Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №725/4744/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/4744/26

Номер провадження 2-а/725/162/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Жерновей Н.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування своїх вимог вказав, що 25.08.2025 року відносно нього працівниками ТЦК було складено постанову про адміністративне правопорушення за невиконання його обов`язку щодо уточнення персональних даних у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року.

Вважає, що вищевказана спірна постанова являється незаконною, прийнята із грубим порушенням норм законодавства, є явно необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На основі викладеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення №1301 від 25.08.2025 року, якою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн, закривши провадження у справі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, хоча завчасно належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду даної адміністративної справи від нього до суду не надходило, у зв`язку із чим суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутність. Однак, користуючись свої правом, ним було подано відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що 25.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 1301 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1301 від 25.08.2025, яка була винесена в результаті розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг, або шляхом уточнення даних через додаток «Резерв+» у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року). Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024 року, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період (з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період, який діє станом на момент складання протоколу). Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, абзацом 4 частини 1 статті 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-ХІІ) визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону», - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.

Таким чином, із 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.

При цьому, частиною 8 статті 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України було затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки №154 від 23.02.2022 року.

Відповідно до пункту 1 вищевказаного Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (їх керівники) серед іншого розглядають справи про порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Згідно з абзацом 7 частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закону № 3543-XII) військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Таким чином, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

За таких обставин об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме невиконання вимоги щодо уточнення персональних даних у період особливого періоду, у діях позивача відсутня, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім цього, згідно з приміткою до статей 210, 210-1 цього Кодексу, вбачається, що положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

При цьому, суд дослідивши вищевказані матеріали адміністративної справи, зокрема оскаржувану спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення №1301 від 25.08.2025 року приходить до висновку, що відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 в порушення вимог вищезазначеної примітки до ст.ст.210, 210-1 КУпАП не було перевірено наявність зазначеної в протоколі інформації про військово-облікові дані позивача у відповідних державних реєстрах, які володіють зазначеною інформацією, або відомостей про неможливість отримання зазначеної інформації з посиланням на відповідні причини неможливості отримання зазначених відомостей з вищевказаних реєстрів.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та наведених норм права, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення №1301 від 25.08.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати вищезазначену спірну постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення №1301 від 25.08.2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діях позивача ОСОБА_1 складу вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Як наслідок, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №1301 від 25.08.2025 року за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у розмірі 1 331,20 грн.

Апеляційна скарга може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Іщенко І. В.