Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №725/6508/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/6508/26

Провадження № 2/727/3959/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді – Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії № LM618513538 від 13 грудня 2024 року в розмірі 18 602,10 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5 699,40 грн; заборгованості за процентами – 10 053,00 грн; заборгованості за штрафом/пенею – 2 849,70 грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (далі – ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ», первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено договір кредитної лінії № LM618513538, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 700,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, однак відповідач кредит не повернула, проценти не сплатила. Право вимоги за кредитним договором було відступлено ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі – ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»), а останнім – позивачу на підставі договору факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025. Позивач направляв відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості, проте заборгованість не погашена.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів суд направив відповідачу за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судові виклики і повідомлення фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, здійснюються за адресою їх зареєстрованого місця проживання. Згідно з пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою суду. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подала, будь-яких заяв чи клопотань від неї до суду не надходило. Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом встановлено, що 13 грудня 2024 року о 01:26 відповідач через вебсайт ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» подала заявку на отримання кредиту в сумі 5 700,00 грн, у якій зазначила свої персональні дані, паспортні дані, РНОКПП, номер мобільного телефону НОМЕР_1 , адресу електронної пошти, адресу проживання та платіжну картку № НОМЕР_2 для зарахування кредитних коштів.

Того ж дня між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № LM618513538 (далі – Договір), невід`ємною частиною якого є паспорт споживчого кредиту продукту «ОПТИМАЛЬНИЙ КРЕДИТ». Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора одноразовий ідентифікатор YGXX-5786 направлено відповідачу 13.12.2024 о 01:27:02 на номер телефону НОМЕР_1 , введений відповідачем 13.12.2024 о 01:27:26, після чого о 01:27:39 кредитні кошти перераховано позичальнику. З боку кредитодавця Договір підписано кваліфікованим електронним підписом директора ОСОБА_2 .

За умовами Договору кредитодавець відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом 5 700,00 грн строком кредитування до 1 826 днів із дисконтним періодом 10 днів, сума першого траншу – 5 700,00 грн. Відповідно до пунктів 8.1–8.3 Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою базовою процентною ставкою 0,98 % на день від суми залишку кредиту за кожний день користування ним (357,70 % річних) та комісію за надання кредиту, яка згідно з пунктом 8.5 Договору становить 285,00 грн. Згідно з пунктом 8.10 Договору проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу та до дня закінчення строку дії Договору. Відповідно до пункту 8.6 Договору денна процентна ставка, розрахована за методикою частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить 0,98 % на день.

Договором (розділ 6 паспорта споживчого кредиту) передбачено також штраф за порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів у розмірі 5 000 % від суми простроченого платежу, але не більше 50 % від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника.

Відповідно до довідки ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» від 28.07.2025 № LM618513538/28072025/9 на виконання Договору 13.12.2024 о 01:27:26 кредитодавцем ініційовано платіжну операцію через АТ «ОТП БАНК» на суму 5 700,00 грн на платіжну картку відповідача № 5168-75XX-XXXX-2405 (надавач платіжних послуг отримувача – АТ КБ «ПриватБанк»), яку завершено 13.12.2024 о 01:27:39. Таким чином, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Договором.

26 березня 2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено договір факторингу № ОК-ТП/28, на підставі якого та реєстру прав вимоги до нього до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором, що підтверджується також довідкою ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» від 28.07.2025 № LM618513538/ФК. Станом на 26.03.2025 заборгованість відповідача становила 12 067,65 грн, з яких: 5 699,40 грн – тіло кредиту, 3 518,55 грн – проценти, 2 849,70 грн – неустойка.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» новий кредитор нараховував проценти за базовою ставкою 0,98 % на день від залишку кредиту 5 699,40 грн (55,85 грн на день) з 27.03.2025 по 21.07.2025 (117 днів), що склало 6 534,45 грн. Станом на 21.07.2025 заборгованість відповідача становила 18 602,10 грн, з яких: 5 699,40 грн – тіло кредиту, 10 053,00 грн – проценти, 2 849,70 грн – неустойка. Відображення в розрахунку сум у графі «погашено» за 21.07.2025 є закриттям договору в обліку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у зв`язку з відступленням права вимоги, а не погашенням заборгованості відповідачем.

21 липня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 21/0725-01, на підставі якого та реєстру прав вимоги від 21.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором у сумі 18 602,10 грн. Оплату фінансування за реєстром прав вимоги від 21.07.2025 в сумі 805 371,94 грн здійснено згідно з платіжною інструкцією № 16659 від 22.07.2025. Позивач нарахувань за Договором не здійснював, доказів погашення заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних); правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без проходження реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та прийняття пропозиції укласти договір.

