Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №727/12717/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зловживання впливом

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №727/12717/26

Суддя: Одовічен Я. В.

Справа № 727/12717/26

Провадження № 1-кп/727/549/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого - судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42026261220000022 від 18.02.2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Грушівці, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, на утримання троє неповнолітніх дітей, старшого офіцера адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , став на шлях вчинення корупційного злочину, який вчинив при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи можливість здійснювати вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , які відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з метою особистого збагачення, вчинив умисний корисливий корупційний злочин, за наступних обставин.

Встановлено, що в 12 лютого 2026 року ОСОБА_5 звернувся до старшого офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 з метою консультації щодо отримання відстрочки від мобілізації у зв`язку із доглядом за своїм дядьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є інвалідом першої групи. Під час розмови ОСОБА_5 надав ОСОБА_4 документи, що підтверджують наявність у ОСОБА_6 групи інвалідності та інші підтверджуючі документи стосовно відсутності у нього працездатних родичів, які могли б здійснювати за ним догляд.

Тоді ж у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для себе за вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою оформлення ОСОБА_5 відстрочки від мобілізації у зв`язку із доглядом, та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою отримання довідки ВЛК про із встановленням діагнозів, які передбачатимуть можливість проходження військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП.

З цією метою, ОСОБА_4 , для реалізації вказаного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для себе, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, в ході усної розмови повідомив останньому, що має особисті та дружні відносини з службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , які уповноважені на надання йому відстрочки від мобілізації у зв`язку із доглядом, та службовими особами ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , які уповноважені на видачу довідки ВЛК із встановленням діагнозів, які передбачатимуть можливість проходження військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП.

При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про можливість здійснення ним впливу на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом використання свого авторитету та дружніх відносин, задля надання останньому відстрочки від мобілізації у зв`язку із доглядом та видачі ОСОБА_5 довідки ВЛК (без фактичного проходження ОСОБА_5 ВЛК) із встановленням діагнозів, які передбачатимуть можливість проходження військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, в разі надання ОСОБА_4 визначеної ним суми неправомірної вигоди.

В подальшому, 20.05.2026 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про необхідність додаткового отримання висновку ЛКК у КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня», який підтверджуватиме інвалідність ОСОБА_6 та слугуватиме підставою для надання ОСОБА_5 відстрочки від мобілізації у зв`язку із доглядом за дядьком. При цьому, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_5 у наявності у нього дружніх відносин з лікарями КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня», які нададуть відповідний висновок ЛКК, у разі надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США.

04.06.2026 року ОСОБА_5 на виконання попередніх вказівок ОСОБА_4 , під час зустрічі з останнім поруч КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня» за адресою: с-ще Кельменці, вулиця Сагайдачного, 75 Дністровського району Чернівецької області, надав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 доларів США (відповідно до даних Національного банку України станом на 04.06.2026 становило 8869,88 грн) в якості неправомірної вигоди за вплив на лікарів КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня» з метою видачі ними висновку ЛКК, який підтверджуватиме наявність інвалідності у ОСОБА_6

25.06.2026 року близько 12 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м.Чернівці, вул. Рівненська,5 (поруч Чернівецької міської клінічної лікарні), продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 для себе, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 1000 доларів США (відповідно до даних Національного банку України станом на 25.06.2026 становило 44 868,50 грн) за здійснення впливу на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та надання ними відстрочки від мобілізації ОСОБА_5 у зв`язку із доглядом, та впливу на службових осіб ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 за видачу ОСОБА_5 довідки ВЛК із встановленням діагнозів, які передбачатимуть можливість проходження військової служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, довівши свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою уповноваженою на виконання функцій держави до кінця.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Суду показав, що до нього звернувся ОСОБА_5 з з метою отримання відстрочки від мобілізації по догляду за своїм дядьком. Він дійсно пообіцяв йому допомогти з проходженням ВЛК за грошову винагороду у розмірі 1200 доларів США. Викладені в обвинувальному акті обставини повністю визнає. У вчиненому щиро кається.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового розслідування правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.369-2 КК України, а саме: прийняття пропозиції, обіцянки та одержання неправомірної вигоди для себе за впилв на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, учасник бойових дій.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочинів, у вчиненому щиро розкаявся.

Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Суд враховує, що статтею 12 КК України надається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого урахування всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного злочину, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, особу винного, форму і ступінь вини, мотивацію злочину, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Зокрема, під особою обвинуваченого необхідно розуміти сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалений вирок, які існують на момент прийняття такого судового рішення та мають важливе значення для вибору кримінального покарання з огляду мети та засад його призначення.

Як вбачається з показів обвинуваченого, останній у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, розповів про всі обставини вчинення кримінального правопорушення, висловився критично до вчиненого діяння.

Отже, суб`єктивне ставлення винного до вчиненого кримінального правопорушення полягає в тому, що він визнає свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. Щире каяття обвинуваченого ґрунтується на критичній оцінці ними своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Враховуючи наведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання та з врахуванням даних про особу винного, а саме: те, що він раніше не судимий, його критичне ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією статті обвинувачення.

При цьому, суд враховує положення ч.2 ст.53 КК України, у відповідності до яких за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Окрім того, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого положення ч.2 ст.55 КК України, позбавивши ОСОБА_4 права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що є необхідним у даному кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, і за його вчинення призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 54000 (п`ятдесят чотири тисячі) гривень у дохід держави.

На підставі ч.2 ст.55 КК України позбавити ОСОБА_4 права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити обрану у вигляді застави.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.06.2026 року, а саме: на грошові кошти в сумі 1000 доларів США - 10 купюр номіналом по 100 доларів США: серії PJ97678759F, LD72578094B, MF47277697E, LD89897829C, LG91018898A, JC53172114A, QD09575256A, PF50821250G, MG63734884A, PG24735631D, мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro», мобільний телефон марки «Real me RMX33702», флеш носій «Lexar», 16 гб, флеш-носій «micro drive», флеш-носій синього кольору без маркування, флеш-носій чорного кольору без маркування.

Речові докази: грошові кошти в сумі 1000 доларів США - 10 купюр номіналом по 100 доларів США: серії PJ97678759F, LD72578094B, MF47277697E, LD89897829C, LG91018898A, JC53172114A, QD09575256A, PF50821250G, MG63734884A, PG24735631D, які передані на зберігання до відділення №46/25 АБ «Укргазбанк» - повернути ФЕУ СБУ.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro», який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУНП в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_4 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua