Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №486/1253/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1253/25

Провадження № 2/486/373/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

учасники справи: позивач ПрАТ «СГ «ТАС», представник позивача Сечко С.В., відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі ПрАТ «СГ «ТАС»), яке діяло через свого представника – адвоката Сечка С.В., звернулось з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 13 грудня 2021 року між ПрАТ «СГ «ТАС» (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності №FO-01245444. Предметом даного договору є майнові інтереси пов?язані із володінням та користуванням майном - квартирою АДРЕСА_1 .

20 лютого 2022 року із застрахованим майном відбулась страхова подія, а саме, сталося залиття водою із вищерозташованої квартири. Про дану подію комісією ОСББ «Незалежності 2 Миру 12» складено акт про затоплення квартири, з якого вбачається, що залиття відбулося з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 .

До ПрАТ «СГ «ТАС» звернувся власник квартири АДРЕСА_1 із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, залиття квартири визнано страховим випадком, у зв`язку з чим на підставі: звіту про результати огляду майна; локального кошторису на будівельні роботи № 02-01-01 від 17 травня 2022 року; страхового акту № 00485/19/522 від 31 травня 2022 року та розрахунку суми страхового відшкодування, ПрАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату суми страхового відшкодування в розмірі 22565,54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 269843 від 02 червня 2022 року.

Положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Посилаючись на статті 322, 1166 та 1192 ЦК України, вважають, що майнова шкода була завдана страхувальнику внаслідок неправомірних дій відповідачів. Тому просять стягнути з відповідачів на користь ПрАТ «СГ «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 22565,54 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ «СГ «ТАС» до ОСОБА_3 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування на підставі п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України. Відкрито провадження в цивільній справі за позовною заявою ПрАТ «СГ «ТАС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування. Призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено, що ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », а ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

08 червня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , згідно з відзивом відповідач не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві зазначає, що 20 лютого 2022 року приблизно о 9.00 год. в її квартирі відбувся прорив труби загального користування, яка знаходиться у санвузлі (туалет). Вона викликала сантехніка, який перекрив воду у підвалі будинку, піднявся до неї та поставив хомут на місце прориву у трубі. Хомут знаходиться на трубі і зараз, ремонт труби не проводився. На підтвердження зазначеного надає суду фото труби (дод. 2). Про те, що в результаті прориву труби загального користування, яка знаходиться в її квартирі, сталося затоплення у квартирі АДРЕСА_3 , їй стало відомо згодом, коли до неї прийшов сусід ОСОБА_9 , місце пориву він оглядав і знав, що прорвало трубу загального користування. Обставини затоплення в його квартирі АДРЕСА_3 їй не відомі, так як я до огляду пошкоджень в квартири АДРЕСА_3 не запрошувалася, участь при складанні акту не брала. ОСОБА_9 через кілька днів прийшов до неї з цим актом і попросив його підписати. Акт вже був підписаний Головою правління ОСББ та слюсарем-сантехніком ПП «ЮЖ Спец Транс». Так як вона сам факт прориву труби у її квартирі не заперечувала, акт підписала. Уваги на ту обставину, що там перелічені пошкодження, які начебто сталися у квартирі АДРЕСА_3 , вона не звернула, так як погано себе почувала. У її квартирі на момент виявлення та ліквідації прориву труби жодних актів не складалося, фіксування місце прориву труби не здійснювалося. Зазначає, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого міститься у Додатку 4 згаданих правил. При цьому в акті в обов?язковому порядку описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено), чітко зазначаються причини аварії (несанкціоноване втручання мешканців, передчасний вихід із ладу радіаторів опалення, незадовільне технічне обслуговування систем, тощо). Також надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду. Наданий позивачем акт про затоплення від 20 лютого 2022 року не містить відомостей про точне місце розгерметизації (прориву) трубопроводу гарячого водопостачання, а також не визначає, на чиєму балансі перебуває пошкоджена ділянка мережі та інше. В обґрунтування розміру виплаченого страхового відшкодування надано Звіт про результати огляду майна від 15 травня 2022 року та локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 від 17 травня 2022 року, які були складені майже через 3 місяці після факту залиття квартири. Огляд майна через такий тривалий час виключає можливість об?єктивно встановити, що виявлені пошкодження є наслідком саме події (затоплення), що мала місце 20 лютого 2022 року. Крім того, порівняльний аналіз акту про затоплення від 20 лютого 2022 року та звіту про результати огляду майна від 15 травня 2022 року свідчить про штучне та безпідставне збільшення обсягу пошкоджень. Також, зазначає, що елементи внутрішньобудинкової системи водопостачання, які розташовані до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка у межах житлового приміщення і обслуговують більше одного житлового приміщення належать до спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно, обов?язок щодо їх утримання, обслуговування та ремонту за загальним правилом покладається на управителя або іншу уповноважену особу з обслуговування будинку, а не на власника окремої квартири. З долучених нею до відзиву акту огляду трубопроводу від 28 травня 2026 року та фото видно, що труба, на якій відбувся прорив, проходить транзитом через її квартиру, з`єднує між собою інші поверхи та є трубою загального користування. Оскільки аварія сталася на ділянці спільного майна, за яке відповідає управитель будинку, будь-яка її вина у цьому затопленні повністю відсутня. Просить суд врахувати правові позиції Верховного Суду щодо відшкодування збитків, спричинених залиттям квартири. Вказує, що вона будь-якого втручання у систему водопостачання не здійснювала, правил і експлуатації не порушувала, належне їй майно утримувала належним чином, а своїми діями чи бездіяльністю не спричинила пошкодження трубопроводу. В матеріалах справи відсутні будь-які докази її неправомірної поведінки. Позивач не надав суду доказів того, що пошкодження трубопроводу стало наслідком її дій або бездіяльності.

