:25:13, після чого о 13:25:19 кредитні кошти перераховано позичальнику.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 Договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 9 750,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів від дати отримання кредиту (дисконтний період). Відповідно до пункту 1.4.1 Договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду проценти нараховуються за дисконтною процентною ставкою 594,95 % річних, що становить 1,63 % від суми кредиту за кожний день. Пунктом 1.4.3 Договору передбачено, що у разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови щодо нарахування процентів за дисконтною ставкою скасовуються з дати надання кредиту і застосовується базова процентна ставка 620,50 % річних (1,70 % на день).

Згідно з пунктом 1.7 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору): зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (пункт 1.7.1), а з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник сплачує проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту (пункт 1.7.2). Пунктом 1.10 Договору визначено, що всі істотні умови, у тому числі порядок продовження строку дії Договору та розмір процентних ставок, погоджені сторонами під час укладення Договору. Пунктом 2.1.1.5 Договору передбачено право кредитодавця відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.

Відповідно до довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 18.04.2025 № 493706899/18042025/Э та письмових пояснень первісного кредитора, на виконання Договору 17.02.2021 о 13:25:13 кредитодавцем ініційовано платіжну операцію через АТ «СЕНС БАНК» на суму 9 750,00 грн на платіжну картку відповідача № 4314-14XX-XXXX-8033 (надавач платіжних послуг отримувача – АТ «ПУМБ»), яку завершено 17.02.2021 о 13:25:19. Таким чином, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Договором.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив. Первісний кредитор нараховував проценти: з 17.02.2021 по 19.03.2021 – за дисконтною ставкою 1,63 % (158,93 грн за день, разом 4 767,90 грн за 30 днів); у зв`язку з невиконанням умов дисконтного періоду – донарахування до базової ставки 1,70 % за дисконтний період (204,60 грн); з 20.03.2021 – за ставкою 2,30 % на день згідно з пунктом 1.7.2 Договору (224,25 грн за день). Станом на 20.04.2021 заборгованість становила 21 898,50 грн, з яких 9 750,00 грн – тіло кредиту, 12 148,50 грн – проценти.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язався відступати фактору права вимоги за кредитними договорами, у тому числі майбутні, а наявне право вимоги переходить до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги (пункти 1.3, 2.1, 4.1). Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги № 130 від 20.04.2021 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором у сумі 21 898,50 грн (9 750,00 грн – тіло кредиту, 12 148,50 грн – проценти).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» новий кредитор продовжив нарахування процентів за ставкою 2,30 % на день (224,25 грн за день) з 21.04.2021 по 16.06.2021, тобто до закінчення 90-денного строку продовження користування кредитом, визначеного пунктом 1.7.1 Договору, після чого нарахування припинено. Станом на 16.06.2021 заборгованість становила 34 680,75 грн, з яких 9 750,00 грн – тіло кредиту, 24 930,75 грн – проценти. Відображення в розрахунках первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» сум у графі «сплачено» на дати відступлення (20.04.2021 та 28.10.2021) є балансовим списанням заборгованості у зв`язку з відступленням права вимоги, а не її погашенням відповідачем.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (фактор) укладено договір факторингу № 05/0820-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 7 від 28.10.2021, згідно з яким до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором.

14 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 14.02.2022, згідно з яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором у загальній сумі 34 680,75 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за період з 14.02.2022 по 15.06.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 680,75 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту – 9 750,00 грн, прострочена заборгованість за процентами – 24 930,75 грн. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач нарахувань не здійснювали, платежів від відповідача не надходило.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних); правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без проходження реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та прийняття пропозиції укласти договір.

Встановлені судом обставини свідчать, що Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону, зазначений ним у заявці на отримання кредиту, а кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач вказав особисто. Таким чином, Договір є укладеним, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір недійсним не визнавався, відповідач його укладення та отримання коштів не заперечив.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено послідовний перехід права вимоги за Договором від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, Реєстр прав вимоги № 130 від 20.04.2021), від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, Реєстр прав вимоги № 7 від 28.10.2021) та від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача (договір факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022, Реєстр прав вимоги № 1 від 14.02.2022). Укладення договорів факторингу № 28/1118-01 та № 05/0820-01 до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про їх недійсність, оскільки ними передбачено відступлення як наявних, так і майбутніх прав вимоги, а перехід права вимоги відбувся з моменту підписання відповідних реєстрів, тобто після укладення Договору. Договори факторингу недійсними не визнавалися. Отже, позивач набув усі права кредитора за Договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з частиною другою статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Водночас доказів виконання відповідачем зобов`язань за Договором ні первісному, ні будь-якому з наступних кредиторів матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 9 750,00 грн підтверджено довідкою первісного кредитора про ініціювання та завершення платіжної операції, довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі та розрахунком заборгованості. Строк повернення кредиту з урахуванням пункту 1.7.1 Договору настав, однак доказів повернення кредиту повністю або частково відповідач суду не надав. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 750,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно зі статтею 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Умовами пунктів 1.7, 1.7.1, 1.7.2, 1.10 Договору сторони під час його укладення погодили, що в разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду строк користування кредитом продовжується, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, із нарахуванням процентів у розмірі 2,30 % на день. Отже, загальний строк користування кредитом за Договором, з урахуванням погодженого сторонами автоматичного продовження, закінчився 16.06.2021.

Як встановлено судом, проценти за користування кредитом нараховувалися первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» лише в межах цього строку – з 17.02.2021 по 16.06.2021 – за ставками, визначеними пунктами 1.4.1, 1.4.3, 1.7.2 Договору, на суму кредиту 9 750,00 грн, а після 16.06.2021 нарахування не здійснювалося. Розрахунок процентів є арифметично правильним: 4 767,90 грн (30 днів ? 158,93 грн) + 204,60 грн (донарахування за базовою ставкою за дисконтний період) + 19 958,25 грн (89 днів з 20.03.2021 по 16.06.2021 ? 224,25 грн) = 24 930,75 грн, що узгоджується з розрахунками заборгованості первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», витягом з Реєстру прав вимоги № 130 та випискою з особового рахунку. Умови Договору щодо розміру процентних ставок і порядку їх нарахування є чіткими, були відомі відповідачу до укладення Договору; відповідач їх не оспорював, розрахунку не спростував. Отже, вимога про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 24 930,75 грн підлягає задоволенню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 34 680,75 грн, з яких: 9 750,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 24 930,75 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 53700 від 12.08.2026. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у сумі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», з протоколом погодження вартості послуг; додаткову угоду № 25770345408 від 19.06.2026, якою визначено доручення щодо стягнення заборгованості з відповідача за Договором; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026, згідно з яким адвокатом надано послуги з вивчення матеріалів справи (1 000,00 грн), складання позовної заяви (5 000,00 грн), підготовки адвокатського запиту (500,00 грн) та клопотання (500,00 грн) на загальну суму 7 000,00 грн; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката. Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подав, неспівмірності цих витрат не довів. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 128, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 493706899 від 17 лютого 2021 року в розмірі 34 680 грн 75 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 9 750,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом – 24 930,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Танасійчук