Встановлені судом обставини свідчать, що Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону, зазначений нею у заявці на отримання кредиту, а кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач вказала особисто. Таким чином, Договір є укладеним, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір недійсним не визнавався, відповідач його укладення та отримання коштів не заперечила.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено послідовний перехід права вимоги за Договором від ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (договір факторингу № ОК-ТП/28 від 26.03.2025) та від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача (договір факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025, реєстр прав вимоги від 21.07.2025, платіжна інструкція № 16659 від 22.07.2025). Договори факторингу недійсними не визнавалися. Отже, позивач набув усі права кредитора за Договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з частиною другою статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, однак доказів виконання відповідачем зобов`язань за Договором ні первісному, ні будь-якому з наступних кредиторів матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5 700,00 грн підтверджено довідкою первісного кредитора про ініціювання та завершення платіжної операції та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі. Залишок заборгованості за тілом кредиту становить 5 699,40 грн. Доказів повернення кредиту відповідач суду не надала. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 699,40 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Як встановлено судом, строк кредитування за Договором становить до 1 826 днів, вимоги про дострокове повернення кредиту в порядку частини другої статті 1050 ЦК України матеріали справи не містять, а проценти нараховано за період з 13.12.2024 по 21.07.2025, тобто в межах строку кредитування, на фактичний залишок кредиту.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка. Відповідно до перехідних положень цього Закону з 20 серпня 2024 року максимальна денна процентна ставка за договорами про споживчий кредит не може перевищувати 1 %. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, що передбачають встановлення денної процентної ставки, яка перевищує її максимальний розмір, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною, а нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати за власною ініціативою. Водночас у разі, якщо споживач не пред`явив позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору, суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до чітких умов договору.

Договір укладено 13 грудня 2024 року, тобто після 20 серпня 2024 року, а тому на нього поширюється обмеження максимального розміру денної процентної ставки в 1 %. Базова процентна ставка за Договором становить 0,98 % на день, а денна процентна ставка, визначена пунктом 8.6 Договору з урахуванням процентів та комісії за весь строк кредитування, – 0,98 %. Отже, умови Договору щодо розміру процентів не перевищують граничного розміру, встановленого законом. Відповідач умов Договору не оспорювала, зустрічних вимог не заявляла.

Розрахунок процентів позивача є арифметично правильним: первісним кредитором станом на 26.03.2025 обліковано заборгованість за процентами в сумі 3 518,55 грн; ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 27.03.2025 по 21.07.2025 (117 днів) нараховано 6 534,45 грн (117 ? 55,85 грн, що становить 0,98 % від 5 699,40 грн). Загальний розмір заборгованості за процентами становить 10 053,00 грн, що узгоджується з розрахунком заборгованості та витягами з реєстрів прав вимоги. Відповідач розрахунку не спростувала. Отже, вимога про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 10 053,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026 – з 02 серпня 2026 року строком на 90 діб. Таким чином, воєнний стан діяв як на час укладення Договору та виникнення прострочення, так і діє на час ухвалення цього рішення.

Оскільки заборгованість у сумі 2 849,70 грн є штрафом, нарахованим первісним кредитором за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, яке мало місце в період дії воєнного стану, відповідач у силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнена від обов`язку його сплати. Відповідно до статті 514 ЦК України позивач набув право вимоги в обсязі, що існував у первісного кредитора, тобто з урахуванням зазначеного законодавчого обмеження. За таких обставин у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 15 752,40 грн, з яких: 5 699,40 грн – заборгованість за тілом кредиту, 10 053,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні вимоги про стягнення 2 849,70 грн неустойки слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 24490 від 17.04.2026. Позовні вимоги задоволено на суму 15 752,40 грн із заявлених 18 602,10 грн, тобто на 84,68 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 254,54 грн (2 662,40 грн ? 15 752,40 грн / 18 602,10 грн).

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», яким вартість правничої допомоги за одну кредитну справу визначено у фіксованому розмірі 8 000,00 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги; акт наданих послуг № 597 від 10.04.2026 та детальний опис наданих послуг, згідно з яким адвокатом надано усну консультацію, ознайомлено з матеріалами кредитної справи, погоджено правову позицію, складено та подано позовну заяву (загалом 6 год 30 хв). Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подала. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 6 774,46 грн (8 000,00 грн ? 15 752,40 грн / 18 602,10 грн).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 128, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором кредитної лінії № LM618513538 від 13 грудня 2024 року в розмірі 15 752 грн 40 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5 699,40 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом – 10 053,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 2 254 грн 54 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 774 грн 46 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Танасійчук