11 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що з 26 жовтня 2006 року вона постійно проживає у місті Києві. На момент події 20 лютого 2022 року у квартирі не перебувала. Про факт залиття квартири АДРЕСА_3 та обставини аварії їй стало відомо лише з матеріалів справи та пояснень інших осіб. До участі у складанні акта про затоплення її не запрошували, пояснення у неї не відбиралися, будь-яких документів, пов`язаних з причинами залиття вона не підписувала. Пошкоджена ділянка трубопроводу у сфері відповідальності відповідачів не знаходиться. Прорив стався на трубопроводі гарячого водопостачання, який проходить транзитом через їхню квартиру, обслуговує інші квартири будинку та розташований до засобів обліку води. Інженерні елементи системи водопостачання, розташовані до першої запірної арматури, відносяться до внутрішньобудинкових мереж спільного користування. Оскільки прорив стався саме на такій ділянці, відповідачі не є належними суб?єктами відповідальності за завдану шкоду. В позовній заяві позивач зазначає, що вважає що шкода була завдана страхувальнику внаслідок неправомірних дій відповідачів - власників квартири АДРЕСА_2 . Разом з тим, позивач не зазначив про які саме неправомірні дії йдеться, не надав суду жодного доказу, який би підтверджував вчинення нею або іншим відповідачем неправомірних дій. Матеріали справи не містять доказів того, що прорив став наслідком неналежного утримання майна відповідачами, самовільного втручання в систему водопостачання, проведення неякісного ремонту чи інших винних дій або бездіяльності відповідачів. Також, відповідач у відзиві посилається на те, що акт про затоплення від 20 лютого 2022 року не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Позивач не довів розмір збитків. Надані позивачем звіт та локальний кошторис не можуть беззастережно підтверджувати розмір шкоди з огляду на те, що: через часовий розрив причинно-наслідковий зв?язок між пошкодженням та встановленими збитками втрачено: огляд майна проведено майже через три місяці після події, за цей час технічний стан приміщення міг погіршитися внаслідок природних процесів (розповсюдження вологи, поява грибка через відсутність просушування), побутових факторів або нових протікань; локальний кошторис, складений на основі запізнілого звіту, містить будівельні роботи та матеріали, які взагалі не охоплювалися первинним актом про залиття будинку.

29 червня 2026 року представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що тягар утримання майна, тобто обов?язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири і саме власники приватизованого житла зобов?язані забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень, санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання іншого спільного майна, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення. Доводи відповідача про те, що акт про залиття складений ОСББ «Незалежності 2 Миру 12», є неналежним доказом наявності вини відповідача у залитті квартири, не заслуговують на увагу, оскільки цей акт повністю відповідає формі, встановленій наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті приміщення, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляв та не надав інших доказів, хоча це є його процесуальним обов?язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди. Разом з тим, заперечуючи проти суми майнового відшкодування, виявлених пошкоджень саме з вищевказаних підстав, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт необхідних для відновлення пошкодженого майна, клопотань про призначення експертизи з приводу того, що встановлена вартість матеріального збитку суперечить дійсності, відповідач не заявляв. Більш того, доказів в обґрунтування того, що сума страхового відшкодування, яка сплачена позивачем не відповідає розміру спричинених збитків, є завищеною та відповідно є необґрунтованою, відповідачем також не надано та матеріалами справи не підтверджено. Вважає, що майнова шкода була завдана страхувальнику внаслідок неправомірних дій відповідачів. Просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СГ «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 22565,54 грн та сплачений судовий збір.

05 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що доводи позивача, наведені у відповіді на відзив, не спростовують заперечень відповідачів та не підтверджують належними і допустимими доказами ані фактичний обсяг пошкоджень, ані їх причинно-наслідковий зв`язок із залиттям, ані реальний розмір заявлених до стягнення збитків, ані відповідальність відповідачів та вину.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі надали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі. Позовні вимоги не визнають з підстав викладених ними у відзивах.

Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно інформації Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Південноукраїнської міської ради від 20 лютого 2025 року № 58, на підставі архівних паперових носіїв станом на 31 грудня 2012 року право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровано за: ОСОБА_3 - 1/3 частка, ОСОБА_4 - 1/3 частка, ОСОБА_5 - 1/3 частка, про що зроблений запис за № 38 в реєстровій книзі № 5 /а.с. 15/.

У акті про затоплення від 20 лютого 2022 року, складеного комісією у складі: слюсаря сантехніка «ЮЖ СПЕЦ ТРАНС» Порозова В.А., голови правління ОСББ «Незалежності 2, Миру 12» Філіппова Д.В., в присутності представників квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_9 , вказано, що в результаті обстеження встановлено наступне: затоплення виникло, в зв`язку з поривом трубопроводу постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_2 . В результаті затоплення було виявлено наступні пошкодження у кв. АДРЕСА_3 : затоплені коридор, кімната відпочинку, ванна кімната, туалет. Постраждали: паркетна дошка у коридорі та спальні, затоплено натяжні потолки, затоплено та частково зруйновано гіпсокартонні конструкції /а.с. 5/.

13 грудня 2021 року між ПрАТ «СГ «ТАС» (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності №FO-01245444 /а.с. 4/.

Страховим випадком за цим договором є: пошкодження та/або знищення застрахованого майна внаслідок наступних страхових ризиків: пожежі, вибуху, удару блискавки, падіння пілотованих літаючих апаратів, атмосферних стихійних явиш, паводку, землетрусу, тиску снігового (льодового) шару, дії води, протиправних дій третіх осіб та наїзду наземних транспортних засобів (страхування майна) (п.п. 5.1.1. договору).

Місце дії договору: АДРЕСА_5 (п. 10 договору).

22 лютого 2022 року ОСОБА_9 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про настання події з застрахованим майном /а.с. 6-7/.

У розділі «Інформація про пошкоджене майно» зазначено, що пошкоджено майно: трикімнатна квартира, АДРЕСА_5 . Характер пошкоджень: паркетна дошка у коридорі та спальні, затоплено натяжні стелі, затоплено та частково зруйновано гіпсокартонні конструкції.

15 травня 2022 року аварійним комісаром складено звіт про результати огляду майна/обладнання/ТЗ/вантаж/інше, а саме, квартири АДРЕСА_1 /а.с. 8/.

У звіті викладено назву та/або перелік майна, що зазнало пошкоджень, а саме: підлога коридору; підлога кімнати № НОМЕР_1 ; світодіодні лампи у кімнаті № 2; шпалери на задній стіні кімнати № 2; підвісна стеля у кімнаті № 2; задня стінка шафи у кімнаті АДРЕСА_6 ; двері у ванну кімнату; світодіодні лампи у ванній кімнаті; дверцята доступу до комунікацій у ванній кімнаті; підвісна стеля у коридорі.

Позивачем до позовної заяви долучено локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на ремонтні роботи, загальна вартість по кошторису становить 23065,54 грн /а.с. 9-10/.

27 травня 2022 року ОСОБА_9 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті Дія води з вини власника квартири АДРЕСА_7 /а.с. 11/.

Постановою Верховної Ради України № 4007-ІХ від 09 жовтня 2024 року перейменовано місто Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області на місто Південноукраїнськ.

На підставі страхового акту № 00485/19/522 від 31 травня 2022 року, сума страхового відшкодування ОСОБА_9 становить 22565,54 грн /а.с. 12-13/.

Відповідно до платіжної інструкції № 269843 від 02 червня 2022 року, ОСОБА_9 від ПрАТ «СГ «ТАС» надійшли грошові кошти у сумі 22565,54 грн /а.с. 3/.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно частин 1, 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень статті 1166 єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає складові елементи: шкоду; протиправне діяння особи, яка її завдала; причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

З наданих доказів вбачається, що вищевказаний акт від 20 лютого 2022 року, складений комісією у складі: слюсаря сантехніка «ЮЖ СПЕЦ ТРАНС» Порозова В.А., голови правління ОСББ «Незалежності 2, Миру 12» Філіппова Д.В., не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, так в ньому не зазначені: адреса квартири (вказано лише номер квартири), поверх, форма власності; конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття; обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, орієнтовна вартість пошкоджених речей; висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття; висновки про те, що необхідно зробити.

Отже, вказаний акт не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачами майнової шкоди.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 23 серпня 2017 року у справі №6-2125цс16, Верховний Суд у постановах від 21 лютого 2018 року по справі № 2-1974/11, від 10 травня 2018 року по справі № 465/2120/14-ц, від 22 травня 2019 року по справі № 640/8205/17.

Крім того, відповідачем ОСОБА_2 надано до суду копію акту огляду трубопроводу від 28 травня 2026 року, складеного комісією у складі: голови правління ОСББ «Незалежності 2, Миру 12» Філіппова Д.В., ФОП (сантехніка) ОСОБА_10 , власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_11 , про те, що за адресою: АДРЕСА_4 проведено огляд трубопроводів гарячого, холодного водопостачання та зливної каналізації. Під час обстеження було виявлено бандаж (хомут) на трубопроводі гарячого постачання. Після обстеження рекомендовано - заміна трубопроводу гарячого водопостачання у санвузлі квартири АДРЕСА_2 з перекриттями у квартирі АДРЕСА_3 та АДРЕСА_8 . Додатково рекомендовано замінити холодне водопостачання та зливну каналізацію загального користування з перекриттями у квартирі АДРЕСА_3 та АДРЕСА_8 .

Також, відповідачем ОСОБА_2 надані фото, на яких зображені: ділянка трубопроводу в технічній шафі в приміщенні туалету; місце прориву трубопроводу та розташування лічильників води; труба, на якій стався прорив, та на якій встановлений хомут.

Відповідач ОСОБА_2 , крім вищезазначеного, також надала до суду копію акту обстеження трубопроводу гарячого і холодного водопостачання та зливної каналізації загального користування в квартирах багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_9 від 05 серпня 2026 року, складеного: головою правління ОСББ «Незалежності 2, Миру 12» Філіпповим Д.В., ФОП ОСОБА_10 , та мешканкою квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 . В акті зазначено, що при обстеженні трубопроводу гарячого, холодного водопостачання та зливної каналізації в санвузлі квартири АДРЕСА_2 виявлено бандаж (хомут) на трубопроводі гарячого водопостачання загального користування до перекриваючого крана в квартирі.

Відповідачі у своїх відзивах на позовну заяву вказують, що в їх квартирі відбувся прорив труби загального користування. У квартирі на момент виявлення та ліквідації прориву труби жодних актів не складалося, фіксування місце прориву труби не здійснювалося.

Дана обставина позивачем не спростована, оскільки як встановлено судом, в акті про затоплення від 20 лютого 2022 року не вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 Правил: «чітко зазначити причини».

Наявність шкоди та причинний зв`язок позивач може доводити будь-якими засобами доказування, акт про затоплення не є єдиним доказом.

Водночас, з клопотаннями про призначення відповідної судової експертизи сторони не зверталися, акт про затоплення складений 20 лютого 2022 року, а звіт аварійним комісаром складено лише 15 травня 2022 року.

Верховний Суд у постанові від 22 травня 2018 року у справі №915/1015/16 зазначив, що у спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає у тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, тобто встановлення факту неправомірних дій саме відповідачем, яким було завдано майнових збитків позивачу, при цьому обов`язок доведення відсутності вини несе відповідач. Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. Тобто саме позивач має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

У постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі №263/14437/19 зазначено, що судам необхідно враховувати, що за встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі №279/1808/22 виклав правовий висновок та зазначив, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України).

Докази у цивільному процесі повинні бути: належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Зі змісту ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищенаведеного, додані позивачем докази не доводять факт того, що відповідачі є заподіювачами шкоди, а саме, у зв`язку із залиттям квартири АДРЕСА_1 .

Акт про затоплення від 20 лютого 2022 року є неналежним і недопустимим доказом заподіяння відповідачами майнової шкоди, оскільки не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач не був позбавлений можливості заявити відповідного клопотання про проведення відповідної експертизи для встановлення причин залиття вищезазначеної квартири.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої). Кожна сторона, у відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов (постанова Верховного Суду №752/2345/16-ц від 20.03.2019).

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем ПрАТ «СГ «ТАС» не доведено належними і допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідачів, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідачі є заподіювачами шкоди, якими саме неправомірними діями кожного відповідача заподіяно шкоду і того, що між цими діями та завданою шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина відповідачів, подані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог докази, спростовані відповідачами, тобто відсутня сукупність елементів для настання цивільно-правової відповідальності відповідачів, тому позовні вимоги ПрАТ «СГ «ТАС» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування є необґрунтованими та недоведеними, тому позовна заява задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом судової справи, як зазначено в ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною першої статті 138 ЦПК України (витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду) визначено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на поштове відправлення відповідачем ОСОБА_2 надано суду копії платіжних документів (фінансові чеки, описи вкладення, накладні) про оплату поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи, на загальну суму 911 грн, а відповідачем ОСОБА_1 – на суму 288 грн.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року у справі №756/11978/16-ц.

Отже, вимоги відповідачів про стягнення з позивача витрат, понесених ними у зв`язку з оплатою поштових відправлень, підлягають задоволенню.

На підтвердження понесених витрат сторін, що пов`язані з явкою до суду, відповідачем ОСОБА_1 надано копії квитків на загальну суму 2100 грн, що підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова група «ТАС» у задоволенні позовної заяви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 судові витрати за оплату поштових відправлень у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень та витрати сторін, що пов`язані з явкою до суду у розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень, а всього 2388 (дві тисячі триста вісімдесят вісім) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 судові витрати за оплату поштових відправлень у розмірі 911 (дев`ятсот одинадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: просп. Берестейський, буд. 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ 30115243.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_11 .

Суддя Г. А. Далматова